817
Захисна реакція
Підвищення торговельних бар’єрів незначно вплине на світову економіку. Уряди різних країн готові, навіть порушуючи правила СОТ, захищати внутрішній ринок і місцевих виробників.
Барак Обама переїхав до Білого дому лише місяць тому, але вже змушений відбиватися від численних нападок критиків. В США на американського президента тиснуть республіканці, які незадоволені обсягами витрат федерального бюджету, передбаченими планом стабілізації економіки. Основні торговельні партнери - Китай та Євросоюз - стурбовані спробами Америки захистити внутрішній ринок.
Палата представників без жодного зауваження схвалила програму зі стимулювання економіки вартістю $825 млрд під гаслом "Купуй американське".Під час будь-яких будівельних робіт, профінансованих за рахунок держави, підрядник зобов’язаний закуповувати промислову продукцію американського виробництва.
В антикризовому пакеті адміністрації Обами як виняток передбачені лише три пункти, що дозволяють купувати іноземні товари. По-перше, якщо місцеві підприємства не можуть випустити продукцію в необхідній кількості та необхідної якості. По-друге, якщо у разі використання вітчизняної продукції вартість проекту підвищиться більш ніж на 25%. І, нарешті, якщо це суперечитиме національним інтересам.
"Прийняття плану із застереженням "Купуй американське" - дуже поганий сигнал", - моментально відгукнулися в Європі. Обама спробував заспокоїти схвильований Старий Світ: "Було б неправильно вживати протекціоністських заходів, тоді як обсяги світової торгівлі і так падають. Ми маємо переконатися, що жоден із заходів програми не спровокує торговельні війни".
Смуга з перешкодами
За останнім даними, у листопаді 2008 року обсяги світової торгівлі скоротилися на 3,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року (за підсумками року цей показник зріс на 4%). За даними Світового банку, у більшості країн зафіксоване двозначне падіння експорту. Приміром, експорт із Чилі, Південної Кореї та Тайваню скоротився на 20%. Восени минулого року лідери країн Великої двадцятки домовилися утриматися від підвищення нових торговельних або інвестиційних бар’єрів, щоб не посилювати кризу і не провокувати подальше падіння торгівлі між країнами. Про шкоду протекціонізму міркували й на Міжнародному економічному форумі, що відбувся в лютому 2009-го в Давосі.
Але насправді уряди різних країн готові, навіть порушуючи правила СОТ, захищати внутрішній ринок і місцевих виробників. Приміром, британським банкам, які отримали фінансову допомогу від держави, рекомендовано кредитувати передусім місцеві підприємства. ЄС відновив субсидування виробництва молочної продукції, а Китай запускає програму інфраструктурного будівництва, щоб активізувати попит на сталь вітчизняного виробництва.
Торік мита підвищили Росія, Індія, В’єтнам, Індонезія. Щойно російські виробники цементу дізналися про бажання уряду подовжити нульові ввізні ставки на цемент, компанії почали засипати чиновників листами із проханням підвищити їх до 15-30%. У 2009 році підприємства зможуть виконати плани з будівництва нових потужностей лише на 15% - серйозний аргумент для того, щоб захистити галузь від конкуренції з боку іноземців. Швидше за все, влада піде назустріч місцевим цементним підприємствам. Принаймні російським автовиробникам вони не відмовили в захисті, підвищивши з початку 2009 року ввізні мита на іномарки до 30-35% від митної вартості. Росія, яка не брала на себе зобов’язань щодо зниження торговельних бар’єрів у рамках СОТ, відкрито користується загороджувальними заходами. З листопада минулого року Москва схвалила майже три десятки рішень, пов’язаних із впровадженням тарифів на імпортні товари та субсидуванням експорту.
Навіть у країн - членів СОТ залишається можливість збільшувати ввізні мита, оскільки в попередні роки вони встановлювали ставки нижчі від припустимих. Втім, в арсеналі країн є й інші інструменти захисту від імпорту. У міру погіршення стану глобальної економіки, влада почне активніше використовувати, приміром, усілякі стандарти на продукцію, технічні бар’єри (ліцензування та сертифікація), а також антидемпінгові процедури.
Протягом 2008 року кількість антидемпінгових розслідувань у світі зросла на 40%. На початку лютого СОТ навіть провела екстрене засідання, на якому обговорювалася проблема підвищення ввізних мит. Лідерами за кількістю антидемпінгових процедур стали Туреччина, Індія та США.
Металурги раніше за інших домоглися введення обмежень на імпортну продукцію. Протягом двох років частка антидемпінгових розслідувань щодо поставок металургійної продукції в загальній кількості процедур не перевищувала 15-16%, а у 2008-му зросла до 25%. Як прогнозують у МВФ, така тенденція збережеться і 2009 року. Для порівняння: десять років тому під час кризи в Південно-Східній Азії на імпортну сталь припадало 40% усіх антидемпінгових мит.
Індія в грудні минулого року ініціювала два великі розслідування: щодо поставок холоднокатаного прокату з Китаю, Японії, Кореї, ЄС, Південної Африки, Тайваню, США і щодо імпорту гарячекатаного прокату з 15 країн, включно з Україною. Влада встановила ввізну ставку для сталі іноземного виробництва на рівні 5%, що негативно вплинуло на обсяги поставок металу з України, Китаю і Таїланду. З 1 січня 2009 року Туреччина підвищила ввізне мито на імпорт плаского прокату з України на 8-15%, а Росія нещодавно запровадила 15% імпортне мито на прутки для армування. Обмеження ввозу імпортної продукції також лобіюють підприємства легкої та хімічної промисловості, а головним об’єктом нападок зазвичай стає Китай.
Слабкий сильний юань
Піднебесній, експорт якої досягає 40% ВВП країни, втрата ринків може коштувати зростання валового внутрішнього продукту. Тому в ході турне Євросоюзом прем’єр-міністр КНР Вень Цзябао запевняв партнерів, що однією зі складових плану Пекіна щодо стимулювання економіки (влада оголосила про намір витратити на це $584 млрд) стане модернізація китайської промисловості та закупівля передових технологій, насамперед у ЄС. Влада республіки сподівається, що і ЄС не вводитиме обмеження для китайських виробників. Але в Європи є одна серйозна претензія до Китаю, що може підштовхнути до підвищення торговельних бар’єрів - слабкий юань.
Європейці, так само як і американці, всерйоз побоюються, що Китай девальвує національну валюту, щоб застрахуватися від можливого відпливу капіталу з країни та підтримати своїх експортерів.
Торік товарообіг між Євросоюзом і КНР становив $425,6 млрд. Брюссель стурбований дисбалансом у торгівлі із КНР ($160 млрд на користь Китаю), і має намір ліквідувати його, досягнувши від Китаю підвищення курсу юаню. Новий міністр фінансів США Тім Гейтнер навіть звинуватив республіку в маніпулюванні валютним курсом з метою забезпечення цінової переваги китайської продукції на світовому ринку. Американська влада, поклавши більшу частину відповідальності за глобальний дисбаланс на КНР, теж підштовхує країну до зміцнення юаню. Щоправда, раніше американські чиновники, на відміну від Тіма Гейтнера, уникали різких формулювань. Експерти переконані, що політика адміністрації Обами в переговорах з Китаєм цього разу буде агресивнішою. Імпорт китайської продукції в США за 11 місяців минулого року досяг $312,7 млрд, тоді як обсяги американського експорту до КНР трохи перевищили $66 млрд.
Поки справа обмежується словесною перепалкою між офіційними представниками найбільших економік світу, Китай не має наміру ревальвувати нацвалюту, але й не планує знецінювати її. "Через падіння попиту на іноземних ринках роль обмінного курсу в стимулюванні експорту буде обмежена - це крок, про який не варто говорити", - сказав міністр торгівлі КНР Чень Демін.
Економісти запевняють, що проблеми, з якими зіштовхнулася світова економіка, валютною політикою все одно не вирішити. Світ переживає глобальне скорочення попиту, і курсові маніпуляції його не відновлять, а лише перерозподілять товарні потоки з однієї країни до іншої.
Взяти бар’єр
Як прогнозують експерти МВФ, обсяги міжнародної торгівлі у 2009 році можуть скоротитися на 2,8%. Утім, зниження буде пов’язане не так із підвищенням торговельних бар’єрів, як зі стагнацією попиту. Протекціоністські заходи не призведуть до таких важких наслідків, як за часів Великої депресії. За оцінками фахівців Дослідницького інституту міжнародної продуктової політики (США) Ентоні Буе і Девіда Леборда, якщо всі країни раптом підвищать ввізні мита до максимуму, передбаченого угодами в рамках СОТ, то середній рівень глобального тарифу подвоїться, а обсяги міжнародної торгівлі скоротяться на 7,7%. Але такий сценарій малоймовірний.
На думку заступника виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, запровадження торговельних обмежень не стане глобальним, а відтак їх вплив на світову торгівлю не буде катастрофічним. Розвинені економіки навряд чи захоплюватимуться обмежувальними інструментами, а підвищення імпортних тарифів на товари в інших країнах приживуть завдяки сильним внутрішнім ринкам. У кращому становищі опиняться держави, що розвиваються, які нещодавно увійшли до ЄС та отримали гарантований ринок збуту - 27 країн європейського континенту. Приміром, Польща максимально захищена від втрат у результаті підвищення торговельних бар’єрів. Торік ця країна реалізувала всередині ЄС понад 77% експортної продукції. Більше за інших постраждають малі економіки на кшталт української - зі слабким внутрішнім ринком і високим рівнем експортної залежності. Вони активно використовуватимуть обмежувальні інструменти, щоб захистити місцевих виробників, але в підсумку можуть зазнати ще більших втрат через запровадження торговельними партнерами протекціоністських заходів.
Олена Струк
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
