2267
Жертви будуть
До кінця року збитки банківської системи можуть сягнути 30 млрд грн внаслідок списання проблемних активів.
Винні кредити
У 2006-2008 роках банківський бізнес в Україні був високоприбутковим. Дохідність бізнесу сягала 60-70%: банки залучали кошти в іноземних материнських структур під мізерні відсотки (4-6% річних) і надавали українцям позички під 20-80% річних залежно від виду кредитування. 2008 рік став найрезультативнішим для української банківської системи за всю історію її існування - фінустанови заробили 7,3 млрд грн чистого прибутку.
У першому кварталі 2009-го ситуація різко змінилася. Тільки за три місяці цього року банки втратили рівно стільки ж, скільки заробили за весь минулий. Значні збитки - здебільшого у великих фінустанов: Укрпромбанку (-4,4 млрд грн у I кварталі), УкрСиббанку (-851 млн грн), Надра Банку (-557 млн грн), Райффайзен Банку Аваль (-368 млн грн). Збитковість пояснюється зростанням прострочень за кредитами: відповідно до вимог НБУ зі збільшенням кількості проблемних кредитів банки змушені нарощувати резерви. "Основна проблема банківської системи - погіршення якості активів. Проблема низької ліквідності, з якою банки зіштовхнулися на початку кризи, відходить на другий план", - коментує ситуацію начальник відділу аналізу й досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.
Величезний збиток Укрпромбанку (-4,4 млрд грн) у першому кварталі 2009-го пояснюється формуванням установою великих резервів під погані позички. "Сьогодні резерви Укрпромбанку становлять 39,8% його кредитного портфеля", - розповідає аналітик ІК Phoenix Capital Андрій Нестерук. Частку проблемної заборгованості у своєму кредитному портфелі банк не розголошує, однак, за словами експерта, сума, спрямована на резервування коштів, дозволяє припустити, що приблизно 40-50% кредитного портфеля Укрпромбанку складається із проблемних кредитів, прострочення за якими перевищує 30 днів.
Офіційний розмір проблемної заборгованості всієї української банківської системи невеликий і становить лише 3,7% сумарного кредитного портфеля (станом на 1 квітня 2009-го). Однак реальний портфель проблемних кредитів значно більший. "Якщо класифікувати токсичні кредити відповідно до вимог НБУ (чого багато банків поки що не роблять), то рівень проблемних позичок у банківській системі сягне 15- 20%", - вважає аналітик ІК Dragon Capital Віталій Ваврищук. На думку самих банкірів, рівень проблемної заборгованості в банках становить 10- 15%. За словами голови правління Укрсоцбанку Бориса Тимонькіна, за останні кілька місяців якість кредитного портфеля Укрсоцбанку в сегменті малого й середнього бізнесу, а також фізосіб погіршилася. "У цілому зараз близько 20% позичальників-фізосіб, а також представників малого та середнього бізнесу зазнають проблем із погашенням кредитів", - повідомляє Борис Тимонькін.
Офіційний та реальний рівень проблемної заборгованості в банківській системі поки що невідомий, бо фінустанови перебувають у процесі реструктуризації боргів і часто самі не знають, які кредити дійсно токсичні, а які - тимчасово проблемні. Є й інша причина невідповідності реальної та офіційної статистики: банки маніпулюють зі звітністю, приховуючи від НБУ проблеми з поверненням кредитів і реальний розмір поганих активів. Наприклад, фінустанови продають проблемну заборгованість власному колекторському агентству за ціною номіналу (тоді як незалежні від банків колектори купують кредити значно дешевше за номінал) або перекредитують позичальників (здебільшого корпоративних) через близькі їм компанії. Деякі банки виводять проблемні активи в інші установи: так роблять здебільшого великі банкіри, які володіють кількома фінорганізаціями.
Деякі прибуткові
Втім, не всі банки показали значні збитки в першому кварталі цього року. ПриватБанк, Ощадбанк, Укрсоцбанк отримали досить великий прибуток у січні-березні (докладніше про показники тридцяти найбільш фінансово успішних у першому кварталі банків - див. Рейтинг найприбутковіших банків). ПриватБанк у першому кварталі практично не відраховував кошти до резервів, оскільки зробив це ще в 2008 році.
