"Ъ": Відсоткова залежність


"Ъ": Відсоткова залежність

Зростання курсу долара на 60%, скорочення доходів населення і втрата майже 1 млн чоловік роботи викликали активне зростання обсягу проблемних кредитів - до 10-15% від портфеля банків. Левова частина валютних позик населенню в портфелях - 72% - змусила банки піти на пролонгацію кредитів і тимчасову приморозку ставок. Але знижувати процентні ставки, як це роблять західні банки, українські банкіри поки не наважуються.

Подвійний удар

Економічна криза спровокувала розвиток в Україні двох паралельних трендів: зростання безробіття і боргового навантаження на позичальників. Тільки офіційна кількість безробітних до лютого 2009 року досягла 930 тис. чоловік. З жовтня обмінний курс долара виріс більш ніж на 60%, різко збільшивши гривневе обслуговування кредитів в іноземній валюті. Їх обсяг, за даними Нацбанку, становить 72,6%, або 195,24 млрд грн, кредитного боргу фізичних осіб.

Самі банки вкрай неохоче діляться інформацією про проблемні кредити. Проте ці цифри оприлюднюють рейтингові агентства. Так, згідно з даними Fitch Raiting, до кінця 2008 року рівень проблемних кредитів у ВіЕйБі Банку досяг 7,8% портфеля, Кредитпромбанку - 5,8%, Сведбанку - 4,5%, банку " Кредит-Дніпро" - 3,7%, Укргазбанку - 3%, Приватбанку - 2,6%, Родовід Банку і ПУМБ - 1,6%. Велика проблемна заборгованість стала одним з факторів зниження рейтингів чотирьом банкам із цього списку до дефолтних рівнів - СС і ССС. При цьому дані НБУ за 2008 рік говорять про дворазове зростання в IV кварталі резервів під заборгованість з кредитів до 42,454 млрд грн, що становить 5,72% активів (було 4,19%).

Гендиректор "Європейського агентства з повернення боргів" Олександр Ільчук вважає, що банки, які активно видавали іпотечні, авто- і споживчі кредити, мають рівень неповернень 10-15%. "А п'ять-сім найбільших банків перебувають поблизу критичного рівня в 20%, що загрожує їм банкрутством", - впевнений він. На його думку, зростання проблемної заборгованості підсилює зростання безробіття і курсу долара.

Кредитні рецепти

Привселюдно банки говорять про готовність іти назустріч клієнтам, щоб не допустити зростання неплатежів. Їх основні пропозиції зводяться до реструктуризації боргів. Приміром, начальник управління розвитку продуктів для приватних клієнтів ОТП Банку Олексій Руднєв говорить, що його банк передбачив пролонгацію кредитних договорів на термін до 10 років, а до 31 грудня 2009 року не буде підвищувати ставки та інші платежі з діючих кредитів, що могло б призвести до збільшення їх вартості: "На термін до двох років процентні ставки знижуються з наступною компенсацією.

Встановлений мораторій на примусове виселення за проблемними кредитами, якщо клієнт платить вчасно і у повному обсязі відсотки, погодив і підписав з банком план реструктуризації". Банки також готові приймати в погашення кредиту валюту від родичів клієнтів, сказав начальник управління роздрібних продуктів ВТБ Банку Віталій Абаєв. " Для клієнтів з автокредитом, споживчим кредитом і кредитом готівкою ми пропонуємо зменшення суми щомісячного платежу шляхом пролонгації терміну кредиту", - говорить директор з продажу і дистрибуції роздрібного бізнесу Альфа-банку Кшиштоф Медрала. ВіЕйБі Банк клієнтам з простроченням з кредиту не більш 30 днів гарантує канікули на шість місяців. "Кредитні канікули надаються на виплату основного тіла кредиту, відсотки клієнт повинен платити щомісяця", - говорить начальник департаменту роздрібного бізнесу ВіЕйБі Банку Антон Шаперенков.

Збільшення терміну кредиту, як і кредитні канікули, має на меті знизити короткочасне боргове навантаження на клієнта, тоді як фактичний прибуток, який одержить банк від клієнта, буде вищим, ніж передбачалося при укладанні кредитного договору. Це підтверджують дані НБУ про те, що тільки в IV кварталі на тлі кризи банки на підвищенні процентних ставок і комісій заробили стільки ж, скільки в сумі за перші три квартали.

