9569
За квартал від депресії
— Казна та Політика
У березні економіка нашої країни, як і раніше, зазнаючи найсильніший інвестиційний і кредитний голод, практично вже досягла нижніх меж свого активного падіння, а український біржовий ринок на хвилі світового спекулятивного підйому з початку місяця виріс на 7,5%.
У березні практично наблизилась до завершення активна фаза масштабного падіння української економіки і у найближчі кілька місяців Україна або почне поступово вибиратися із кризової трясовини, показуючи нехай поки незначні, але позитивні зрушення по окремих галузевих секторах, або остаточно порине у тривалу депресію, що може протривати не менше трьох-чотирьох кварталів.
Більш оптимістичний сценарій із незначним зростанням економіки в Україні, починаючи із другого півріччя, стане можливим, якщо українська влада зуміє правильно розставити акценти соціально-економічного розвитку до кінця року, оперативно і оптимально зверставши новий реалізований і збалансований державний бюджет 2009 року.
У цей час уже не настільки важливим є вічне слов'янське питання "хто винуватий?", скільки, "що, у які строки і за рахунок яких ресурсів" необхідно терміново робити, щоб з існуючої депресивної фази в соціально-економічному розвитку країни вийти з найменшими часовими і фінансовими втратами та остаточно не втратити повагу українського народу.
З початку року в Україні вже накопичилася достатня критична маса нереалізованої енергії, що може бути спрямована або на творчий розвиток (для цього необхідно активно створювати нові робочі місця і завантажувати людей адекватно оплачуваною роботою), або приведе українське суспільство до протестного стану, коли нормальний соціальний і економічний розвиток країни виявиться проблематичним.
Весняні місяці, що залишилися, стануть тестом для керівництва країни на державний управлінський професіоналізм, і саме від рівня професійної компетенції української влади багато в чому залежатиме ефективність подальших рішень, як для успішної реанімації української економіки, так і для можливості своєчасного і гідного фінансування соціально-бюджетної сфери країни.
Оцінка поточної економічної ситуації і прогноз на квітень
До закінчення першого кварталу національна економіка скоріш за все вже досягла граничних значень свого активного піврічного спаду, і найближчим часом в Україні існують майже рівноймовірні можливості або для початку поступового виходу із кризи, або переходу в стагнаційний стан, з більш м'яким падінням основних макроекономічних показників протягом наступних трьох-чотирьох кварталів.
У випадку якщо на світових товарно-сировинних ринках продовжиться скорочення попиту на українську продукцію, а фінансова система країни буде як і раніше не в змозі кредитувати реальний сектор економіки, Україна надовго ввійде в стадію депресивного стану.
Характерною рисою даного періоду може стати істотне скорочення грошових потоків у країні, більш масштабне згортання підприємствами своїх виробництв, обтяжених непосильними фінансовими зобов'язаннями за дуже слабких результатів операційної діяльності, відмова від виплати накопичених боргів з перспективами відходу багатьох українських компаній у ліквідацію або кероване банкрутство, що призведе до значного скорочення персоналу.
При цьому макроекономічні показники (насамперед, обсяги промислового виробництва, оптового і роздрібного товарообігу та зміни ВВП) матимуть тенденцію до погіршення в помісячній і поквартальній динаміці.
Наприкінці березня Рахункова палата України оприлюднила результати своєї перевірки планового виконання держбюджету України за два перші місяці 2009 року.
Згідно з отриманими даними Рахункова палата України встановила, що в січні-лютому поточного року доходи загального фонду Державного бюджету склали 21,6 млрд. гривень або 95% від планового показника, видатки - 23,6 млрд. гривень або 92,2% від плану.
Державне казначейство України в першій половині березня поширило інформацію про перевиконання на 8,2% планових показників з надходжень до Державного бюджету України за січень-лютий 2009 року, однак за результатами проведеної перевірки Рахункової палати з’ясувалося, що ці дані не відповідали дійсності.
Також проведена перевірка виявила, що з 638 бюджетних програм були повністю профінансовані тільки 17, а фінансування 170-ти програм взагалі навіть не почалося.
У Рахунковій палаті називають напруженою ситуацію і із залишками бюджетних коштів на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР). У цілому, на 1 березня залишки на ЄКР склали 17,6 млрд. гривень, з яких залишки з Державного бюджету - 11,7 млрд. гривень, а залишки по загальному фонді Держбюджету були на рівні 30 млн. гривень.
