2774
Сергій Лікар: Я супротивник включення “транспортного” податку у вартість бензину
— Енергетика
Напередодні закінчення кампанії з декларування доходів громадян, отриманих в 2008 р. (а до її закінчення залишилося рівно півмісяця), БІЗНЕС вирішив приділити особливу увагу питанням, що стосуються цього податку, і обговорити їх із заступником голови ДПАУ Сергієм Лікарем.
До речі, сьогоднішній наш інтерес до податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) пояснюється не тільки фінішною прямою деклараційної кампанії, але й тією парадоксальною ситуацією, що склалася цього року зі збором цього податку. Мабуть, на сьогодні це єдиний платіж, надходження якого перевищують (принаймні, поки) аналогічні показники минулого року без підвищення ставок. Крім того, Сергію Лікарю ми задали питання щодо актуальних проблемах, що раптово постали, стягнення “транспортного” податку, місцевих податків і зборів і т.п.
- Економічна криза в країні посилюється. Це виражається зокрема і в скороченні робочих місць, тривалості робочого тижня, у затримках з виплати зарплат і т.п. Проте надходження ПДФО за підсумками січня-лютого перевищили і план, і торішній показник. За рахунок чого?
- Дійсно, у січні-лютому в бюджет надійшло 6,2 млрд грн. податків, що на 100 млн грн. більше, ніж за аналогічний період 2008 р. Хоча, треба визнати, темпи приросту надходжень із жовтня 2008 р. знижуються: у жовтні, у порівнянні з тим же місяцем попереднього року, вони становили 30%, у листопаді - 11,7%, у грудні - 14%, у січні - 5,8%, у лютому - 0%. А якщо порівнювати надходження січня і лютого, скажімо, із двома останніми осінніми місяцями, то вони скоротилися. Проте в сформованій ситуації вважаю отриманий результат позитивним. Досягти його вдалося за допомогою використання резервів. По-перше, результати дає деклараційна кампанія.
Причому часто громадяни, що задекларували доходи, з яких в 2008 р. не були сплачені податки в джерела їх одержання, ідуть нам назустріч і платять податок зараз, не чекаючи закінчення терміну, відпущеного на його сплату. По-друге, ми всерйоз зайнялися такими питаннями, як продаж автомобілів через біржу або внесення фізособами коштів (майна) у статутні фонди. Коли біржа виконує невластиві їй функції, здійснюючи одиничні продажі авто, це викликає питання.
Насамперед, чи виступила вона податковим агентом із сплати ПДФО? Але питання виникають і щодо фізосіб, що беруть участь у подібних угодах. Якщо автомобіль у такий спосіб був проданий за свідомо заниженою ціною (а інакше в оформленні угоди через біржу немає сенсу), то виникає ситуація, пов'язана з одержанням (зверніть увагу!) покупцем додаткових матеріальних благ, які підлягають оподатковуванню. Стосовно ж статутних фондів, то тут потрібно дивитися, по-перше, на порівнянність внесених коштів з отриманими доходами. А по-друге, є ще й випадки збільшення статутного фонду за рахунок внесення в нього майна. У цьому випадку ми маємо справу з його відчуженням фізособою.
- А чи спостерігається зменшення надходжень ПДФО саме з найманих робітників?
- Зменшення поки немає: за два місяці з податку із найманих робітників надійшло 5,8 млрд грн., тоді як в 2008 р. - 5,5 млрд грн. Скорочення надходжень ПДФО спостерігається в основному за рахунок податку, утримуваного з пасивних прибутків (дивідендів і роялті), від операцій із продажу нерухомого майна (воно й зрозуміло - ринок бо ж стоїть) і від фіксованого податку. Але в деяких галузях ситуація зі збором ПДФО дійсно погіршилася. Зокрема, в обробній, хімічній і нафтохімічній промисловості, металургії та будівництві.
- Чи очікуєте ви зменшення надходжень ПДФО із найманих робітників у найближчому майбутньому?
- Теоретично така ситуація прогнозується, але на практиці ми працюємо над резервами для покриття цього ризику. Вживаються заходи щодо погашення заборгованості із зарплати, із залучення громадян до декларування доходів, із недопущення виплат зарплат у розмірах, нижче встановленого законодавством мінімуму, або в “конвертах”, прийому на роботу найманих осіб без укладання договорів.
- ПДФО - основне джерело доходів місцевих бюджетів. З яких джерел можуть компенсувати недобір прибутків у випадку збільшення проблем зі збором податку?