Жоден з банків поки не пішов на те, щоб розділити курсові ризики з клієнтами та узяти частину збитку на себе. Ще в грудні міністр фінансів Віктор Пинзеник закликав банки дозволити клієнтам погашати тіло кредиту або відсотки за офіційним курсом (7,7 грн/$); знизити процентну ставку у випадку дочасного погашення частини кредиту; погашати тільки тіло кредиту, звільнивши від оплати відсотків; перевести частину кредиту в гривню за курсом на момент його видачі.

Клієнт не все стерпить

В основному позичальники скаржаться на необґрунтоване, на їх думку, підвищення процентних ставок в однобічному порядку. "Мені надіслали лист про підвищення ставки з іпотеки з 14% до 20% у доларах. Якщо я не погоджуся, мені треба дочасно повернути кредит, притому що на бланку стояв напис 'рекомендується до виконання'. Коли я прийшла до банку розібратися в причині підвищення, менеджер повідомив, що середня ставка з валютних кредитів на ринку - 30%, а банк працює в ринкових умовах. А через шість місяців передбачений черговий перегляд ставок", - розповіла екс-співробітниця ІК "Сократ". Від позичальника потрібно вимагати погасити за раз до половини кредиту, щоб хоча б зберегти ставку. "Якщо позичальник відразу гасить половину суми кредиту, то ставка не підвищується, якщо гасить 30% - підвищується на 1%, якщо продовжує платити за графіком - іде планове підвищення ставок на 1,5-2%", - сказали в ПриватБанку. Як повідомили в Держспоживчстандарті, в 2008 році до них надійшло 180 скарг клієнтів на необґрунтоване підвищення ставки.

Юристи радять позичальникам намагатися домовитися з банком. "Оплата кредиту повинна відбуватися в рамках підписаного договору, а не за дзвінком банку або колектора. При підвищенні ставки банки посилаються на підвищення облікової ставки, яке відбулося ще у квітні 2008 року, на 2%, а самі підвищують на 5-10%, - обурюється управляючий партнер фінансової компанії Best Credit Anticollection Роман Кокшаров. - Навіть серед великих банків поширені випадки, коли клієнтові піднімають ставку, але не сповіщають про це, наприклад відправляють лист без повідомлення. Клієнт платить за старою ставкою, а потім йому кажуть, що раз він платив, виходить, був згодний з підвищенням, і вводять санкції за прострочення".

Такі випадки бувають навіть в "дочках" іноземних банках. "Банк підвищив мені ставку з доларового кредиту на квартиру з 12% до 19% у листопаді, але не сповістив про це. Я продовжував платити, а через два місяці виявилося, що мені виписали штраф за несвоєчасне погашення кредиту, - розповів юрист однієї з адвокатських фірм Києва. - У мене була можливість погасити весь кредит відразу, але банк ввів комісію на дочасне погашення 9,5% від суми кредиту - $9,5 тис., хоча такого пункту в мене в договорі немає. Я подав позов до суду, а коли сповістив про це банк, вони відразу сказали, що була припущена помилка і ніяких комісій мені не нараховують".

Втім, далеко не кожний позичальник готовий почати судову суперечку з банком. " У мене була заборгованість з кредиту на квартиру в 40 днів, і банк зажадав повернути позику дочасно, давши на це два тижні. До цього я три роки платив за кредитом в точно призначений день, - розповів приватний підприємець, який побажав залишитися невідомим. - Якщо банк може дозволити собі таке, я теж. Квартира не була в заставі, я переписав її на тещу і прописав дитину. Якщо банк захоче забрати моє майно, охоче віддам йому будинок у Слов'янську, який коштує $1,5 тис.".

Компроміс неможливий

Переведення кредиту з долара в гривню може бути невигідне позичальникам - на гривневі кредити діють більш високі ставки. За даними НБУ, середня ставка з гривневих кредитів у січні досягла 26,5% ( рік тому - 14,6%). Середня ставка в іноземній валюті навіть упала - з 10,9% до 10,4%. За даними агентства "Простобанк Консалтинг", середня ставка автокредитів у доларах - 16,2% (інші кредити вже не відслідковуються), у гривні ставки коливаються від 20% до 70%. "Ми практикуємо перехід з валютного кредиту в гривневий, але кількість реальних угод можна порахувати на пальцях однієї руки. Процентна ставка з кредитів у гривні у два рази вища, ніж у валюті. Але позичальники чекають на диво - падіння долара", - говорить заступник голови правління СЄБ Банку Мантас Шукявічюс.

