924
Держсетор сходив за покупками
— Казна та Політика
Реформа системи державних закупівель викликала збільшення на 20% в 2008 році частки відкритих торгів, повідомив вчора Держкомстат. У той же час кількість держзакупівель та учасників торгів різко скоротилося. Активне використання відкритих тендерів у Мінекономіки пояснюють врегулюванням законодавчих проблем і збільшенням порогу держзакупівель. Але це не викорінило практику відкатів, говорять експерти.
Вчора Держкомстат повідомив, що в 2008 році, коли Верховна рада скасувала закон, що регулює проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, кількість проведених тендерних процедур скоротилося на 16,7% - до 101 тис. У них взяли участь 161 тис. підприємств, що більш ніж у двічі менше, ніж в 2007 році (303 тис.). Скоротилася також кількість переможців у конкурсах - на 43% (до 62 тис. компаній), а також підписаних договорів - на 38% (до 66 тис.). У той же час до торгів було заявлено договорів на 224,4 млрд грн, що на 41,2 млрд грн більше, ніж позаторік. Сума підписаних контрактів зросла на 17,5% - до 167 млрд грн. Фактичні витрати підприємств склали 92,162 млрд грн, що на 2,5 млрд грн менше, ніж було витрачено в 2007 році.
Незважаючи на скорочення ключових показників галузі, покращилася ситуація із проведенням відкритих тендерів. В 2008 році їх було проведено на 9,2 тис. більше, але через загальне скорочення кількості тендерних процедур їх частка різко зросла - з 52,9% до 72,7%. Начальник відділу моніторингу, аналізу держзакупівель і держзамовлення департаменту держзакупівель Мінекономіки (уповноважений орган з контролю за ринком) Наталя Шимко відзначає, що конкуренція в цій сфері говорить про прозорість ринку держзакупівель.
Шимко впевнена, що до збільшення кількості відкритих торгів призвела реформа законодавства, зокрема підвищення Кабміном порогу держзакупівель після скасування профільного закону: для товарів і послуг - до 100 тис. грн, для робіт - до 300 тис. грн. "Раніше з мінімальною вартістю закупівель доводилося йти на тендер, тому зараз всі дрібні процедури виключені й залишилися тільки великі договори",- підтверджує заступник директора департаменту статистики торгівлі Держкомстату Валентина Кругляки.
Заступник начальника Одеського порту Юрій Васьков також відзначає, що учасникам держзакупівель полегшало і дешевше брати участь у тендерах: не потрібно витрачати кошти на розміщення інформації про закупівлю та викуп тендерної документації. "Сьогодні це практично безкоштовно. Витрачатися однаково доводиться, іноді потрібна банківська гарантія, але прямих фінансових платежів не передбачено. Будь-яка компанія може подати документи і брати участь у торгах",- сказав Васьков.
Втім, ринок держзакупівель дотепер залишається непрозорим. За словами президента Асоціації підприємців і промисловців-постачальників товарів, робіт і послуг для держпотреб Володимира Доброскока, за виграш у тендері деяким компаніям доводиться платити замовникові до 10-30% від суми закупівлі, а умови конкурсу іноді прописуються під конкретні підприємства. Тому аналітик Центру економічних і соціальних досліджень Світлана Таран впевнений, що регулювати ринок закупівель повинен закон, а не постанова Кабміну. "Зростання кількості відкритих торгів - це гарна тенденція, але потрібно враховувати й українські реалії: і у відкритих тендерах домовляються, проводяться фіктивні тендери з фіктивними учасниками",- говорить Таран.
Володимир Доброскок додає, що необхідно посилити відповідальність за порушення процедури держзакупівель, як у Росії, і створити окреме агентство з контролю за ринком, що не підзвітно уряду, як у Молдавії.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