Таким чином, Рахункова палата констатувала, що резервів для поточних платежів і виконання загального фонду (зокрема і виплати зарплати бюджетникам) практично немає, і все залежить від того, наскільки вчасно і повним обсягом надалі формуватиметься дохідна частина держбюджету.
На думку голови Рахункової палати України Валентина Симоненка такої поганої ситуації з поточною платоспроможністю при виконанні державного бюджету не було в Україні, починаючи з 1995 року.
За розрахунковими оцінками Рахункової палати, спад реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за січень-лютий поточного року склав 20%.
За підсумками всього 2009 року в Рахунковій палаті очікують інфляцію в Україні на рівні 18-20%, а падіння ВВП - 16-20%.
Економічного чуда в країні в найближчі місяці справді не буде.
Більше того, скорочення промислового виробництва майже на третину з початку року до аналогічної бази 2008 року, тривала рецесія в будівництві (спад за січень-лютий на 57%) і динаміка, що погіршується, у роздрібному товарообігу багато в чому визначають падіння українського ВВП тільки в першому кварталі на рівні 20%.
Причому в перспективі найближчих місяців малоймовірно, що в умовах світової економічної кризи і досить складного політичного і фінансово-економічного стану в нас у країні як зовнішній, так і внутрішній споживчий попит помітно активізується, кардинальним чином змінивши ситуацію в реальному секторі вітчизняної економіки у ліпший бік.
Отримані обтяжуючі результати з 30% спадом у виробництві в річному вирахуванні, і досить слабкими перспективами для зростання протягом найближчих трьох-шести місяців, об'єктивно сигналізують, що державний бюджет необхідно переглядати убік його скорочення як мінімум на 15-20 млрд. грн. (оптимально до 50 млрд. грн. ), щоб не перевантажувати реальний сектор економіки непід'ємним податковим пресингом.
У цей час Україна не має необхідного виробничо-ресурсного потенціалу і достатнього платоспроможного попит на товарну продукцію, щоб за рахунок податкових і митних надходжень формувати дохідну частину нинішнього держбюджету на запланованому ще торік ідеалістичному рівні.
Додаткове ж збільшення податкового навантаження (зокрема підвищення акцизів і митних зборів) призведе до зворотного ефекту - споживання, зокрема через зростання цін, скорочуватиметься, збільшиться контрабанда дешевшої і низькоякісної продукції, а виробнича діяльність компаній продовжить активно згортатися або йти "у тінь", що спровокує черговий дохідний пролом у держбюджеті.
Ще одне джерело покриття бюджетного дефіциту - зовнішнє кредитне запозичення скоріш за все буде закрите для нашої держави доти, поки українське керівництво не вирішить із Міжнародним валютним фондом усі протиріччя, а МВФ не відновить роботу своєї місії в Україні за програмою stand by.
За минулий рік світ змінився далеко не в кращий бік, при цьому сукупні світові активи в ринковому аспекті подешевшали як мінімум у півтора-два рази, значно підірвавши інвестиційні та кредитні можливості, як товаровиробників, так і споживачів.
Проте, у багатьох розвинених економіках державні фінансові інституції (Центробанки, національні стабілізаційні та резервні фонди) мають значні внутрішні ресурси і резерви, які можуть підтримати як соціально-бюджетну сферу країн, так і внутрішніх товаровиробників в умовах кризи і довгострокової рецесії.
На відміну від більшості розвинених держав в Україні національний стабілізаційний ресурс практично не сформований.
Даний факт необхідно враховувати, проводячи секвестр держбюджету у квітні-травні, і формуючи новий держбюджет, виходити з існуючих на сьогоднішній день виробничих можливостей у країні, доступних для України кредитних коштів, скорегованих планів від приватизації, при цьому, не перевантажуючи реальний сектор економіки надмірними податками, які українські товаровиробники однаково не зможуть заплатити.
Тільки зверставши реальний і збалансований державний бюджет, і правильно розставивши соціальні та інвестиційні пріоритети, можна буде з більшою ефективністю реалізувати антикризову державну програму з реанімації української економіки і з найменшими фінансовими та часовими втратами витягти країну з нинішньої рецесійної трясовини.
Незважаючи на істотну активізацію останнім часом організаційної та законодавчої роботи українською стороною для поновлення програми stand by, черговий кредитний транш від МВФ надійде в Україну не раніше кінця квітня.
Розпочавши моніторингову діяльність у найкращому разі в першій половині квітня, місія МВФ підготує остаточні висновки щодо поточної фінансово-економічній ситуації в Україні не раніше двадцятих чисел місяця, а черговий транш надійде в Україну ближче до кінця квітня або вже на початку травня.
Причому поновлення кредитування буде можливим, якщо правління МВФ, погодившись із планами щодо реструктуризації банківської системи і прийнятих змін в український держбюджет, не буде як і раніше жорстко наполягати на проведенні ще цього року непопулярних перетворень у житлово-комунальній і соціально-бюджетній сфері (зокрема обмеження максимального розміру за пільговими пенсіями).
У березні ВВП України скоріш за все знизиться до аналогічного показника минулого року більш ніж на 15%, при споживчій інфляції на рівні 1,3-1,8% і базової інфляції у 2-2,5%.
За підсумками всього першого кварталу тільки номінальний ВВП у нашій країні може скоротитися в річному вирахуванні більш ніж на 20%, опинившись на рівні 140-150 млрд. грн. за квартал, у той час як торік розмір номінального ВВП у першому кварталі становив 189,77 млрд. грн.
Споживча інфляція з початку року перебуватиме в діапазоні 5,7-6,2%, а базова інфляція перевищить 7,5%.
У квітні український ВВП може трохи знизити темпи свого падіння порівняно з результатами попередніх місяців поточного року.
При цьому ступінь подальшого "стискання" української економіки залежатиме від того, наскільки зможе залишатися стабільною курсова ситуація на валютному ринку і чи почнеться в країні необхідне банківське кредитування реального сектора економіки (зокрема чи буде повним обсягом профінансована посівна).
Якщо певний позитив у даному напрямку буде досягнутий, а курс гривні стабілізується на рівні 8 грн./$, тоді зниження ВВП у квітні до аналогічного періоду минулого року може скласти менше 15%, досягши номінального розміру ВВП у 65-68 млрд. грн., проти 76,81 млрд. грн. у квітні минулого року.
Курсова стабілізація на валютному ринку, зниження купівельної спроможності населення і адміністративне обмеження зростання цін на товари та послуги (зокрема тарифів у ЖКГ) сприятимуть втриманню квітневої інфляції в діапазоні 1-2%.
При більш несприятливому розвитку подій в Україні падіння квітневого ВВП може виявитися значно більше, ніж 20%, при цьому розмір номінального ВВП знизиться нижче 60 млрд. грн., а інфляція за місяць перевищить 2%.
На світовій фінансово-економічній арені найважливіші події почнуть розгортатися практично із самого початку квітня.
2 квітня у Лондоні відбудеться черговий саміт найбільш економічно розвинених країн світу (G-20).
Під час даного саміту будуть сформульовані основні програмні тези щодо реформування діючих міжнародних фінансових організацій (МВФ і Світового банку), вироблені єдині антикризові підходи для стабілізації фінансових і товарних ринків, визначені ефективніші заходи у боротьби з податковими "гаванями", національним торговельним і фінансовим протекціонізмом.
Також будуть запропоновані ініціативи до поновлення дохійського раунду переговорів у рамках СОТ і подальшого стимулювання світової торгівлі.
Разом з тим обговорення можливостей створення нової резервної наднаціональної валюти, що у перспективі змогла б прийти на зміну американському долару, на майбутньому саміті G-20, з ініціативи країн-лідерів, що входять в G-7, офіційно не планується.
У свою чергу більшість урядів, світових корпорацій і найбільших фінансових установ саме у квітні підіб'ють перші агреговані підсумки результатам своєї діяльності цього року.
За фактом публікації квартальної корпоративної, галузевої і загальнодержавної статистичної звітності скоріш за все буде зроблена чергова переоцінка поточного стану світової економіки, переглянуті параметри її можливого подальшого падіння, скореговані часові строки по очікуваній ціновій стабілізації товарно-сировинних ринків і визначені зразкові строки, коли можна буде очікувати повернення загальносвітової економіки до свого відбудовного циклу.