Якщо ж клієнт і банк не можуть домовитися, то обидві сторони зустрічаються з проблемою відчуження застави. "У нас поки не було випадків відчуження застави за кредитом при несплаті, - говорить заступник голови правління БМ Банку Інтарс Слока. - Якщо отримана від продажу застави сума буде недостатня для покриття кредиту, банк має право звернутися до суду про стягнення відсутніх коштів". Але суд може зобов'язати клієнта оплатити не тільки борг, але й судові витрати банку, говорить начальник управління кредитних продуктів роздрібного банкинга Укргазбанку Дмитро Замотаєв. "У нас були прецеденти, коли люди добровільно приходили і пропонували передати банку право власності на майно за рахунок виконання основного зобов'язання", - додає голова правління БГ Банку Костянтин Полосков.

Тому від банків потрібно знайти більш діючі механізми боротьби з неплатежами. "Потрібні законодавчі зміни. Є ідея перевести валютні кредити в гривневі за фіксованим курсом, є ідея профінансувати Державну іпотечну установу, щоб вона викупила у банків їх іпотечні портфелі. Багато банків будуть продовжувати і реструктуризувати зовнішні борги, а тим, хто не зможе це зробити, буде допомагати НБУ", - говорить аналітик ІК Dragon Capital Олег Пронін.

Динаміка зміни процентних ставок банків з кредитів в 2008-2009 роках ( з урахуванням овердрафту)

Місяць У гривні,% В іноземній валюті, %
Січень 2008 року 14,6 10,9
Лютий 15,1 10,8
Березень 15,6 10,9
Квітень 16,7 10,9
Травень 17,7 11,4
Червень 17,6 12
Липень 17,6 11,6
Серпень 18 12,1
Вересень 17,7 12,5
Жовтень 19,4 12,8
Листопад 21,9 11,5
Грудень 21,6 12,6
Січень 2009 року 26,5 10,4

Джерело: Національний банк

Олексій Рєзников, партнер юридичної фірми Magisters

"Бізнес-Прагматизм ставить за обов'язок банкам іти назустріч"

- З якими проблемами звертаються до вас клієнти банків?

- Перший етап звернень був наприкінці осені-початку зими через сумно відому постанову Нацбанку №319, що рекомендував банкам не віддавати депозити. Можна зрозуміти, що в такий спосіб НБУ прагнув не допустити паніки і відтоку коштів. Але юридично це суперечить Цивільному кодексу, оскільки вклад фізичної особи може бути відкликаний у будь-який момент.

Тому людина може звернутися до суду. Зараз пішла хвиля нових звернень щодо валютних кредитів. Люди брали їх, тому що ставки були нижчими, ніж з гривневих, і в основному купували на ці кошти нерухомість. При такому обвалі гривні люди не встигають заробляти, щоб сплачувати борг. Формально банк правий, тому що людина, беручи кредит, читала договір, брала на себе ризики валютних коливань. Але потрібно оцінювати ситуацію глобально. Іпотечні договори - непрості: люди живуть у цих квартирах, там можуть бути прописані неповнолітні діти. Виникає цілий набір складностей - і банк буде довго звертатися за стягненням, виписувати мешканців із квартир, потім продавати.

- Що в цьому випадку робити позичальникові?

- Логічним буде знайти розумне рішення з метою реструктуризації цієї заборгованості. Я раджу людям звертатися до банку, пояснювати, що доходи не поменшали, вести переговори про зменшення відсотків або надання кредитних канікул. І якщо в банку працюють розумні менеджери, вони повинні піти назустріч. Краще зберегти позичальника, який однаково приносить якусь копійку, ніж воювати з ним, тому що ця війна набире масовий характер. У США із цим просто, там немає гуманізму. Ти не погасив кредит - завтра ти на вулиці, це твої ризики. У нас у цьому плані соціалістична країна. Зараз бізнес-прагматизм ставить за обов'язок банкам іти назустріч, тому що ті, хто цього не зробить, лопнуть швидше.

- Чому банки підвищують ставки з кредитів?

- В усьому світі знижені податковий тиск і кредитні ставки, щоб дати економіці трохи отямитися. Банки розуміють, що перегинають планку, але їх підхід можна зрозуміти: підвищуємо ставку на максимум - хтось погодиться, з кимось договір буде розірваний, і тільки одиниці підуть до суду.

- Що може стабілізувати фінансову ситуацію?

- Банкіри рано чи пізно зберуться і вимагатимуть кардинальних змін у регуляторній політиці Нацбанку, інакше вони не витримають. Що б не придумали в кожному конкретному банку - якщо не буде системних змін, вони не впораються з неповерненнями. Потрібно здійснити декілька якихось системних чудес, щоб ми почали довіряти банкам. Зараз вони тільки підвищують депозитну ставку - у людини спрацьовує мотивація, і вона несе гроші під 25%. Відповідно, банку потрібно видавати кредити під 30%, щоб виплатити вклади. Довіру до банківської системи може викликати тільки нормальна політика НБУ, а поки там розвиваються скандали навколо посади глави, довіри не буде.

Тарас Кириченко, заступник голови правління УкрСиббанку

"Більшість людей не винна в погіршенні своєї платоспроможності"

- Яким позичальникам ви підвищуєте кредитні ставки?

- Ніяким. Ми підвищували ставки влітку 2008 року і не всім, а тільки тим позичальникам, у кого були прострочені платежі і невиконані зобов'язання. Дисциплінованим позичальникам УкрСиббанк ніколи ставки не підвищував. І зараз підвищення не стало масовим інструментом. Якщо клієнт готовий прийти і реструктуризувати заборгованість, ми йдемо йому назустріч.

- Що вживає банк відносно позичальників, в яких виникло прострочення з платежів?

- Банк аналізує добробут позичальника, дізнається, чому виникло прострочення, які перспективи погашення кредиту, і ухвалює індивідуальне рішення. У нас немає мети підвищити ставку. Ми прагнемо допомогти гарному клієнтові виконати свої зобов'язання за договором. Якщо позичальник поганий, ми готові вживати інших заходів, аж до примусового стягнення застави через суд.

- Коли ви починаєте процедуру стягнення застави?

- Для того щоб почати процедуру, ми повинні переконатися, що немає реальних перспектив погашення боргу. Якщо клієнт не йде на контакт, втратив джерела погашення боргу і не можна знайти іншого рішення, то починається процес вилучення застави.

- Як банк реагує на звернення клієнтів за пільгами при погашенні кредиту?

- Ми оцінюємо його пояснення, дивимося, що в нього в заставі. Наше завдання - допомогти позичальникові погасити кредит при чіткому розумінні того, як це буде відбуватися. Якщо допомогти нічим не можна, відбувається стягнення застави через суд згідно з кредитним договором. Буває дуже багато випадків, коли позичальник добровільно вирішує віддати заставу. Але це не означає, що він перестає бути зобов'язаним виплачувати гроші з кредиту. Він повертає заставу, але нам потрібна не застава, а гроші, тому застава повинна бути реалізована, а гроші - зараховані на рахунок погашення кредиту. Важливо не те, за якою ціною позичальник продає заставу, а як він закриває заборгованість. Якщо вона не закрита, то позичальник ще залишається нам винен.

- Чи можуть ваші позичальники змінити валюту кредиту?

- Більшість людей не винна в погіршенні своєї платоспроможності. Причина - зростання курсу долара і фінансова криза. Ми дозволяємо нашим позичальникам перекредитуватися з іноземної валюти на національну, але це не означає, що клієнт буде платити менше - він буде платити навіть більше. Ставка з гривні формується з розрахунку вартості гривневих ресурсів на ринку. Зараз це близько 30% річних, а за короткі гроші банки платять 60-100%. Тому позичальник, в якого 10-15% з кредиту у валюті, перейшовши в гривню, позбувається валютного ризику, але одержує істотне зростання щомісячних платежів. При нинішніх процентних ставках і ситуації з ліквідністю гривні це складно реалізований сценарій.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua