2470
Операція "Фальсифікація"
— Казна та Політика
У Верховній Раді досить поширена система фальсифікації законів. На підпис президентові найчастіше кладуть зовсім не той документ, за який проголосували депутати. Про підробку, як правило, відомо лише окремим високопоставленим чиновникам. "ВД" розслідує таємниці парламентської корупції.
Минулою зимою, перш ніж відправитися в декретну відпустку, народний депутат Олена Лукаш встигла внести поправку в проект Закону "Про амністію". Вона запропонувала позбавити права дострокового звільнення з місць позбавлення волі осіб - винуватців ДТП зі смертельним результатом.
Поряд з іншими поправками парламент підтримав і новацію за авторством Лукаш, внісши відповідні зміни в закон. Яким же був подив депутата, коли, прочитавши підписаний президентом закон, свої поправки вона там не знайшла! Лукаш відразу звернулася зі скаргою до глави Верховної Ради Володимира Литвина.
На руках у неї були всі документи, що підтверджують факт схвалення її поправки парламентом. Але спікер зволів спустити скандал на гальмах. Він лише нагадав депутатові, що якщо в неї були якісь претензії до тексту схваленого закону, їх потрібно було подати не пізніше двох днів з моменту його прийняття. А оскільки цей строк минув, то поправки і не було зовсім. Такі конфузи в парламенті не одиничні, і далеко не завжди справа лише у випадковій неуважності з боку співробітників апарату Верховної Ради. Мова йде про відпрацьовану роками систему фальсифікації законів.
Останній скандал навколо фальсифікації законів розгорівся в середині квітня. Уже після підсумкового голосування щодо закону про підвищення ставок акцизного збору на міцний алкоголь зникла поправка Ксенії Ляпіної, відповідно до якого не підвищується акциз на кріплені вина, вермути і етиловий спирт для виготовлення ліків.
Поправка була внесена без належного оформлення, з голосу, і тому у фінансовому комітеті Ради при редагуванні законопроекту вирішили, що її можна не враховувати. Ляпіна посилається на стенограму засідання і вимагає не допустити фальсифікації закону. Ціна питання - 103 млн грн., які можуть бути зібрані в бюджет або залишитися в розпорядженні виноробних компаній. Цього разу спікер парламенту Володимир Литвин заявив, що не буде підписувати закон, якщо його текст буде відрізнятися від проголосованого. "Я цей закон ще не підписав, тому що там комітет намагається підправити деякі цифри", - сказав він на прес-конференції в Чернігові.
Поправки зникають опівночі
Після прийняття закон на підпис до спікера і президента потрапляє не відразу. Спочатку кілька днів документ перебуває на редакторському правленні в Головному юридичному управлінні апарату Верховної Ради, а потім - на узгодженні в глави профільного парламентського комітету. На цьому етапі із законами часом і відбуваються дивні метаморфози. "Під час голосування може виникати неоднозначне трактування деяких положень закону.
Співробітники Головного юридичного управління парламенту не мають права змінювати зміст закону, а можуть лише доповнювати його правильними юридичними формулюваннями, - пояснює Ігор Когут, голова правління Лабораторії законодавчих ініціатив. - Вони можуть вносити технічні виправлення - уточнювати букви і коми". Саме на цьому етапі автори законопроекту мають формальну можливість простежити характер внесених змін. Але в парламенті не прийнято, щоб депутати втручалися в роботу апарату Ради на цій стадії. Та й главі комітету, як правило, довіряють. Однак ця довіра може дорого коштувати.
Секретар парламентського комітету з питань правової політики Олена Лукаш упевнена, що поправка про відповідальність осіб, що спровокували ДТП зі смертельним результатом, пропала із закону не випадково. За її даними, деякі депутати в такий спосіб спробували вирішити проблеми своїх товаришів, які перебувають зараз за ґратами. Вона не сумнівається, що будь-які "технічні" зміни в тексти законів вносяться абсолютно усвідомлено - з метою фальсифікації. Як приклад вона привела законопроект "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань аудиторської діяльності". Документ повинен був гармонізувати термінологію низки законів після прийняття Закону "Про аудиторську діяльність". Але між першим і другим читанням у законопроект були внесені зміни не через профільний комітет, а через апарат Ради.
