5105
Як швидко рекапіталізовані банки зможуть повернути вклади?
— Валюта
"Деньги" з'ясували, чи задовольняться цим їхні вкладники. І якщо так, тоді як швидко ці банки зможуть повернути клієнтам гроші, "завислі" на депозитах.
Кабмін у середині квітня опублікував список банків, які одержать державну підтримку у вигляді уливань у свій капітал. Як уже писали "Деньги", імена "щасливчиків": банк "Надра", Укрпромбанк, "Фінанси та Кредит", Укргазбанк, Родовід-банк, Імекс-банк і "Київ". Сукупно в цих банках зосереджено близько 20% всіх вкладів фізосіб на початок березня 2009 року (за даними Асоціації українських банків).
До всіх цих банків уряд висунув жорсткі вимоги. По-перше, у фінустанові повинна бути введена тимчасова адміністрація або куратор Нацбанку. З одного боку, вимога цілком зрозуміла. Якщо вже держава вирішила витратити гроші на цей банк, значить, там повинна бути "своя людина", що простежить за тим, щоб виділені кошти пішли на благі цілі, а не "спливли" за кордон.
З іншого боку, це погано для вкладників. Тому що разом із чиновником із НБУ мінімум на півроку вводиться мораторій на задоволення зобов'язань. І добре вже якщо це стосується тих банків, де тимчасова адміністрація вже є ("Надра", "Київ", Родовід-банк, Укрпромбанк). А от для вкладників інших обраних урядом банків це буде "приємним" сюрпризом. Правда, у три рекапіталізовані банки (Укргазбанк, "Фінанси та Кредит" і Імекс-банк) уведені куратори, що дає вкладникам певні надії.
Для рекапіталізації перших семи банків необхідно близько 20 млрд грн ($2,5 млрд) Це менше половини тієї суми, що уряд запланував витратити на порятунок банківської системи цього року. По суті, рекапіталізація буде профінансована за рахунок грошей, надаваних МВФ, - хто б там і що не говорив з цього приводу. Звичайно, якщо гроші ці до банків дійдуть.
Але справа не тільки в сумах. Почесний президент Імекс-банку і народний депутат Леонід Клімов (його часто називають хазяїном цього банку) висловлюється в одеських ЗМІ ще конкретніше: "Рекапіталізація - це не стільки гроші, які заходять на рахунок банку в обмін на акції, скільки активна участь держави в розвитку банківської установи за допомогою спільних проектів". Що тут можна додати? У багатьох "просівших" банків проблеми почалися тоді, коли уряд розпорядився позабирати звідти рахунки бюджетних організацій і місцевих органів влади. Можливо, тоді бюджетні рахунки повернуться в банки, що стали державними? А разом з ними повернуться шанси на акуратні розрахунки з приватними вкладниками.
Кому і скільки
І все-таки сподіватися на те, що після того, як держава ввійде в капітал банку, із вкладниками розрахуються "за п'ять хвилин", не доводиться. Тимчасові адміністрації та куратори поки що категорично відмовляються надавати офіційну інформацію щодо того, як саме буде проводитися розрахунок з клієнтами.
Поки відомо лише те, що у всіх банках планується ввести на півроку мораторій на задоволення вимог кредиторів. Хоча ще є надія, що уряд буде м'якшим і дозволить банкам з кураторами не заморожувати вклади.
Нагадаємо, що під дію мораторію потрапляють тільки ті вклади, термін яких закінчився до його введення. І не поширюється на ті, які завершилися після цієї дати. Виплата коштів з поточних рахунків, зарплатних і пенсійних карток, по ідеї, повинна бути продовжена і під час мораторію. Але практика показує, що в банках, де уведений мораторій, часто встановлюються досить скупі ліміти на отримання готівкових грошей з поточних і карткових рахунків.
Якщо гроші не віддають, вихід один - звертатися в НБУ зі скаргами (01601, Київ, вул. Інститутська, 9, телефон: 8 (044) 253-01-80). Хоча звичайно, після того, як держава взяла банк під свою опіку, у його вкладників є набагато менше шансів залишитися "кинутими".
Злюща доля
Незрозуміло також, у якій саме частці держава ввійде в капітал кожного з банків. За інформацією "Денег", п'ять із семи банків погодилися із пропозицією уряду і згодні "впустити" державу в свій капітал в обсязі мінімум 75% акцій + 1 акція. А два банки - Імекс-банк і "Фінанси та Кредит" - хочуть уторгувати собі меншу участь держави. На думку банкіра, що на правах анонімності повідомив нам цю інформацію, саме цей торг зараз гальмує весь процес рекапіталізації.
"Акціонери цих банків хочуть залишатися, так би мовити, біля керма. Тому не погоджуються на стандартну пропозицію - "75% + 1". А страждають всі", - говорить банкір.
У прес-службі банку "Фінанси та Кредит" підтверджують, що переговори ще ведуться, але докладнішої інформації не надають. В Імекс-банку не "на диктофон" нам підтвердили, що акціонери хочуть зменшити держчастку.
Сподіваємося, що коли вийде номер "Денег", який читач тримає в руках, переговори про участь держави в капіталі цих банків будуть завершені.
