10273
Що буде, якщо банк ліквідують?
Далеко не всі банки, що похитнулися, наврядчи можна врятувати. Якщо всі зусилля кураторів і тимчасових адміністраторів виявляться пошуками, такі банки очікує банкрутство і ліквідація. "Гроші" з'ясували, що в цьому випадку загрожує їхнім вкладникам і позичальникам.
Для початку нагадаємо, що процедура ліквідації не оголошується в банку раптово. Якщо вже виникли серйозні проблеми, НБУ їх відслідковує і спочатку вводить тимчасову адміністрацію, ціль якої - спробувати налагодити роботу фінансової установи. Якщо зробити цього не вдається (термін на наведення порядку - максимум рік, в особливих випадках - два), то НБУ відкликає в банку ліцензію і починає ліквідацію.
У середині травня в Україні тринадцять банків мали тимчасових адміністраторів і ще чотири банки - кураторів. Сім банків із цього списку може викупити держава - так стверджували представники уряду.
Доля інших невеликих і зовсім дрібних ("Національний кредит", "Причорномор'я", Західінкомбанк, Одеса-Банк, Трансбанк, Арма-Банк, "Дністер", "Банк регіонального розвитку", Соцкомбанк, "БІГ Енергія") поки невідома. Але ж у них станом на 1 квітня "зависло", за даними НБУ, 3,484 млрд грн депозитів фізосіб!
Як же можна повернути свої гроші, якщо банк, у якому вони лежать, буде ліквідуватися?
Усі дороги - до Фонду
Після того, як НБУ ухвалить рішення щодо ліквідації банку, призначається ліквідатор і починається робота з інвентаризації всіх активів і пасивів банкрута. Простіше кажучи, буде складений список усіх позичальників і вкладників. Протягом 20 днів ліквідатор повинен передати списки вкладників до Фонду гарантування внесків, який, у свою чергу, делегує повноваження з розрахунку із вкладниками одному зі своїх банків-агентів.
Починається виплата компенсацій (у сумі не більше 150 тис. грн) не пізніше, ніж через два місяці від дня відкликання в банку ліцензії. Фонд гарантування через ЗМІ повинен буде повідомити про те, коли саме буде почата виплата, скільки буде тривати і через який банк-агент буде проводитися. "Законодавчо передбачено, що виплата компенсацій вкладникам через банк-агент може тривати до трьох місяців. А може і півроку, якщо мова йде про системний банк (банкрут)", - розповідає директор ЮК Questor Артем Мурга.
На початок травня у Фонді гарантування внесків було акумульовано 4,6 млрд грн. Так що, як бачимо, якщо державі вдасться врятувати куплені великі "проблемні" банки, грошей на розрахунки з іншими вкладниками вистачить.
Щоб забрати компенсацію в банку-агентові, потрібний тільки паспорт і довідка про присвоєння ідентифікаційного номера. У Фонді стверджують, що не обов'язково мати при собі договір внеску: уся інформація про вкладників буде заздалегідь і в точності передана ліквідатором у банк-агент. Але про всяк випадок документ, що підтверджує наявність депозиту, все-таки варто із собою прихопити.
Якщо з якоїсь причини вкладник не встигнув одержати в зазначений термін належне йому відшкодування (у ті самі три місяці), доведеться звертатися прямо до Фонду. Для цього необхідно особисто або поштою подати до Фонду пакет документів: заява, складена у вільній формі, на виплату гарантованої суми відшкодування із вказівкою фактичного місця проживання, особистим підписом і датою, копії паспорта і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Співробітники Фонду повинні потім зв'язатися із вкладником і виплатити відшкодування. Такі заяви Фонд ухвалює протягом трьох років з початку процедури ліквідації, але затягувати зі зверненням не варто.
Якщо сам вкладник одержати відшкодування не може, до документів слід також додати нотаріально завірене доручення або свідоцтво про право на спадщину.
Внесок плюс відсотки
Нагадаємо, що відшкодуванню підлягають не тільки сума внеску, але і нараховані відсотки. При цьому варто пам'ятати, що з моменту ліквідації банку відсотки припиняють нараховувати, навіть якщо депозит ще не закінчився.