Ці зміни, за словами депутата, передбачали передачу частини повноважень щодо регулювання ринку аудиторських послуг приватній структурі. Виходить, комітет затвердив один текст законопроекту, а апарат готувався винести на голосування в залу зовсім інший. "При підготовці до другого читання народними депутатами Василем Шпаком і Михайлом Полянчичем у текст законопроекту були внесені зміни, що змінювали його концепцію, прийняту в першому читанні в редакції, запропонованій профільним комітетом. А це порушення регламенту", - стверджує Олена Лукаш. Вона відзначила, що якби не звернула уваги на ці порушення, законопроект напевно був би підписаний і проголосований у некоректному вигляді. Закон у підсумку був прийнятий без тіньових поправок. Депутати Шпак і Полянчич на пропозицію "ВД" пояснити мотиви своїх дивних дій не відгукнулися.
Обхідна доріжка
Втім, фальсифікація законопроектів у Верховній Раді можлива і без послуг апарату Верховної Ради. Якщо точніше, для цього потрібно, щоб апарат самоусунувся від виконання прямих обов'язків. Подібне відбувається, коли депутати беруть на себе створення і фінансування так званого псевдоапарату. Спеціально найняті люди беруть на себе всю роботу, пов'язану зі збором підписів членів профільного комітету, збирають поправки до законопроекту, вносять їх, роздруковують і роздають депутатам нібито погоджений текст.
Одна з таких схем була реалізована при прийнятті в січні 2009 р. Закону "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Його ініціював Кабінет Міністрів, але в депутатів до нього відразу виникла безліч поправок. Комітет з питань соціальної політики і праці ці поправки врахував, після чого закон був швидко прийнятий. І отут почалося найцікавіше. Відразу після голосування депутат Сергій Терьохін заявив, що в закон увійшла величезна кількість поправок, про які раніше взагалі ніхто не знав. З'ясувалося, що, відповідно до закону, якась недержавна структура під назвою "Методологічна рада з питань бухгалтерського обліку" одержує можливість маніпулювати коштами платників єдиного соціального внеску.
Незабаром почали з'являтися нові докази фальсифікації згаданого законопроекту. Володимир Вязівський і Віктор Баранов, народні депутати, члени комітету з питань соціальної політики і праці, заявили, що ставили свої підписи під законопроектом, у якому було 130 поправок, а не 174 - як у прийнятому Верховною Радою. Керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук спробував реабілітувати своїх підлеглих і роз'яснив депутатам, що 29 грудня 2008 р. Головне юридичне управління апарату повернуло даний законопроект у профільний комітет на доопрацювання. За словами Зайчука, текст законопроекту був "доопрацьований" у комітеті, однак, з порушенням Регламенту Верховної Ради, не був відправлений на повторну експертизу в Головне юридичне управління, а винесений комітетом з питань соціальної політики і праці на голосування.
"У законі мова йде про оптимізацію структури витрат фондів соціального і пенсійного страхування. Обсяги коштів, які будуть перебувати в обігу, мабуть, стали занадто великою спокусою. Це ні багато, ні мало близько 200 млрд грн.", - повідомив "ВД" ціну питання Олег Шевчук, перший заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики і праці. За його словами, на друге читання був винесений проект закону, що більшість членів комітету і в очі не бачили. "Взагалі незрозуміло, як цей законопроект вносився в залу парламенту, - обурюється Юрій Кармазін, перший заступник голови комітету з питань правосуддя. - Він вносився не через апарат Верховної Ради, а був кимось просто принесений у залу. Незрозуміло, хто його тиражував, хто вносив у нього поправки".
Ініціаторами внесення скандальних поправок, відповідно до інформації на парламентському інтернет-сайті, були депутати Василь Хара (глава парламентського комітету з питань соціальної політики і праці) і Михайло Папієв (глава підкомітету з питань державного соціального страхування). Їх же опитані "ВД" депутати називають і координаторами збору основних поправок.
Тим часом Василь Хара все заперечував: "Я ніколи не був ані ініціатором, ані лобістом цього законопроекту, а навпаки - виступав проти його прийняття. Але, з огляду на те, що всі політичні сили висловилися за ухвалення даного рішення, я відмовився від своєї позиції, оскільки перешкоджати цьому було неможливо". Обговорювати дану тему Михайло Папієв відмовився.
Відзначимо, що президент у підсумку наклав вето на цей закон, і парламенту подолати його не вдалося. Особливої уваги в цьому інциденті заслуговує і позиція глави Верховної Ради Володимира Литвина. На скарги депутатів він відповів листом, у якому вказав, що строк розгляду претензій до тексту закону минув (ті самі два дні).
Гниє з голови?
Керівництво Верховної Ради безпосередньо в жодному зі скандалів щодо фальсифікації законопроектів не фігурує. Проте апарат Ради перебуває саме в підпорядкуванні спікера парламенту. "Умовно кажучи, будь-які дії апарату Верховної Ради з редагування законопроектів неможливі без відома керівництва парламенту. Апарат, юридичне управління не можуть брати на себе відповідальність за зміну законопроекту, особливо якщо він має резонансний характер", - вважає Ігор Когут. Іншими словами, якщо глава парламенту виконує свою роботу добре, зловживання неможливі. Зрештою, за підсумками скандальних випадків глава Верховної Ради може ініціювати санкції відносно співробітників апарату. Але Володимир Литвин поки воліє проводити з депутатами "заспокійливу роботу". Хоча від нових скандалів це не вберігає.
Справедливості заради слід зазначити, що випадки фальсифікації траплялися і за минулого керівництва парламенту. Депутат від Блоку Литвина Олег Зарубінський звернув увагу на Закон "Про першочергові заходи щодо запобігання негативних наслідків фінансової кризи і про внесення змін у деякі законодавчі акти України", що був прийнятий 31 жовтня 2008 р. Тоді спікером був Арсеній Яценюк. Одним із завдань лобістів даного законопроекту, ініційованого урядом, було введення дворічного мораторію на підвищення мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму. Схема фальсифікації була проста: на голосування поставили дві однакові поправки в даний законопроект, щоправда, у різній редакції і у прив'язці до різних законів. Розрахунок робився на те, що депутати не розберуться у поправках і якусь із них випустять із уваги.
"Ставлю поправку на голосування на предмет підтримки, а якщо вона не буде підтримана, будемо думати над редакцією", - оголосив Арсеній Яценюк. Депутати обидві поправки відхилили, але Яценюк обіцяв "подумати над редакцією". Очевидно, у результаті цих роздумів у вже проголосованому законі з'явився... третій варіант цієї ж поправки, за який депутати навіть не мали можливості голосувати. Поправка народилася при редагуванні тексту закону апаратом Ради. "Яценюк проштовхнув цю поправку, мотивуючи тим, що він якусь абракадабру говорив у заключному слові, - обурюється Олег Зарубінський. - Спікер включив норму, що не була підтримана парламентом. Я йому стенограму показував, а він сказав, що про цю норму говорив. Але в закон включається те, що проголосовано парламентом, а не те, що хтось говорив". За підсумками цього інциденту депутат навіть звертався в правоохоронні органи, але розслідування, за його словами, так і не було почато. Яценюк зволів, щоб скандал прокоментував його прес-секретар Андрій Жигулін: "Якщо в когось є сумніви (щодо правомірності дій спікера - прим. "ВД"), він може звернутися в Головне юридичне управління апарату Верховної Ради і у профільний комітет для одержання відповідних документів в оригіналі. А ознайомитися зі стенограмою пленарного засідання ВР і порівняльними таблицями можна на сайті Верховної Ради".
Потік фальсифікату зупинять, але не депутати
Визнаючи існування схем фальсифікації законів, народні депутати не поспішають щось робити для ліквідації цих схем. Вирішити проблему могла б жорстка заборона на голосування з голосу, а також строгий контроль глави Верховної Ради і максимальна публічність всіх етапів розгляду і затвердження законів. Поки ж у парламенті відсутня навіть концепція реформування процедури розгляду і прийняття законів, учасники ж законодавчого процесу перекладають відповідальність за порушення один на одного. Частина депутатів і глава парламенту Володимир Литвин вважають, що Секретаріат президента повинен більш скрупульозно вивчати законодавчі акти, перед тим як передавати їх безпосередньо на підпис гарантові Конституції. У Секретаріаті парирують: мовляв, депутатам варто відповідальніше ставитися до результатів своєї роботи.
