2860
Повна адаптація
До закінчення весни національна економіка вже практично повністю адаптувалася до кризових умов і впритул підійшла до наступної фази свого економічного циклу - депресії, після чого, через три-чотири місяці у випадку ефективних антикризових заходів української влади можна чекати поступового галузевого зростання, що буде сприяти і покращенню основних макропоказників у країні.
Разом з тим, якщо урядові антикризові заходи виявляться неефективними або на зовнішніх товарних ринках рецесія затягнеться ще на 3-4 квартали, тоді в української економіки з'являться досить реальні перспективи або для тривалої багатомісячної стагнації, або при вкрай несприятливих макроекономічних умовах - для подальшого серйозного спаду у виробництві й масштабної економічної деградації.
В цілому поточний стан української економіки можна охарактеризувати як тендітний і нестабільний, причому вагомих аргументів, як для середньочасного, так і довгочасного оптимізму існує небагато.
На думку заступника директора Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валерія Новицького навіть вихід з поточної кризи не обіцяє нашій країні нічого доброго.
Для таких песимістичних оцінок існує низка об'єктивних причин, головна з яких - вкрай енергоємне виробництво третього укладу, яке зберігається в Україні вже більше 20 років (у той час як розвинені країни світу вже перейшли на виробництво п'ятого-шостого укладу), а також висока вартість російського газу для України.
Відсутність серйозних програм енергозбереження, застаріли технології та дорогий газ роблять українське виробництво неконкурентоспроможним.
Україна, яка в 1980-х випереджала Польщу за всіма макроекономічними показниками, сьогодні має втричі менший ВВП, ніж у Польщі, і при цьому споживає в п'ять разів більше газу.
Ніяка ціна на газ не хвилювала б нас у цей час, якби Україна хоча б з 1992 року почала впроваджувати масштабні програми енергозбереження, як увесь цей час робив практично увесь цивілізований світ.
Уже в третьому кварталі поточного року український уряд матиме проблеми з розрахунками за російський газ, а щодо планового наповнення діючого державного бюджету просто не існує ніяких веселкових перспектив.
З поточної кризи більшість країн вийдуть із новим технологічним укладом і новою конкурентною економікою, тоді як Україна залишиться або зі своїм виробництвом третього укладу або в найкращому разі стане винятково аграрною країною.
Протягом усіх весняних місяців на світових товарно-сировинних ринках зберігався низький попит на продукцію українських експортерів, а банки були не в змозі в необхідних обсягах кредитувати реальний сектор економіки, що не дає українським виробництвам достатніх ресурсних можливостей для модернізації й провокує подальшу макроекономічну нестабільність у країні.
Ситуація в українській економіці збільшується почасти й через те, що з об'єктивних і суб'єктивних причин профільні державні інституції продовжують відкладати вирішення накопичених проблем системного характеру або до закінчення проведення чергових президентських виборів, або взагалі на після кризовий період.
Одержавши 14 травня другий транш кредиту Міжнародного валютного фонду в розмірі 1,9 млрд. SDR ($2,8 млрд.), український уряд розподілив його в рівних пропорціях на поповнення валютних резервів Національного банку і покриття дефіциту бюджету, що передбачає планове забезпечення виплат за зовнішніми боргами України.
У поточному держбюджеті на обслуговування зовнішнього боргу закладено 12,93 млрд. грн. (за офіційним курсом НБУ близько $1,68 млрд.).
Таким чином, кредит МВФ практично повністю знімає ймовірність суверенного дефолту України в 2009 році за зовнішніми зобов'язаннями, але жодним чином не вирішує питання з реанімаційною діяльністю в реальному сегменті економіки, яку й повинні реалізувати винятково системні антикризові дії уряду, зокрема і термінове оздоровлення банківської системи.
В рамках отримання другого кредитного траншу за домовленістю із МВФ, Нацбанк уже прийняв низку постанов, якими встановив двовідсоткове відхилення офіційного курсу гривні від середньозваженого курсу на міжбанку (№264), скоротив максимальний термін рефінансування з 365 до 90 днів (№259), одночасно зменшивши список забезпечення під державне рефінансування.
Безпосередньо уряд взяв на себе зобов'язання в рамках програми stand by сконцентрувати основні зусилля на наступних напрямках: фіскальна політика (утримання дефіциту держбюджету на прийнятному рівні), гнучкий обмінний курс (пом'якшення впливу на економіку зовнішніх шоків) і реструктуризація банківського сектору (відновлення його фінансової стабільності та наступне нарощування кредитування).