- Дійсно, частка ПДФО у прибутках місцевих бюджетів становить 55-83%. Сподіваюся, проблеми не збільшаться. В принципі ж, джерелами часткового покриття ризиків недонадходження ПДФО, у випадку прийняття відповідних законодавчих актів, можуть стати надходження податку з нерухомості, місцеві податки і збори.
- Тобто в умовах діючого податкового законодавства компенсувати недобір ПДФО не буде чим?
- За два місяці поточного року за результатами контрольно-перевірочної роботи нараховано більше 130 млн грн. ПДФО. Погашено заборгованість із зарплати на 44 млн грн. Виявлено майже 20 тис. найманих осіб, праця яких використовується без оформлення необхідних документів, у результаті чого в бюджет надійшло більше 3 млн грн. До державної реєстрації залучено близько 10 тис. громадян, які сплатили майже 2 млн грн. податків.
- Але це все-таки “копійки”! Так до того ж усе той же ПДФО... А чи вживають податкові органи заходи щодо стимулювання роботодавців до виплати зарплати і, відповідно, до сплати ПДФО у бюджет?
- Як і в попередні роки, податкові органи проводять роботу із забезпечення своєчасності виплати зарплат у рамках повноважень, визначених Законом про державну податкову службу. Тобто насамперед ми контролюємо повноту і своєчасність перерахування роботодавцями податку, утриманого із зарплат найманих робітників. Крім того, звертаємо увагу і на дотримання вимог законодавства про оплату праці. Одні з основних наших завдань - недопущення виплати зарплат за рахунок неврахованих прибутків і виявлення найманих робітників, які належним чином не оформлені на підприємстві.
Для цього представники податкових органів беруть участь у роботі спільних з органами виконавчої влади комісій з питань своєчасної виплати зарплат, проводять індивідуальну роботу з керівниками підприємств-боржників, ініціюють залучення до адміністративної і кримінальної відповідальності керівників підприємств за порушення законодавства про оплату праці і т.д. Ну й, звичайно, ніхто не скасовував перевірки: торік за їх підсумках було донараховано 713,1 млн грн. податку і штрафів.
- Скільки платників ПДФО всіх категорій подавали в минулі роки декларацію про доходи?
- За 2005 р. декларації подали 402,7 тис. фізосіб - 2,2% від загальної кількості платників цього податку, врахованих на той момент (18,64 млн). За 2006 р. - 465,9 тис. фізосіб, або 2,5% від загальної кількості (18,58 млн). За 2007 р. - 525,6 тис. фізосіб, або 2,9% від загальної кількості (18,36 млн). Тобто щорічно спостерігається приріст громадян, які виконують свій конституційний обов'язок із декларування доходів.
- А як розподіляються декларації через їх подачу (для одержання податкового кредиту і для декларування прибутків, з яких податок не утримувався в джерела виплати)?
- Останніми роками склалася стійка тенденція зростання кількості декларацій, що подаються особами, які одержали доходи не від податкових агентів і в цьому зв'язку зобов'язані подати декларацію. Відповідно, частка декларацій, які подають особи, що претендують на податковий кредит, зменшується: за 2005 р. їх було подано 239,4 тис. (59,4% від загальної кількості), за 2006 р. - 201,9 тис. (43,3%), за 2007 р. - 195,5 тис. (37,9%).
- Яка величина виплаченого податкового кредиту й утриманого за підсумками подачі декларацій доходу?
- Звичайно, суми, що нараховують за підсумками деклараційних кампаній до сплати, значно перевищують суми, що нараховують до повернення. За підсумками подачі декларацій за 2005 р. до сплати було нараховано 747,9 млн грн., тоді як до повернення - 49,7 млн грн. За 2006 р., відповідно, 674,4 млн грн. й 64,2 млн грн. За 2007 р. - 806,9 млн грн. й 76,4 млн грн. Але при цьому, помітьте, сума податкового кредиту, що повертається, з року на рік зростає.
- У багатьох країнах фізособа-платник податків самостійно декларує і платить ПДФО. У нас же історично склалося так, що в більшості випадків це за нього робить податковий агент (як правило, бухгалтер). Яка система, на ваш погляд, краща?
- Я вважаю, що на сьогодні система стягнення податку через податкових агентів найбільш прийнятна для нашої країни і ментальності нашого суспільства. Для переходу до системи, при якій платник сам відповідає за нарахування і сплату податку, потрібно формувати в громадян податкову культуру і почуття відповідальності перед державою і суспільством. Це питання десятиліть.
- Напередодні й у період проведення деклараційної кампанії податкові органи закликають всіх платників податків подавати декларації. Який у цьому сенс із урахуванням того, що робити це насправді повинні тільки ті, хто одержав прибутки, не оподатковувані в джерела виплати?
- Так адже ми й закликаємо подавати декларації саме тим громадянам, які зобов'язані задекларувати свої прибутки. До речі, принагідно, я й зараз закликаю їх зробити це, адже до кінця деклараційної кампанії залишилося не набагато більше двох тижнів (розмова відбулася 11 березня). Роботу із залучення громадян, зобов'язаних подати декларації, до декларування ми ведемо із грудня. І спрямована вона насамперед на те, щоб уникнути застосування санкцій до них.
- Які проблеми, позв'язані зі стягненням ПДФО, на ваш погляд, є головними? І які шляхи їх вирішення?
- По-перше, варто відзначити таке негативне явище, як виплата зарплат найманим робітникам в “конвертах”. Статтею 35 Закону “Про оплату праці” визначено, що податкові органи контролюють законодавство про працю. Але податкове законодавство обмежує податкові органи в проведенні перевірок суб'єктів господарювання за даним питанням. По-друге, існує проблема відсутності інформації про прибуки, отриманих громадянами за кордоном. По-третє, банки відмовляються надавати інформацію податковим органам. По-четверте, відсутнє на законодавчому рівні право застосування непрямих методів. По-п'яте, немає порядку оцінки вартості заставного і нерухомого майна. Це тільки невелика частина проблем, над якими працює ДПАУ, домагаючись їх законодавчого врегулювання.
- Пласка шкала ПДФО - це погано чи добре?
- Прогресивна шкала оподаткування доходів фізосіб в Україні вже діяла до 2004 р. І тоді в результаті високих максимальних ставок (до 40%, а в окремі роки - до 60% і навіть 90%), занадто малого неоподатковуваного мінімуму (17 грн.) і до того ж великого навантаження на фонд оплати праці з соціальних внесків заробітна плата пішла в “тінь”. В результаті бюджет тільки втрачав. Єдина ставка в розмірі 15% (а спочатку - 13%) виступила не тільки стимулом із виведення зарплат з “тіні” (ефект був би більшим, якби одночасно було знижене соціальне навантаження на ФОТ), але й дозволила істотно спростити адміністрування податку. До речі, громадянам для розуміння переваг нашого законодавства про оподатковування доходів, напевно, нецікаво буде довідатися, що межова ставка оподатковування прибутків у Швеції становить 56,5%, в Австрії - 50%, в Італії - 45%, у Польщі - 40%. Нам же, скоріше, варто думати про зниження податкового навантаження на громадян з невеликими доходами.
- У зв'язку із чим відбулося непорозуміння спочатку з виходом постанови Кабміну №1118, що не дозволяла платника єдиного податку бути платниками ПДВ, а потім з його скасуванням?
- Відповідно до Указу Президента про спрощену систему, суб'єкти малого підприємництва - фізособи, що сплачують єдиний податок, не є платниками ПДВ. Також Законом про ПДВ визначено, що реєстрація особи, зареєстрованого платником цього податку, анулюється у випадках переходу його на сплату єдиного податку. І тільки відповідно до роз'яснення до Указу, затвердженого постановою Кабміну №507 від 16.03.2000 р., всупереч нормам Указу і Закону, платникам єдиного податку-фізособам була надана можливість самостійно вирішувати, бути їм платниками ПДВ чи ні.
Крім юридичного боку питання, є ще й практична. Як показав досвід, часто це можливість для ухиляння від сплати податку. Необхідність прийняття змін насамперед була пов'язана з використанням юрособами платників єдиного податку-фізосіб у різних схемах ухиляння від сплати податку на прибуток і т.п. Крім того, система дозволяє претендувати на відшкодування ПДВ із бюджету (найчастіше безпідставне), при тому що декларація платника єдиного податку з ПДВ не може бути повною мірою підтверджена даними бухгалтерського і податкового обліку (як того вимагає Закон), оскільки він веде спрощений облік.
Одним словом, постанова №1118 давала можливість покращити процедуру адміністрування податків, зруйнувати низку схем мінімізації і т.д. Однак у зв'язку з масовими зверненнями платників податків воно було скасовано. Проте проблема залишилася.
- Як розвивається ситуація з узгодженням положень прийнятого в першому читанні законопроекту “Про місцеві податки і збори”?
- Поки в робочих групах, створених при Комітеті ВР із питань податкової і митної політики, іде відпрацьовування пропозицій, що надійшли від місцевих органів влади, громадських організацій і громадян. Вони будуть узагальнені й найближчим часом спрямовані на розгляд спочатку Комітету, а потім і парламенту. Одночасно консультації із приводу законопроекту проводяться і на рівні Кабміну. І, до речі, з тим, що запропонований їм проект гарний, ніхто не сперечається. Суперечки йдуть навколо ставок і об'єктів оподатковування.
- Як ви оцінюєте зміну ставок “транспортного” податку? За рахунок чого місцеві бюджети будуть компенсувати півторамільярдні втрати?
- Частково сподіваємося покрити втрати за рахунок покращення адміністрування податку. Зокрема, за рахунок кращої взаємодії з ДАІ, обміну інформацією з ними. Крім того, існує проблема автомобілів, які купуються, але чомусь не проходять держреєстрацію. Є підозра, що багато таких автомобілів їздять без реєстрації. Тут ми теж маємо намір налагодити співробітництво з ДАІ і Пенсійним фондом і відслідковувати факти продажу автомобілів, зіставляючи їх з фактами постановки на облік. Але, звичайно, це може компенсувати тільки малу частину втрат (оцінюються більш ніж в 1 млрд грн.) від повернення старих ставок. Зазначу, що ці гроші були враховані в прибутках і витратах місцевих бюджетів. Тому виникає необхідність перегляду бюджетів. Стосовно ж повернення старих ставок, то я вважаю, що це неправильно. Навіть податок для малолітражного автомобіля розміром у 30 грн. на рік - це мало. Порахуйте, скільки це в літрах бензину становить. Або візьмемо середній на сьогодні автомобіль із обсягом двигуна 2 л. Для нього ставка податку становить 200 грн. на рік. Це менше одного заправлення повного бака для такого автомобіля!
- Але прив'язка ставок до обсягу двигуна теж виглядає дивною. Чи збирається ДПАУ вносити пропозиції щодо корінної зміні принципів стягнення податку, наприклад, з перенесення його бази на паливо?
- Питання прив'язки ставок до обсягу двигуна, безумовно, дискусійне. І я не буду стверджувати, що це ідеально правильне рішення. Однак я однозначно проти включення “транспортного” податку у вартість бензину. У вартість палива вже включений акциз. Існування однієї й тієї ж бази оподатковування для двох податків буде виглядати не тільки дивно (чим вони тоді будуть відрізнятися?), але й небезпечно для бюджету в плані можливостей з відхилення від сплати обох податків. Крім того, це вплине на ціну палива, що не сповільнить позначитися на інших цінах у країні. Нарешті, є питання визначення в цьому випадку, скажімо так, пільгових категорій автомобілів (швидка допомога, пожежні), які легко виділяються при застосуванні ставок, “прив'язаних” до обсягу двигуна або до інших параметрів конкретного автомобіля.
Сергій Лікар, заступник голови ДПАУ
Народився: 8 липня 1959 р. у с.Нелипівці, Чернівецька обл.
Освіта: Тернопільський фінансово-економічний інститут (1985 р.).
Кар'єра: 1985-1987 р. - економіст Чернівецького міськфінвідділу; 1987-1990 р. - старший економіст, старший ревізор-інспектор, фахівець 1-ї категорії Чернівецького облфінуправління; 1990-1993 р. - старший, потім - головний державний податковий інспектор, начальник сектору, начальник відділу; 1993-1996 р. – заступник начальника інспекції, начальник управління аудиту, перший заступник начальника ДПІ в Чернівецькій області; 1996-1998 р. - перший заступник голови ДПА в Чернівецькій області; 1998-2002 р. - начальник головного управління оподатковування фізичних осіб; 2002-2003 р. - директор департаменту оподатковування фізосіб ДПАУ; із травня 2003 р. - заступник голови ДПАУ.
Звання: державний радник податкової служби I рангу, заслужений економіст України.
Сергій Саливон
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
ЄС має запас потужностей для допомоги Україні перед зимою — Єврокомісія
7 бюджетних ґаджетів, що врятують під час блекаутів
На який залізничних вокзалах працюють пункти незламності
Як пережити зиму: рф знищила більше половини видобутку газу в Україні
Чорноморськ Одеської області повністю знеструмлено після російської атаки
Фіцо розкритикував ЄС за план щодо відмови від енергоресурсів росії
