6239
Безголів’я
Національний банк остаточно втратив політичну незалежність. У головного банкіра країни здали нерви, і у війні прем'єра проти президента він відкрито переметнувся на бік Віктора Ющенка. Це може коштувати Володимиру Стельмаху крісла. Втім, ця втрата виглядає справжнім дріб'язком у порівнянні з погрозами, які постали перед всією країною у зв'язку з тим, що НБУ в умовах фінансової кризи перетворюється в поле запеклої політичної битви.
За що парламент висловив недовіру главі НБУ
- Рефінансування з наданням переваг окремим комерційним банкам
- Непрозора система організації валютного ринку
- Дестабілізація курсу національної валюти
- Відхилення від надання інформації про стабілізаційні позики комбанкам
- Неефективність боротьби з доларизацією економіки
- Нездатність передбачати зростання ризиків у банківській системі
- Низька якість дій правління НБУ в період кризи
- Непрозора система організації валютного ринку
- Дестабілізація курсу національної валюти
- Відхилення від надання інформації про стабілізаційні позики комбанкам
- Неефективність боротьби з доларизацією економіки
- Нездатність передбачати зростання ризиків у банківській системі
- Низька якість дій правління НБУ в період кризи
Днями на виставці в одному з елітних художніх салонів стався забавний конфуз. Відразу після офіційної церемонії відкриття запрошені VIP-персони, на диво організаторів, кинулися не картини розглядати і не з художником спілкуватися, а... оточили щільним кільцем главу правління комерційного банку з першої десятки, який заглянув з дружиною на світський захід. Усіх цікавило, що ж далі буде на фінансовому ринку. "Та коли ж уже цього Діда знімуть?" - несподівано скрикнув банкір хвилин п'ять по тому, втомившись відповідати на розпити, і спішно ретирувався із салону. Дід - неофіційне прізвисько глави Національного банку України Володимира Стельмаха.
Його дії на нинішній посаді, схоже, остаточно стомили не тільки банкірів і політиків, але і його самого. Власне, інакше нема чим пояснити те, що в розпал фінансової кризи голова НБУ дозволив собі спочатку тривале відрядження за кордон (його мета і точне місце призначення так і залишилися загадкою), а потім відпустку на невизначений термін (формально він має право відпочивати 51 день). В принципі, у бажанні 70-річного чиновника провести час в Австрії немає нічого недозволеного. Якщо не враховувати, що саме в цей час Національний банк втратив останні залишки своєї незалежності.
Коли Верховна Рада визнала свою постанову чотирирічної давнини про призначення Стельмаха главою НБУ такою, що втратила чинність, безвладдя на фінансовому ринку набуло всіх ознак анархії. Командувати взялися всі відразу. Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що НБУ не буде фінансувати банки, які відмовляються співробітничати з аграріями, а також запропонувала ввести тимчасову адміністрацію в банку "Надра". А поки президент Віктор Ющенко, також порушуючи межі повноважень, вступив з нею щодо цих питань у дискусію, комуніст Петро Симоненко запропонував взагалі перепідпорядкувати Нацбанк парламенту.
У цій ситуації в. о. глави Нацбанку Володимир Шаповалов не вигадав нічого кращого як овалитсия з критикою на адресу Кабміну, звинувативши його в провокуванні фінансової кризи. І тим самим зайвий раз підкреслив, що головний банк країни більше не є політично нейтральною структурою. У політичній війні Тимошенко і Ющенка він опинився на боці президента.
Ну а чим загрожує втрата НБУ незалежності, всі українці відчули на своїх гаманцях в останні дні січня. Після декількох днів зміцнення курс гривні на міжбанку знову впав (з 7,8 до 8,1-8,5 грн./$). Відбулося це після того, як Нацбанк демонстративно проігнорував прохання Тимошенко в терміновому порядку продати НАК "Нафтогаз України" $15 млн для виплати зовнішнього боргу. Сума відносно невелика, але від шоку через цинічну політизацію відносин Кабміну і Центробанку ринок не відійшов і дотепер.
Навіщо їм НБУ?
Можна скільки завгодно називати звичайним збігом той факт, що президент України 15 січня нагородив бізнесмена Дмитра Фірташа орденом "За заслуги", а найбільшим одержувачем кредитів від НБУ за останні три місяці став банк "Надра", який пов'язують з Фірташем. Але від цього збіг не перестає бути фактом. Нинішній менеджмент Національного банку фактично є командою президента. А це в умовах кризи надає Віктору Ющенкові колосальні можливості впливати на стабільність тих чи інших банків. Хоча Юлія Тимошенко у своїх підозрах пішла ще далі і привселюдно звинуватила главу держави в намірі банально заробити на грошах, які НБУ виділяє на стабілізацію комерційних банків (за останні три місяці це близько 74 млрд грн.).
