1465
Інститути позбавляють держзамовлення
Профільне міністерство узялося за наведення порядку на ринку вищої освіти. Зрозумівши, що умовляння до викладачів готувати потрібних економіці, а не просто модних спеціалістів, так і не знайдуть розуміння, чиновники просто відмовили у фінансуванні навчальним закладам, що зазналися. Цього року на держзамовлення можуть розраховувати лише класичні університети і галузеві вузи, іншим же доведеться закривати план набору за рахунок контрактників. Відлучення від коштів може виявитися для інститутів "вовчим квитком".
Гроші - потрібним людям
У міру наближення вступного сезону в чиновників від освіти з'являється усе більше ідей щодо вдосконалення галузі. Цього року профільне міністерство обіцяє докорінно змінити підхід до розподілу держзамовлення. Якщо раніше бюджетні гроші на підготовку фахівців ділили між усіма державними інститутами, то в нинішньому сезоні охочим одержати фінансування доведеться докласти чимало зусиль, щоб вибити міністерський "грант". За словами начальника відділу моніторингу вищої освіти МОН Миколи Фоменка, їх відомство при розподілі коштів буде враховувати спеціалізацію вузу.
Приміром, підготовка юристів або економістів у технічному інституті фінансуватися не буде. У грошах відмовлять і тим навчальним закладам, які в 2008 р. мали невелике держзамовлення (не більше 15 студентів по кожному з напрямків).
Кошти, що звільнилися, міністерство направить у класичні університети, що мають гарну наукову базу, іменитий викладацький склад і користуються авторитетом серед роботодавців, а також у провідні галузеві вузи. Подібні пріоритети п. Фоменко пояснює просто: в останні роки навчальні заклади, намагаючись залучити додаткових абітурієнтів, масово відкривали модні спеціальності, найчастіше не маючи для цього ні відповідної матеріально-технічної бази, ні потрібних викладачів. Це не могло не позначитися на якості підготовки - на ринок викинули тисячі навчених за державний рахунок молодих фахівців, які виявилися незатребуваними роботодавцями.
В 2009 р. обсяг держзамовлення на підготовку бакалаврів залишиться на торішньому рівні - з бюджету профінансують навчання 112 тис. українців. Але враховуючи нову схему розподілу грошей, можна стверджувати, що великі і спеціалізовані навчальні заклади зможуть збільшити частку бюджетників, а от вчитися по непрофільних предметах у тому або іншому інституті можна буде винятково за гроші. Пікантності ситуації надає той факт, що чітких критеріїв розподілу державних коштів нема, чиновники пропонують "індивідуальний підхід".
"Приміром, авіаційний університет є непрофільним з підготовки юристів. Однак доводи керівництва вузу нас переконали. У ректораті стверджують, що галузь потребує фахівців, що знають авіаційне і судноплавне право", - пояснює п. Фоменко. Зрозуміло, що "переконливими" можуть бути й інші навчальні заклади, що мають потрібні зв'язки в освітньому середовищі. У цьому випадку невеликим інститутам дістанеться ще менше грошей, ніж могло б.
Особливо ризикують дрібні регіональні вузи. Адже до останнього часу педагогічні та аграрні інститути, які домінують у провінції, виживали винятково за рахунок набору абітурієнтів на популярні, але не профільні для них спеціальності (маркетинг, юриспруденція, економіка, менеджмент).
"Втративши держзамовлення по цих напрямках, більшість із них будуть змушені закрити модні спеціальності, оскільки набрати потрібну кількість контрактників, враховуючи кризову ситуацію на ринку і зниження платоспроможності українців, практично нереально", - вважає перший проректор Одеської державної академії холоду Микола Загорученко, додавши, що тенденція зменшення потоку платних студентів почалася ще торік - у їхньому вузі, приміром, кількість контрактників скоротилася майже вдвічі.
Тепер вона тільки загостриться: попередньо очікується зменшення числа охочих вчитися за контрактом ще як мінімум у два рази. З колегою згодна і директор зі зв'язків із громадськістю Львівського інституту менеджменту Марта Пивоваренко, відзначаючи, що економічна криза цього року збіглася з демографічною, що загрожує ринку вищої освіти справжнім "вибухом".
Боротьба за вступників
За словами Миколи Фоменка, цього року в країні буде майже на 40 тис. випускників середньої школи менше, ніж у минулому (395 тис. проти 432 тис. люд. відповідно). Причому дана тенденція збережеться як мінімум до 2012 р., після чого почнеться плавне збільшення числа потенційних абітурієнтів. Але доживуть до того часу далеко не всі навчальні заклади. Адже вже в 2008 р. демографічний спад змусив вузи понервувати - багато набрали на 10-30% менше студентів, ніж планували. У сезоні, що наближається, за даними МОН, сукупна кількість місць у вітчизняних інститутах майже втричі перевищує число вступників: ліцензійний обсяг - порядку 1 млн людей.
Знижувати планку знань для абітурієнтів навчальні заклади не зможуть, тому що, увівши систему зовнішнього тестування, міністерство встановило мінімальний прохідний бал на рівні 124. Також вузам уперше дозволили виділяти ще й профільний предмет для вступників, підвищуючи по ньому прохідний бал, так що теоретично інститут може встановлювати власний "поріг входу", аж до найвищого 200 балів. На думку п. Фоменка, скористатися цією можливістю, щоб відітнути "зайвих" абітурієнтів, зможуть хіба що найбільш імениті університети, яким, незважаючи на демографічний спад, вдається тримати високі конкурси. "Хоча й у них цього року вони будуть нижчими від звичайних", - вважає він.
Правда, Микола Фоменко не виключає, що кризу на ринку освіти згладять випускники минулих років. Якщо в 2008 р., злякавшись зовнішнього тестування, багато з них відклали плани одержати диплом до кращих часів, то цього року все-таки вирішили штурмувати навчальні заклади. Експерт стверджує, що для участі в незалежному тестуванні-2009 зареєструвалося на 12% більше випускників минулих років, ніж в минулому сезоні, що в підсумку дало приріст абітурієнтської бази на 50 тис. людей (усього 512 тис. люд.). На цих вступників особливі надії покладають і приватні вузи, адже, як показує практика, саме ті, хто закінчив школу кілька років тому і вже працює, як правило, готові платити за навчання.
Микола Фоменко переконаний, що через кілька років таке поняття, як платна освіта, у нашій країні взагалі зникне. У міру збільшення кризи державні вузи спочатку будуть відбирати студентів у приватних, а потім почнуть ділити їх і між собою. На піку конкурентної боротьби, який припаде на 2012 р., з ринку змушені будуть піти і багато державних навчальних закладів. "Інститутам, у яких менше 3-4 тис. студентів, вижити буде непросто, що підштовхне їх до об'єднання", - впевнений Микола Фоменко. З ідеєю "поженити" вузи профільне міністерство носиться вже кілька років, однак до сьогоднішнього дня спроби реалізувати її на практиці закінчувалися невдало. Проте криза може докорінно змінити настрої викладачів.
Чиновники вважають найбільш перспективним об'єднання інститутів з коледжами і технікумами. Щоб підштовхнути даний процес, цього року вони вперше віддадуть 10% держзамовлення для підготовки випускників середніх спеціальних навчальних закладів у вузах за скороченими програмами. Причому якщо експеримент виявиться вдалим, то вже в 2010 р. цю цифру обіцяють збільшити до 20%.
Леся Павелецька
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
