2235
Приборкування норовливого
— Валюта
Чітко визначити - як, коли і де в компанії починаються валютні ризики. Оцінити їх. Вирішити, наскільки агресивно чи пасивно ними управляти. До такої послідовності дій, яку професіонали називають визначенням "ризик-апетиту", змушені вдаватися сьогодні більшість бизнесів. Керівництво вирішує з урахуванням стратегічних планів та інтересів акціонерів, яким курсом іти. Можна дозволити собі плисти за течією разом з "плаваючим" курсом валюти, або ж потрібно більш точне розуміння того, як і коли потрібно реагувати на притаманні ризики і планувати свої дії...
Неабияку спритність змушені проявляти імпортери, адже курсова плутанина змусила балансувати на межі виживання цілі галузі. Але необхідність у мінімізації валютних ризиків сьогодні випробовують і компанії, діяльність яких мало пов'язана із зовнішніми ринками. Наприклад, вартість оренди більшості офісних приміщень була прив'язана до долара або євро. Крім того, стрибок курсу іноземної валюти вдарив у компанії, які розвивалися за рахунок позикових коштів. Страждають й ті, хто історично планує свої бюджети в іноземній валюті й/або становить звітність в іноземній валюті за міжнародними або американськими стандартами фінансової звітності. І тепер усі вони намагаються визначити і застосувати найдоступніші способи протистояння валютній мінливості...
Десять способів оптимізації валютних ризиків
Позбутися від прив'язки до долара
Один із простих і доступних способів оптимізувати валютні ризики підприємства - позбутися у внутрішньому фінансовому плануванні від прив'язки до іноземних валют. Наприклад, перескласти договір оренди в гривні, позбутися від прив'язки зарплат персоналу до долара або євро. Подібним чином, наприклад, вирішили ситуацію у телекомунікаційній групі Vega (одна зі структур Рината Ахметова). Як розповів директор з розвитку бізнесу цієї компанії Костянтин Колесов, всі договори з українськими постачальниками, які раніше були укладені в іноземній валюті (наприклад, договори про надання рекламних послуг), на початку 2009 року переукладені в гривні. І хоча, як свідчить практика, контрагенти неохоче погоджуються на подібний перехід у розрахунках, падіння попиту практично на всіх ринках змушує їх іти назустріч своїм партнерам.
Заповнити склад продукцією
Заповнити склад імпортною продукцією за старим, більш низьким курсом валют, коли очевидно, що падіння національної грошової одиниці продовжиться - також один з методів управління валютними ризиками. Так, само в такий спосіб вчинили деякі автоімпортери, наприклад, "Субару Україна". Інше питання, що далеко не всі компанії мають можливість виділити кошти на масштабні закупівлі, і ще менше фірм мають достатньо місця на своїх складах. Крім того, подібний варіант навряд чи підійде для компаній, що торгують продукцією, яка швидко псується.
Грати на цінах реалізації
Ще один простий спосіб мінімізувати валютні ризики - це "грати" на цінах реалізації. Тобто курсові зміни покривати за рахунок додаткової націнки. Щоправда, цей метод має один великий мінус - можливості платоспроможного попиту не безмежні.
"Виходять своєрідні ножиці. З одного боку, компанію підтискають зростання валютного курсу і зростання собівартості продукції, а з іншого боку - щоденне зменшення платоспроможного попиту. Рано чи пізно настане такий момент, коли вона просто не зможе реалізувати продукцію за прийнятними для неї цінами", - вважає Дмитро Попель, фінансовий директор видавництва "Економіка". Проте при зменшенні обсягів пропозиції й до певного цінового рівня такий спосіб боротьби з коливаннями курсів валют теж має право на життя.
Переорієнтуватися на внутрішній ринок
Імпортозаміщення, тобто пошук місцевих постачальників або продукції необхідного для компанії формату на внутрішньому ринку, також допомагає бізнес-структурам оптимізувати валютні ризики.
"У випадку якщо продукт або послугу, необхідну для нашої діяльності, можна закупити на українському ринку без втрати якості обслуговування наших абонентів, ми робимо вибір на користь українських постачальників", - розповів директор з розвитку бізнесу компанії Vega Костянтин Колесов.
Ввести нові порядки у фінансах компанії
"Ми оплачуємо всю валютну заборгованість протягом двох-трьох днів після поставок замість контрактних 60-120 днів; ретельно прогнозуємо грошові потоки, щоб не брати зайві суми в кредит, оскільки він теж валютний; працюємо з дебіторською заборгованістю - ввели твердий кредитний менеджмент, обговорили з партнерами нові умови, зокрема блокування відвантажень у випадку наявності простроченої дебіторської заборгованості", - перераховує кроки, які дозволили компанії ефективніше управляти валютними ризиками, фінансовий директор групи компаній "Хенкель" в Україні Оксана Комарницька.
Тобто підвищення фінансової дисципліни компанії обов'язково веде до збільшення її ліквідності, а виходить, впливає на здатність швидко розраховуватися за валютними зобов'язаннями.
Переглянути договірні відносини з постачальниками
Найпоширенішим способом боротьби з нестабільним валютним курсом сьогодні є перегляд договірних відносин з постачальниками. Як розповіли в компанії "Ліга-Нова", з усіма іноземними партнерами проводяться серйозні й важкі переговори щодо компенсації різниці в курсах, щоб не збільшувати неплатоспроможний попит, що виник через збільшення вартості продукції закордонного виробництва. І хоча додаткові дисконти з боку постачальників не еквівалентні курсовій різниці (становлять 5-15%), вони допомагають трохи покращити ситуацію. "Зараз іноземним компаніям краще піти на дисконти, ніж втратити зв'язок з великими мережами, які роками є їх партнерами і можуть забезпечити оберти. У нашому випадку (меблева галузь), якщо час буде втрачено й галузь буде відкинута в часи так званих "гаражників", український ринок може бути для них втрачений надовго", - впевнений Віталій Свірський.
