14352
Депозитне свавілля
— Кредит&Депозит
Відмови комерційних банків видавати депозити, що були рідкісним явищем наприкінці минулого року, до кінця січня перетворилися на реальну проблему. За різними оцінками, у січні перебої з виплатами коштів з вкладів, термін яких минув, виникли в 15-20 українських банках.
Пояснюючи причини відмов, фінансисти, як правило, посилалися на відсутність грошей через зростання заборгованості по кредитах або виплатах за зовнішніми зобов'язаннями. Однак юристи запевняють, що отримати депозити з банків цілком реально, але рецепт успіху один - судитися.
Боржників побільшало
Доказом стрімкого збільшення випадків неповернень депозитів, термін яких минув, стало втручання Президента минулого тижня. "Хочу підкреслити неприпустимість таких дій банківських установ в умовах складної фінансової ситуації", - говорилося в листі Віктора Ющенка голові Нацбанку, у якому він зажадав від Володимира Стельмаха вжити заходів і покарати несумлінні банки. У НБУ не заперечують наявність проблеми.
"Якщо в жовтні-листопаді клієнти скаржилися в основному на заборону на дострокове зняття вкладів, то сьогодні - на відмову банків повертати депозити після закінчення строку. Найбільша кількість скарг надходить від вкладників найбільших банків", - розповів директор департаменту платіжних систем Нацбанку Віктор Кравець.
На початок лютого серед банків, що не повернули депозити, були помічені Укрпромбанк, Промінвестбанк, "Надра", Родовід Банк, Банк регіонального розвитку, а також "Київ", "БІГ Енергія", "Фінансова ініціатива" і деякі інші. Сьогодні фінустанови-боржники, умовно ділять на дві групи: ті, які взагалі відмовляються видавати кошти, та ті, які хочуть вдатися до півзаходів.
"Хтось повертає гроші частинами, хтось пропонує безготівково перевести на рахунок в інший банк, а дехто - забрати валютні вклади в гривні за ринковим курсом", - розповів директор департаменту організації продажів продуктів роздрібного бізнесу банку "Фінанси і Кредит" Ігор Шевченко.
Відмовляючись видавати вкладникам заощадження, фінансисти, як правило, посилаються на два виправдання. "Банки зіштовхнулися зі скороченням надходжень: з одного боку, у них виникають проблеми з погашенням кредитів, а з іншого - їм доводиться розраховуватися за зовнішніми позиками та з вкладниками, що відмовляються продовжувати депозити", - розповів аналітик групи DCH Іван Угляниця. "У фінустановах виникають просто колосальні розриви ліквідності", - доповнив його голова правління Терра Банку Сергій Щербина.
Банки замордують судами
Утім, фахівці запевняють, що навіть з банку, який перебуває в жалюгідному стані, можна витрусити свої кошти.
"Потрібно повністю формалізувати свої відносини з фінустановою: кожне звертання до неї повинне бути письмовим і зареєстрованим, при цьому необхідно вимагати також письмових відповідей. Озброївшись цими документами, потрібно звертатися до юристів, складати позовну заяву і судитися", - зазначив перший заступник голови правління Партнер-банку Андрій Оністрат. Успіх і тривалість судових розглядів у першу чергу залежать від типу депозитного договору, підписаного вкладником. Усього їх два: в одному випадку вирішення спірних питань відбувається в районних судах, в іншому - у третейському, створеному при Асоціації українських банків. Третейські суди, за словами експертів, найменш зручні для пересічних вкладників.
"Є сумніви, що суд, створений при АУБ, буде повністю незалежним при розгляді суперечки між банком і його клієнтом. Ми не говоримо про порушення, але вкладникові варто готуватися до затягування процесу", - підкреслив керуючий партнер адвокатської компанії "Соколовський і партнери" Владислав Соколовський.
"Якщо АУБ - створена банками організація - прийме необ'єктивне рішення, то його не можна буде оскаржити. Специфіка третейських судів полягає в тому, що їхні рішення, відповідно до чинного законодавства, не можуть бути оскаржені в апеляційному суді", - доповнив його партнер консалтингової компанії "Діалог-Класик" Артем Новіков. Ще одна незручність: вигравши процес у третейському суді, потерпілому необхідно звернутися до звичайного районного суду за виконавчим листом, на який можна очікувати близько місяця. "У підсумку на розгляд справи та одержання всіх необхідних паперів може піти як мінімум чотири-п'ять місяців", - пояснив "ДС" пан Соколовський.
Ще довше може тривати розгляд у районному суді, оскільки банк напевно задіє весь арсенал заходів для затягування позову: починаючи з неявок на процес та затримок у наданні документів і закінчуючи апеляціями після програшу справи. За різними оцінками, у цьому випадку розгляд може тривати як мінімум шість-сім місяців. Хоча нерідко юристи знаходять виходи і з таких ситуацій.
"Ми застосували досить просту схему. Клієнт оформив заднім числом договір позики під заставу банківського депозиту з одним з родичів. Після чого останній подав до суду на нашого вкладника за неповернення кредиту, і суд ухвалив рішення щодо стягненні цієї застави - банківського депозиту. Після одержання виконавчого листа на списання необхідної суми клієнт повернув собі гроші. Банк не притягувався до суду як відповідач, і на весь процес пішло приблизно півтора місяці", - розповів юрист однієї з київських юрфірм.
Експерти запевняють, що суди далеко не завжди переймаються тяжким становищем банків, і нерідко позиви не просто повертають вкладникам своє, але й допомагають заробити, включивши до позовної заяви вимогу щодо відшкодування втраченої вигоди.
"Найпростіший спосіб її розрахунку - це сума відсотків, що вкладник міг би одержати, розмістивши вклад в іншому банку на той період часу, протягом якого йому не повертали депозит. Цю суму можна стягнути", - розповіла юрист юридичної компанії "Арцингер і Партнери" Наталія Хильчишина.
Вкладникам заплатить НБУ
У найближчі місяці фахівці прогнозують стрімке зростання кількості позовів з банками. Однак передбачається, що все-таки вирішальне слово в протистоянні між банками і вкладниками скаже Нацбанк.
"Єдиний дієвий захід НБУ стосовно банків, що не повертають депозити, - це рефінансування. Регулятор може його спочатку надати, а потім проконтролювати цільове використання коштів", - пояснив ситуацію Віктор Кравець.
Правда, переконувати в доцільності надання такого фінансування тепер доведеться не тільки НБУ, але й Кабмін, з яким уже з початку лютого необхідно погоджувати його надання більш ніж на 14 днів. Відповідна постанова КМУ і Нацбанку була прийнята два тижні тому.
"Впевнений, що нові правила надання середньострокового рефінансування вивчатимуться у найближчі тижні. Можна не сумніватися, що за шкалою зростання неповернень по кредитах і збільшення черг вкладників у банках, останні почнуть активніше оформлювати заявки на кредити НБУ. На сьогоднішній день це єдине джерело коштів для фінансової системи", - резюмував заступник голови правління одного з київських банків.
Антон Одарюк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
