1059
Високим тарифам дали зелене світло
— Казна та Політика
Варто Київраді було скасувати введений у грудні 2008 року мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, як вони тут же й подорожчали. На дверях під’їздів київських будинків з’явилися таблички, в яких жеки сповіщали мешканців про те, що з 1 червня 2009 підвищуються тарифи на комунальні послуги.
Стовідсоткове підвищення плати, наприклад, за воду, носило у вивішених на дверях папірцях ласкавий характер "першого етапу приведення цін у відповідність із економічно обгрунтованими тарифами". Це - лише початок чергового подорожчання вартості комунальних послуг у столиці.
Комунальники старанно готувалися до сесії міськради, яка означала для них усе: зарплату, можливість розвитку та ремонту міських мереж і багато чого іншого. Особливо вирізнився в цій справі "Київводоканал", який старанно забезпечував населення інформацією про те, що тарифи на воду в Києві одні з найнижчих в Україні і не переглядалися з 2006 року, в той час як у більшості українських міст вони в останні два роки були істотно підвищені. Так, у Луганську вартість одного кубічного метру води для населення складає 6,66 гривні, а для промисловості - 17,04 гривні. А у Києві він коштує 1,48 гривні і 4,50 гривні відповідно.
Нині ж один кубічний метр холодної води для населення коштуватиме у Києві вдвічі дорожче - 3,02 гривні. Гаряча вода подаватиметься з розцінок - 13,69 гривні за куб. Чим же викликане так істотне подорожчання послуг?
- У нас катастрофічно не вистачає грошей для закупівлі реагентів для очищення води, - говорить голова правління - генеральний директор "Київ водоканалу" Ярослав Філатов. - А оскільки неочищену воду подавати в мережі ми не маємо права, в разі збереження низьких тарифів змушені були б взагалі призупинити подачу води. Київська державна інспекція з цін погодилася з нашими підрахунками, яким саме має бути економічно обгрунтований тариф. Економічно обгрунтовану вартість подачі води у "Київ водоканалі" бачать на рівні 4,7 гривні за кубічний метр. Це вартість пляшки мінеральної води.
Якщо вийти з підрахунків керівника Київводоканалу, на наступному етапі підвищення вартості комунальних послуг жителів столиці чекає підвищення розцінок на подачу холодної води ще, як мінімум, на 1,7 гривні за кубічний метр. Щоправда, рішення про це ще повиннаприйняти Київміськдержадміністрація.
Відносини у комунальників із міською владою, якщо вийти з досвіду водоканалу, зовсім непрості. Із року в рік сесія ухвалює рішення про виділення необхідних коштів водоканалу. Але де-факто адміністрація міста його не виконує. "Минулого року для компенсації водоканалу в міському бюджеті було закладено 169 мільйонів гривень. Але підприємство отримало з цієї суми 22 мільйони. Цього року до бюджету для компенсації різниці з економічно обгрунтованими тарифами на воду заклали 420 мільйонів. Але ось уже пройшов перший квартал. І ми знову не отримали нічого", - нарікає Ярослав Філатов.
На цю рядову економічну суперечку муніципального підприємства з муніципалітетом із приводу дотацій можна було б і не звертати уваги, якби в Києві не збільшувалася кількість аварій у водоводах, досить пригадати аварію на вулиці Бальзака, де затопило стоянку з автомобілями. Цікаво, що у водоканалі не вважають себе відповідальними за збиток, нанесений автовласникам.
- Водоканал у цьому випадку відповідальності не несе, - говорить перший заступник генерального директора "Київ водоканалу" В’ячеслав Бінд. - По вулиці Бальзака проходить водовід Д-900. У його охоронній зоні не може знаходитися жодна будівля або споруда, в тому числі й автостоянка. Ми давно вже видали розпорядження, як районній адміністрації, так і власникам автостоянки, відправили лист до служби благоустрою міста Києва. Але реакції жодної немає.
Зношеність міської водопровідної мережі така, що, за словами фахівців. на окремих ділянках труб практично не залишилося. І вода надходить до кранів прямо по землі. Проте аналізи міської санепідемстанції свідчать, що її якість не виходить за допустимі рамки. Парадокс ситуації в тому, що як би не підвищували тарифи на комунальні послуги, їхня якість щонайбільше залишатиметься тією ж самою. На реконструкцію міських водоводів і станцій очищення потрібні суми, про які комунальники можуть сьогодні тільки мріяти. Чому ж комунальні підприємства не подають до суду на міську владу, яка їх недофінансує з бюджету?
"У Києві ситуація не зовсім типова. Але взагалі-то в більшості міст водоканали - це повністю муніципальні підприємства, - говорить голова Держінспекції ЖКГ Сергій Зимін. - Керівників комунальних підприємств призначають мери. Скажіть, чи захочуть вони судитися зі своїм безпосереднім начальством?"
Уже довгі роки в Києві лише розмови про корінну реконструкцію Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій, які експлуатуються з 40-х років, - говорить Сергій Зимін. - У світі вже давно відмовилися від очищення води хлором. Щоб перейти на сучасні технології, необхідна не така вже велика сума - 30 мільйонів гривень. І, якщо ми ці станції не модернізуємо, поліпшити якість питної води у Києві нам не вдасться. Тим більше що ситуація з Бортницькою станцією аерації дуже серйозна.
Таким чином, скільки б зараз не підвищували тарифи комунальники, ситуація у водопостачанні Києва така, що говорити про підвищення якості питної води не доводиться. Дай Бог уникнути серйозних техногенних катастроф і проривів водопроводу.
І це, дійсно, дивно. Люди платять останні копійки, щоб сплатити вартість комунальних послуг. А їм кажуть - подякуйте, що не померли, випивши води з-під крана. Київська програма модернізації водопостачання, для реалізації якої необхідно 1,9 мільярда гривень, профінансована всього лише на 10%. Збільшуючи тарифи для населення на 100%, і це лише початок, київська міська влада фінансує реконструкцію водоочистки всього на 10%. Крайнім знову виявляється населення, про яке згадують лише від виборів до виборів.
Михайло Міщишин
За матеріалами: День
Поділитися новиною
