2924
Позичальники тиснуть на жалість
— Кредит&Депозит
Наприкінці квітня були оприлюднені дані щодо приросту проблемної заборгованості. За даними НБУ питома вага сумнівних позик у загальному кредитному портфелі банківської системи за березень збільшилася з 2,96 до 3,68%. Станом на 1 лютого цей показник становив 2,44%, на 1 січня - 2,27% портфеля.
Втім, опитані експерти стверджують, що регулятор помітно занизив реальні показники. За їх підрахунками, питома вага "проблемки" у загальному портфелі вже досягла 18-20%.
"Різночитання можна пояснити особливістю бухгалтерського обліку: на окремі балансові рахунки виноситься тільки прострочена частина кредиту і не виноситься реструктуризована. Аналітики намагаються дати оцінку всій сумі проблемної заборгованості банків, що дуже непросто. Наприклад, складно оцінити прострочення за позиками юридичних осіб через велику частку схованої "проблемки": через скритність компаній відсутня публічна інформація про те, з якої причини був пролонгований кредит підприємства", - розповів фінансовий аналітик Astrum Investment Management Ярослав Стецик.
"Цифри скривлені тим фактом, що банки проводять у великих обсягах реструктуризацію, що, звичайно ж, необхідно, якщо ми не хочемо спровокувати повне руйнування економіки, але в той же час це приховує безліч проблем", - погодився з ним заступник голови правління ВАТ "Ерсте Банк" Павло Цетковський.
За словами фінансистів, найактивніше збільшувалися обсяги "поганих" кредитів у корпоративному сегменті протягом березня-квітня. "За нашими оцінками, на сьогоднішній день частка "проблемки" у портфелі юросіб становить 20-25%. У найближчі три-шість місяців якість позик продовжить погіршуватися", - повідомив Цетковський.
Банкіри відзначають, що за минулий місяць прохання про продовження виплат подали чи не всі великі корпорації, значно менше таких клопотань надійшло від малого і середнього бізнесу. У більшості випадків мова йшла про відтермінування на 12 місяців, рідше - на шість. Найчастіше заявки про реструктуризацію надходили від підприємств металургійного комплексу, хімічної галузі, автомобілебудування, а також будівельної та роздрібної сфери (торговельні мережі) і фінансового сектора. Фінустановам довелося вкрай рідко застосовувати штрафні санкції або підвищувати ставки, побоюючись ще більшого зростання неповернень.
"Як правило, зараз мова йде лише про вимоги за заставами. Від компаній потрібне надання додаткового забезпечення", - говорить начальник казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв.
Попередні темпи приросту "проблемки" збереглися в кредитуванні приватних клієнтів: близько 2-7% на місяць (залежно від фінустанови). На думку фінансистів, вони могли б бути й більш істотними, якби не відбулося деяке уповільнення обвалу цін на нерухомість. Експерти пророкували масове падіння розцінок на квадратні метри в 2-2,5 рази, а цього так і не відбулося. Як правило, від погашення кредитів відмовляються лише позичальники, які нещодавно (6-9 місяців тому) оформили їх і виплатили лише мізерну частину. Важливим фактором стала також відсутність голосних банківських банкрутств цього року. За ствердженням банкірів, у деяких випадках позичальники відверто зізнаються, що розраховують на банкрутство своїх кредиторів.
"Треба розуміти, що більша частина проблемної заборгованості зараз пов'язана з порушенням платіжної дисципліни, а не з фундаментальними економічними показниками. Тобто не можна говорити про те, що населення в масовому порядку втратило фінансові можливості для погашення позик, просто багато з людей не бачать сенсу продовжувати виплачувати кредити, розраховуючи, що це більше не буде потрібно", - відзначив генеральний директор Platinum Bank (колишній Міжнародний іпотечний банк) Грег Краснов. За словами фінансистів, після появи новин про введення в банках тимчасової адміністрації НБУ погашення потребкредитів у них зазвичай падало відразу на 75-85%.
Досить розповсюдженим явищем у березні стала поява класу псевдопроблемних позичальників: компанії та фізособи, які реально не випробовують фінансових проблем через кризу, намагаються одержати у фінустановах пільги і про всяк випадок відкласти платежі за кредитами.
"У середньому в банківській системі близько 15-20% підприємств було відмовлено в реструктуризації позик після того, як перевірки показали, що насправді вони не зазнали фінансових труднощів", - повідомив Олексій Козирєв.
"Ми вважаємо, що близько 20% позичальників-фізосіб не повинні були скористатися програмами лояльності. Такий авантюризм має два негативних наслідки для банків. Перше - це час, що фінустанова змушена витрачати на оцінку непотрібної реструктуризації, замість того щоб займатися реальними випадками. Друге - нестача ліквідності, що виникає за неадресного надання пільг", - доповнив його Павло Цетковський.
Найближчими місяцями фінансисти не розраховують на зменшення проблемної заборгованості. Згідно з оптимістичних прогнозів до кінця 2009 р. питома вага реальних сумнівних позик у загальному кредитному портфелі банківської системи збільшиться до 30-35%, песимістичних - на 40-50%.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
