7268
"Ъ": Період постанови
— Валюта
Прагнучи стабілізувати курс гривні, три місяці тому Нацбанк прийняв постанови, якими змусив банки почати продаж доларів зі своїх резервів під проблемні валютні кредити. Дії НБУ і позитивна кон'юнктура ринку дозволили одночасно зміцнити гривню з 8 грн/$ до 7,6 грн/$, але найбільші банки відмовилися масово переводити резерви в гривню і за підтримки міжнародних фінансових інститутів спробували переконати НБУ. Регулятор розраховує, що до 22 червня банки продадуть близько $1,5-2 млрд, а якщо ні, то він готовий оштрафувати банки на 1% статутного капіталу. Банкіри вважають, що така пропозиція валюти зміцнить гривню, але вже восени НБУ доведеться активно продавати свої резерви.
Жорсткий формат
Прийняті Нацбанком наприкінці лютого постанови №107-109 стали предметом конфлікту регулятора з українськими банками з іноземним капіталом. Ці документи повністю змінили правила роботи банків з валютою. Дотепер банки формували резерви під проблемні кредити в тій валюті, у якій вони видавали позики. Ці резерви враховувалися в нормативі відкритої валютної позиції банків і дозволяли оперувати її залишками на міжбанківському ринку. У НБУ стверджують, що такі дії банкірів були однією з причин різких стрибків курсу гривні, тому що банки спекулювали валютою, продаючи/купуючи її на свою відкриту позицію. Тому НБУ переглянув ліміти валютної позиції і заборонив ураховувати в ній резерви.
Крім того, НБУ позбавив резидентів можливості виводити за кордон валюту, куплену на міжбанку за індивідуальними ліцензіями або залучену у вигляді кредиту. До кінця року банки були позбавлені права робити спотові (передбачають поставку валюти на наступний робочий день після дня укладання договору) і форвардні (поставка валюти пізніше, ніж на другий робочий день після укладання договору) операції. Банки отримали право купувати іноземну валюту для погашення зовнішніх кредитів тільки в тому обсязі, у якому вони продавали залучену від кредиторів валюту на міжбанку.
Такі рішення були прийняті Нацбанком під час найвищої девальвації гривні. 24 лютого долар на міжбанківському ринку перевищив 9 грн/$, і після зустрічей банкірів із правлінням НБУ і президентом Віктором Ющенко, а також жорстких вимог регулятора до банків продавати валюту дешевше, гривня почала зміцнюватися, хоча і не так стрімко, як прагнув НБУ. "Коли ухвалювали постанови, директор департаменту валютного нагляду Нацбанку Олена Щербакова говорила, що після нових правил банки повинні будуть продати валюту на суму близько 30 млрд грн",- розповів заступник голови правління одного з банків з іноземним капіталом.
Тиск знизу
Нацбанк оприлюднив постанови №107-109 тільки у квітні, окремим документом уточнивши, що до 22 червня банки повинні привести свої баланси у відповідність із новими нормативами. "Ті банки, у яких суми валютних резервів були невеликі, продали валюту і пішли в коротку позицію,- відзначає заступник голови правління 'Каліон Банк Україна' Вадим Ганах.- Але багато банків другої групи продали валюту не тому, що намагалися вирішити невідповідність новим лімітам валютної позиції, а тому, що мали проблеми з ліквідністю в гривні". На його думку, у банків залишилося близько 1,5-2 млрд валютних резервів, які вони повинні конвертувати в гривню.
Банкіри відзначають, що найбільші проблеми з новими нормативами мають найбільші роздрібні іноземні банки, які дотепер активно видавали валютні кредити населенню.
"Для нашого банку це не така вже й проблема, але банки з іноземним капіталом залучали величезні пасиви в іноземній валюті а, отже, кредитували у валюті, тому їх акціонери не прагнуть брати на себе валютні ризики невідповідності активів і пасивів,- пояснив генеральний заступник голови правління Приватбанку Юрій Пікуш.- Виникає ризик валютних втрат на конвертаціях валюти. Під цей ризик потрібно деформувати ще один резерв, і виникає якийсь каламбур - на резерв потрібний ще один резерв".
Кредитні установи виступили проти цих норм постанови НБУ. Керівництво 10 іноземних банків, серед яких Укрсиббанк, "Райффайзен Банк Аваль", банк "Форум", звернулося до Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку і Міжнародного валютного фонду із проханням вплинути на НБУ, щоб він скасував постанови. Банкіри стверджують, що в них просто немає стільки валюти в довгій позиції, скільки необхідно продати за новими нормативами. "Виходить, що я повинен десь знайти і купити її, а потім продати? Нонсенс",- обурюється директор казначейства одного з банків.
Банкіри також обурені тим, що регулятор не дозволяє користуватися похідними інструментами. Діючи відповідно до норм постанови №109, банки стикнулися із труднощами при покупці інших валют, крім долара і євро на міжнародному ринку. А операції з японською ієною стали практично неможливими через різницю в часі з японською біржею.
"Нас турбує неможливість провести нормальну операцію СПОТ,- пояснює Вадим Ганах.- Через це в розрахунках з міжнародними банками ми підтримуємо позицію нестандартних клієнтів, до яких застосовується адаптований підхід і підвищується ціна". За його словами, у стандартній операції СВОП розрахунки відбуваються в наступний робочий день за замовчуванням, а в нестандартній угоді спред за цінами покупки/продажу збільшується в півтора раза. При цьому, не маючи можливості закрити операцію наступного дня, банк доплачує вартість ще одного банківського дня. Таким чином, якщо в банку існує необхідність купити, наприклад, за гривні долар, а за долар - швейцарський франк, то НБУ змушує його провести всі операції одним днем.
"До того ж на умовах ТОМ ми порушуємо валютну позицію, тому що ми не показуємо в позиції угоди, завершені в ТОМ,- говорить Ганах.- Адже позиція однаково не містить у собі позабалансові операції на умовах ТОМ".
Відповіді немає
Поки в НБУ не йдуть на поступки банкам і говорять лише про можливість внесення невеликих змін у постанови. Тому або банкам доведеться підкоритися і знайти можливість для продажу валютних резервів, або почати переказ валютних позичальників у гривневі. Проте це не врятує ситуацію, тому що більша частина резервів сформована під кредити, платежі за якими уже утруднені. А переказ боржників в іншу валюту може не вирішити цю проблему, але виправить помилку регулятора, який у 2004 році скасував заборону на валютне кредитування резидентів, що не мають валютного виторгу.
"Під час кризи стало очевидим, що те рішення НБУ поставило країну перед великим ризикам",- відзначає почесний президент Укргазбанка Василь Горбаль.
Банкіри вважають, що НБУ окремою постановою відтермінує період штрафних санкцій за невиконання постанов і розробить графік конвертації резервів найбільших банків.
"Якщо така кількість валюти вийде на ринок, то вона, звичайно, може обвалити його,- відзначає Юрій Пікуш.- Нацбанк повинен прийняти якийсь план щодо викиду цієї валюти, але українські банки прагнуть, щоб на ринку не було преференції банкам з іноземним капіталом та існували єдині правила". При цьому експерти не виключають, що при непоступливості НБУ нерезиденти можуть відмовитися виконувати взяті на себе зобов'язання.
"Західні акціонери українських банків підписували плани щодо капіталізації своїх установ згідно із проведеними стрес-тестами. Із травня вони повинні виконуватися. Подивимося, як вони тепер це будуть робити",- сказав член правління НБУ.
Але НБУ вигідне збереження статус-кво, тому що зниження попиту з боку банків на валюту і збільшення пропозиції з їх боку зміцнюють курс і збільшують міжнародні резерви НБУ.
Глава держави Віктор Ющенко повідомив, що Національний банк із 18 по 22 травня купив надлишкову пропозицію валюти на міжбанківському валютному ринку на суму близько $160 млн. За оцінкою президента, золотовалютні резерви України на кінець поточного року досягнуть $26 млрд із урахуванням фінансування з боку міжнародних фінансових організацій. У Нацбанку оцінили, що попит на валюту в травні скоротився на 14%, а пропозиція - збільшилася на 2%.
"Іноземні банки не прагнуть вести нормальний діалог"
Сергій Круглик, директор департаменту зовнішньоекономічних відносин Нацбанку:
Сергій Круглик, директор департаменту зовнішньоекономічних відносин Нацбанку:
- Ви вважаєте своєчасним прийняття постанов №107-109, адже продаж банками валюти при конвертації в гривню припадає на період зниження ділової активності?
- Ці постанови були своєчасними. Вони потрібні для того, щоб далі учасники не зривали ринок. Щоб не було спекулятивних операцій з валютою, які ми спостерігали раніше. Прийняття цих документів призвело до того, що банки не купували долари у свою валютну позицію і не стимулювали попит на них. Це також сприяло зниженню курсу долара на ринку. Хоча основним фактором стабілізації були валютні аукціони для населення і транспарентна політика валютних інтервенцій Нацбанку.
- Скасування операцій своп і форвард також обмежує спекуляції?
- Обмеження за форвардними операціями були прийняті ще вісім років тому, а постановою №108 ми лише внесли деякі зміни в роботу із цими інструментами. Але зараз таких операцій практично немає.
- Як ви прокоментуєте твердження банкірів, що розуміння своп і форвард у НБУ і міжнародних банків абсолютно суперечливі?
- Усі наші постанови проходять юридичну експертизу на відповідність європейському законодавству. Тому говорити можна про що завгодно, а вести діалог - зовсім інша справа.
- Хіба українські банки не ведуть діалог щодо скасуванню постанов?
- Ведуть, але дуже в'яло. Десять банків з іноземним капіталом підписали лист про незгоду зі змінами відкритої валютної позиції. Але ж у нас 185 банків, й інші не висловлювали незгоди. А ми повинні орієнтуватися на весь ринок. Однак, вважаю, діалог повинен тривати.
- Чому тільки для десяти банків ці нововведення критичні?
- Переважно іноземні банки не прагнуть брати на себе валютні ризики, не прагнуть із капіталу переводити валюту в гривню. Але хто повинен на себе брати ці ризики? Нацбанк і населення? Ні, так не вийде. Згідно з міжнародною практикою резервування банками кредитів відбувається в національній валюті. У Євросоюзі резервування проводиться в євро, а в Україні - буде в гривні. Обурення окремих іноземних банків поки залишаються тільки обуренням. Вони не прагнуть вести нормальний діалог.
- Тобто змінювати що-небудь у постановах ви не будете?
- Можливо, деякі моменти постанови будемо покращувати. Поки в Нацбанку йде обговорення цих проблем. Наша позиція - зробити все для стабілізації ринку і курсу гривні.
- Як довго буде йти обговорення?
- Зараз тривають переговори з Міжнародним валютним фондом. Остаточне рішення буде прийняте протягом місяця. Тільки у взаємному діалозі між Нацбанком і комерційними банками може бути вироблена конструктивна позиція, яка задовольнить усіх, включаючи населення - основного інвестора банків.
"Нацбанк створює велику проблему банкам"
Сергій Наумов, голова правління Укрсиббанку:
Сергій Наумов, голова правління Укрсиббанку:
- Чому ви - Укрсиббанк і французька група BNP Paribas - виступаєте проти норм постанови №107?
- Ми вважаємо, що вони закладають міну уповільненої дії, адже в нас з'являється реальний валютний ризик.
- Чому вам загрожує зміна нормативу валютної позиції?
- Якщо знову буде девальвація гривни і з'явиться ще більше позичальників, які не зможуть платити, а в нас під валютні кредити будуть сформовані гривневі резерви - у банку не буде достатнього обсягу резервів, щоб списати заборгованість.
- Але ж зараз ви цей валютний ризик перекладаєте на позичальників?
- Банки видають кредити в тій валюті, яку залучають, і в такій же валюті вони резервуються. Чому нам не повинні дозволяти цього робити? З нашою позицією не рахуються тільки тому, що Національний банк має намір випустити на ринок певну кількість іноземної валюти. Тим самим Нацбанк створює велику проблему самим банкам.
- Чому ж в інших країнах резерви формуються в національній валюті й це не є проблемою?
- Але ж там і кредити видаються в національній валюті. За кордоном вважають, що постанова Нацбанку України може стати прецедентом для інших пострадянських країн, у яких велика кількість кредитів також видавалася в іноземній валюті.
- На якому етапі перебувають переговори щодо внесення змін допостанови НБУ?
- Поки я не бачу прогресу в цьому питанні. Наші акціонери, як і іноземні акціонери інших українських банків, ще в березні направили листа главі Нацбанку Володимиру Стельмаху. Ми сподіваємося, що Нацбанк змінить своє рішення.
- На початок травня в Укрсиббанку було зарезервовано під валютні кредити трохи менше $0,5 млрд. Ви не будете їх продавати?
- Нам потрібно продати близько $350-450 млн. Таких грошей у ліквідній формі немає. Де ми їх візьмемо? Щоб відповідати новим нормативам валютної позиції, потрібні додаткові вливання. Або нам потрібно перевести валютні кредити в гривневі й для цього брати гривневе рефінансування, що зробити в таких обсягах дуже проблематично. Крім того, що такої довгої гривні немає, не кожний позичальник зможе витримати велике боргове навантаження при гривневому кредиті.
- Іншого виходу зараз ви не бачите?
- Єдиний вихід - скасування постанови №107.
- А якщо Нацбанк не піде на поступки?
- Ми, звичайно, почнемо її виконувати, але потрібно розуміти, що позиція наших акціонерів щодо питань інвестування в банки і співробітництва із НБУ буде іншою.
- Якою вона стане?
- Раніше на прохання Нацбанку ми не продавали валюту, стабілізуючи курс і попит на валюту на шкоду інтересам своїх клієнтів - як експортерів, так і імпортерів. Але тепер продовження інвестицій в Україну з боку акціонерів буде ускладнено.
Руслан Чорний
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