"Показник резервування коштів до загального кредитного портфеля в ПриватБанку становить 14,6%. Це досить висока цифра для банківської системи", - стверджує Віталій Ваврищук. На думку експерта, Укрсоцбанк отримав позитивний фінансовий результат у першому кварталі (54 млн грн) з іншої причини - фінустанова поки не розкрила всі проблемні активи на своєму балансі. Побічно цю думку підтверджує Борис Тимонькін: "Банк проводить реструктуризацію кредитів та оцінює якість кредитного портфеля. Через трудомісткість цього процесу про реальну якість кредитного портфеля можна буде говорити лише через кілька місяців".
Прибуток Ощадбанку (439 млн грн) - найвищий в усій банківській системі в першому кварталі цього року. Однак прибутковість фінустанови в період кризи зовсім не є наслідком високої якості її кредитного портфеля. "Сьогодні Ощадбанк фактично є розрахунковою касою Кабміну. 60% його кредитного портфеля становлять позички Нафтогазу України, тому прострочення за кредитами в Ощадбанку багато в чому залежать від своєчасного погашення позик Нафтогазом. Держкомпанія вчасно погашає свої зобов’язання перед Ощадбанком - щоправда, здебільшого за рахунок знову отриманих від фінустанови кредитів", - пояснює Андрій Нестерук.
Багато середніх і малих банків також одержали прибуток у першому кварталі. Причина прибутковості дрібних фінустанов - мізерний кредитний портфель. На невеликі та малі банки (3-4-та група в рейтингу НБУ за активами) припадає лише 20% активів банківської системи. Відповідно, такі фінустанови - а багато з них кептивні (кишенькові), що кредитували лише пов’язаних з ними осіб, - зазнають менше проблем із поверненням позичок. Крім того, малі банки, як і їхні більші конкуренти, маніпулюють із фінансовою звітністю, приховуючи реальний рівень прострочень і завищуючи в такий спосіб прибуток.
Інша причина прибутковості деяких банків у першому кварталі 2009-го - їхні спекуляції на валютному ринку наприкінці минулого - на початку цього року, що були припинені НБУ лише наприкінці березня 2009-го. Регулятор почав перевірку фінустанов і призупинив дію генеральних угод про порядок проведення операцій на міжбанківському валютному ринку, укладених з кількома невеликими банками (Партнер-Банком, Сигмабанком тощо).
Стискання системи
Банкіри й аналітики вважають, що ситуація на банківському ринку тимчасово стабілізувалася. У квітні 2009-го вперше з початку року спостерігався чистий приплив коштів населення до банківської системи: українці довірили банкам понад 1 млрд грн. Однак приплив коштів фізосіб у систему зовсім не означає, що фінансова криза в країні досягла дна і восени 2009-го банки почнуть відновлюватися.
Банківські активи скорочуються: у першому кварталі 2009-го вони зменшилися на 6%. Зниження обсягу активів почасти пов’язане з формуванням резервів під погані кредити (такі активи визнаються проблемними і не враховуються на балансі), а також практично повним припиненням банківського кредитування - як населення і компаній, так і банків-конкурентів.
З першого погляду, скорочення активів є некритичним для банків. Сьогодні фінансова система країни повертається до стану початку 2000-х: банки займаються обслуговуванням компаній своїх акціонерів, поточних рахунків населення й бізнесу, а кредитуванням займаються лише одиниці. Але якщо в 2001-2003 роках банки цілком непогано існували в таких умовах, то нинішня ситуація для них небезпечна. Разом зі скороченням кредитного портфеля зменшуються й доходи банків: позичальники поступово погашають свої борги і потік відсотків (велике джерело доходу для банків) всихає. При цьому навіть невеликий приплив депозитів у фінансову систему мало вплине на розміри кредитного портфеля банків: ставки за депозитами зашкалюють за 26% річних у гривні, при цьому сьогодні небагато позичальників готові кредитуватися під ринкові ставки (мінімум 28-30%).
Інше джерело доходів банків - розрахунково-касове обслуговування та платежі за решту фінансових послуг - цілком залежить від показників економічної активності в Україні, а тому разом із подальшим погіршенням макроекономічної ситуації доходи фінустанов падатимуть.
Найболючіше скорочення кредитного портфеля може вдарити по великих і найбільших банках, які останні кілька років кредитували населення й компанії активніше за інші фінустанови. Саме цим банкам необхідно погасити великі зовнішні кредити (близько $8 млрд з урахуванням реструктуризації боргів і рефінансування установ). Грошей на повернення таких коштів у багатьох банків немає вже зараз (здебільшого через скорочення обсягів платежів за кредитами). При цьому витрати на утримання персоналу, технічне забезпечення, оренду офісів, обслуговування мереж банкоматів у великих і найбільших банків величезні. Втім, частково зберегти джерела доходу вдасться фінустановам, які реструктурували позички (особливо ті, які істотно подовжили строки кредитування, - у цьому випадку банки продовжать отримувати відсотковий дохід).
"Навіть якщо до кінця цього року макроекономічна ситуація в Україні покращиться, а національна валюта залишиться стабільною та приведе до припливу коштів у банківську систему, формування резервів і списання банками активів продовжиться. Як результат - зростання збитковості фінустанов", - прогнозує Віталій Ваврищук. Поки банкіри не готові привселюдно говорити про реальну ситуацію із проблемними кредитами, однак наприкінці року багато з них, найімовірніше, зроблять це. Збитки банківської системи в 2009 році можуть досягти 25- 30 млрд грн (за умови середньої річної збитковості кожної з 15 найбільших фінустанов на рівні 1,5-2 млрд грн). "Значного зростання частки проблемної заборгованості у звітності банків варто очікувати в III-IV кварталі 2009-го, оскільки на той час буде досить точно визначена платоспроможність багатьох позичальників", - коментує Андрій Нестерук.
Банкрутства ослаблених банків не будуть швидкою процедурою. Найімовірніше, НБУ продовжить впроваджувати тимчасові адміністрації в банках, що зазнають гострих фінансових труднощів, щоб не провокувати паніку серед вкладників і зберегти кошти в проблемних установах (при введенні тимчасової адміністрації банки припиняють задовольняти вимоги кредиторів і вкладників, деякі - заморожують платіжні операції з іншими фінустановами). Однак цей крок лише відстрочить розвал проблемних банків, але ніяк не врятує українську фінансову систему від низки банкрутств, основна маса яких, швидше за все, припаде на 2010 рік. Сьогодні вітчизняні й закордонні інвестори мало зацікавлені в придбанні проблемних активів в Україні, при цьому коштів для рекапіталізації в уряду на всі токсичні банки недостатньо (держбюджетом передбачено 44 млрд грн, із яких близько 20 млрд грн планується спрямувати на поповнення капіталу семи проблемних банків). "Дрібні й середні банки, у яких сьогодні діють тимчасові адміністратори, - перші кандидати на ліквідацію", - вважає Віталій Ваврищук. На його думку, консолідації українського банківського сектору не уникнути. Щоправда, більшість фінустанов продаватимуть інвесторам за безцінь - аби лише ті взяли на себе зобов’язання банків і влили в них необхідний капітал.
Тимчасова стабілізація
Які депозити нині в моді
Які депозити нині в моді
За даними НБУ, в квітні вперше з початку року обсяг депозитів фізичних осіб в українських банках збільшився - до 192,5 млрд грн (+0,6% порівняно з березнем). Обсяг коштів у національній валюті, за інформацією регулятора, зріс на 1,1% - до 98,5 млрд грн, в іноземній (у доларовому еквіваленті) - на 0,1% - до $5,9 млрд.
Чистий приплив депозитів надихнув банкірів, деякі з них почали говорити про відродження довіри населення до вітчизняних фінустанов і закінчення кризи.
Однак збільшення коштів на депозитних рахунках населення радше пов’язане не зі зростанням довіри клієнтів, а з цікавою пропозицією нових банківських продуктів. Чимдалі популярніші серед вкладників депозитні пластикові картки, які дозволяють практично без перешкод знімати кошти з рахунку. Дохідність за картковими депозитами вища, ніж за класичними вкладами до запитання, і становить 16-18% річних. Класичні строкові депозити фінустанови тепер пропонують на дуже короткі терміни (від 7-14 днів) з автоматичною пролонгацією. Що довше кошти перебувають на рахунку, то вищою є відсоткова ставка.
Наприклад, банк "Форум" пропонує до 30% річних за вкладом "Декада". Максимальну дохідність можуть отримати вкладники, які не зніматимуть гроші з рахунку 361 день. Аналітики вважають, що такі депозитні продукти високоризиковані для банків. За перших ознак погіршення економічної або фінансової ситуації у країні почнеться відплив коштів із системи, причому в першу чергу вкладники забиратимуть гроші з карткових депозитів і відмовлятимуться подовжувати короткострокові вклади.
Олена Шкарпова, Костянтин Дружерученко, Вікторія Руденко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