В свою чергу МВФ також пішов на поступки Кабінету Міністрів, погодившись із дефіцитом держбюджету-2009 у розмірі 4% від розміру ВВП.
Наступний третій транш у рамках програми stand by Україна розраховує отримати вже в червні.
Однак для його отримання, уряду і Національному банку доведеться продовжувати здійснювати реформи, передбачені програмою співробітництва із МВФ.
Зокрема для отримання чергового кредитного переказу від МВФ у розмірі 2,125 млрд. SDR ( понад $3 млрд.), Україні доведеться реформувати раду НБУ, оприлюднити інформацію про реальних власників банків, зняти обмеження за обсягом купівлі-продажу валюти і дочасного вилучення депозитів.
Український уряд буде зобов'язаний полегшити процедуру банкрутства в Україні, розробити поквартальний графік підвищення цін на газ для підприємств і населення, ліквідувати дублювання пільг з оплати послуг ЖКГ, а транспортні пільги на проїзд обмежити рівнем прибутків населення, крім того, зняти всі існуючі митні обмеження на імпортну продукцію.
Таким чином, Міжнародний валютний фонд у рамках виділення чергового траншу для подальшого кредитування українського уряду, продовжить наполягати на поетапному скороченні існуючих в Україні соціальних пільг і зниженні внутрішнього боргового навантаження на держбюджет.
Проте, уряд Тимошенко напередодні президентських виборів буде всіляко намагатися не проводити непопулярні заходи, які можуть суттєво зашкодити політичним рейтингам прем'єр-міністра і відкласти проведення масштабних соціально-бюджетних реформ уже на 2010 рік, коли президентська компанія буде завершена.
Керівництво Держкомстату ще у квітні повідомило, що оприлюднять попередні агреговані результати квартальної діяльності української економіки із січня по березень після закінчення 45 днів (у середині травня), а остаточні дані будуть оприлюднені після закінчення 90 днів від дня закінчення першого кварталу, тобто до закінчення першого півріччя або на початку липня.
На початку травня Міністр економіки Данилишин також підтвердив, що основні макроекономічні показники за перший квартал 2009 р. українська громадськість довідається наприкінці травня - початку червня поточного року.
Незважаючи на зроблені раніше обіцянки керівниками Держкомстату і Мінекономіки публікація попередніх підсумків отриманого ВВП за перший квартал була відкладена вже на липень 2009 року за розпорядженням уряду, а поточна інформація щодо статистичних і бюджетних даних була офіційно засекречена.
Таке рішення фактично підтвердило раніше озвучену експертну думку, що результати роботи української економіки в першому кварталі виявилися досить жалюгідними й зроблені економістами попередні оцінки про падіння українського ВВП у січні-березні 2009 року на 20-25% показують реальну ситуацію зі скороченням внутрішнього валового продукту в Україні.
Необхідно відзначити, що приховуючи реально отриманий результат за перший квартал поточного року, українська влада з об'єктивних причин не зможе й за підсумками другого кварталу показати будь-яке істотне покращення державної макроекономічної статистики.
Оскільки протягом усіх весняних місяців ситуація з виробництвом, будівництвом, споживанням залишається на дуже низькому рівні і якогось помітного прогресу вбік покращення не відбувається.
Як у травні, так і в червні, через досить високі базові показники зростання економіки в 2008 році помісячне падіння номінального ВВП у річному вирахуванні скоріше за все складе 10-15%, при споживчій і базовій інфляції за місяць в 0,5-1,0%.
Настільки високі результати помісячного падіння економіки у квітні-червні поточного року визначають зниження ВВП у другому кварталі поточного року не менше ніж на 12-15%, з перспективами падіння номінального ВВП в 2009 році більш ніж на 10%.
Інфляційна динаміка до закінчення першого півріччя хоч і буде перебувати на відносно невисокому рівні, проте, з початку року, навряд чи виявиться меншою за 8-9% ( за чотири місяці 2009 року вона склала 6,9%), що зробить просто нереальним урядові очікування з річної інфляції на поточний рік в 9,5%.
З урахуванням потенційної загрози до кінця поточного року отримати бюджетний дефіцит на рівні 5-7% від обсягу ВВП, який імовірно частково буде покриватися за рахунок схованої емісії, а також істотного зростання тарифів ЖКГ в осінньо-зимовий період, офіційна інфляція під кінець року може скласти більше 16%, перевищивши урядовий прогноз у півтора-два рази.
