1907
Компанії залишать без грошей
— Кредит&Депозит
Українські фінустанови відновлюють кредитування юридичних осіб. Про це свідчить статистика Нацбанку, оприлюднена тиждень тому: за березень банківською системою було видано підприємствам 3,2 млрд грн. Для порівняння: у лютому кредитний портфель юросіб збільшився лише на 0,33 млрд грн., у січні - зменшився відразу на 6,5 млрд грн.
Опитані експерти позитивно оцінили несподіваний кредитний сплеск, хоча відразу заявили, що він тимчасовий. "Таке зростання пов'язане із сезонністю деяких бізнесів, наприклад, таких як сільське господарство. А також з тим, що минулого місяця кредити державних фінустанов і міжнародних організацій (Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк) через уповноважені українські фінустанови одержали деякі стратегічні для нашої економіки підприємства. Це дозволило трохи активізувати ринок", - розповів директор департаменту корпоративного бізнесу ВАТ "Ерсте Банк" Патрік Пражак.
"Думаю, помітна частина кредитного приросту може бути пов'язана з виділенням державою через свої фінустанови позик держпідприємствам для здійснення термінових платежів. Чого варте тільки надання Ощадбанком 200 млн грн. ВАТ "Донбасенерго", - погодився з ним начальник відділу аналізу фінансових ринків ING Bank (Україна) Олександр Печерицин.
Фінансисти не приховують, що оформити позику в січні-березні було вкрай складно, а в деяких випадках і абсолютно неможливо. "Реально одержати кредит у нинішніх умовах можуть лише підприємства, які, незважаючи на кризу, продовжують нормальну господарську діяльність. Як правило, це експортери і великі компанії", - відзначив перший заступник голови правління Дочірнього банку Ощадбанку Росії Владислав Кравець.
За оцінками фінансистів, цієї весни претендувати на банківські позики могли не більше 25-30 українських підприємств. Причому їм довелося миритися з жорсткістю кредитних умов, яке відбулося в першому кварталі. У першу чергу це зменшення обсягів запозичень: якщо в першому півріччі 2008 р. компанії могли одержати овердрафт (беззаставний кредит) на 90% середньоденних обігів за рахунками, у листопаді-грудні - на 50% обігу, то вже в січні-березні 2009 р. - лише на 10-20%. Вартість гривневих овердрафтів з початку кризи виросла з 15-18 до 28-35% річних, а середні строки надання позик скоротилися з 20-30 до 7-10 днів.
При оформленні кредитних ліній фінустанови серйозно підняли вимоги до застав: якщо до листопада 2008 р. було потрібно, щоб їхня оцінна вартість становила не менше 150-170% суми кредиту, то вже цього року - не менше 250-300%. "Одночасно зменшилися строки запозичень: від середньо- і довгострокового кредитування банки перейшли до короткострокового на поповнення обігових коштів", - повідомила начальник управління кредитування департаменту корпоративного бізнесу БМ Банку Тетяна Яценко.
"Фінустанови можуть собі дозволити надавати кредити лише на три-шість місяців", - доповнив її перший заступник голови правління "Партнер-банку" Андрій Оністрат. Істотно виросли розцінки і на кредитні лінії в нацвалюті: з 17-20% річних у листопаді до 30-35% наприкінці березня. Замінити їх валютними кредитами вдавалося вкрай рідко. Фінустанови чи не повністю згорнули валютне кредитування. За даними НБУ, портфель позик у доларах і євро за березень зменшився на еквівалент 4,7 млрд грн. (на 2,1%).
"Зіграли два фактори: обов'язкова вимога Нацбанку щодо кредитування у ВКВ лише суб'єктів господарювання, що мають адекватний валютний виторг, а також зростання валютних ризиків через неясність ситуації з курсом гривні, які намагається мінімізувати корпоративний сектор", - пояснив пан Пражак. Фінансисти як ніколи трепетно ставилися до оцінки ризиків. У першому кварталі вони особливо ретельно вивчали позичальників: пильно досліджувалося не тільки їх поточне фінансове становище, але й майбутні грошові надходження, аналізувався стан галузей економік, ринків збуту і фактори, які здатні на них впливати.
Педантичність і причіпки фінансистів при виділенні кредитів пояснювали не тільки гострою нестачею ресурсів у банків, але й зрослими ризиками. "Клієнти вкрай неохоче гасять кредити. Ті, хто ще нещодавно намагався виконувати зобов'язання, сьогодні винесені на прострочення. Великі корпорації подали заявки на рефінансування, добровольців гасити тіло кредиту зараз немає", - розповів пан Оністрат.
Найближчими місяцями банкіри не обіцяють поліпшення умов кредитування і припускають уповільнення темпів приросту портфеля. За оптимістичними оцінками, середньомісячний приріст кредитного портфеля системи до кінця 2009 р. складе близько 2,5-2,8 млрд грн., песимістичними - 0,5-1,2 млрд грн. Очікується, що найбільш активними в корпоративному сегменті будуть держбанки, а також фінустанови з російським капіталом.
"Ми працюємо не тільки власним капіталом, але й кредитними лініями, відкритими на нас материнською структурою. І якщо в Україні будуть цікаві кредитні проекти, що задовольняють наші вимоги, то, думаю, ми зможемо знайти для них кредитні ресурси", - підтвердив пан Кравець.
Помітно змінити ситуацію в корпоративному кредитуванні може тільки рекапіталізація банків. Опитані фахівці впевнені, що Кабмін та іноземні фінансові інститути (ЄБРР і СБ) будуть ретельно стежити, щоб вкладені ними в банки капітали виливалися в кредитування. Нагадаємо, що саме кредитування економіки було принциповою умовою, висунутою донорами до українських фінустанов при виділенні коштів. У квітні вже оголосили про надання субординованого кредиту Укрексімбанку ($250 млн) і Прокредит Банку (3,2 млн) - в обох випадках строком на 10 років. Одночасно з'явилася інформація про плани Європейського банку виділити по $100 млн УкрСиббанку і "Форуму".
Великої кредитної віддачі експерти очікують і від держбанків, капіталізацію яких Кабмін схвалив ще на початку квітня: капітал Ощадбанку повинен бути збільшений на 300 млн грн., Укрексімбанку - на 649,99 млн грн.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
