В ім'я економії — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

В ім'я економії

Казна та Політика
1094
Світові країни заходилися скорочувати витрати держапарату. Але куди більше від економії владі потрібні політичні бонуси, отримані від цих кроків. Ціль - стати ближче до народу і зняти соціальну напругу.
Чому страждати повинен саме він? І чому "крайнім" зробили саме його департамент? Вони ж добре працюють - претензій немає, а те, що штат трохи роздутий, ну так це нічого - зате робота робиться якісно і нікому не доводиться сидіти ночами і у вихідні. Але ні: саме його департамент, зважаючи на все, одним з перших потрапить під скорочення - як зарплат, так і посад. У голові Девіда Робертса, секретаря Департаменту здоров'я австралійського штату Тасманія, роздратування, страх і злість перемежовуються з розпачем, і всі разом ці почуття загрожують заглушити доводи логіки і здорового глузду. Минулого тижня в Австралії зробили чергове "па" убік скорочення бюджетних видатків і пішли не тільки на скорочення зарплат керівництва, але й на ліквідацію низки керівних посад! Говорять, якщо скоротити 25 вищих чиновників у держапараті, вдасться вберегти від скорочення 200 низькооплачуваних державних посад. Але яка справа Робертсу до того, що хтось збереже своє робоче місце, якщо він його втратить?
Втім, роздратування Робертса з легкістю зможуть зрозуміти і чиновники Британії, і держслужбовці Хорватії, і частково співробітники українських держслужб. Одному за іншим прем'єрам і президентам цих країн спало на думку, що боротися з немислимими бонусами керівництву не заважало б не тільки в бізнесі (що вже міцно ввійшло в моду в усьому світі), але і в урядовому секторі. І в тій або іншій формі уряди різних країн почали скорочувати зарплати собі та іншим чиновникам. А разом - відбирати в них передбачені пільги. Тільки минулого тижня про подібні рішення оголосили в Британії, Австралії і США. Питання - чи врятує це їхню економіку?
Принцип Колобка
Коли можливості наповнити держбюджет тануть на очах - у результаті зменшення доходів компаній (і податкових відрахувань), збільшення кількості безробітних і т.д. - керівники держав, як у казці про Колобка, починають вишукувати кошти, як борошно - буквально "по засіках". І, оскільки перспективи виходу із кризи все відкладаються, задумалися про те, скільки бюджетних грошей "з'їдають" власні чиновники?
Спочатку ірландська громадськість довідалася, що в той час як внаслідок кризи доходи населення падають, зарплати місцевих чиновників також "падають", але тільки не вниз, а вгору. Незважаючи на кризу, 338 ірландських чиновників в 2008 році поділили між собою виплати в розмірі 56 млн. євро. Потім в українській пресі замигтіла інформація, що деякі парламентарії по 95 разів на рік літали за держкошти в Донецьк і назад. А минулого тижня тирадою проти безчесних чиновників вибухнув перший заступник генпрокурора РФ Олександр Буксман. Виявляється, деякі російські чиновники навіть по барах ходять за рахунок держави, не кажучи вже про те, що віддають одяг у хімчистку і їздять на таксі також за рахунок бюджетних коштів.
Інакше кажучи, високопоставлені державні мужі в різних країнах нарешті звернули увагу на те, що раніше залишалося поза полем їхнього зору. І від слів перейшли до справи.
В Ірландії міністр фінансів Браян Леніхан заявив, що зростання зарплат буде заморожене щонайменше до вересня 2010 року, виплати службовцям держапарату скоротяться на 3%, а витрати на утримання адміністрацій - відразу на 50% (за винятком хіба сфери охорони здоров'я). У Британії, відповідно до оприлюдненого минулої середи бюджету-2009, рівень державного боргу протягом 2009-2010 років досягне рекордних $500 млрд. Тому з метою боротьби з величезним дефіцитом міністр фінансів Алістер Дарлінг збирається скоротити держвидатки з піка 48% від національного доходу в 2009-му до 39% в 2017-2018 роках.
При цьому скоротити витрати, насамперед на свої бек-офіси, повинні всі британські міністерства і відомства. Принаймні, зробити це наполегливо радить британському уряду Мартін Рід, глава одного з департаментів британського кабміну, що відслідковує ефективність витрати бюджетних коштів. Відповідно до проведеного ним моніторингу роботи британських міністерств, скарбниця досить легко може заощадити близько 4 млрд. фунтів стерлінгів ($5,8 млрд.) протягом найближчих трьох років за рахунок скорочення витрат різних відомств на персонал і побутові потреби та ще 3,2 млрд. фунтів стерлінгів ($4,67 млрд.) - за рахунок економії на IT-проектах, у цілому заощадивши на "апаратних" витратах 10 млрд. фунтів стерлінгів. І частина скорочень уже закладена в бюджет.