За прогнозами, на всі процедури, які необхідно здійснити для рекапіталізації, буде потрібно три-чотири тижні. Тобто прем'єр обіцяє виділити гроші приблизно до 18 травня 2009 року.
Що із цього вийде
Більшість банкірів вважають, що державна рекапіталізація - благо для банків, що похитнулися. "Механізм рекапіталізації банків покликаний відновити їхнє повноцінне функціонування і забезпечити виконання зобов'язань перед вкладниками", - вважає заступник голови правління Діамантбанку Валерій Олійник.
Але в деяких експертів покупка державою "проблемних" банків викликає серйозні побоювання. Уже звучать розмови про те, що уряд заохочує, таким чином, дії акціонерів, які вивели гроші з рахунків і взагалі "завалили" роботу банку. Уливання державних грошей у такі фінустанови у випадку знаходження "спільної мови" з тимчасовим адміністратором або куратором може відкрити перед такими акціонерами нові перспективи. Нагадаємо, що, один відомий банк уже одержав від НБУ допомогу в розмірі 7 млрд грн. Досить швидко її "освоїв" і попросив добавки.
Також є побоювання, що такі величезні суми уливань у банківський сектор негативно позначаться на курсі гривні - досить згадати жовтневу девальвацію внаслідок одержання банками стабілізаційних кредитів від НБУ. Банкіри, одержавши держдопомогу, можуть спробувати конвертувати рідну валюту у ВКВ, наприклад, для погашення зобов'язань перед західними кредиторами. До речі, останній різкий стрибок долара з 7,5 грн до 10 грн відбувся саме після виділення державою значних сум на підтримку банківського сектора.
Що таке рекапіталізація?
Суть рекапіталізації полягає ось в чому: держава вливає в капітал банку "живі" гроші, але при цьому різко зменшує частку старих акціонерів у статутному капіталі банку. Скажімо, якщо статутний капітал банку дорівнював 250 млн грн, а держава "влила" у банк 750 млн грн, то після цього в неї буде 75% акцій банку, а у всіх інших акціонерів - 25%. До слова, навіть покупка 75% + 1 акція не означає, що банк автоматично стає державним (націоналізованим). Згідно ст. 7 Закону "Про банки і банківську діяльність", державним в Україні визнається тільки той банк, 100% статутного капіталу якого належать державі.
У процесі рекапіталізації банк повинен забезпечити представникам держави повний доступ до своєї внутрішньої інформації. Зокрема і до тієї, котра містить банківську таємницю.
Після закінчення кризи уряд може продати свою частку в рекапіталізованих банках приватним інвесторам. Втім, поки не вирішено ні те, яким буде механізм такої приватизації, ні те, чи відбудеться така приватизація в принципі.
Семеро по крамницях
Що відбувається в банках, яких очікує рекапіталізація
* - За даними АУБ на 01.03.2009.
** - Інформація отримана в call-центрах самих банків.
Що в моєму банку?
Як себе почувають банки-лідери за обсягом депозитів фізосіб**
* - Інформація надана самими банками.
"Деньги" готові регулярно публікувати інформацію про стан повернення коштів за строковими депозитах, а також про видачу банкоматами готівки, за умови своєчасного надання таких даних банками.
** - На 1 березня (за даними АУБ).
Під наглядом адміністрації та кураторів
Хронологія введення тимчасових адміністрацій і кураторів в українські банки
Із Промінвестбанку тимчасова адміністрація була виведена 17 березня 2009 року.
Що в банках
Найбільший чистий збиток серед українських банків за підсумками І кварталу 2009 року зафіксував Укрпромбанк - більше 4,4 млрд грн (тимчасова адміністрація введена з 21 січня 2009 року). Чистий збиток всіх українських банків у січні-березні склав 7 млрд грн.
Банк "Надра" (тимчасова адміністрація - з 9 лютого 2009 року) має намір почати виплати відсотків за депозитами фізосіб із 5 травня, незалежно від суми і валюти вкладів. Про це говориться в повідомленні банку. Вкладники, що оформили депозит із щомісячною виплатою відсотків, одержують разово 50% суми нарахованих за попередній місяць відсотків. Клієнти, що оформили депозит з виплатою відсотків наприкінці терміну (якщо термін депозиту минає поточного місяця), одержують разово 50% суми нарахованих за весь період відсотків. Залишок суми нарахованих за депозитом відсотків в обох випадках перераховується на картковий рахунок клієнта, звідки їх можна зняти в будь-який час - у межах установлених банком лімітів зняття готівки.
Крім того, банк "Надра" зменшив мінімальний термін, на який клієнт може переоформити депозит, термін якого закінчився: від чотирьох місяців - за депозитами на суму до 150 тис. грн; від шести місяців - за депозитами на суму більше 150 тис. грн.
28 квітня 2009 року міжнародна платіжна система "VISA" у повному обсязі відновила обслуговування платіжних карток ВАТ Родовід-банк (тимчасова адміністрація уведена з 18 березня).
Отже
Процес рекапіталізації в Україні відбувається поки що вкрай непрозоро. Щось певне банкіри не готові повідомити вкладникам. "Деньги" уважно стежитимуть за ситуацією.
Олена Буруль
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