На думку українського експертного співтовариства за підсумками 2009 року спад в економіці України з урахуванням уже минулих чотирьох місяців року, складе понад 11%, причому протягом останніх трьох місяців він щомісяця тільки погіршувався.
Якщо за підсумками березня експертний консенсус-прогноз припускав, що падіння реального ВВП відбудеться на рівні 9%, у квітні був погіршений до 10,2%, то вже в травні прогнозний показник скорочення українського ВВП в 2009 році склав 11,3%.
Про поточний стан в економіці український уряд останнім часом воліє говорити або тільки добре, або просто мовчати, а українське профільне економічне міністерство, всіляко уникає об'єктивно коментувати існуючі економічні проблеми в країні.
Разом з тим Мінекономіки для підготовки проекту основних напрямків бюджетної політики в наступному році вже підготувало два базові прогнози розвитку економіки України на 2010 рік.
Обидва варіанта припускають мінімальне зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) країни: на 1,5 і 3% відповідно. При цьому в першому випадку, за розрахунками Мінекономіки, індекс споживчої інфляції складе 12%, а в другому - 13,5%.
В обох сценаріях закладена ціна на газ у розмірі $250-260 за тисячу кубометрів, причому зростання економіки буде супроводжуватися позитивним сальдо торговельних операцій, а при оптимістичному сценарії позитивне сальдо досягне $1 млрд.
Відштовхуючись від даних прогнозів Міністерства економіки, Нацбанк уже розрахував, що грошова маса і база в наступному році в першому випадку зросте на 19 і 14%, а в другому - на 16 і 11%, відповідно.
Більшість міжнародних фінансових організацій і економічних експертів також очікують зростання українського внутрішнього валового продукту в наступному році на 1-3%, однак пов'язують цей підйом економіки не з покращенням економічної ситуації в Україні, а з низькою базою порівняння.
Поточний свій прогноз Мінекономіки будувало виходячи з діючої урядової макроекономічної оцінки з показниками річної інфляції в 9,5% і зростанням ВВП в 0,4%, що припускає досить пристойне як для кризового періоду зростання номінального ВВП і в 2010 році.
Так наступного року за оптимістичним варіантом зі зростанням реального ВВП на 3%, Мінекономіки розраховує вийти на обсяг номінального українського ВВП в 1192,8 млрд. грн., а за песимістичним сценарієм зі зростанням економіки на 1,5% - розмір номінального ВВП виявиться на 19 млрд. грн. менше, досягши 1173,8 млрд. грн.
У міжнародних фінансових структурах (МВФ, Світовий банк) очікуване зростання номінального українського ВВП в 2010 році оцінюється набагато скромніше.
Зокрема Світовий банк вважає, що наступного року внутрішній валовий продукт України зросте тільки на 1%, при інфляції в 10%, а його номінальна величина в 2010 році складе 1 103,5 млрд. гривень.
Даний обсяг виявиться як мінімум на 50 млрд. грн. меншим навіть порівняно з песимістичною оцінкою підготовленою Міністерством економіки, а при оптимістичному сценарії розбіжності в оцінках досягають майже 90 млрд. грн.
Отримана досить пристойна різниця в прогнозах, залежить, насамперед, від істотних розбіжностей в оцінці поточної економічної ситуації в Україні державними інститутами й незалежними експертами.
Якщо уряд як і раніше дотримується оптимістичних макроекономічних оцінок, на яких і формувався в грудні 2008 року діючий держбюджет-2009, то Світовий банк очікує цього року зниження українського ВВП на 9%, при інфляції в 16,4%, а МВФ оцінює падіння українського ВВП на 8%, при інфляції в 16,8%.
Перспективний макроекономічний прогноз для України зі зростанням ВВП в 1-3% в 2010 році дійсно цілком здійсненний.
Тим більше, що після настільки стрімкого падіння української економіки в першому кварталі й дуже слабких перспектив для зростання в найближчі місяці, навіть незначне щомісячне покращення статистичних показників за основними галузями наступного року буде давати в цілому позитивну динаміку з прирості ВВП у річному вирахуванні.
Однак дуже важливо, щоб через втрачений час або недостатньо ефективні антикризові дії української влади, економіка країни зовсім не зупинилася у своєму якісному розвитку і зростала в найближчу п'ятирічку тільки винятково "черепашими" темпами, а український товаровиробник остаточно не програв конкурентну боротьбу на внутрішніх і зовнішніх ринках.
Щоб песимістичні прогнози, про які останнім часом так багато говорять економічні експерти, не виправдалися необхідно, як мінімум забезпечити виробничий сектор економіки відносно недорогими і довгими кредитними ресурсами, цивілізованим способом стимулювати виробничий і споживчий попит на українську продукцію й обов'язково добитися в Україні хоча б середньочасної макроекономічної стабільності.
А якщо ні, то українська економіка, перебуваючи більшу частину поточного року в депресивному стані, в 2010 році зможе показати зовсім незначні позитивні зрушення, і в найближчі три-чотири роки буде мати дуже слабкий потенціал, щоб вийти на рівень колишніх докризових темпів свого розвитку.
У травні цінове зростання на біржовому ринку України продовжилося, але вже не так інтенсивно, як це відбувалося у квітні, коли фондові індикатори в середньому зросли на 50%.
При цьому торговельні оберти ризиковими інструментами, незважаючи на зростаючу конкуренцію між ПФТС і " Українською біржею", залишаються на невисокому рівні.
Особливо це стосується ПФТС, де щоденний обсяг торгів акціями становить у середньому менше 5 млн. грн., що навіть на ринку ризикових інструментів в 1, 5-2 рази менше реальних середньоденних торговельних обертів минулого місяця.
За останній місяць торговельне співвідношення за обсягами торгів між ПФТС і " Українською біржею" продовжувало збільшуватися вбік останньої, де торгівля акціями, як правило, перевищує торговельний обіг ризиковими інструментами на ПФТС в 1,5-2, 5 рази.
На світових біржових ринках фондові індикатори в травні також віддавали перевагу в основному нарощуванню свої індексних позицій, однак їх максимальне зростання поточного року в середньому в 2-3 рази менше, ніж на українських біржах.
Зокрема загальноєвропейський індикатор Ftseurofirst 300 виріс із мінімального свого значення цього року (мінімум було зафіксовано 9 березня) менше ніж на 40%.
За цей же період часу ліквідні українські акцій стали абсолютними світовими лідерами з прибутковості, забезпечивши зростання індексу ПФТС із мінімальних значень у березні до закінчення травня на 120%, а індексу "Української біржі" - майже на 150%.
Проте, волатильність на українському біржовому ринку продовжує залишатися на дуже високому рівні й у найближчі тижні в ліквідних українських акцій існують практично рівнозначні шанси змінитися від поточних цінових значень, як вгору, так і вниз на 20-50%, а фондовим індикатором ще додати або вже втратити 15-30%.
Сценарій щодо кардинальної зміни українського цінового тренда в напрямку падіння стане особливо реальним, якщо на світових біржових ринках підсиляться песимістичні настрої, спекулянти почнуть фіксувати прибуток, а фондові індикатори кинуться вниз.
Оцінюючи можливості того або іншого варіанту розвитку подій можна відзначити, що з 30% імовірністю в червні цінове зростання на українські цінні папери продовжиться і до закінчення першого півріччя індекс ПФТС перевищить чергову психологічну межу в 500 індексних пункту, а індекс "Української біржі" буде перебувати вище 1300 індексних пункту.
З імовірністю в 30-40% можлива стабілізація цін на українські папери на вже досягнутих рівнях.
У такому випадку фондові індекси підуть у бічний тренд всередині індексного діапазону за індексом ПФТС в 400-480 індексних пункту, а за індексом "Української біржі" - 1000-1200 індексних пункту.
При можливій спадній корекції світових фондових індикаторів індексний кошик ПФТС залежно від ступеня песимізму й інтенсивності продажів буде прагнути до рівня підтримки в 300-350 індексних пункту, а за індексом "Української біржі" піде нижче 900 індексних пункту.
У свою чергу початок літнього періоду не припускає якогось істотного збільшення торговельної активності на фондових торговельних майданчиках, тому скоріше за все інтенсивність торгів у червні ризиковими інструментами навряд чи істотним чином буде відрізнятися від травневих обігів, становлячи сукупно в середньому за двома біржам 10-20 млн. грн. на день.
Олег Морква, Генеральний директор ККА "ІНЕКО-ІНВЕСТ"
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