Особливу увагу компаніям також варто звернути на механізм ціноутворення, зазначений у контракті. Наприклад, у договорі можна передбачити, що вартість реалізованих товарів або послуг розраховується за формулою зі змінними, що згладжують коливання курсу валют. Ну й, звичайно, найелементарніший крок з оптимізації валютних ризиків - перейти у відносинах з постачальниками на передоплату.
Забезпечити приплив валютного виторгу
Коли в компанії є валютні зобов'язання, від яких нікуди не втечеш, в ідеалі бізнесу варто забезпечити приплив виторгу в такій же валюті. По суті це припускає вихід продукції або послуг на міжнародні ринки. Як відзначив Костянтин Колесов, саме тому зміна валютних курсів долара і євро зробила на бізнес його компанії менше впливу, ніж на багатьох інших фірм в Україні. Серед інших послуг Vega надає міжнародним операторам доступ до своєї мережі й мережі інших українських операторів, а також можливість користуватися своїми каналами передачі даних. "В результаті ми маємо у своєму розпорядженні валютний виторг, що покриває значну частину (близько 70%) наших валютних витрат. Це забезпечує стабільність нашого фінансового стану на тлі курсової невизначеності", - говорить Колесов.
Перейти в розрахунках на третю валюту
Коли одна зі світових валют переживає нестабільність, компанії зазвичай переходять у своїх розрахунках на іншу. За словами начальника управління VIP-банкінгу банку "Контракт" Наталії Давиденко, у нашій країні в деяких банках українські компанії дійсно можуть відкрити рахунок і в інших валютах. Наприклад, у російських рублях, швейцарських франках, британських фунтах. Але в даних економічних умовах експерти скептично ставляться до такого способу мінімізації валютних ризиків. "Не думаю, що сьогодні подібний крок може врятувати ситуацію. Тому що не долар або євро ростуть до інших валют, а падає гривня. Причому до всіх інших валют", - ділиться думкою Дмитро Попель. З ним погоджуються і у PricewaterhouseCoopers, додаючи, що в сьогднішній ситуації практично всі світові валюти поводяться досить непередбачено не тільки до гривні, але й одна до одної.
Щоправда, як свідчить практика, зовсім відкидати подібний варіант мінімізації валютних ризиків також не варто. Наприклад, як розповіли нам у групі компаній "Хенкель" в Україні, підприємство перевело деякі контракти з доларів на рублі. Таким чином, за умови подальшого падіння і гривні, і рубля, збитки від курсової різниці будуть меншими. Втім, якщо в майбутньому буде падати тільки гривня, такий крок компанію особливо не врятує.
Провести переговори з банком
Сьогодні складно знайти комерційну компанію, що не має у своєму активі валютного кредиту. При цьому вся складність ситуації полягає в тому, що багато хто впевнений і у подальшому падінні гривні, тому ідеальним варіантом було б погасити кредити, поки вартість інвалют не зросла ще більше. Але далеко не всім компаніям це по кишені. Єдиний вихід з подібної ситуації - сісти сьогодні за стіл переговорів з банком. Показати свої поточні грошові потоки (cash flow) і пояснити, скільки підприємство може відносно безболісно для себе платити за кредит, попросити реструктуризувати борг, вислухати позицію фінустанови. "Зрозуміло, що в цьому випадку ми перебуваємо по різні боки барикад. Але банкам теж невигідно доводити ситуацію до повної зупинки обслуговування кредиту, процедури примусового відчуження і реалізації застави, банкрутства. Тому необхідно шукати якісь взаємовигідні рішення. Наприклад, банк може надати підприємству кредитні канікули на розумний період для добровільної реалізації застави позичальником - така дія може бути виправданою в ім'я порятунку бізнесу", - говорить Попель.
Хеджувати ризики
Класичним способом мінімізації валютних ризиків для підприємств у всьому світі вважається хеджування. Хеджування валютного ризику - це захист коштів від несприятливого руху валютних курсів. Воно полягає у фіксації поточної вартості цих коштів за допомогою прийняття угод на ринку Форекс.
Хеджування призводить до того, що для компанії зникає ризик зміни курсів, який дає можливість планувати діяльність і бачити фінансовий результат, не перекручений курсовими коливаннями, дозволяє заздалегідь призначити ціни на продукцію, розрахувати прибуток і т.д. За словами менеджера відділу податкових і юридичних послуг PricewaterhouseCoopers в Україні Дмитра Скорнякова, подібний інструмент управління валютними ризиками особливо актуальний для тих компаній, діяльність яких залежить від ціни на метали, кокс, нафту та ін. А також для авіаперевізників (хеджування паливних витрат).
Щоправда, за словами фінансового директора компанії Unilever Людмили Бесараб, сьогодні в нашій країні хеджування практично неможливе через відсутність ринку форвардних угод як такого. Що, в принципі, нормально для сформованої на ринку України економічної ситуації: продавці інвалют перебувають в очікуванні подальшого зростання їх курсів і тому не бажають укладати угоди.
Тетяна Роік
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