"У принципі, відшкодуванню підлягає все, що потрапляє під визначення "внесок". Зокрема і поточні рахунки фізосіб. Але тільки в тому випадку, якщо вони не використовуються для підприємницької діяльності", - повідомили нам у прес-службі Фонду гарантування внесків. Звідси висновок: якщо в підприємця-фізособи на розрахунковому рахунку в "хворому" банку (але не в банку-банкрутові) "зависли" гроші, а "витягти" їх ніякої можливості немає, варто подумати про те, щоб перевести їх на звичайний депозит. Тоді з'являться шанси "витягти" їх хоча б з Фонду гарантування внесків.
А от депозити і рахунки в дорогоцінний металах Фондом не компенсуються. На початку кризи обговорювалася також можливість скасувати відшкодування внесків в інвалюті. Але, на щастя відповідна постанова не була прийнята. А виходить, депозити в доларах, євро, швейцарських франках і російських рублях відшкодовуються - щоправда, у гривнях за курсом НБУ на дату виплати компенсації.
Якщо на момент ліквідації банк є тимчасовим учасником Фонду, то компенсації підлягають тільки ті внески, які були оформлені до того, як банк був позбавлений статусу постійного члена. Усі інші одержать відшкодування в повному обсязі, завірили нас у Фонді.
Якщо в одного вкладника кілька депозитів в одному банку, він одержить відшкодування по загальній сумі внесків. Але не більш 150 тис. грн. Ну а якщо вийшло так, що відразу збанкротувалося кілька банків і в усіх них у людини є депозити, то за кожним з них він одержить відшкодування в межах гарантованої суми.
Практичні уроки
Щоб з'ясувати, як насправді Фонд виконує свої зобов'язання, кореспонденти "Грошей" зібрали інформацію про те, які суми депозитів фізичних осіб перебували на рахунках банків, ліквідованих у 2004-2007 роках, і скільки Фонд реально виплатив грошей постраждалим вкладникам.
Вікторія, клієнт кілька років тому збанкрутілого "Київського Універсального Банку", пройшла всі кола пекла в спробах повернути свої гроші - чергувала разом з іншими вкладниками у відділеннях, писала скарги в НБУ, записувалася в якісь списки-черги на виплату депозитів. "Поки в банку була тимчасова адміністрація, нам не давали ніякої інформації. Просто була мертва тиша. Я вже попрощалася зі своїми грішми", - розповідає Вікторія.
Коли оголосили про ліквідацію банку, усім "активним" клієнтам, що чергували під відділенням днем і вночі, дали номер телефону Фонду гарантування і порадили звертатися із претензіями туди. "Це було десь у середині травня. А вже в червні була почата виплата компенсацій. Я пішла в банк, через який проводилися виплати, ледве чи не на другий день. Мені видали все до копійки, з відсотками і без черги", - згадує дівчина.
Ми довідалися, що в середньому з Фонду відшкодовується близько половини суми акумульованих депозитів. Гроші, що залишилися, - це внески, що перевищують гарантовану суму, і вкладникам доводиться "вибивати" їх самим.
До речі, збираючи цю інформацію, кореспонденти "Грошей" звернули увагу на досить відому тенденцію. Чим ближче до конця банку, тим динамічніше він починає нарощувати депозитний портфель. Наприклад, обсяг залучених депозитів фізосіб банку-банкрута "Алонж" за 2003 рік, наприкінці якого банк був ліквідований, виріс із 16 млн грн до 23 млн грн. Схожа картина спостерігалася і в інших банках. І тільки в останні кілька місяців перед "обвалом" банку його депозитний портфель злегка "схуд".
Це говорить про те, що, почувши недобре, акціонери "проблемних" банків починають масштабні рекламні кампанії щодо залучення депозитів. Ну а коли катастрофа вже стає очевидною, обізнані люди швиденько виводять свої гроші із цього банку. Страждають, природно, дрібні вкладники, які потім штурмують будинок Нацбанку.
Також залучив нашу увагу той факт, що, судячи з даних ФГВФО, відшкодування було виплачено далеко не всім вкладникам ліквідованих банків. Особливо здивували цифри по "ОЛ Банку" (компенсації виплачені тільки 5,5% вкладникам), банку "Україна" (22,22%), "Росток Банку" (42,3%).
У Фонді ці цифри прокоментували так: "У цих банках виявилося досить багато депозитів на невеликі суми - по кілька гривень. Напевно, вкладники вирішили просто не витрачати часу на одержання відшкодування цих сум". На жаль, перевірити цю інформацію в самих потерпілих нам не вдалося.
У всіх інших випадках кількість вкладників, що одержали відшкодування в банках-банкрутах, становить від 20% до 97%.
Усе, що понад
Гарантована сума в 150 тис. грн - цілком пристойна і, швидше за все, вона покриває більшість внесків фізосіб. Проте, якщо трапилося так, що в банку "застряг" депозит на велику суму, вкладникові обов'язково необхідно подати заяву ліквідаторові банку, щоб бути включеним до реєстру кредиторів. Термін збору таких заяв - місяць.
Якщо протягом цього строку вкладник не подав заяву, то він може бути включений у список кредиторів лише за рішенням суду -- якщо в нього були поважні причини, що не дозволили йому подати заяву в строк.
Суми внесків, що перевищують гарантійну суму, виплачуються з ліквідаційної маси (із грошей, які ліквідатори банку виручили при реалізації його активів). Ліквідаційна маса розподіляється так: спочатку оплачуються всі видатки по процедурі ліквідації банку (зокрема, збори, зобов'язання перед бюджетом), погашаються заборгованості по заробітній платі перед співробітниками банку, а третіми в черзі стоять вкладники-фізособи. Після них - розрахунки з Фондом гарантування внесків (якщо банк заборгував членські внески). І тільки після цього повертаються гроші фізособам, платежі яких (або на їхнє ім'я) були заблоковані.
При цьому поки не будуть повністю виконані зобов'язання однієї групи, гроші "не переходять" на наступний рівень. Якщо для виконання всіх зобов'язань однієї черги коштів не вистачає, тоді вони розподіляються пропорційно між усіма кредиторами цієї черги.
Тобто є шанси повернути собі якщо і не всю суму внеску, то хоча б її частину. Інше питання, коли і скільки на це піде нервів і часу. Адже процедура ліквідації банку може бути затягнута до трьох-п'яти років.
У кожному разі, юристи радять обов'язково подавати заяву і вимагати включення до реєстру кредиторів.
Ніхто не забутий, ніщо не забуте
Існує думка, що у випадку банкрутства банку борги позичальників перед ним автоматично "списуються". На жаль, це далеко не завжди так.
По-перше, ліквідатор може наполягти на достроковому погашенні позики. У цьому випадку діють не умови кредитного договору, а загальні положення НБУ щодо ліквідації комерційного банку, де банкрутство розглядається як форс-мажор. Тому ліквідатор може вимагати дострокового погашення позики.
Але, як правило, ліквідатор розуміє безглуздість такої вимоги стосовно фізосіб-боржників. Далеко не всі позичальники зможуть достроково розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Тому набагато частіше кредитний портфель банку просто продається іншому банку. Це сценарій номер два. " При цьому не змінюється стандартна процедура погашення заборгованості, яка відповідає підписаним раніше договорам. Застережений графік погашення кредиту перегляду не підлягає", - запевняє голова правління "БГ Банку" Костянтин Полосков.
Побоюватися, що новий кредитор перегляне умови убік погіршення, не варто. Хіба що якщо договором передбачалося, що кредитор має на це право - приміром, змінювати розмір процентної ставки, - тоді цим, теоретично, може скористатися і новий власник кредитного портфеля. Але при цьому постанови НБУ про заборону необґрунтованого підвищення ставок за кредитами ще ніхто не скасовував.
Ну а що буде, якщо все-таки не оплатити кредит ліквідованому банку? Юристи говорять, що це зійде з рук позичальникові, тільки якщо сам банк або його кредитний портфель не будуть ніким куплені. Шанси на такий перебіг подій досить великі.
У такому випадку кредит позичальника можуть віднести до безнадійної заборгованості. Але все це можливо лише після завершення процедури ліквідації, тобто після всіх можливих способів стягнути борг через суд і виконавчу службу.
Зважуватися на навмисне прострочення чи ні, кожний вирішує сам, однак не варто забувати про те, що за період невиплати кредиту нараховуються штрафні санкції, що збільшують суму боргу, а стягнення у випадку судового розв'язку на користь банку може бути звернене на будь-яке ліквідне майно позичальника.
Скриня мерця
Дані про відшкодування депозитів вкладникам ліквідованих банків/bp>
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
