3157
Ревізор проїхав
— Казна та Політика
Аудитори не змогли оцінити якість кредитів, виданих Нацбанком банківській системі. Регулятор готується до масових неповернень рефінансування
Таємничість
Аудиторська компанія “великої четвірки”
PricewaterhouseCoopers не змогла дати оцінку поточному стану заборгованості за кредитами на 61 млрд грн., які були видані НБУ банкам для підтримки їхньої ліквідності в 2008 р. Такий висновок випливає з аудиторського звіту за підсумками перевірки консолідованої фінансової звітності Нацбанку за 2008 р. (документ оприлюднений на офіційному сайті НБУ 27 квітня). Справа в тому, що НБУ вирішив не формувати резерви під кредити, видані банкам у 2008 р., чим порушив власну облікову політику.
Це порушення саме і не дозволило аудиторам оцінити реальну якість виданих кредитів. Аудитори вперше за останні роки підготували Нацбанку висновок із застереженнями. “Керівництвом (Нацбанку) не визначена сума очікуваного відшкодування для формування резервів під знецінення кредитів банкам для підтримки ліквідності, що не відповідає вимогам облікової політики НБУ. Також керівництвом не визначена справедлива вартість цих кредитів.
За відсутності такої інформації ми не мали можливості переконатися в правильності оцінки кредитів банкам на 31 грудня 2008 р.”, - зазначено в аудиторському звіті компанії PricewaterhouseCoopers від 10 квітня 2009 р., підписаному аудитором Людмилою Пахучою. На жаль, під час підготовки даної статті поспілкуватися з пані Пахучою не вдалося. У Нацбанку ж відмову формувати резерви під видане рефінансування пояснюють невизначеністю економічної ситуації. “У зв'язку з істотною невизначеністю, властивою поточним економічним умовам, Нацбанк не має можливості вірогідно оцінити майбутні грошові потоки за кредитами у загальній сумі 60,7 млрд грн., наданими українським банкам для підтримки ліквідності протягом 2008 р.”, - говориться в примітці 3 консолідованої фінансової звітності НБУ. Заступник голови правління - фінансовий директор банку “Контракт” Алла Комісаренко (має сертифікат аудитора) говорить: “Аудитор зобов'язаний включити у свій звіт “пояснювальний параграф”, якщо існує хоч якась невизначеність, тобто проблема, результат якої залежить від майбутніх подій або дій, які можуть негативно вплинути на фінансову звітність НБУ”.
Примітно, що в самому Нацбанку вже готуються до масових неповернень за кредитами комбанкам. “Так, звичайно, будуть проблеми, хоча б через те, що ці кредити видавалися на термін не більше року. У той же час банки стикнулися з такими труднощами, які не вирішуються за рік. Тому одержати назад вчасно видані кредити не вийде. Так що Нацбанку доведеться продовжувати або ж рефінансувати ці кредити. У зв'язку із цим у НБУ будуть виникати проблеми з резервуванням”, - зізнається джерело в правлінні НБУ. Такі побоювання підтвердив також член ради НБУ Василь Горбаль: “Навряд чи за рік банки зможуть акумулювати ресурс в обсязі, необхідному для погашення кредитів НБУ. Неминуче виникнуть питання, пов'язані з реструктуризацією і продовженням таких кредитів.
Тим більше, що в I кварталі поточного року вже з'явилися випадки неплатежів відсотків за кредитами рефінансування, переважно з боку банків, де працюють тимчасові адміністрації”. Проте в правлінні Нацбанку впевнені в правильності своєї позиції щодо неформування резервів станом на 31 грудня 2008 р. “Нацбанк правильно зробив, що не створив резерви і відстояв свою позицію перед аудиторами. Адже кредити видавалися в листопаді-грудні. Тоді ще не було тривожних “дзвіночків” про необхідність резервування (невже в НБУ розраховували, що криза не матиме подальшого розвитку?!). А вже в березні-квітні, коли проводився аудит, пішли негативні сигнали. Тому Нацбанк буде змушений формувати резерви”, - відзначає співрозмовник у НБУ. За словами Алли Комісаренко, НБУ повинен формувати резерви під видані кредити, оцінюючи поточний стан банків, їхню платоспроможність, виконання ними всіх умов договорів рефінансування.
Заручники
У своїй звітності Нацбанк розкрив структуру заставного майна, яким забезпечені кредити рефінансування, видані банкам. Отже, станом на початок 2009 р. 42% заборгованості банків були забезпечені майновими правами на кредити, які банки видавали своїм клієнтам - населенню і компаніям. Навряд чи таке забезпечення можна вважати надійним, адже внаслідок кризи як фізичні, так юридичні особи зазнають проблеми з обслуговуванням кредитів, а майно (головним чином нерухомість), що перебуває в заставах за такими позиками, стрімко знецінюється. Ще більше 25% заборгованості забезпечуються акціями банків і гарантіями різних структур.
Відзначимо, що зараз акції навіть “здорових” банків досить низько котируються. На початку в деяких банків вони оцінювалися навіть нижче від номінальної вартості. Банкіри відзначають, що ще більш ненадійним інструментом служать гарантії (поручительства). Як відомо з публічних виступів підприємця Дмитра Фірташа, підконтрольна йому DF Group восени 2008 р. надала Нацбанку гарантію під рефінансування “Надра Банку” на 4 млрд грн. Відзначимо, що на той час компанія Фірташа декларувала зацікавленість у покупці даної фінустанови, але на початку 2009 р. відмовилася від свого наміру. Чиновники Нацбанку на умовах анонімності визнають, що забезпечення, яке приймав НБУ при рефінансуванні банків в 2008 р., може виявитися неякісним. “Найчастіше застави під рефінансування оформлювалися вже після фактичного перерахування коштів, а потім банк передавав майнові права на кредити, які оформлені неналежним чином або вже перебувають у заставі інших суб'єктів. Були випадки, коли гарантії (поручительства) оформлювалися з помилками, що робило їх незначними”, - говорить представник територіального управління НБУ у м.Києві та Київській області, що побажала залишитися неназваною.
Відмітимо, що аудитори у своєму висновку не дали ніяких оцінок якості (ліквідності) забезпечення за кредитами рефінансування. “Напевно, аудитори просто не встигли подивитися якість застав. Напевно, зараз вони вже приступили до вивчення цих питань. Якщо кредит нормально обслуговується, то проблем немає, а от коли банк перестає платити, тоді починають з'ясовувати, чим забезпечені кредит і як він взагалі видавався. Зараз такі питання вже виникають”, - пояснює Горбаль. За словами В'ячеслава Юткіна, першого заступника голови правління Промінвестбанку, проблеми можуть виникнути з поверненням кредитів, виданих банкам, які першими постраждали в результаті фінансової кризи. “Надалі політика рефінансування була зваженою і акуратною, тому навряд чи буде мати місце масовий розпродаж застав”, - говорить Юткін.
Боржники
За даними звіту НБУ, на 9 квітня 2009 р. заборгованість банків перед НБУ за кредитами рефінансування склала 79,3 млрд грн., що дорівнює приблизно 20% сукупних активів банківського регулятора. Левову частку - близько 50 млрд грн. - заборгували найбільші вітчизняні банки. Треба відмітити, що деякі кредити видавалися на півроку, тому в березні фінустанови почали масово звертатися в Нацбанк за продовженням кредитів. У той же час є прецеденти і дострокового погашення. “Ми теж спочатку продовжили частину кредиту на 3 місяці, але тепер маємо намір достроково повернути 0,5 млрд грн.”, - говорить Юткін. До речі, у березні цього року заборгованість з рефінансування від НБУ скоротили п'ять найбільших банків. Найбільше, майже 4 млрд грн., погасив державний Ощадбанк.
Крім того, невеликі, переважно короткострокові борги перед НБУ частково погасили банки з іноземним капіталом. Їхні керівники стверджують, що не користуються довгостроковими кредитами від регулятора. “У нас взагалі не було “довгого” рефінансування від НБУ. Ми іноді беремо overnight, але я не відношу такі кредити до рефінансування. Під рефінансуванням я розумію кредити на місяць і більше - таких ми не брали”, - говорить Ярослав Колесник, голова правління банку “Форум”. За словами голови правління “ОТП Банку” Дмитра Зінькова, довірений йому банк взагалі не звертався до НБУ за кредитами, тому що в цьому не було необхідності.
У той же час деякі найбільші банки в березні, навпаки, одержали чергові порції уливань від регулятора на загальну суму 5,5 млрд грн. Зокрема, мова йде про такі фінустанови, як ПриватБанк, Укрексімбанк, “Альфа-банк (Україна)” і ПУМБ. Нацбанку нічого не залишається, як продовжувати інтенсивне рефінансування своїх підопічних. “Банківська система продовжує функціонувати в таких умовах лише завдяки рефінансуванню з боку НБУ”, - змушений визнати президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. І це не дивно: за даними НБУ, незважаючи на всі вмовляння чиновників, відтік депозитів з банківської системи у квітні продовжився. Відтік депозитів юросіб склав 2,9 млрд грн. При цьому був зафіксований приплив вкладів населення в сумі 1,1 млрд грн.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
