984
Почуття державного боргу
— Казна та Політика
Мінфін планує позичити в населення півмільярда гривень. Щоправда, експерти сумніваються, що облігації внутрішньої державної позики зацікавлять приватних інвесторів, у яких і своїх боргових проблем вистачає.
Після масового відтоку депозитів з банківської системи держава вперше озвучила механізм, як відволікти з ринку вільні гривні, а також профінансувати касовий розрив між прибутками і витратами бюджету, зробивши ставку на випуск державних цінних паперів - "оновлених" довгочасних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і казначейських облігацій (КО) на 500 млн. грн. - і намагаються запропонувати їх населенню. Щоправда, експерти сумніваються, що реанімація державних паперів зацікавить приватних інвесторів.
Усе для народу
Випуски державних паперів для населення вже практикувалися, однак не можна визнати, що вони повністю виконали своє завдання. Останній раз рішення про позику у вигляді випуску казначейських облігацій уряд приймав у січні 2002 року. Відповідно до документа повинні були бути випущені дворічні КО на загальну суму 400 млн. грн. 8-ми серіями обсягом по 50 млн. грн. кожна. Однак усього було розміщено лише три серії. Прибутковість цих паперів не покривала інфляцію. Пізніше Мінфін був змушений визнати, що для держави вони виявилися занадто витратним заходом, оскільки потрібно було витрачати гроші на проведення рекламної кампанії. Крім того, 0,5% одержували банки-агенти за продаж паперів фізичним особам плюс витрати на депозитарне обслуговування. У підсумку більше трьох чвертей усього обсягу таких паперів опинилися в руках інституціональних інвесторів. Після випуску третьої серії було ухвалено рішення відмовитися від цієї ідеї. Цього разу українцям запропонують державні казначейські зобов'язання в документарній формі номіналом 500 грн. і терміном погашення 12 місяців.
За словами в. о. міністра фінансів Ігоря Уманського, на кожну таку ЦБ щокварталу буде нараховуватися купонний доход у розмірі 10 грн., а номінальна прибутковість складе 8% річних. При цьому передбачається, що реалізація цих паперів буде відбуватися через Державний ощадний банк України (Ощадбанк), що виступить генеральним агентом розміщення, доставки, інкасації, обслуговування обігу, погашення і знищення казначейських зобов'язань. Зі слів Уманського, винагорода Ощадбанку складе 1,2% від номінальної вартості реалізованих казначейських зобов'язань (6 млн. грн.).
Низька прибутковість
Однак учасники ринку сумніваються, що держпапери завоюють симпатії громадян. "Прибутковість у 8% річних не зацікавить населення, що сьогодні може розміщати кошти на депозити під ставку 20% річних і вище не тільки в приватних банках, але й у державному Ощадбанку під ті ж державні гарантії", - говорять інвестиційники.
Незалежний фінансовий експерт Олександр Фролов також вважає випуск державних паперів для населення передчасним. "Широкі маси мають слабке уявлення про ці інструменти, а прибутковість сьогодні за облігаціях буде на кілька відсотків нижчою, ніж у середньому за депозитами, - дивується експерт. - У той час як інтерес до банків або ПІФам більш зрозумілий - це більш ризиковий, але й більш дохідний інструмент".
Відсутність інтересу до державних паперів змусила уряд піти і на впровадження інституту первинних дилерів на ринку державних цінних паперів - банків, готових викуповувати пропоновані державою обсяги з наступною їх реалізацією населенню. У поточному році державі потрібно залучити на борговому ринку близько 70 млрд. грн., а попит на ОВДП практично відсутній. Відповідно до статистики Національного банку, тільки у квітні із шести аукціонів лише один виявився результативним. Та й то весь обсяг був придбаний держбанками, що згодом був викуплений Національним банком. Банкіри здебільшого лише позбуваються від паперів у своїх портфелях. Тільки з початку року портфель ОВДП українських банківських установ зменшився з 16,97 млрд. грн. до 13,05 млрд. грн. Причина - низька прибутковість.
За словами Ігоря Уманського, передбачається, що первинними дилерами будуть банки, що мають ліцензії на проведення професійної діяльності на фондовому ринку за торгівлею цінними паперами, статутний капітал не менш 10 млн. євро і практичний досвід роботи на ринку облігацій внутрішнього держзайму (з обсягом торгів ОВДП не менш 1 млрд. грн.). Відбір первинних дилерів, загальна кількість яких не може перевищувати шістнадцять, буде здійснювати Міністерство фінансів. При цьому первинні дилери будуть брати участь у розміщенні ОВДП, забезпечувати викуп при такому розміщенні не менш 3% від загального обсягу їх розміщення протягом кожного півріччя, а також будуть забезпечувати постійні двосторонні котирування за ОВДП. "Такі дії дозволять впровадити в Україні передову світову практику співробітництва Міністерства фінансів і банківських установ у сфері розвитку ринку державних цінних паперів, забезпечити фінансування державного бюджету і поліпшити управління грошовими ресурсами єдиного казначейського рахунку", - заявив Уманський.
Банки не в захваті
Банкіри заяву міністра про випуск державних паперів для населення і введення інституту первинних дилерів коментують обережно, оскільки державні папери не представляють сьогодні економічного інтересу ані з погляду розміщення тимчасово вільних коштів, ані з погляду продажу такої послуги своїм клієнтам.
"Ідея запропонувати державні папери в маси не нова. Тим часом випуски не зацікавили населення - банки купували ці облігації й залишали їх у себе в портфелях, розповів в інтерв'ю "Інвестгазеті" голова правління одного з найбільших банків. Хоча на пропаганду таких паперів були витрачені досить великі кошти. Зараз банки навряд чи зможуть забезпечити інформаційну підтримку цим паперам. Та й комісії навряд чи буде достатньо. Тому, швидше за все, фінустанови навряд чи будуть активно боротися за одержання статусу первинного дилера держоблігацій. На думку аналітиків, у поточному році банки будуть змушені концентруватися на своєчасному погашенні зовнішніх запозичень, і у випадку появи вільних коштів будуть направляти їх на кредитування реального сектора економіки, а не на придбання ОВДП. До того ж для управління короткотерміновою ліквідністю банки можуть скористатися депозитними сертифікатами Національного банку, що дозволяють вкладати ресурси на більш короткі терміним.
Єдиними претендентами на звання первинного дилера ОВДП стануть два держбанки і сім банків, які Кабінет Міністрів і Національний банк визначили для рекапіталізації державою. Щоправда, наявність у схемі тільки банків, контрольованих урядом, може спровокувати неконтрольовану емісію гривні. Приміром, Кабмін буде збільшувати капітал своїх фінустанов, внісши у їх "статутники" держоблігації, а ті будуть перетворювати їх на реальні гроші після продажу Нацбанку за емітовану гривню. Після її одержання держбанки знову зможуть виходити на торги і купувати нову партію держоблігацій уряду, які в лічені дні можуть бути знову перетворені на реальні кошти - після чергової емісії регулятора.
Реалізація державних паперів населенню може зіштовхнутися ще з однією перешкодою. За словами першого заступника глави Секретаріату президента Олександра Шлапака, випуск державних облігацій для фізичних осіб суперечить умовам міжнародної організації з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом (FATF). Умови випуску казначейських зобов'язань, прописані в постанові Кабінету Міністрів №362, припускають їх анонімний продаж, що суперечить вимозі FATF про обов'язкову ідентифікацію осіб при сумі операцій понад 80 тис. грн. Однак можливість анонімної покупки і відсутність вимоги про декларування одержуваного за КО прибутку, на думку Міністерства фінансів України, є важливою умовою випуску цього інструмента, тому що запропонована за ним прибутковість - 8% річних - сьогодні істотно нижча ринкової.
В'ячеслав Мироненко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