Багато експертів і народних обранців вважають джерелом всіх лих апарат Верховної Ради, що "погано працює". В апараті ж будь-які звинувачення в причетності до порушень Регламенту і фальсифікації начисто відмітають і грішать винятково на... депутатів. "Я не думаю, що хтось в апараті щось робить не так, - заявив Ігор Сторожук, заступник керівника апарату Верховної Ради. - Люди тут працюють багато років і знають свою роботу. Я допускаю, що деякі політики можуть посилатися на апарат, заявляючи про якісь затримки або плутанину в документах, щоб підкреслити свою політичну позицію. Якщо депутати ставлять завдання, апарат їх вирішує".
Як би там не було, існуюча система фальсифікації законів дозволяє здійснювати масштабні зловживання. Навіщо витрачати гроші на підготовку і лобіювання законів, якщо все можна організувати через апарат Ради і спікера парламенту, а ціна лише однієї "зниклої" поправки може перевалити за 100 млн грн.? Це питання напевно спантеличило багатьох депутатів, що зіштовхнулися зі специфічною "редактурою" текстів законів. І якщо ніхто дотепер не ініціював більш прозору процедуру їхнього розгляду і затвердження, значить, нинішня система вигідна всім депутатам. Потенційно найбільша вигода від фальсифікацій "світить" главі Верховної Ради, але у випадку скандалу він же виявляється в центрі підозр. За іронією долі в листопаді минулого року саме нинішній спікер Володимир Литвин першим привселюдно звинуватив тодішнього главу парламенту Арсенія Яценюка у фальсифікації Закону "Про першочергові заходи щодо запобігання негативних наслідків фінансової кризи..." і зажадав закон переголосувати. Тоді ця заява була просто зігнорована. Тепер і сам Литвин вислуховує подібні звинувачення на свою адресу. Вислуховує, але для зміни ситуації нічого не вживає. Схоже, рентабельність "редактури" вища, ніж іміджеві втрати, пов'язані з фальсифікацією.
Схеми фальсифікації законів
У законопроект вносяться поправки голови Верховної Ради або народних депутатів, нібито внесені з голосу перед підсумковим голосуванням.
Співробітники апарату Верховної Ради з відома голови парламенту або глави профільного комітету під час редагування тексту закону вносять зміни, які не голосувалися в залі.
Співробітники секретаріату профільного комітету з відома його глави або голови парламенту вносять у закон зміни, які не голосувалися на пленарному засіданні. Співробітники апарату Верховної Ради підробки "не зауважують".
Члени профільного комітету погоджують один законопроект, а на засіданні Верховної Ради голосується зовсім інший, про що депутати довідаються вже після підписання закону президентом.
"Я міг би назвати десяток сфальсифікованих законопроектів тільки за останню сесію".
Сергій Терьохін, депутат з багаторічним стажем, обговорює з "ВД" причини фальсифікації законодавчих актів як звичайне буденне питання. За його словами, кожну сесію у Верховній Раді здійснюються спроби підробити десятки законів.
Яка лазівка найбільш часто використовується в парламенті для прийняття сфальсифікованих законів?
- Найчастіше це відбувається, коли закон розглядається за так званою скороченою процедурою. Її, як правило, ініціює голова Верховної Ради. Якщо скорочена процедура приймається депутатами, це означає, що замість двох тижнів законопроект до другого читання повинен бути підготовлений уже до найближчого сесійного засідання. Природно, за цей термін неможливо нормально обробити пропозиції суб'єктів законодавчої ініціативи. І тут починаються найбільші маніпуляції.
Що це за маніпуляції?
- Наприклад, у ніч перед розглядом Закону "Про систему збору і обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" декілька депутатів написали якісь пропозиції, які в підсумку були схвалені. Скорочені процедури і призводять до таких от законодавчих конфузів.
Ситуації, подібні тій, котра виникла з вищезгаданим законом, повторюються часто?
- Звичайно! Я міг би назвати десяток сфальсифікованих законопроектів тільки за останню сесію. Це дуже вигідно тим, хто займається комерційним лобізмом. Фактично порушення регламентних процедур у процесі підготовки законів і жорстка система підпорядкування лідерам фракцій приводять до такого результату досить часто.
Яким чином можна нейтралізувати схеми фальсифікації законопроектів?
- Не потрібно вносити ніяких законопроектів, щоб щось змінювати. Головна проблема в тому, хто диригує процесом.
У голові Верховної Ради?
- У ньому, а також у його заступниках.
Іван Красіков
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
