1441
Тюремна угода
Не навчившись користуватися системою штрафів, АМКУ пропонує ввести кримінальну відповідальність для керівників підприємств, причетних до картельних змов.
Сумнівні пропозиції
Антимонопольний комітет України пропонує створити новий механізм для боротьби з підприємцями, які грубо порушують антимонопольне законодавство. Про це в інтерв'ю повідомив в.о. голови АМКУ Олександр Мельниченко. Для реалізації цієї ідеї у відомстві розробили і надали на розсуд народних депутатів законопроект №3577 від 29.12.08 г. "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про встановлення відповідальності за антиконкурентні погоджені дії".
Суть запропонованих нововведень зводиться до того, що за тяжкі порушення підприємства будуть штрафувати, а їх керівників притягувати до кримінальної відповідальності. У зв'язку з цим борці з монополізмом прагнуть, щоб слідчі МВС, СБУ і Генпрокуратури брали участь у доказі провини топ-менеджерів підприємств. В АМКУ прогнозують, що після прийняття закону буде створений дієвий механізм оперативного виявлення і припинення конкурентних порушень.
Думки експертів з приводу ідей АМКУ розділилися. Дмитро Тараник, старший юрист юридичної фірми "Саєнко Харенко", говорить, що прийняття законопроекту №3577 розширить можливості АМКУ в припиненні антимонопольних порушень. А мета запропонованого документа - на його думку, не стільки встановлення кримінальної відповідальності, скільки заохочення активного і добровільного співробітництва керівників підприємств з правоохоронними органами в рамках розслідування справ про картельну змову.
"Нова стаття в КК повинна стати вагомим стримуючим фактором для директорів компаній, які планують подібні дії. Простіше кажучи, якщо буде такий закон, людина двічі подумає, перш ніж стати учасником змови", - пояснює пан Тараник.
У свою чергу, Любомир Дроздовський, партнер юридичної фірми "D&U Partners" вважає, що правоохоронні органі не повинні займатися цими питаннями. На його думку, антимонопольна політика держави повинна бути спрямована на нормативне забезпечення діяльності АМКУ як єдиного конституційного органу в сфері антимонопольного регулювання.
Страшилка для топ-менеджерів і власників
У законопроекті АМКУ пропонує внести поправку в Кримінальний кодекс України (КК; Закон №2341 від 05.04.01 р.) і в Кодекс про адміністративні правопорушення України (КпАП; Закон №8073 від 07.12.84 р.). Чиновники вважають, що потрібно скасувати ст.166-2 КпАП, що передбачає покарання у вигляді штрафу для керівників підприємств, визнаних винними в порушенні антимонопольного законодавства, а санкцію для топ-менеджерів, причетних до картельної змови, передбачити в ст.228 КК. Отже, зміниться і підслідність розслідування справ відносно директорів компаній. Нагадаємо: зараз такі справи розслідує АМКУ, штраф для керівників компаній, які беруть участь у картельній змові, становить 15-30 нмдг (255-510 грн.).
Після прийняття законопроекту докази причетності топ-менеджерів до картельної змови будуть збирати слідчі МВС, СБУ і Генпрокуратури. Директор повинен буде сплатити штраф у розмірі 1-5 тис. нмдг (17-85 тис.грн.), або йому буде загрожувати позбавлення волі на термін до п'яти років. За повторне здійснення подібного злочину керівника підприємства можуть позбавити волі на термін від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади протягом трьох років.
Але деяким керівникам вдасться уникнути карного переслідування. Так, у п.5 ст.228 КК вказано, що від карної відповідальності звільняються особи, які причетні до картельної змови, але вирішили заздалегідь добровільно про це повідомити АМКУ або правоохоронні органі. Михайло Гончарук, юрист правової групи "Домініон", стверджує, що подібні превентивні заходи існують у багатьох країнах. У той же час юрист радить підприємцям, які вирішили скористатися цією нормою, зважити всі за і проти: "Потрібно не тільки повідомити про антиконкурентні погоджені дії, але й активно сприяти розслідуванню злочину. Як показує практика, чиновники можуть неоднозначно оцінити рівень активності керівника в розслідуванні антимонопольної справи".
Олександр Суботін, партнер юридичної компанії "Тарасов і партнери", у цілому позитивно оцінює введення карної відповідальності за порушення антимонопольного законодавства. Адже карне покарання - достатньо ефективний метод стримування від порушень закону. У той же час пан Суботін відзначає, що ефективність стримування від порушень прямо залежить від механізму реалізації методу: виявлення порушень, їх фіксація, належне розслідування справ, прийняття рішень щодо таких справ.
"Проблема розслідування, на мою думку, буде полягати в тому, що органи внутрішніх справ, прокуратури і СБУ не мають досвідчених фахівців у сфері антиконкурентного законодавства, а такі справи будуть досить складні для розслідування", - резюмує юрист.
В АМКУ дотримуються іншої думки. У структурі силових відомств існують відділи з боротьби з економічними злочинами, тому в силовиків не виникне проблем з розслідуванням справ про картельну змову.
Підживлення для корупції
Також "антимонополісти" повідомили, що для підтвердження фактів причетності директорів компаній до антиконкурентних дій силовики будуть активно застосовувати стеження, методи негласного одержання інформації (прослуховування телефонів і т.д.). Любомир Дроздовський не виключає, що співробітники силових структур будуть розпоряджатися інформацією, отриманою під час оперативно-розшукових заходів відносно топ-менеджерів компаній, на власний розсуд: частину справ будуть розслідувати для поліпшення міліцейської звітності, а частину - закривати на стадії порушення кримінальної справи, зрозуміло, за відповідну винагороду.
