760
Газети в обмін на кредит
Саме п'ятницю, тринадцяте, російський мільйонер Герман Стерлігов вибрав для запуску майданчика, який допоможе підприємствам обмінюватися товарами прямо, без використання грошей. Місяць тому компанія B2B запустила аналогічний майданчик, де вже почали проходити угоди, у тому числі великі.
Я розумію, чому виробники товарів і послуг проявляють більшу зацікавленість у подібного роду системах. Бартер завжди набирає популярність, коли стабільність національної грошової одиниці під сумнівом. Зараз саме такий випадок. Річна інфляція складає близько 20%, курс виріс ще сильніше і, що не менш важливо, сильно коливається. Через відтік депозитів та обмежене рефінансування банків Нацбанком кредитування підприємств згортається, і компаніям не вистачає обігових коштів. Бартер дозволить обійтися без них.
Сподіваюся все-таки, що рівень бартеризації в країні не виросте до 40%, як це було в дев'яності. Зараз поясню чому. Мої батьки працюють на найбільшому в країні цукровому заводі. Деякий час кілька років підряд зарплату видавали в основному продукцією, цукром. Охочі могли також кровно зароблені одержати гнітом і патокою, але це вже був зовсім неліквід.
Та й цукор збувати було непростим заняттям. Цукрове виробництво - сезонне, воно триває місяці три-чотири, починаючи з вересня. Цукор одержували не тільки працівники заводу, але й колгоспники, що поставляють заводу цукровий буряк. У них перших здавали нерви, вони готові були продавати цукор і дешевше номіналу, аби тільки одержати хоч якісь гроші, тим більше напередодні новорічних свят.
Щоб виручити номінал або навіть продати із прибутком, потрібно чекати цілих півроку, до літа. Але тоді виникала проблема зберігання. Скажімо, гараж для цих цілей не підходив через вологість і випари бензину. Так що зберігати десятки (!!!) мішків по 50 кг доводилося вдома. Багатьом дітям, щоправда, такі рукотворні ландшафти в кімнатах подобалися, на них було зручно гратися.
Але зараз мені б більше не хотілося повторення. Недавно вивчаючи міжнародний досвід бартерної торгівлі, я наткнувся на датовану 1874 р. гравюру, що зображує бартерну угоду. На ній зображена людина, що розплачується за річну підписку газети курками.
Отож, я б не хотів одержувати зарплату річними передплатами на свою газету, при всій до неї повазі. Хоча б тому, що підписка сезонна, як і цукрове виробництво. І хто хотів - підписався. Хіба тільки якщо газета домовиться з моїм банком, і мені не доведеться платити кредит, але це навряд чи.
Банки, звичайно, останнім часом балуються бартером. Однак пропозиції банків несиметричні. Хто брав кредит на щось істотніше, ніж холодильник, той мене зрозуміє. У кредитному договорі права банку - ціла сторінка, зобов'язання позичальника - ще одна, права позичальника - пара рядків, зобов'язання банку - ще пара. Точно так само банки пропонують вкладникам заставне майно і навіть свої акції, але навряд чи будуть брати товар у рахунок погашення кредиту. Їм і так застави нікуди дівати.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
