Опитування: Кожному третьому українцю сьогодні не вистачає коштів на їжу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Опитування: Кожному третьому українцю сьогодні не вистачає коштів на їжу

1607
Кожному третьому українцеві сьогодні не вистачає коштів на їжу. Про це свідчать передані агентству УНІАН результати всеукраїнського телефонного дослідження "Пульс кризи", проведеного Інститутом Горшеніна з 24 по 28 лютого 2009 року.
Згідно з даними дослідження, протягом останнього півроку вдвічі збільшилися кількість респондентів (з 17,5% у жовтні до 35,2% у лютому), які характеризують своє матеріальне становище як: "ледь зводимо кінці з кінцями, іноді не вистачає на їжу". Ще майже третині українського суспільства (36,5%) на їжу вистачає, але купівля одягу і взуття викликає труднощі. Дозволити собі купувати все необхідне, за винятком цінних речей, сьогодні можуть 22,9% українців, і цей показник зменшився в порівнянні з жовтнем минулого року (35,8%) у півтора рази. Похвалитися тим, що не відчувають матеріальних труднощів, за винятком дуже дорогих покупок (автомобіль, нерухомість) можуть тільки 3,2% українців (у жовтні 2008 р. – 5,1%). Тих, хто взагалі не відчуває ніяких матеріальних труднощів, тільки 1,1%.
14% українських сімей зіткнулися із втратою роботи. Відповідаючи на запитання про наслідки економічної кризи, які відчули на собі респонденти або члени їх сімей, 13,9% відзначили звільнення з роботи. Півроку тому цей показник дорівнював 3,9%.
Удвічі зросла і кількість тих, хто вказав серед відповідей "зменшення зарплати" - з 9,6% у жовтні 2008 року до 20,1% у лютому. На такий наслідок кризи, як підвищення цін, указують сьогодні 73% респондентів, на вимушену економію – 15,1%. Невеликий відсоток опитаних відзначили такі варіанти відповіді як зупинка підприємства, на якому працюють (5,7%), втрата заощаджень (5,3%) і перехід на неповний робочий день або тиждень.
За словами експертів інституту, українці переходять на дешеві продукти. Сьогодні на продуктах харчування заощаджують 65,5% українців, а ще півроку тому на їжі заощаджували 28,6% жителів України. Майже 70% зізнаються, що внаслідок зростання цін відмовилися від звичних продуктів в інтересах більш дешевих (у тому числі 47,5% опитаних відмовилися від більшості найменувань, а 20,8% відмовилися тільки від деяких позицій).
При цьому майже кожен п'ятий українець (19,5%) заощаджує на лікуванні і медикаментах.
Майже втричі за півроку виріс відсоток тих, хто заощаджує на сплаті рахунків за комунальні послуги – з 6,2% у жовтні минулого року до 17,6% у лютому. Серед найбільших статей економії також одяг (44%), відпочинок і відпустка (21,3%), дозвілля і розваги (16,4%), зв'язок (12,1%), транспортні видатки (14,1%), побутова техніка (6,4%). Ні на чому не заощаджують сьогодні 6% опитаних. З дефіцитом продуктів харчування сьогодні вже зіткнулися 18,7% населення, ще 10% відзначають дефіцит медикаментів, 4% - дефіцит одягу та взуття. Більшість же жителів України (66,1%) не відчувають дефіциту. Приблизно така ж кількість - 69,7% - не мають наміру робити продуктові запаси.
При цьому кожен другий житель України готовий вийти на вулицю із протестом. Особисту готовність вийти на вулицю і взяти участь в акціях громадської непокори висловили 46,7% респондентів. Згідно з дослідженнями Інституту Горшеніна, проведеним наприкінці 2008 року, вийти на вулицю із протестом тоді були готові 15,7%, тобто за два місяці рівень соціальної напруги в державі виріс майже втричі.
Також експерти констатують погіршення психологічного клімату в українському суспільстві. Оцінюючи настрій навколишніх, дві третини респондентів (64,7%) охарактеризували його як песимістичний, 25,3% - у цілому як оптимістичний, 10% опитаних не змогли дати визначення настрою, що панує в суспільстві. Дослідження "Пульс кризи" проводилося методом телефонного опитування з 24 по 28 лютого 2009 року в місті Києві. Згідно з випадковою вибіркою, з урахуванням основних соціально-демографічних характеристик населення України, було опитано 1000 респондентів, що представляють доросле населення, старше 18 років. Квотами у вибірці були: вік і стать респондента. Похибка репрезентативності щодо об'єкта дослідження не перевищує +/- 3,4%.
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас