Локшина по-флотськи — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Локшина по-флотськи

1360
До закінчення договору про базування Чорноморського флоту Росії в Севастополі залишилося рівно вісім років. "ВГ" з'ясувала, що виведення кораблів та інших об'єктів флоту в росіян триватиме не менш п'яти років, а консультації щодо формування графіку виведення, за досвідом прибалтійських країн, протривають близько трьох років. Це значить, що вже сьогодні керівникам двох країн прийшов час сідати за стіл переговорів, щоб домовитися про умови… продовження оренди. Але київські та московські політики поки воліють вішати на вуха своїм виборцям макарони по-флотськи.
Цемесська бухта для Новоросійська - одночасно символ життя і смерті.З одного боку, саме тут працює торговельний порт, нафтотермінал, залізничний вузол, які годують місцеві родини. Але з іншого боку - саме звідси на місто час від часу обрушується бора - могутній вітер, що руйнує все на своєму шляху. При цьому піднімається шторм, що ламає кораблі. Температура різко падає, кораблі швидко покриваються товстою крижаною кіркою. В 2002 р. бора потопила тут два кораблі Чорноморського флоту Росії й зашкодила ще чотири; у той вечір у місті загинули десятки людей.
Торговельні моряки давно звикли до того, що під час бори судно доводиться негайно виводити у відкрите море, щоб перечекати стихію. Через це порт із величезними обігами визнаний морськими агентствами "сезонним". А от командування ЧФ нині довіряє новоросійській бухті лише жменьку катерів. Основні сили флоту базуються в українському Севастополі, і командування флоту з жахом відганяє думку про те, що колись їх доведеться перевести в небезпечну Цемеську бухту.
Сьогодні об'єкт із гордою назвою "Новоросійська військово-морська база" - це сім маленьких причалів, затиснутих нафтотерміналом, торговельним портом і приватним сектором на гірських схилах. Половина військових причалів ніяк не захищені від бори. Цивільні об'єкти в бухті з'явилися ще в радянський час. Тоді для військових Новоросійськ стратегічного значення не мав, адже навіть якщо виключити Севастополь, у тій таки Україні досить інших зручних баз (Феодосія, Миколаїв). Саме тому ніхто вчасно не здогадався зарезервувати для Чорноморського флоту необхідні ділянки землі, залізничні шляхи, житло для моряків.
Проте іншого місця, яке могло б хоча б теоретично розглядатися для перебазування Чорноморського флоту РФ із Севастополя, у росіян у цьому регіоні просто немає. Проект, затверджений російським урядом у 2005 році, передбачає до 2020 року витратити на будівництво нової бази $15 млрд. Але чим далі просувається реалізація цієї програми, тим очевидніше стає, що, по-перше, її реальна вартість буде як мінімум удвічі вища, а по-друге, ці витрати однаково не вбережуть флот від ризиків, пов'язаних з несприятливими природними умовами Цемесської бухти.
До того ж серйозну приховану опозицію розпочатому будівництву представляє новоросійський бізнес. Місцеві підприємці прекрасно усвідомлюють, які збитки торговельному порту і нафтотерміналу може принести сусідство з військовою базою.
Прихована бізнес-опозиція
На Новоросійський морський торговельний порт сьогодні припадає близько 20% зовнішнього товарообігу, здійснюваного через порти Росії. Це - найбільший канал зовнішньої торгівлі для всього півдня країни (доход порту за підсумками 2008 р. склав $653 млн, вантажообіг - 81 млн т). ВАТ "НМТП", яке експлуатує порт, є одним з найбільших платників податків Краснодарського краю, а для Новоросійська це просто градотворче підприємство.
Що буде з торговельними потоками, якщо в Цемесську бухту подарують крейсери й есмінці, здогадатися нескладно. Військові в Росії із цивільними особливо не церемоняться, а враховуючи дефіцит площ, конфлікт інтересів - справа часу. Місцеві великі бізнесмени прекрасно розуміють, що відкрито критикувати Кремль за намір перебазувати флот у їхнє місто небезпечно. Так що головні зусилля вони зосередили на підтримці різних акцій, спрямованих на збереження Чорноморського флоту РФ у Севастополі.
Наприклад, заступник голови транспортного комітету Держдуми РФ Сергій Шишкарьов не втрачає жодного випадку, щоб розкритикувати західний крен зовнішньої політики України і закликати севастопольців наполягти на продовженні оренди бази після 2017 року. "У випадку переведення Чорноморського флоту із Севастополя в системі безпеки України утворюється величезний пролом, закрити який в недалекому майбутньому не вдасться, - заявив він на черговому святкуванні Дня створення ЧФ у Севастополі. - Ті українські політики, які вважаютья, що вони дбають про інтереси України, коли підштовхують наш флот до відходу, повинні зрозуміти, що насправді це робота проти власної держави. У регіоні досить держав, які не проти захопити Севастополь, а разом з ним і контроль над усіма морськими комунікаціями України. На Чорному морі мир, поки в Севастополі російські чорноморці".
Причини такої небайдужості російського парламентаря до проблем Севастополя стають зрозумілі, якщо врахувати, що він є співвласником транспортно-експедиторського холдингу "Справа", який заробляє на обслуговуванні вантажопотоків у Новоросійську. Ця ж компанія є акціонером ВАТ "Новоросійський морський торговельний порт", а зараз разом із НМТП реалізує проект розвитку контейнерного термінала.
Не в захваті від ідеї перебазування ЧФ Росії в Новоросійськ і нафтове лобі. Тут пролягає стратегічний нафтопровід Каспійського трубопровідного консорціуму (він виходить до моря всього в декількох кілометрах від військових причалів). Для обслуговування цього маршруту транспортування каспійської нафти акціонери консорціуму (уряду Росії й Казахстану, компанії Chevron, "BP", "ЛУКОЙЛ" і ін.) планують будівництво потужного танкерного флоту. Як ці танкери будуть розминатися з ракетними крейсерами - питання, яке до цих намагаються уникати автори цього проекту. Втім, цих побоювань у них стає усе менше в міру того, як Росію вражає фінансова криза.
Проект без грошей
З початку 2009 року Росія припинила фінансування будівництва нової військово-морської бази в Новоросійську. Про це наприкінці березня оголосив начальник 414-го керування спецробіт Спецбуду Росії полковник Олександр Кравченко, який керує будівництвом бази з 2006 року. За його словами, в 2009 році в бухті планувалося звести шість секцій молу, який повинен був захищати кораблі від зимових штормів. Але, за словами Кравченко, план робіт уже зірваний. Його керуванню просто немає на що закупити будматеріали й найняти додаткових робітників. У ході цього скандалу з'ясувалося, що Міноборони не виконало й фінансових зобов'язань перед міською владою Новоросійська. Дотепер не забезпечені житлом навіть ті офіцери військово-морської бази, які вже несуть службу в Новоросійську. Не вистачає квартир для місцевих прикордонників і військовослужбовців з повітряно-десантної дивізії (у місті на одному з нових пірсів сьогодні вже базується десантний корабель "Саратов").
Для повномасштабного продовження будівництва нової бази Росії необхідно щорічно витрачати близько $1 млрд - відповідна цифра втримується в цільовій держпрограмі "Створення системи базування Чорноморського флоту на території Російської Федерації в 2005-2020 роках". Схоже, в умовах скорочення світового споживання газу в Європі й зменшення валютних доходів Москва собі цього дозволити вже не може. Правда, уже згадана специфіка російської політики практично виключає, щоб це визнали привселюдно. Насправді це позначилося в новій серії заяв кремлівських ідеологів про те, що Чорноморський флот із Севастополя в 2017 році може й не піти.
Один з найближчих радників прем'єр-міністра РФ Володимира Путіна депутат Держдуми Сергій Марков відвідав Севастополь на минулих травневих святах і поділився з місцевою пресою досить радикальними міркуваннями: "Севастополь є символом існування Росії як глобальної світової держави, символом перебування російського флоту в акваторії світового океану, зокрема, у Середземнім морі, де зосереджені найважливіші вузли конфліктів. Росія не планує відмовлятися від статусу великої держави й у зв'язку із цим не планує відмовлятися від океанського флоту. Росія не планує йти із Севастополя". Відзначимо, що торік з п. Маркова був знятий статус персони нон-ґрата в Україні.
У пошуках бази
Ризикнемо припустити, що причиною фінансового голоду, який переживає проект будівництва військово-морської бази в Новоросійську, є не тільки дефіцит коштів у скарбниці, але й поступове усвідомлення відсутності якої-небудь альтернативи Севастополю для Чорноморського флоту. Навіть якщо врахувати, що Чорноморський флот розміститься не тільки в Цемесській бухті, але й у Геленджику (місто-курорт) і Темрюке (місто - торговельний порт), нові бази зможуть прийняти лише відносно невеликі кораблі третього-четвертого рангів. Зараз у складі Чорноморського Флоту близько восьми великих кораблів першого-другого рангів (крейсерів і т.д.), а також великі допоміжні судна.
Причому саме ці кораблі найчастіше виконують "політично важливі" завдання в Середземному морі та океанах. Флот навряд чи відмовиться від великих кораблів у найближчі десятиліття. Навіть при адекватних асигнуваннях, новоросійські причали одержать лише мінімально необхідні спорудження та інфраструктуру і зможуть прийняти 20-30 невеликих кораблів. Для порівняння, ЧФ в Україні зараз нараховує близько 140 плаваючих одиниць, у т.ч. довгі глубокосидячі кораблі за типом флагманського крейсера "Москва". Куди запроторювати "зайві" кораблі?
Останніми роками мусується питання повернення ЧФ у порти за межами Росії, які він використовував під час холодної війни - Тартус (Сирія) і Сокотра (Ємен). Однак за кожною такою пропагандистською новиною випливали роз'яснення Міноборони РФ про те, що всі ці пункти базування можуть зіграти лише допоміжну роль - притому, що їхнє використання вимагає тривалої й витратної "підготовки". Це стосується й портів невизнаної Абхазії, яка зараз контролюється російськими військовими. Минулого січні три колишні командуючих Чорноморським флотом РФ Ігор Касатонов, Віктор Кравченко і Володимир Комоєдов зробили спільну заяву, у якій заявили, що "заміною Севастополю всі тропічні порти разом фізично не стануть".
Україна спостерігає
У Києві складнощі Москви з перебазуванням Чорноморського флоту, схоже, також прекрасно усвідомлюють. Українське військове відомство ініціювало створення спільної комісії з Міноборони РФ, щоб скласти графік виведення російських кораблів із Севастополя до 28 травня 2017 року. Росія цю ініціативу проігнорувала. "Російська сторона не бажає говорити про підготовку до виведення Чорноморського флоту РФ із території України. У Севастополі здійснюється штучне нагнітання ситуації навколо необхідності виведення Чорноморського флоту", - прокоментував ситуацію міністр оборони України Юрій Єхануров. І відразу додав, що Україна буде наполягати на дотриманні договору, укладеного в 1997 році. На необхідності обговорення графіка виведення ЧФ Росії наполягає і президент Віктор Ющенко:
"Сподіваюся, що російська сторона буде дотримувати своїх зобов'язань за цим договором. Ми, зі своєї сторони, гарантуємо виконання своїх зобов'язань".
Але, виходячи з дати 2017 року, сьогодні більш актуальні заяви кандидатів у президенти, які приблизно будуть головнокомандуючими через 8 років. Віктор Янукович, Юлія Тимошенко і Арсеній Яценюк - головні учасники президентсьих перегонів - поки вкрай обережні у своїх висловленнях щодо перспектив виведення російського флоту із Севастополя. Коментуючи можливість продовження терміну перебування ЧФ РФ на території України, Віктор Янукович відзначає, що "такі питання вирішуються тільки за столом переговорів і тільки в умовах, коли це взаємовигідно із двох сторін". І відразу дає зрозуміти, що вся справа в ціні: "Усе, що стосується рішення цього питання, треба розглядати в контексті рішення й інших питань... Якщо ми знайдемо такий пакет взаємовигідним, на це (продовження перебування ЧФ Росії в Севастополі – ред.) потрібно буде йти". Готовність обговорювати це питання за столом переговорів демонструє і Юлія Тимошенко.
"Я за жодних умов, ні під яким тиском РНБО, ні при якому тиску президента не дам створити конфлікт навколо Чорноморського флоту для того, щоб це стало основою розгортання абсолютно небажаних сценаріїв щодо цілісності території України".
Поторгуємося?
На щастя, і російські, і українські фахівці, опитані "ВГ", на 100% виключають сценарій війни між Україною і Росією 2017 року. Силове протистояння стало б справжньою трагедією і надламом для ментальності слов'ян обох держав. У Москві, схоже, прекрасно розуміють, що для збереження військово-морської бази в Севастополі потрібно зробити Україні пропозицію, від якої неможливо відмовитися. Офіційно такі плани ще минулої осені озвучив міністр оборони РФ Анатолій Сердюков: "Ми хотіли б, щоб Чорноморський флот залишився в Севастополі й після закінчення в 2017 році терміну дії відповідного договору з Україною. Для цього ми можемо представити комплекс пропозицій, які були б вигідні обом країнам і стосувалися як орендної плати за базу в Севастополі, так і розвитку соціальної інфраструктури, співробітництва в сфері оборонно-промислового комплексу, суднобудування та інших сфер".
Заступник голови Комітету ВР із питань національної безпеки Сергій Гриневецький (Блок Литвина) уважає, що саме час сформулювати низку умов, за яких Київ погодився б на продовження перебування російських моряків у Севастополі після 2017 року. На його погляд, крім економічних вимог, сюди можуть увійти й спільні ініціативи про створення нової системи загальноєвропейської безпеки. "Москва тепер буде робити все для збереження своєї військової присутності в Криму", - уважає Гриневецький. Перший заступник голови Севастопольської міськдержадміністрації Володимир Казарін уважає, що серед вимог України може бути і поліпшення інфраструктури міста, у якому базується флот.
На його погляд, компромісу можуть перешкодити традиційні економічні війни, які супроводжуються взаємними політичними випадами: "ЧФ може залишитися тут тільки за однієї умови: якщо Україна цього захоче. Виходить, Україну треба переконати - а для цього повністю перешикувати політику Росії". Цікаву формулу компромісу пропонує експерт Центру Разумкова Олексій Мельник. Він уважає цілком реальною ідею демілітаризації Чорного моря - як регіону, що не має воєнно-стратегічного значення. У результаті повинні зникнути і Чорноморський флот як джерело проблеми, і грізні ескадри НАТО, привід хвилювань Москви.
Як би там не було, мабуть, що завдяки безвихідній ситуації, у якій опинилася Росія у зв'язку з відсутністю гідної бази для військового флоту в Чорному морі, Україна одержує унікальний шанс одним махом розв'язати безліч проблем у відносинах зі східним сусідом. Тут і ціна газу, і зона вільної торгівлі, і великі суднобудівні замовлення. Але головне, що Київ зможе перейти до формульної ціни орендної плати за перебування росіян у Севастополі. Тому нинішні $100 млн на рік, які платить Росія за унікальну військово-морську базу, - більше схожі на добродійність із боку України. Орендна плата повинна бути настільки великою, щоб дві третини парламенту погодилися внести зміни в Конституцію України, де, як відомо, наявність постійних військових баз іноземних держав заборонена.
Володимир Комоєдов: "Не уявляю собі керівника РФ або України, який бере на себе рішення вивести ЧФ із Севастополя"
Депутат Держдуми РФ, aдмірал-комуніст, з 1998 по 2002 рр., що командував Чорноморським флотом, не тільки закликає відновити глобальну військову міць Росії, але й критикує оборонну політику своєї країни, проливаючи світло на нюанси тамтешньої військово-морської кухні. П. Комоєдов навів для "ВГ" не тільки ідеологічні, але й професійні аргументи, що представляють виведення ЧФ Росії з України нереальним.
Чи Буде, на ваш погляд, продовжене перебування ЧФ на території України після 2017 р.?
- Думаю, буде. Причому, ніхто ні на кого не тиснутиме: слов'яни домовляться.
На яких умовах можливе досягнення таких домовленостей?
- Шлях відкривання-закривання газового крана явно не підійде. Нам треба шукати компроміс разом. Я не уявляю керівника РФ або України, який візьме на себе рішення вивести ЧФ із Севастополя. Його проклянуть навіки - як з тієї, так і з іншої сторони.
У Новоросійську зараз розширюється військово-морська база. Виведений з України ЧФ зможе там базуватися?
- Це дуже проблематично. База розширюється, але тільки щоб мінімально зачепитися за берег. Там із часів війни все було віддано цивільним. А флот - це, крім кораблів, ще й величезний "обоз": боєприпаси (зокрема ракети різного калібру), паливо, продовольство. Вони повинні десь безпечно зберігатися, проходити підготовку і подаватися на кораблі.
Така інфраструктура створюється в Новоросійську?
- Тільки частково.
Чи потіснять новоросійський торговельний порт заради виведення ЧФ із України в Новоросійськ?