Президентська команда, у свою чергу, не сумнівається, що контроль над НБУ потрібний Юлії Тимошенко для того, щоб включити друкарський верстат і залатати бюджетні діри. Власне, діри вже є. За попередніми даними Держказначейства, план доходів від податків і митних зборів за підсумками січня не буде виконаний і наполовину (48%). Борги перед пенсіонерами і бюджетниками можуть різко підірвати шанси Леді Ю на майбутніх президентських виборах через рік.
До речі, Банкнотно-монетний двір НБУ на найближчих виборах претендує на ексклюзивне право друкувати виборчі бюлетені. А наскільки важливо для політика мати на руках невраховані бюлетені і що з їх допомогою можна зробити, вся країна ще пам'ятає з минулих президентських виборів. Не виключено, що цей фактор також є одним з найважливіших у протистоянні двох політичних гігантів за контроль над будинком на вулиці Інститутській.
По-старому вже не буде
Порушивши нейтралітет у конфлікті Ющенка і Тимошенко, Володимир Стельмах і його команда спровокували перегляд місця НБУ в нинішньому політикумі. Депутати раптом зрозуміли, наскільки потужною зброєю може стати крісло головного банкіра країни, якщо його використати в політичному протистоянні. Депутат-бютівець Сергій Терьохін нині спокійно говорить навіть про можливість прямого підпорядкування Нацбанку Мінфіну шляхом внесення змін до Конституції: "Необхідний капітальний ремонт нормативної позиції Національного банку. Потрібно вирішити, що таке НБУ. Наприклад, Федеральна резервна система в США визначає рішення міністерства фінансів, а в Японії Національний банк є маленьким департаментом міністерства фінансів. Але всі вони працюють для досягнення головного завдання - контролю над інфляцією".
Як стало відомо, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко дала розпорядження кільком депутатам своєї фракції для підготовки пакету законопроектів, які кардинально змінять нинішню політичну вагу Нацбанку. Але ідеологія прийдешніх змін ще формується.
Прихильники президента в парламенті виступають категорично проти намірів БЮТ, обіцяючи заблокувати будь-які спроби поставити НБУ в залежність від Кабміну. Депутат фракції НУНС Станіслав Аржевітін стверджує, що під тиском уряду наприкінці минулого року НБУ вже один раз пішов на пряму емісію гривні, щоб компенсувати дефіцит у Пенсійному фонді на кілька мільярдів гривень, і Тимошенко просто сподобалася ідея використання грошового верстата. Втім, Аржевітін відразу додає, що уникнути законодавчих змін за підсумками скандалу навколо НБУ навряд чи вдасться. За його словами, єдиним компромісом, на який може піти президентське крило парламенту, є обмеження права політиків очолювати Нацбанк, а також входити в Раду НБУ: "Рада Національного банку повинна бути сформована не за політичною ознакою, а винятково з професіоналів, аналітиків, незалежних від фінансових груп. Поки ми не виведемо депутатів з Ради НБУ і не поставимо в неї людей з досвідом і репутацією, ми завжди будемо мати політичні проблеми в Національному банку".
Опозиційна Партія регіонів у цій ситуації, схоже, підтримає будь-яке рішення, що поглибить кризу у відносинах Ющенка і Тимошенко. Регіонал Василь Горбаль вважає, що Володимир Стельмах звільнений Радою незаконно. У той же час депутат готовий підтримати його звільнення, якщо при цьому буде дотримана законна процедура, тобто відповідне рішення прийме президент. Ющенко найближчим часом, звичайно ж, таке рішення не прийме, а регіонали особливо на цьому і не наполягають. Адже нинішня анархія на фінансовому ринку лише додає їм політичних балів у розрахунку на майбутні президентські вибори. Зараз вони вже передчувають реакцію Міжнародного валютного фонду на ситуацію навколо НБУ.
"Якщо слухати все, що було у Верховній Раді щодо питання Нацбанку, це марення, що лилося потоками... Але я вважаю, що в місії МВФ працюють адекватні люди, і вони все зрозуміють", - говорить Горбаль. І додає, що місія МВФ напевно врахує нинішній скандал при розгляді чергового кредитного траншу для України.
Чим все це загрожує?