Український фондовий ринок після двомісячного активного падіння з початку року, коли він втратив тільки за ліквідними паперами близько 30% біржової капіталізації, показав на спекулятивних технологіях у березні зростання фондового індикатора ПФТС на 7,5%.
У цілому загальносвітова капіталізація за березень виросла в середньому на 15%.
Незважаючи на позитивний напрямок, що намітився останніми тижнями, руху світових фондових індикаторів, навряд чи можна вважати, що півторарічний "ведмежий" цикл підійшов до свого завершення і вже найближчими місяцями на світові фондові ринки повернеться активний інвестиційний попит, що і сформує довгострокове стійке зростання біржової капіталізації.
У цей час тренд руху світових фондових індексів визначає в основному не інвестиційний, а спекулятивний капітал, що, використовуючи багато в чому декларативне новинне тло або локальне поліпшення статистики в окремих сегментах економіки, цілком успішно реалізує короткострокові біржові стратегії, орієнтуючись на одержання доходу на високо волатильних і нестійких ринках.
У свою чергу реальними стимулюючими факторами для системної інвестиційної активності як і раніше є не стільки плани і декларації щодо порятунку тих або інших активів та окремих корпорацій, скільки стійкі тенденції до зростання платоспроможного попиту на товарних ринках та істотне поліпшення галузевих фінансових показників у середньостроковій і довгостроковій часовій перспективі.
Поки ж об'єктивних передумов для закінчення рецесії у світовій економіці немає, а торговельний і фінансовий протекціонізм, що посилюється, тільки ускладнює ситуацію на світових товарно-сировинних ринках, змушуючи товаровиробників скорочувати виробничу діяльність, або ще більше знижувати ціни, що негативним чином відображається на фінансових результатах корпорацій і генерує додаткові збитки для акціонерів-інвесторів.
Більшість міжнародних фінансових і торговельних організацій до закінчення першого кварталу також не бачать якихось позитивних зрушень у світовій економіці, продовжуючи погіршувати свій прогноз на поточний рік як за темпами економічного розвитку і збільшення рецесії, так і очікуваними показниками світової торгівлі.
Зокрема Світова організація торгівлі (СОТ) прогнозує, що у 2009 обсяг світової торгівлі знизиться на 9%, що стане рекордним спадом із часів Другої світової війни.
За даними СОТ, різке скорочення обсягу світової торгівлі почалося в другій половині 2008 р., коли завдяки істотному спаду, сукупний світовий торговельний обіг за підсумками року збільшився всього на 2% порівняно із 6% зростанням у 2007 р.
У поточному році ситуація у світовій торгівлі ще більше посилиться, причому сумарний експорт розвинених країн знизиться у 2009 р. на 10%, а експорт країн, що розвиваються - на 2-3%.
У січні поточного року Міжнародний валютний фонд прогнозував зниження обсягу світової торгівлі цього року на 2,8%, за зростання світового ВВП на 0,5%, однак уже на початку березня був змушений погіршити свій прогноз по ВВП більш ніж на один процентний пункт, пророкуючи скорочення загальносвітового ВВП за рік на 0,6%.
Світовий банк (СБ) оцінює перспективи світової економіки ще песимістичніше, ніж МВФ, прогнозуючи падіння світового ВВП у 2009 р. на 1,7% і знизивши обсяг світової торгівлі цього року на 6,1%, а не як очікувалося раніше 2,1%.
На думку керівництва МВФ, спад провідних світових економік протриває весь 2009 рік, і триватиме в наступному році, причому зростання світових економік країн-лідерів очікується не раніше другого півріччя 2010 р. або початку 2011 р.
За заявою глави МВФ Домініка Стросс-Кана, у цілому поновлення економічного зростання, можливе і починаючи з першого півріччя 2010 року, однак це трапиться лише в тому випадку, якщо країни-лідери забезпечать розробку і проведення адекватного курсу в економіці, насамперед з оздоровлення банківської сфери.
За його даними у цей час банківська сфера перебуває практично в замороженому стані, а кошти, що направляють державними структурами у Франції, Німеччині та США на боротьбу із кризою, підуть безвісти, як вода в пісок, якщо не вдасться відновити нормальну роботу системи кредитування і позбутися "токсичних" активів у банківсько-біржевій системі.
