1349
Із кризою один на один
Глобальна економічна криза сильно змінила ситуацію у світі. Чи зможе в цих умовах Росія, що залишився на самоті, підсилити свій вплив на міжнародній арені? - на таке питання шукає відповідь Інго Маннтойфель.
На сигнали про фінансову кризу в США, які надходили трохи більше ніж рік тому, у Росії відреагували зі зловтіхою: мовляв, Сполучені Штати переоцінили свої можливості й надірвалися, і тепер переживають те ж, що і СРСР 20 років тому, - початок повного занепаду.
Російське керівництво навколо Медведєва і Путіна почало розхвалювати нову Росію як надійну тиху гавань і навіть пропонувало зробити її альтернативним світовим фінансовим центром. Адже минулого літа ціни на нафту на світовому ринку коливалися на рівні 150 доларів за барель, а обсяг золотовалютних резервів країни досяг рекордного рівня. Сп'яніла цієї уявною міццю, Росія в серпні 2008 року продемонструвала свою військову силу в Грузії. Тим часом уже сп'яніння минуло.
Концепція енергетичної наддержави опинилася під сумнівом
Ціни на нафту на світовому ринку різко впали, а з ними - і джерело економічного підйому Росії останнім часом. Більше того, у концепції, проведеній Путіним довгі роки - економічної модернізації Росії як енергетичної наддержави та її перетворенні в одну із провідних сил світової політики - з'явилися тріщини.
І хоча значні золотовалютні резерви усе ще допомагали пом'якшувати гострі симптоми кризи, однобічна залежність російської економіки від експорту природних ресурсів, особливо енергоносіїв, стала ще більш виразною, що у свою чергу позначилося на становищі рубля, який все більше знецінюється.
Влада Росії прогавила можливість розбудовувати в країні перспективні галузі економіки та нові технології, вони не вели боротьбу з корупцією і не створювали структури ринкової економіки. Показово й те, що і зараз Москва навіть не намагається боротися із кризовою ситуацією, проводячи стратегічні реформи: Кремль сподівається лише на те, що США незабаром вийдуть із кризи і на тлі пожвавлення світової економіки ціни на енергоносії знову зростуть.
Ізольований полюс у багатополярному світі
Хоча в умовах глобальної економічної кризи варто активніше вести міжнародне співробітництво, Росія залишається вірною своєму колишньому курсу, за яким у багатополярному світі, створюваному протягом багатьох років, вона позиціонує себе як "сама собі полюс". Але, у міру однобокості своєї економіки і тенденцій демографічного розвитку, у майбутньому їй навряд чи вдасться зберегти своє положення поруч зі США, Євросоюзом, а також з Китаєм та Індією, які швидко розвиваються.
На міжнародній арені Росія залишилася без будь-яких значимих союзників. Завойоване останніми роками членство в "групі восьми" фактично втратило своє значення після зустрічі "групи двадцяти" у Лондоні. А впливові особи в Кремлі не могли не помітити відсутність усілякого інтересу інших учасників лондонського саміту до пропозицій російської сторони щодо боротьби з фінансовою кризою.
Радісною звісткою для російського МЗС стало поновлення переговорів зі США щодо обмеження ядерного потенціалу, адже Москва виступає у своїй старій ролі наддержави. Але й тут прослідковуються інші мотиви: у Росії не вистачає ресурсів для підтримки у належному стані її арсеналів, а також для розробки нових типів ракет. Після безлічі гучних слів, які мають виключно символічне значення, угода зі США буде укладена. Так що знайти за допомогою цього більше впливу у світовій політиці Росії теж не вдасться.
Інго Маннтойфель, керівник російської онлайн- і радіоредакції Deutsche Welle
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