"Отримана інформація може бути продана третім особам, але ймовірність цього невелика. Шантаж підприємців з боку правоохоронців, швидше за все, буде набирати таких форм: "У нас є матеріали, за якими ми можемо порушити кримінальну справу, а можемо і не порушувати", - стверджує юрист.
В АМКУ розуміють, що картельна змова може бути організована на рівні власників підприємств, а топ-менеджери можуть бути лише виконавцями. Чиновники говорять, що в такому випадку (ст.228 КК) до відповідальності будуть притягнуті і топ-менеджери, і власники підприємств або особи, причетні до встановлення завищених цін, перерозподілу регіональних ринків і т.д.
Правда, не зовсім ясно, як АМКУ збирається притягнути до кримінальної відповідальності власників, які часто є депутатами місцевих рад, які (ради) встановлюють тарифи на товари і послуги комунальних підприємств. Приклад: депутати Київради затвердили нові тарифи на проїзд у комунальному транспорті, які АМКУ визнав завищеними. Фактично Комітет повинен був би покарати депутатів, які встановили такі тарифи, але відповідно до законодавства народні обранці не несуть відповідальності за ухвалені рішення. Аналогічні проблеми можуть виникнути і при розслідуванні антимонопольних справ відносно державних підприємств.
Михайло Гончарук говорить, що запропоновані поправки в КК некоректні і що це дозволить "антимонополістам" і правоохоронцям порушувати справи проти підприємств і керівників, які припинили свою діяльність через кризу.
Поділяє думку юриста й Ігор Мурдій, комерційний директор ПП "Градотек" (м.Кіровоград; виробництво будівельних матеріалів; з 2007 р.). Він вважає, що в результаті введення кримінальної відповідальності для підприємців у чиновників з'являться важелі додаткового тиску на бізнесменів. Судіть самі: зараз підприємство може продовжувати свою роботу в період проведення антимонопольного розслідування. Після прийняття закону паралельно з антимонопольним розслідуванням, проведеним АМКУ, силові структури будуть мати можливість порушити кримінальну справу відносно порушника. Не виключено, що в якості превентивного заходу для керівника буде обраний арешт. У результаті підприємство може зупинитися. "Природно, підприємцям буде вигідніше укласти "мирну" угоду з чиновниками на енну суму, ніж зазнавати збитків від зупинки виробництва", - вважає підприємець.
При цьому пан Мурдій відзначає, що "антимонополісти" можуть виявити порушення в більшості підприємців. Справа в тому, що у вартість товару (послуги) включаються всі видатки, у тому числі й неофіційні платежі за одержання різних дозволів і т.д. Природно, що "корупційні" видатки неможливо провести через бухгалтерію. "Чиновники намагаються створити неринковий механізм контролю над цінами на товари і послуги. Прийняття законопроекту №3577 тільки підвищить корупційну складову, мовляв, прагнеш працювати рентабельно - плати, а якщо ні, то сядеш за ґрати", - ремствує підприємець.
Олександр Абаринов, виконавчий директор Асоціації "Всеукраїнське об'єднання торговців транспортними засобами" (м.Київ; з 2006 р.; 31 учасник), вважає, що, проштовхуючи законопроект №3577, чиновники намагаються створити механізми регулювання економічних процесів поліцейськими методами. Він сумнівається, що в країні зможуть посадити топ-менеджера за порушення антимонопольного законодавства. На його думку, в Україні існує карне покарання за корупцію, але в українських в'язницях сидять максимум кілька десятків колишніх чиновників. Причина - правоохоронці не можуть довести (або не прагнуть. - Ред.) вину цих людей. "Аналогічна ситуація буде і з організаторами картельних змов. АМКУ слід зробити відкритою систему розрахунків адміністративних штрафів, а не вводити кримінальну відповідальність для директорів компаній", - говорить пан Абаринов.
Максимальні штрафи
Експерти вважають, що для підвищення ефективності антимонопольної політики держави варто лише переглянути політику штрафів. Сьогодні максимальний штраф для компаній-порушників - 10% обігових коштів, отриманих за період роботи з порушенням антимонопольного законодавства, що є дуже серйозним заходом. Але АМКУ не штрафує на такі суми. Керівництво Комітету пояснює це тим, що застосування максимальних штрафів може поставити хрест на життєдіяльності підприємства. Олександр Суботін вважає, що при визначенні розміру штрафу АМКУ повинен керуватися законом, а не враховувати соціальну складову справи.
Показовим є розгляд АМКУ справи відносно двох компаній на ринку соняшникової олії. Під час п'ятимісячного розслідування "антимонополістам" вдалося довести причетність трейдерів до картельної змови (період, коли за 1 л соняшникової олії правили близько 12 грн. - Ред.). Комітет мав повне право стягнути з компаній 60 млн грн., але, у підсумку, розмір штрафу склав 1 млн грн.
Чиновники не стали застосовувати максимальні санкції, оскільки на засіданні АМКУ трейдери привселюдно визнали свою провину, у найкоротший термін пообіцяли знизити ціну на продукцію по всій країні і пообіцяли більше не порушувати правила конкуренції. Чиновники зважили всі "складові" і вирішили зменшити розмір штрафу в 60 разів. А за кілька місяців ціна на соняшникову олію однаково "підросла".
Ігор Лянной
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