Скажімо, відтепер британські депутати втрачають компенсації за оренду житла в Лондоні (що досягали іноді половини їхньої річної зарплати) і замість цього почнуть одержувати одноразове збільшення до окладу в розмірі 3 тис. фунтів стерлінгів. Та й те буде виплачуватися залежно від того, наскільки справно той чи інший депутат відвідує засідання парламенту.
Модний тренд докотився і до Центрально-Східної Європи. Уже колишній прем'єр Латвії Івар Годманіс, займаючи цю посаду, двічі скорочував зарплату собі і своїм підлеглим. Один раз у рамках загального річного скорочення обсягу зарплат на 20% і відмови від виплат працівникам бюро прем'єра відпускних, премій і т.д. Другий раз окремим рішенням він знизив зарплату собі і своїм міністрам ще на 15%. У Хорватії уряд зволів підійти до питання більш системно. З початком кризи держслужбовці тут виявилися порівняно у вигідному становищі.
У той час як за результатами третього кварталу минулого року зарплати співробітників державного сектора виросли на 1,2%, їхнім колегам із приватного сектора вони були скорочені на 0,7%. Тому керівництво країни з легкою совістю оголосило про те, що знизить зарплату всім державним службовцям на 6% від рівня 2008 року. Попрощатися зі своїми "шістьома відсотками" доведеться чиновникам, суддям і поліцейським.
Президент США Барак Обама не став вибиватися з нової тенденції і попросив керівництво американських відомств розглянути можливість того, як протягом найближчих трьох місяців можна скоротити видатки держапарату на $100 млн. При цьому політика економії фактично вже почала діяти. Скажімо, держдепартамент США з питань ветеранів скасував або відстрочив 26 запланованих конференцій, заощадивши на цьому $17,8 млн.
На іншому боці планети, в Австралії, уряди більшості штатів поки знижують тільки темпи підвищення зарплат своїм держслужбовцям. Але в острівному штаті Тасманія вирішили діяти кардинально. Згаданий спочатку Девід Робертс може стати жертвою рішення, прийнятого минулого тижня прем'єром цього штату Девідом Бартлеттом.
Він пообіцяв скоротити грошові допомоги політикам відразу на 25%, а також на третину урізати витрати свого апарату на поїздки, автопарк, мобільний зв'язок і рекламу. І навіть цим не обмежився, пообіцявши - в ім'я економії - на чверть скоротити кількість вищих керівних посад. Насамперед - у Департаменті здоров'я, штат якого роздутий найсильніше і замдиректора якого є Робертс.
Втім, чи не найбільшу запопадливість у зменшенні власних доходів проявили в Україні. "Необхідно домогтися різкого скорочення нераціональних витрат, зокрема й на утримання держапарату", - заявив ще минулого листопада президент України Віктор Ющенко. І запропонував скоротити витрати на цю статтю бюджету на 20%. Заклик був почутий, і вже незабаром про двадцятипроцентне зменшення витрат на свою життєдіяльність оголосив Кабмін, а президент ліквідував посади радників глави держави в структурі свого Секретаріату.
У результаті влада змогла щомісяця заощаджувати близько $100 тис. Крім того, у березні і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів своїми постановами урізали зарплати народним депутатам і українським міністрам удвічі. Тільки у випадку з нардепами це повинно дати економіці 31 млн. грн., підрахував глава підкомітету з питань забезпечення діяльності ВР Василь Кравчук. При цьому члени українського Кабміну непогано відрізнилися від своїх іноземних колег: вони ухвалили скоротити зарплату тільки тим, хто займає політичні посади, і позбавили від цієї долі чиновників. Пояснивши: рівень зарплат останніх і так невисокий.
Турбота чи PR?