- Звичайно, ні! Торговельним портом не пожертвують. Росія, після СРСР, залишилася з одним великим портом у південному напрямку. Цей порт необхідно розширювати, збільшувати глибини і т.д. Через нього проходять важливі вантажі - нафта, продукція хімічної промисловості.
Можливо, у Росії є на прикметі інші місця для розміщення військово-морської бази, крім Новоросійська?
- Немає таких місць. Туапсе - невеликий та зі шкідливим природним явищем "тягун" (резонансні хвильові коливання води, які призводять до втрати керованості кораблем – ред.). У самому Новоросійську - бора, що призводить до зледеніння і перекидання кораблів. У районі Темрюка - мілковато. Геленджик і Сочі - курорти, і місця там для флоту, по суті, немає.
А в Абхазії можливе базування?
- Навряд чи. Не для того вони завоювали свободу від Грузії, щоб там відразу поселився російський флот.
Чи можливо на ЧФ скорочення великих кораблів, і чи зможе такий невеликий флот базуватися на території Росії?
- Великі кораблі, які є на флоті, прослужать ще років 15. А старий кінь, як відомо, борозни не псує, хоча для таких судів важлива ремонтна база. Вона може з'явитися на одному із севастопольських заводів: один росіянин одержав акції, але поки його туди не пускають (контрольний пакет акцій ЗАТ "Севморзавод" належить Костянтину Григоришину - прим. "ВГ"). Маленькі кораблі дійсно важливі для Чорного моря. Але є й інші завдання флоту, зокрема підтримка оперативного контролю на Середземному морі в інтересах Росії або групи країн, включаючи Україну.
Сергій Близнюков: "Росія не готова виводити Чорноморський Флот із Севастополя"
Радник міністра оборони України, контрадмірал Близнюков входить в україно-російську міжурядову комісію, працюючи над питанням базування ЧФ ще з 90-х. "ВГ" вислухала його несподівано безсторонні судження щодо настільки політизованої теми
Чи готується Росія, за вашим даними, до виведення ЧФ із України?
- Ні, я не можу так розцінювати дії росіян. Їм фізично важко це робити. Росія не готова виводити Чорноморський Флот із Севастополя, навіть якби було політичне рішення про виведення. Але жоден з політиків Росії зараз не прийме таке рішення, щоб не викликати на себе зливу обвинувачень у здачі національних інтересів.
Скільки могло б протривати виведення ЧФ із України?
- Якщо порушити питання щодо виведення за рік до закінчення терміну базування, як сказано в угоді, - на виведення знадобиться не менш 5 років. До речі, після розпаду СРСР тільки самі переговори про виведення російських військ із Прибалтики тривали майже три роки.
Ви заявляли про неможливість перебазування флоту в Новоросійськ. Чому?
- Там найважливіший порт, уся інфраструктура в ньому пристосована саме для торговельних, а не військових цілей. Наприклад, крейсер "Москва", у випадку виведення з України, займе в Новоросійську половину всього причального фронту. Зараз у Севастополі ЧФ використовується до 250 місць для стоянки, а у всьому Новоросійську цих місць набагато менше.
Чи реальним є будівництво нової бази ЧФ у якій-небудь зручній бухті? - Зручних бухт на Чорнім морі більше немає! Найзручніша - севастопольська. Росія припускала будувати нову базу на одному з озер біля Керченської протоки. Але цей план припускав величезний обсяг днопоглиблювальних робіт, і від нього відмовилися.
Заяви Росії щодо створення баз у Сирії й Абхазії - це серйозно з військово-морської точки зору?
- Це політичний блеф. У Тартусі (Сирія) був пункт передового базування Середземноморської ескадри ВМФ СРСР. Юридично домовленість із Сирією щодо його використання зберігається, там можна відтворити умови для поповнення запасів, дрібного ремонту, відпочинку особового складу. Але це ніяк не військово-морська база. У Тартусі виключена наявність гарнізону, проживання військовослужбовців з родинами і т.д. У портах Грузії є умови тільки для малесеньких кораблів третього рангу.
Російська сторона заявляла, що готова запропонувати Україні вигідні умови для продовження договору про базування ЧФ…
- Немає таких "вигідних умов"! Насамперед для розгляду таких умов Україна повинна змінити власну Конституцію, де про кораблі ЧФ Росії написано: "Тимчасово перебувають на території України".
Сергій Сироватка, Олексій Панченко
За матеріалами:
Власть денег
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас