"Ъ": Почалося падіння цін на залізну руду — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

"Ъ": Почалося падіння цін на залізну руду

975
Nippon Steel домовилася з Rio Tinto про зниження цін на залізорудний дріб'язок (аналог українського концентрату) з $1,45 до $0,97 за 1% утримування заліза в тонні продукції. Rio Tinto досягла аналогічних угод із другою за обсягами виробництва сталі в Японії компанією JFE Holdings Inc., повідомляє Bloomberg з посиланням на свої джерела. "Ми впевнені, що ця угода стане найбільш продуктивним рішенням для обох сторін, відображаючи при цьому ситуацію на світовому ринку залізної руди і економічні зміни, з якими зустрічається наш споживач",- прокоментував договір виконавчий директор Rio Tinto Сем Уолш.
Від підсумків цих переговорів багато в чому залежить світова кон'юнктура цін на залізну сировину. Її видобуток зосереджений у семи країнах: Китаї, Бразилії, Австралії, Індії, Росії, Україні та США. На частку найбільших виробників – Vale, Rio Tinto і BHP Billiton – припадає близько 40% світового обсягу виробництва залізної руди. Завдяки монополізації ринку, з 2000 року ціна на залізну сировину виросла в 2, 5 рази. Минулого року традиційні щорічні переговори провідної трійки гірничорудних компаній і найбільших сталеливарних компаній почалися в розпал кризи – у жовтні-листопаді 2008 року, однак так і не завершилися до початку східного фінансового року – 1 квітня. Через різке падіння попиту на сталь у світі металурги просили зниження цін на залізну руду більш, ніж на 50%, але виробники руди були готові лише на дисконт у 20%.
Ринок очікував зниження цін на залізну руду на 35-40%, говорить аналітик російської фінансової корпорації "Уралсиб" Дмитро Смолін. "Та ж Vale з 1 квітня знизила ціну для своїх китайських споживачів на 36%",- говорить пан Смолін. "Спроби обох сторін зводилися до того, щоб сформувати так звану 'гвинт-ситуацію', коли в переговорах досягається певний компроміс, щоб жодна зі сторін не почувала себе защемленою в ході оголошення остаточного рішення",- погоджується віце-президент консалтингової компанії The Research & Consulting Group Олександр Сірик.
На думку аналітика ІГ "Сократ" Дмитра Хорошуна, підписання контракту між Rio Tinto і Nippon Steel певною мірою можна вважати benchmark для українських гірничорудних і сталеливарних компаній. "Чим раніше українські металурги перейдуть на річні контракти, тим краще для галузі. Щомісячний перегляд не дозволить метзаводам здійснювати довгострокове планування, що негативно вплине на їхню роботу",- говорить аналітик Foyil Securities Ісмаїл Сафаралієв. Нагадаємо, незважаючи на те, що в 2008 році найбільша гірничо-металургійна компанія України "Метінвест" уклала трирічні договори з підприємствами ІСД, "Запоріжсталлю" і ММК ім. Ілліча на поставку залізної руди, у період кризи компанія перейшла на щомісячний перегляд цін і обсягів поставок.
У прес-службі "Метінвест Холдингу", що є основним продавцем залізної сировини, назвали укладений договір "адекватним у такій економічній ситуації". "'Метінвест' допускає можливість використання такого підходу у відносинах з контрагентами",- відзначили в компанії. Однак в ІСД і ММК ім. Ілліча, що закуповують руду в "Метінвеста", наполягають на щомісячному перегляді контрактів. "Ціни на метал постійно падають, тому і ціну сировини необхідно переглядати",- заявив голова правління ММК ім. Ілліча Володимир Бойко. "Ми не схильні вважати, що домовленості Rio Tinto і Nippon Steel є benchmark для українських учасників ринку. Варто все ж дочекатися закінчення переговорів з іншими великими китайськими сталеливарними компаніями",- відзначають в ІСД.
Нагадаємо, всупереч негативних очікувань, за підсумками березня в Україні було зафіксовано реальне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами. Це відбулося завдяки різкому зростанню експорту української металопродукції в Китай, який сам є одним з найбільших експортерів металопрокату. Збереження таких обсягів експортних поставок може зробити азіатський ринок найбільшим для українського експорту.
Якщо китайські сталеливарні компанії зможуть укласти довгострокові контракти найближчим часом, це негативно позначиться на українській металургії в цілому, вважає Олександр Сірик з The Research & Consulting Group. "У цій ситуації українські металурги можуть зіштовхнутися з більш високою конкурентоспроможністю з боку закордонних колег, тому що саме відсутність довгострокових контрактів не давала можливість світовим сталеливарним компаніям лавірувати в сьогоднішній нестабільній ситуації",- відзначає він. "Це підвищить конкуренцію китайської продукції для України",- погоджується Дмитро Смолін з "Уралсиба".
Олександр Черновалов
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас