3918
Позичальників тепер не виженуть із будинку
— Кредит&Депозит
Народні депутати минулого тижня ввели заборону на стягнення житлової нерухомості за іпотечними кредитами: відповідний закон було прийнято в остаточному читанні 21 травня. Після його підписання Президентом, у чому не сумніваються фінансисти, позичальники зможуть без серйозних для себе наслідків не гасити іпотечні кредити.
Експерти впевнені: навіть враховуючи, що новий закон суперечить відразу декільком старим, суди будуть ухвалювати рішення на користь громадян. У зв'язку із цим банкіри прогнозують найближчим часом зростаня неповернень.
"На період виходу економіки України з фінансової кризи вводиться мораторій на придбання заставоутримувачем або іпотекоутримувачем права на обіг стягнення на предмет застави або іпотеки, якщо предметом застави є житлова нерухомість, у якій постійно проживають громадяни", - говориться в законі №3459-1, прийнятому Верховною Радою 21 травня в остаточному читанні.
Згідно з документом мораторій тимчасовий і буде знятий після закінчення кризи: конкретні терміни визначить рішення ВР за поданням Кабміну. Закон набирає чинності з моменту опублікування, до цього його повинен підписати Президент.
Опитані експерти були одностайні в оцінці нового закону: з одного боку, він захистить позичальників, які зможуть спокійно не платити за іпотекою, а з іншого - підірве і без того хитку фінансову стабільність вітчизняної банківської системи.
"Рішення парламенту є передвиборним популізмом, який підтримує безвідповідальність деяких позичальників і при цьому унеможливлює кредитування житла в країні. Депутати руйнують банківську систему, підривають довіру міжнародних інвесторів до України і, по суті, говорять громадянам, що ті можуть не платити за позиками", - заявив голова правління ВАТ "Ерсте Банк" Йозеф Сікела.
Лише деякі сьогодні вірять у те, що у випадку підписання Президентом документа юристи зможуть стягнути через суди застави в примусовому порядку. "Після його підписання необхідно буде внести виправлення в раніше прийняті нормативні акти (наприклад, у Закон "Про заставу" і т.д.). Без змін до діючої нормативно-правової бази цей закон працювати не буде", - сказав голова правління БГ Банку Костянтин Полосков.
Більшість фінансистів не сумніваються, що на практиці новий закон повністю закриє перед ними будь-які можливості для стягнення іпотечних застав. Адже все, що потрібно зробити громадянинові, щоб його не виселили із заставного житла - прописатися в ньому. "І до цього документу банки фактично не могли виселити клієнта із власної квартири. Адже діє Житловий кодекс, у якому чітко зазначено, що зробити це можна тільки при наданні йому іншого житла", - пояснив директор ФГ "Консалтинг і інвестиції" Олексій Вегера.
"Стягнути за заставою житло зараз практично неможливо. ЖЕКам однаково, що воно перебуває в заставі в банку, вони прописують неповнолітніх дітей і людей літнього віку, після чого фінустанова вже не має шансів на відчуження застави", - доповнив його перший заступник голови правління Дочірнього банкуСбербанку Росії Владислав Кравець. Юристи впевнені, що, незважаючи на безліч питань, які виникли після появи нового закону, суди в більшості випадків будуть ухвалювати рішення на користь позичальників.
"Наприклад, виходячи з документу на одну сторінку, можна тільки здогадуватися, хто є безпосереднім суб'єктом виконання цього мораторію: банки, суди або виконавча служба, а може, усі разом. Або банкам забороняється перераховувати суми непогашених кредитів у протерміновану заборгованість (що є порушенням нормативно-правових актів НБУ), або судам виносити рішення на рахунок предмета іпотеки, або органам виконавчої служби виконувати діючі рішення щодо стягнення застав. Так що на цей рахунок ще будуть потрібні офіційні роз'яснення", - прокоментувала ситуацію начальник юридичного відділу банку "Контракт" Оксана Білик.
У випадку підписання нового закону Президентом фінансисти не сумніваються в стрімкому зростанні проблемних позик в іпотечному портфелі. За їх оцінками, на сьогоднішній день питома вага кредитів, за якими зафіксовані неповернення і зриви термінів погашення, досягає 20-25% усієї української іпотеки. Але лише з 4-5% позик розпочата процедура стягнення застав, у всіх інших випадках із клієнтами підписані договори про їх відтермінування або реструктуризацію.
"Якщо давати оцінку всьому кредитуванню населення, то за іпотекою зараз платять найгірше. Набагато краще ситуація з погашеннями за позиками, виданих на придбання авто або заміської нерухомості. А все тому, що клієнт прекрасно розуміє, що його не можуть виселити. Адже потім у суді ніхто не дивиться, що він продовжує платити кредит на машину, але ігнорує виплати за іпотекою", - відзначив тимчасовий адміністратор Родовід Банку Віктор Кравець.
"Відсоток неповернень за позиками, виданих на придбання житла, може зрости чи не до 100%. Замість того щоб працювати над реструктуризацією заборгованості, громадяни будуть брати довідки в ЖЕКах про прописку за цією адресою", - доповнив його Костянтин Полосков.
Фінансисти знайшли лише один позитив у введенні іпотечного мораторію - фіксацію цін на нерухомість, які, на їх думку, могли звалитися у випадку масових продажів банками заставних квартир.
"За даними Української національної іпотечної асоціації, на 1 січня 2009 року розмір іпотечного портфеля вітчизняних банків становив 107 млрд грн., тобто 14,77% усього кредитного портфеля. У випадку примусового стягнення застав у значних обсягах можна було просто обвалити ринок нерухомості, як це відбулося в США", - розповіла начальник департаменту управління ризиками VAB Банку Олена Домуз. Перші результати нового закону банкіри збираються підсумувати вже наприкінці червня. Вони не сумніваються, що напередодні президентських виборів Віктор Ющенко в найкоротший термін підпише цей популістський документ.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
