1615
Придворні фінансисти
Суди, націоналізація, саботаж - усі методи гарні в боротьбі за багатомільярдний бюджетний ресурс. Ці потоки отримають обрані банки
Потік бюджетних коштів з легкої руки прем'єра вже три місяці активно перенаправляється в державні банки. Переказ рахунків міністерств і відомств відбувається згідно й офіційним актам уряду, й усним розпорядженням "зверху". Приватні банки всіма силами пручаються втраті вигідного шматка пирога у вигляді рахунків розпорядників бюджетних коштів.
Як на дріжджах
За четвертий квартал 2008 р. і перший квартал 2009-го частка активів держбанків у банківській системі України (за даними НБУ) зросла на 5% - до 12%. Держава "накачує" статутні фонди Укрексімбанку та Ощадбанку, щоб їх активи встигали за впевнено зростаючими пасивами. 7 травня було повідомлено про збільшення статутного капіталу Укрексімбанку на 1 млрд грн. шляхом випуску акцій, які будуть оплачені за рахунок продажу Нацбанку спеціально випущених для цього ОВДП. Починаючи з листопада-грудня 2008 року уряд уже двічі застосовував таку схеми для збільшення статутного капіталу Укрексімбанку: на 1 млрд грн., потім ще на 3,7 млрд грн. І двічі - для збільшення статутного капіталу Ощадбанку: на 1 млрд грн. і на 11,79 млрд грн.
За даними НБУ, сукупні зобов'язання державних банкірів за два квартали зросли з 54 млрд грн. до 81,5 млрд грн., перевищивши 10% усіх зобов'язань фінансової системи, порівняно з 8% на 1 жовтня 2008 р. Наприклад, депозити юросіб в Ощадбанку за минулі півроку збільшилися на 15%. Щоправда однією із причин такого зростання стала добра воля приватників, які все частіше воліють бути клієнтами цих фінустанов. Останні три місяці процесу сприяють "ненав'язливі" побажання можновладців. На початку березня Кабінет Міністрів прийняв Доручення №53, що зобов'язує Мінтрансзв’язку і Мінпраці перейти до 1 травня на обслуговування в Ощадбанк і Укрексімбанк. Наприкінці березня від співробітництва з Пенсійним фондом уряд відлучив близько десяти банків, серед яких - "Київ", "Європейський". За інформацією "ВД", до червня ще десяток держустанов змінять обслуговуючий банк. Паралельно рідіють рахунки місцевих рад у комерційних банках.
Звузити коло
Втім, бліцкриг щодо різкого переказу всіх держрахунків в Україні не вийшов. По-перше, сконцентрувати настільки величезні суми (більше 200 млрд грн. щорічно) у двох банках технічно неможливо. По-друге, процедура вилучення держзасобів фактично у всіх 180 банків ( у різному ступені з держзасобами працюють усі українські банки) апріорі не може проходити блискавично. По-третє, розуміючи це, самі банки тягнуть час як можуть. Адже з офіційних актів, від виконання яких не втечеш, - лише один, що стосується рахунків двох міністерств. Інше питання - усні доручення керівникам міністерств і відомств, банкірам. Які треба довести на місця, а ця справа нешвидка - там, дивишся, і пронесе.
"На сьогодні переведення усіх бюджетних проектів, включаючи зарплатні, у держбанки нереальне. У них просто не вистачить потужностей для обслуговування всіх операцій. Крім того, за одними тільки зарплатними проектами у банків і міністерств укладені довгочасні договори, у деяких випадках - до п'яти років. Якщо влада спробує перевести подібні проекти в держбанки, ми будемо відстоювати свої права в судовому порядку", - заявив керівник одного із системних банків на правах анонімності.
"До нас зверталися керівники металургійних і хімічних держпідприємств за консультацією. Вони працюють із тими самими банками багато років, їх влаштовує якість обслуговування. Але профільні міністерства, виконуючи вказівку зверху, вимагають від держпідприємства терміново переказати гроші в держбанки, - розповів Олександр Сугоняко, голова АУБ. - Добре якщо держустанови будуть саботувати вимоги Кабміну. Тому що зараз у банків і відомств на порожньому місці виникають проблеми". Наприклад наприкінці минулого року Мінпраці проводило конкурс серед банків на право обслуговувати пенсійні рахунки. Низка банків, яеі виграли ці конкурси, дотепер не можуть укласти договори з міністерством через ситуацію з Дорученням Кабміну.
Повне відлучення комерційних банків від обслуговування бюджету загрожує справжніми боями. На думку опитаних експертів, якщо дрібним банкам доведеться упокоритися і відступити, то найбільші - Приватбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк (з якими здавна працюють десятки держустанов) - будуть неохоче розлучатися з держпотоками.
Тих приватників, які опирається переказу коштів зрозуміти легко - вони втрачають ласий шматочок. Гроші, що перелічуються з Казначейства, традиційно затримуються на рахунках (на термін від трьох днів до півроку), дозволяючи банкірам заробити на розміщенні залишків на міжбанківському ринку. Цей вид бізнесу, за словами Зоряни Цебровської, фінансового директора групи компаній "ТЕКТ", забезпечує банкірам 80% доходу. І якщо серед клієнтури банків переважали держоргани, то втрата їх коштів може стати для банку серйозним дефіцитом ресурсів.
ГоловКРУ 2 квітня поширило інформацію про стан депозитів місцевих бюджетів, розміщених у комерційних банках. Так, фінанcисти заборгували 80 млн грн. місцевим громадам міст Київської області, понад 225 млн грн. повинні міським бюджетам Донецької області. Причому термін договорів минув у січні-лютому цього року. Серед боржників відзначені Промінвестбанк, банк "Київ", Український промисловий банк. На мьогодні процес щодо повернення муніципальних грошей, за даними КРУ, перейшов у зали судів.
Влада банкує
За найскромниішими прогнозами, до кінця першого півріччя 2009 р. частка Ощадбанку і Укрексімбанку в пасивах системи збільшиться до 11,3% - тільки завдяки переказу в ці банки рахунків Мінпраці та Мінтрансзв’язку, на які припадає близько 4 млрд грн. бюджетних коштів. Експерти пророкують зростання і активним операціям держбанків. Так, кредити Укрексімбанку на 1 січня склали 38 млрд грн., а до 1 квітня - уже 42,9 млрд грн., 40 млрд із яких видані юридичним особам. За перший квартал ц.р. два держбанки збільшили свою частку в кредитному портфелі системи з 9,8 до 10,8%. У майбутньому їх частка може зрости за рахунок того, що на тлі заморожування кредитування в більшості комерційних установ держбанки мають необхідний бізнесу позиковий ресурс. Самі ж бізнесмени переорієнтуються на співробітництво саме з Укрексімбанком і Ощадбанком. Наступним кроком, за інформацією джерел "ВД" у великих банках, буде обмеження кола установ, що обслуговують комунальні та податкові платежі.
Роботу з бюджетними потоками, швидше за все, закріплять, крім Ощадбанку і Укрексімбанку, ще й за тими комерційними банками, чия рекапіталізація буде зроблена за участю держави. Як запевнили джерела "ВД", мінімум у трьох банках, заявлених на рекапіталізацію за рахунок бюджетних коштів, питання щодо виведення із цих установ рахунків держструктур не стоїть на порядку денному. З урахуванням активів і пасивів новачків частка держсектора у фінансовій системі збільшиться до 20-25%.
У світовій практиці обслуговування держсектора державними банками - розповсюджене явище. "Існують успішні економіки країн, де обслуговування бюджетних коштів ведеться тільки держбанками. Така модель поширена в країнах з ознаками тоталітарного режиму, наприклад, Китаї або Кубі", - відзначає Зоряна Цебровська.
Так, у Російській Федерації ринкова частка десяти найбільших банків, контрольованих державою, на січень 2008 року склала 46% активів російської банківської системи (за даними Центру економічних досліджень Московської фінансово-промислової академії). Більше того, у Росії почався перегляд порядку використання бюджетних грошей у банківській системі - через створення спецрахунків для держпотоків і проведення конкурсів з відбору банків, що обслуговують держзамовлення. На хвилі кризи тенденції до укрупнення ролі державних банків намічаються і у низці країн Європи.
На думку "ВД", вилучення рахунків держструктур стане для невеликих і середніх банків настільки масштабними проблемами, що в ці структури доведеться вводити тимчасові адміністрації, а то й запускати процедуру ліквідації. Системні банки будуть змушено працювати у надконкурентному середовищі, не розраховуючи більше на вигідні бюджетні контракти. Хоча важко повірити в те, що влада вирішить повністю відлучити від пирога з обслуговування держоперацій деякі найбільші банки, де сконцентрована більша частина, приміром, зарплатних операцій (Приватбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, ПУМБ, Укрсиббанк).
У всякому разі процес розтягнеться в часі, і його результат буде залежати як від здатності банкірів і їх власників домовитися про "невилучення", так і від умов укладених контрактів на обслуговування рахунків (вони можуть бути укладені на тривалий період, у такому випадку розривати їх доведеться через суд). А також від позиції Антимонопольного комітету, який поки не поспішає з оцінкою концентрації бюджетних потоків у колі обмеженого числа структур.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