Якщо ініціатива британця Мартіна Ріда буде реалізована, йому зможуть сказати "спасибі" понад мільйон його молодих співвітчизників. На ці гроші Британія повинна реалізувати схему допомоги тим безробітним, які не можуть працевлаштуватися протягом останніх 12 місяців, а також - організувати тренінги і робочі місця для молодих безробітних віком 18-25 років. Адже, як підрахували в Лондоні, з 3 млн. безробітних, які прогнозуються в Британії поточного року, 1,25 млн. складе молодь до 25 років. "Антиапаратні" скорочення в Ірландії вже поточного року повинні заощадити бюджету 440 млн. євро і ще 1 млрд. - у наступному. Ці кошти зможуть хоча б частково допомогти уряду компенсувати падіння збору податків на 3 млрд. євро, прогнозованого на поточний рік. А головне - уникнути необхідності збільшувати зовнішні запозичення. Адже Ірландія пішла протилежним Британії шляхом і відмовилася рятувати економіку ціною збільшення боргового навантаження на державу.
Прем'єр австралійської Тасманії за рахунок скорочення зарплат чиновникам намагається заощадити $64 млн. бюджетних грошей протягом наступних чотирьох років. Цифра, звичайно, невелика, але, як запевняє Бартлетт, повинна частково допомогти цьому невеликому штату впоратися із прийдешніми труднощами - прогнозованим зниженням на $500 млн. доходів у бюджет у результаті зниження світового попиту на вугілля, що добувається на острові. Тим більше що, за твердженнями Бартлетта, на цьому пошук можливостей для "урізування витрат", зокрема і в адміністративній сфері, не закінчиться.
Інакше кажучи, скорочення витрат на утримання держапарату може трохи допомогти державам у вирішенні насущних економічних проблем. Втім, державними мужами набагато частіше рухають все-таки інші помисли. У найкращому разі - бажання вгамувати невдоволення платників податків скороченням їхніх доходів або необхідністю миритися зі зниженням зарплат, продемонструвавши: ми в уряді також затягли паски. У гіршому - це просто самореклама у виконанні вищих осіб держави.
У Британії, скажімо, зменшення кількості бюджетних грошей на потреби чиновників і депутатів пояснюють нещодавньою низкою скандалів. З'ясувалося, що деякі високопоставлені іногородні чиновники, враховуючи і членів кабінету міністрів, одержують компенсації на житло в Лондоні, хоча реально в ньому не проживають або навіть здають в оренду. Тому своїми рішеннями нинішній британський кабінет намагається зняти напругу, що зависла в повітрі. Один з мотивів рішення австралійця Девіда Бартлетта - також популістський. Тим самим він намагається немов підказати місцевим жителям, чому вони повинні погодитися на відмову від підвищення своїх зарплат у поточному році (ця тема, мабуть, сьогодні турбує австралійців найбільше).
Так само й у випадку зі США. Тільки в березні дефіцит федерального бюджету країни склав $192,3 млрд. А виходить, що навіть порівняно з місячним дефіцитом "обамівська" економія $100 млн. складе всього 0,5%. Правда, за словами вашингтонських чиновників, президент Обама не ставить собі мету самостійно закрити всі діри в бюджеті. Він лише хоче пояснити пересічним американцям, що для їхніх гаманців прийшли "жорсткі часи" і час приймати незручні фінансові рішення. Показавши при цьому, що вони не самотні, і заощаджувати буквально на всьому почав і уряд. Але навіть для такої мотивації суми скорочень витрат на апарат, скаржаться в народі, невеликі.
Для порівняння: "житель" Силіконової долини корпорація Cisco у поточному році зменшила свої витрати на $1 млрд. А тим часом, у складі компанії 60 тис. осіб, - у кілька разів менше, ніж в апараті Білого дому і американському парламенті. Чи варто так дивуватися, що жест Барака Обами викликав в американських спостерігачів більше сарказму, ніж схвалення.
Якщо ж говорити про нашу країну, то ініціатором зниження витрат на власний апарат став президент Віктор Ющенко. Але в результаті саме його відомство скоротило свої витрати найменше. Якщо зарплати українських міністрів і витрати на утримання Верховної Ради були скорочені практично вдвічі (на 300 млн. грн.), то у випадку із Секретаріатом Президента витрати залишилися практично незмінними.
Інакше кажучи, "антиапаратні" кроки глав деяких держав націлені на досягнення не стільки економічного, скільки політичного ефекту. Тому в Девіда Робертса є приводи не тільки для страху, злості та роздратування, але й для гордості. Адже якщо його посаду і скасують, і департамент прямо підпорядкують міністерству, то, з погляду загального результату, це зможе стати для країни дійсно корисним. Хоча економіку, звичайно, не врятує.
Дарія Рябкова
За матеріалами:
Інвестгазета
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас