1769
Не та морфоза
Закон "Про акціонерні товариства" вимагає перетворити ВАТ і ЗАТ у публічні та приватні компанії, але не пояснює, як це робити. Тому поки поспішати із трансформацією не варто.
Привід
29 квітня 2009 р. набере чинності Закон №514 від 17.09.08 р. "Про акціонерні товариства" (далі - "акціонерний" Закон). Документ, зокрема, передбачає функціонування в Україні двох типів акціонерних товариств - публічних і приватних. Діючі товариства (теж двох типів) - ЗАТ і ВАТ - повинні, як говорять Заключні та перехідні положення Закону, протягом двох років (тобто до кінця квітня 2011 р.) "привести у відповідність" з новим акціонерним законодавством свої "статути і внутрішні документи".
А у випадку прийняття (протягом цього дворічного періоду) загальними зборами АТ рішення про зміну розміру статутного капіталу суспільства, деномінації акцій і (або) емісії цінних паперів товариство зобов'язане негайно (тобто безпосередньо перед здійсненням вищеописаних операцій) привести свою діяльність у відповідність із "акціонерним" Законом. Крім того, низка інших операцій ЗАТ або ВАТ не зможуть завершити, поки не будуть перетворені у приватні або публічні компанії. Наприклад, ЗАТ або ВАТ можуть почати процес злиття, приєднання, поділу, перетворення, але Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) зареєструє перехід прав власності тільки за умови, що товариство, яке здійснило ці трансформації, реорганізоване у приватне або публічне.
Як
Що саме і як необхідно "привести у відповідність", ані практикуючі юристи, ані чиновники поки до кінця не усвідомили. Перші вважають, що під час відсутності практики застосування нового Закону будь-які коментарі будуть передчасними. Другі, схоже, і не вникають у суть цього "приведення", а просто намагаються знайти спосіб спростити собі завдання, оскільки за два роки ДКЦПФР доведеться перереєструвати статути більше 30 тис. АТ, що працюють в Україні. ДКЦПФР у своєму роз'ясненні №237 від 17.02.09 р. "Про порядок застосування окремих положень розділу XVII Заключних і перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" відзначає: нинішнім ВАТ і ЗАТ, щоб перетворитися в публічні та приватні твоарситва, не знадобиться проходити процедуру припинення акціонерного товариства.
На думку фахівців діючої Держкомісії, АТ потрібно просто прийняти на загальних зборах акціонерів (чомусь тільки у 2010 р.) рішення про виклад статуту в новій редакції, що повинен містити пункт про "зміну найменування товариства з відкритого (закритого) на публічне (приватне)".
На думку старшого консультанта податково-юридичного департаменту компанії "Делойт" Дмитра Гадомського, ДКЦПФР фактично прийшла до висновку, що під зміною типу акціонерного товариства потрібно розуміти просту зміну найменування.
"Така позиція ДКЦПФР виглядає трохи спірною з правової точки зору, хоча й спрямована на усунення очевидних прорахунків Закону про АТ, адже така процедура (перейменування) не зажадає припинення юридичної особи", - пояснює аналітик. Дивною, хоча й цілком розумною позицію ДКЦПФР вважає і Євгенія Новичкова, старший юрист компанії Arzinger: "Роз'яснення Комісії має переважно інформативний характер. ДКЦПФР має право давати роз'яснення тільки щодо застосування законодавства про цінні папери, а не про діяльність акціонерних товариств у цілому".
Дмитро Гадомський вважає, що Україні варто було б урахувати досвід Росії, яка зіштовхнулася з аналогічною проблемою п'ятьма роками раніше. 18 листопада 2003 р. Верховний Суд РФ постановою свого пленуму №19 визначив, що "перетворення" товариства з відкритого (закритого) у публічне (приватне) не є зміною організаційно-правової форми і не спричиняє перетворення та припинення юридичної особи.
Повноважень же ДКЦПФР, на думку юристів, вочевидь недостатньо для тлумачення норм Закону: необхідно, щоб подібне роз'яснення (нехай навіть аналогічного змісту) дав Верховний Суд України, Вищий Господарський Суд або Конституційний Суд або щоб Верховна Рада прийняла спеціальний закон, що роз'ясняє правила переведення. Інакше плутанина, що стосується процедури перетворення ЗАТ і ВАТ, набуде колосальних масштабів: суди на довгі роки пов"язнуть у тисячах позовів акціонерів, що заперечують перетворення ЗАТ (ВАТ) у приватне (публічне) товариство.
"Відповідно до Закону про АТ, нові типи акціонерного товариства (приватні та публічні) - це види однієї організаційно-правової форми акціонерного товариства", - відзначає Олексій Христофоров, адвокат, керівник харківського регіонального офісу юридичної компанії "Ільяшев і партнери". Тому в "акціонерному" Законі чітко зазначено, що "зміна типу товариства з приватного в публічне або з публічного в приватне не є його перетворенням".
Але ЗАТ і ВАТ, відповідно до діючого Класифікатора організаційно-правових форм господарювання (затверджений наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики №97 від 28.05.04 р.), відносяться до різних організаційно-правових форм господарювання (коди 231 і 232 відповідно). І будь-які перетворення АТ у країні дотепер здійснювалися у відповідності зі ст.19 Закону про госптовариства за допомогою припинення діяльності старого товариства і установи нового. А чітке (і правочинне) роз'яснення щодо переходу ЗАТ (ВАТ) у приватне (публічне) товариство дозволить, вважає Олесь Квят, юрист групи корпоративного права юридичної фірми Asters, "уникнути тривалої і трудомісткої процедури перетворення, передбаченої ст.87 Закону "Про акціонерні товариства", у результаті якої підприємство припиняє своє існування і передає всі свої права та обов'язки товариству-правонаступнику".
У що
Заключні та перехідні положення Закону "Про акціонерні товариства" чітко не визначають, у який конкретно тип товариства повинні перетворювати ті або інші ВАТ і ЗАТ. У вже згаданому роз'ясненні ДКЦПФР фахівці відомства ставлять знак рівності між відкритим і публічним, а також закритим і приватним суспільствами. Хоча, наприклад, приватне АТ набагато відкритіше, ніж нинішнє ЗАТ: акції приватного товариства можуть продаватися на біржі за допомогою аукціону (ЗАТ на біржу зараз не допускають взагалі, втім, більшість АТ і створювалися закритими, щоб не потрапляти ні на яку біржу), а переважне право акціонерів ЗАТ на покупку акцій свого підприємства для приватного товариства не є догмою (таке положення включається у статут за бажанням акціонерів). Про те, чи можна ЗАТ перетворити в публічне АТ, а ВАТ - у приватне, без процедури повної перереєстрації компанії, ДКЦПФР взагалі поки не замислювалася.
Реалії ж свідчать про доцільність дозволу існуючої АТ самостійно вибирати тип товариства для перетворення. "Більшість ВАТ, не говорячи вже про ЗАТ, зацікавлені стати приватними товариствами. З 30 клієнтів, які звернулися в нашу компанію із проханням надати допомогу в реорганізації акціонерного товариства, тільки дві компанії виявили бажання стати публічними", - констатує тенденцію директор фінансової компанії "Фактор" Георгій Кононов.
Однак стати приватними компаніями зможуть не всі бажаючі. Згідно ст.5 "акціонерного" Закону, кількість акціонерів приватних АТ не може перевищувати 100 учасників. Ті компанії, у яких їх більше, повинні стати публічними. "Більшість АТ уже зараз спробують почати масове скуповування власних акцій, щоб довести кількість акціонерів до потрібної планки", - відзначає Кононов.
Однак колишнім державним підприємствам, акції яких у ході приватизації розподілялися між членами багатотисячних трудових колективів, проробити цю операцію неймовірно важко. Більшість таких АТ роками не проводили зборів акціонерів або проводили їх формально, а в реєстрах найчастіше безліч "мертвих душ", плутанина із прізвищами і кількістю акцій.
Але, як на зло, і публічними можуть бути не усі АТ. Закон передбачає проходження процедури лістинга на фондовій біржі для всіх публічних АТ. Причому всі операції з акціями такої компанії повинні будуть здійснюватися тільки на тій біржі, на якій компанія пройшла лістинг.
"Усі існуючі ВАТ, акції яких не пройшли лістинг на фондовій біржі, фактично можуть бути тільки приватними АТ", - говорить президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев. Пройти процедуру лістинга акції українських компаній зараз можуть тільки на вітчизняній фондовій біржі. "Лістинг на іноземній біржі є скрутним через відсутність кореспондентських відносин між українськими та іноземними депозитаріями", - відзначає Роман Шурубалко, юрист компанії PricewaterhouseCoopers. Вимоги ж до компаній, які бажають пройти листинг в Україні, дуже високі, і більшість АТ їм просто не відповідають.
"Як свідчить практика, більше третини акціонерних товариств, зареєстрованих в Україні, не зможуть відповідати досить жорстким біржовим вимогам до вартості чистих активів, доходам, капіталізації і т.п.", - говорить Дмитро Гадомський. На ПФТС цінні папери допускаються до торгівлі при виконанні таких мінімальних вимог: приміром, вартість чистих активів емітента повинна становити не менш 100 млн грн., повинні бути відсутніми збитки за результатами будь-яких двох фінансових років з останніх трьох.
На думку респондентів, щоб дозволити колізію з публічними і приватними компаніями, ДКЦПФР варто посприяти пом'якшенню умов лістинга на вітчизняних біржах або взагалі скасувати обов'язковий лістинг для публічних суспільств.
Немає поспіху
Юристи відзначають, що в умовах неоднозначного трактування нових вимог Закону про АТ діючим ЗАТ і ВАТ не варто поспішати з перетворенням у приватні або публічні товариства. Краще більше уваги приділити підготовці до цього самого перетворення. Наприклад, переконати абсолютну більшість акціонерів у необхідності адаптувати діяльність АТ до нового законодавства за допомогою затвердження нового статуту товариства.
"Якщо на підприємстві неможливо провести збори акціонерів внаслідок недобору кворуму або наявності корпоративних конфліктів, які можуть призвести до блокування і зриву зборів, це може перешкодити перетворенню акціонерного товариства відповідно до вимог нового Закону", - нагадує Євгенія Новичкова. Не заручатися підтримкою більшості акціонерів, стати приватним або публічним товариство не зможе. Згідно ст.33 "акціонерного" Закону, зміни до статуту можуть вноситися винятково на загальних зборах акціонерів. Причому таке рішення у відповідності зі ст.42 цього ж Закону повинно бути схвалене "більш ніж трьома чвертями голосів загальної кількості акціонерів". Наталя Кузнєцова, віце-президент юридичної фірми "Салком", підкреслює, що старий Закон про госптовариства дозволяв приймати рішення трьома чвертями голосів акціонерів, що беруть участь у зборах.
Деяким діючим АТ фахівці рекомендують поміркувати над тим, чи варто взагалі зберігати таку організаційно-правову форму, як акціонерне товариство. Наприклад, ЗАТ або ВАТ, у якому акціонерів менше десяти, може абсолютно безболісно перетворитися на товариство з обмеженою відповідальністю. Акціонерні ж товариства, створені в процесі приватизації за участю трудового колективу, можуть обрати для себе ще простішу форму виробничого кооперативу.
Експерт - про санкції
Георгій Кононов, директор фінансової компанії "Фактор"
- Якщо ЗАТ або ВАТ вчасно не приведуть свої статути і внутрішні документи у відповідність із Законом "Про акціонерні товариства", ДКЦПФР анулює реєстрацію акцій такого АТ.
В результаті АТ як юридична особа буде існувати (законодавство про АТ не вимагає примусової ліквідації АТ, якщо його акції визнані нелегітимними), але анулювання реєстрації акцій перетворить керівництво компанії в нелегітимне, і будь-які рішення наглядацької ради або правління АТ матимуть спірний характер. Попередня практика анулювання реєстрації акцій АТ показала, що у такому випадку АТ повинно або реорганізуватися у ТОВ, або ліквідуватися.
Юрист - про складності
Данило Гетманцев, президент юридичної компанії Jurimex
- Основна проблема в ході внесення змін до статуту АТ - необхідність переоформлення всіх документів дозвільного характеру. Зокрема, ліцензій, сертифікатів, патентів та інших дозволів, виданих у рамках адміністративних процедур. Переоформити буде потрібно й договори оренди землі, проектну документацію на будівництво і т.д.
Тому очікується, що під час приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами нового Закону в акціонерних товариств виникнуть технічні проблеми з реалізацій прав власності на нерухомість. Це буде обумовлено, наприклад, невідповідністю найменування власника, зазначеного в правовстановлюючих документах на нерухомість, новій назві товариства.
Експерт - про продуманість
Дмитро Гадомський, старший консультант податково-юридичного департаменту компанії "Делойт"
- Недостатня продуманість питань, пов'язаних зі зміною типу акціонерного товариства з відкритого і закритого на публічне і приватне, є однією з серйозних проблем Закону "Про акціонерні товариства". З одного боку, Закон передбачає, що зміна типу акціонерного товариства із приватного на публічне і навпаки не є "перетворенням".
Таким чином, усунуто існуючі раніше непорозуміння, коли будь-яка зміна організаційно-правової форми господарчого товариства, зокрема і трансформація з відкритого в закрите, було його перетворенням. Старе товариство припиняло своє існування, а усі права та обов'язки переходили до знову створеного.
Однак, з іншого боку, у Законі не зазначено, що зміна типу акціонерного товариства у "перехідний період" (перехід від відкритого або закритого до публічного або приватного) не буде вважатися перетворенням. Цим фактично створюється можливість для зловживань державних органів у процесі перетворення діючих акціонерних товариств у публічні та приватні.
Ольга Андрущенко
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
