4140
Останнє китайське попередження
Українські металурги можуть втратити один з найбільших закордонних ринків збуту своєї продукції. Причиною для початку антидемпінгового розслідування з боку Китаю є обсяги імпорту вітчизняної сталі, які різко почали зростати.
В умовах кризи Китай перетворився на один з головних ринків збуту для наших меткомбінатів. У І кварталі 2009 року туди було поставлено близько 10% (711 тисяч тонн) усього зробленого в Україні прокату загальною вартістю близько чверті мільярда доларів. Для порівняння, в аналогічному періоді минулого року поставок українського металу китайським споживачам не фіксувалося взагалі.
Зростання експорту пояснюється тим, що порівняно з Європою і СНД попит на металопродукцію в азіатському регіоні знизився незначно. Крім того, український прокат у зв'язку з різкою девальвацією гривні виявився набагато дешевшим китайського.
Раніше Пекін уже почав антидемпінгове розслідування проти імпорту металургійної продукції з Росії. Подібні заходи тепер загрожують й іншим виробникам з СНД та Далекого Сходу.
За оцінкою Держзовнішінформу, у перші чотири місяці Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча поставив у Китай близько 120 тисяч тонн плаского прокату, "Запоріжсталь" - близько 50 тисяч тонн. Підприємства "Індустріального союзу Донбасу" (ІСД) поставляли в цю країну в основному напівфабрикати. Так, Алчевський металургійний комбінат експортував 391 тисячу тонн слябів, Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського - 67 тисяч тонн трубної заготовки. Інші великі українські метпідприємства (зокрема, "АрселорМіталл Кривій ріг" і "Азовсталь") даних про свої експортні відвантаження поки не оприлюднили.
Торгівлі з Китаєм сприяє той факт, що українська метпродукція на 10-15% дешевша тамтешньої. Зокрема вартість тонни вітчизняної заготовки становить 320-330 доларів. Китайські виробники беруть за неї близько 400 доларів.
"У I кварталі цього року у зв'язку з падінням курсу гривні та здешевленням металургійної сировини українські виробники стали більш конкурентоспроможними на зовнішніх ринках, зокрема на китайському. Металотрейдерам цієї країни вигідніше купувати нашу продукцію", - відзначив аналітик інвестиційної компанії "Драгон Капітал" Сергій Гайда.
Однак якщо демпінг українськими металургами підтвердиться, вони можуть втратити китайський ринок. Перший заступник голови правління "Запоріжсталі" Олександр Путнокі говорить, що це може бути відчутним ударом для підприємства. "Ми постачаємо достатньо продукції в цю країну. Знайти альтернативний ринок буде складно, адже сьогодні велика частина країн скоротила споживання метпродукції на 30-40%", - відзначає Путнокі. У той же час генеральний директор Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча Володимир Бойко стверджує, що його підприємство не дуже залежне від поставок метпродукції в Китай.
Експерт Держзовнішінформу В'ячеслав Попов вважає: проведення антидемпінгового розслідування може затягтися через те, що Україна тільки нещодавно почала поставляти метпродукцію в Китай. Тому ситуація з низькою ціною українського прокату може вирішитися і без втручання державних органів. "Китайські виробники купують залізну руду на спотовому ринку, де зараз ціни досить низькі. Завдяки цьому вони можуть знизити ціну на свою продукцію вже найближчим часом", - пояснив аналітик компанії "Фойл секьюрітіз" Ісмаіл Сафаралієв. Так, уже до середини літа очікується підписання контрактів китайських металургів на поставку порівняно дешевої сировини з Австралії та Бразилії.
У цьому випадку альтернативою китайському ринку для українських виробників може стати Близький Схід. На думку Гайди, після того як вартість нафти на світових ринках пішла вгору, у цьому регіоні (який заробляє на чорному золоті) може оживитися будівельна галузь.
Раніше Китай уже почав антидемпінгове розслідування щодо імпорту гарячокатаного прокату з Росії. Його поставки, за даними китайського галузевого сайту Mysteel, в I кварталі склали 103 тисячі тонн (що вдвічі більше порівняно з аналогічним періодом минулого року). Розслідування в першу чергу торкнеться "Сєвєрсталь" і Новолипецького металургійного комбінату. Поточного року вони експортували в Китай до 10% виготовленої продукції.
Коментар експерта:
Китай - це "подушка" для наших металургів
Віце-президент консорціуму "Індустріальна група" (управляє активами "ІСД") Олександр Пилипенко розповів, чому китайський ринок скоро буде втрачений для українських металургів.
Олександр Акимович, на вашу думку, чи є підстави для обвинувачення Китаєм українських металургів у демпінгу?
Довести Китаю цей факт буде дуже складно. Можливо, влада країни буде звертати увагу на підтримку, яку держава намагалася виявити українським металургам. Але Китай набагато сильніше підтримує свої підприємства гірничо-металургійного комплексу, здійснюючи прямі дотації.
Наскільки китайський ринок зараз важливий для українських металургів?
Китай - ситуативний ринок, така "подушка" для українських металургів. Думати, що Китай надалі буде пускати до себе імпортну метпродукцію, не можна. Це питання врегулюється, як тільки китайські підприємства відновлять свої контракти на покупку руди з Австралії та Бразилії.
На які ринки в цьому випадку переорієнтуються вітчизняні підприємства?
Говорити про альтернативні ринки поки складно, особливих надій на швидке "видужання" вони не подають. Ринок Росії не оживе, поки тамтешня промисловість не почне одержувати великі замовлення на продукцію з Європи. Аналогічна ситуація і на Близькому Сходу, де завмерло будівництво. Саме в ці країни Україна постачала трубну продукцію, довгомірний прокат.
Олексій Мужчина
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