Обсяг так званих "токсичних" або неліквідних активів, що перебувають у банках, за оцінками Д. Стросс-Канна перевищує 2200-2300 млрд. доларів.
Лідери "Великої двадцятки" також вважають, що зростання світової економіки почнеться тільки до кінця 2010 року. Про це було заявлено в проекті підсумкового комюніке напередодні лондонського саміту G20.
У сфері контролю і регулювання фінансових ринків "Велика Двадцятка" виступає за жорсткішу регуляцію діяльності хедж-фондів і обмеження винагороди банкірів та фінансових посередників, щоб знизити спекулятивний фактор у біржовій оцінці фондових активів.
В умовах загальносвітової рецесії, що протриває як мінімум ще два-три квартали, стрімке зростання світових ринків (у середньому на 10-15% на місяць) у найближчі місяці виглядає протиприродним і скоріш за все не зможе також бурхливо продовжитися у квітні-травні.
Навпаки існує досить висока ймовірність, що біржові ринки більшою мірою зволіють стабілізуватися на досягнутих до кінця березня цінових та індексних рівнях, а можливо навіть упадуть, значно нівелювавши своє березневе зростання.
Проте, в остаточному підсумку, все визначить сам біржовий ринок і якщо істотних негативних інформаційних і макроекономічних приводів до кінця весни в провідних економіках не буде, а спекулянти продовжать активно грати на підвищення ринкових цін на ризикові інструменти, додаткове зростання загальносвітової капіталізації до літа може скласти ще до 20%.
У квітні на вартісну динаміку українських ризикових інструментів впливатиме як і раніше поточна ситуація у світовій та українській економіці, торговельна кон'юнктура на міжнародних біржах та активність і переваги місцевих гравців, що намагаються заробити свій дохід на спекулятивних покупках або продажах ліквідних паперів, при практично повній відсутності до них інтересу з боку інвесторів.
На початку другого кварталу волатильність як світових, так й українського біржового ринку залишиться високою, при цьому реальні торги українськими акціями на українських біржах, скоріш за все збільшаться порівняно з результатами першого кварталу.
Причому головним двигуном біржової активності в Україні стане банальна конкуренція.
Наприкінці березня "Українська біржа" офіційно розпочала торговельну діяльність, зокрема надаючи послуги інтернет-трейдингу з мінімальним обсягом заявки на трансакцію із цінними паперами всього на 200 грн.
У квітні біржа "ПФТС" також має намір запустити свою версію ринку заявок, що скоріш за все підстьобне конкуренцію фондових майданчиків у боротьбі за найбільших фінансових посередників і керованих ними клієнтських інвестиційних портфелів і трохи активізує активність біржової торгівлі, підвищивши середньоденний реальний торговельний обіг на ринку акцій до 7-15 млн. грн.
Стрімке березневе зростання індексів світових фондових ринків, підігріте заявами американського керівництва про направлення значних фінансових ресурсів (до $1 трлн.) на боротьбу з "токсичними активами" і програмні заяви G20, спрямовані на системну боротьбу з фінансово-економічною кризою і національним торговельним і фінансовим протекціонізмом можуть продовжувати рухати світові ринки вгору й у квітні.
У такому випадку для українських акцій в умовах зростаючої конкуренції українських бірж, існує цілком здійсненна перспектива, вирости на спекулятивних операціях у середньому за місяць ще на 10-15%, а індексному кошику ПФТС до початку травня перевищити значення 250 індексних пунктів.
Разом з тим складна політико-економічна ситуація в країні і відсутність будь-якого реального прогресу з інвестиційним попитом на українські біржові папери, робить цілком реалізованим і сценарій, при якому український індикатор прагнутиме знову повернутися ближче до психологічної позначки 200 пунктів, втративши за місяць близько 10%.
Олег Морква, Генеральний директор ККА "ІНЕКО-ІНВЕСТ"
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Економічний ефект від використання публічної інформації сягнув 26,8 млрд гривень
ПДВ для ФОПів поки не буде: МВФ переглянув умови для України
Гетманцев назвав обсяги тіньової економіки в Україні
До столичного бюджету повернуто понад 1,2 млн грн, отриманих за ремонт Гідропарку
У Мінфіні назвали терміни ухвалення нової програми МВФ
Зеленський підписав закон про нову житлову політику: що зміниться для громадян