Відмова в наданні кредиту МВФ, загальний обсяг якого становить $16,5 млрд, може дійсно виявитися найпершим наслідком нинішнього безвладдя на фінансовому ринку. Рада директорів Фонду розгляне звіт своєї місії, що зараз працює в Києві, у лютому. Якщо рішення буде негативним, уряду буде просто нічим закрити вибоїни в держбюджеті. Першими жертвами відсутності свіжих траншів від МВФ ризикують стати пенсіонери та працівники бюджетних установ. Про нові урядові інвестиції в економіку та вливання у капітал держбанків, на які всерйоз розраховують багато підприємців, у такому випадку і мови бути не може.
Ще більш серйозні наслідки може спричинити втрата Нацбанком управління фінансовим ринком, якщо за справу знову візьмуться валютні спекулянти. Для припинення некоректних ігор з курсом найбільш дієвим інструментом, з досвіду попередніх криз, завжди було безпосереднє спілкування керівника НБУ із главами комбанків. Під час прямих переговорів Нацбанк завжди знаходив баланс між батогом і пряником для фінансистів, які рвуться до легкого заробітку. Зараз, коли керівництво НБУ в стані цілковитої невизначеності, воно стрімко втрачає авторитет навіть у банкірів. Директор Інституту економічного прогнозування і член Ради НБУ Валерій Геєць вважає, що якщо курс гривні знову пірне вниз, підприємства та фізособи просто припинять оплачувати кредити. І тим самим прискорять серію голосних банкрутств. "Країні зараз як ніколи потрібний сильний Нацбанк, - говорить економіст, - дуже важливо, щоб керівництво НБУ відчуло відповідальність за поновлення економічного зростання, розділило цю відповідальність з урядом".
Але якщо Нацбанк залишиться під крилом президента, який запекло намагається протриматися при владі, це буде ще півлиха. Набагато більші неприємності очікують країну, якщо такий контроль одержить команда уряду. 28 січня перед засіданням Кабміну міністри на неофіційному рівні всерйоз обговорювали можливість прямої грошової емісії на суму близько 30 млрд грн. Цікаво, що при цьому абсолютно не враховувалося, що контроль над грошовим верстатом - компетенція НБУ. Схоже, з нинішнім керівництвом Нацбанку на Печерських пагорбах вже ніхто всерйоз не рахується.
Хто наступний?
Мабуть, єдиним варіантом швидкого вирішення проблеми незалежності Національного банку є обрання нового глави правління в мінімальний термін. Але для цього президент Віктор Ющенко повинен спочатку відмовитися від намірів зберегти на цій посаді свого близького товариша Володимира Стельмаха, а потім пройти складну процедуру визначення нової компромісної кандидатури, яка влаштувала б не тільки БЮТ і Блок Литвина, але й хоча б частину фракції Партії регіонів. Як стало відомо, на останньому закритому засіданні своєї парламентської фракції прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила про готовність підтримати кандидатуру нинішнього глави Ради НБУ Петра Порошенка.
При цьому вона аргументувала свою позицію досить цікаво: "Він давно готувався до цієї посади, і самолюбство не дозволить йому допустити, щоб ним маніпулював президент". Відзначимо, що Порошенко дійсно вже близько року намагається уникати участі в політичних конфліктах, воліючи позиціюватися винятково як незалежний фінансист. І робить це вочевидь із прицілом на посаду глави НБУ. Слабким місцем його кандидатури є той факт, що останнім часом відносини з президентом у Порошенка не складалися. Очевидно, Ющенко ще не забув скандал 2005 року, коли нинішній глава Ради НБУ підозрювався в сприянні силовим захопленням низки обленерго на користь бізнесмена Костянтина Григоришина.
Але досить імовірно, що президент віддасть перевагу перевіреному варіанту і на невизначений час збереже на чолі Нацбанку Володимира Шаповалова в статусі в. о. Поки законність парламентського рішення про звільнення Стельмаха буде перевіряти Конституційний Суд, Ющенко буде мати формальні підстави вчинити саме так. Хоча приклад керівника СБУ Валентина Наливайченка (більше двох років у статусі в. о.) показує, що президент в особливих підставах і не має потреби. У такому випадку перезавантаження в НБУ відбудеться лише через рік - після президентських виборів.
Хоча ризикнемо припустити, що Ющенку буде дуже складно пручатися тиску з боку політиків, які бажають посісти місце головного банкіра країни. Заради участі в цій гонці Арсеній Яценюк, наприклад, привселюдно відрікся від Дмитра Фірташа, спростувавши чутки про підтримку проекту "Фронт змін" співвласником RosUkrEnergo. Не проти спробувати себе в ролі глави НБУ і Валерій Хорошковський, якого напевно підтримають регіонали. Він хоч і посварився з Тимошенко, але відразу став ближчим до команди президента. А саме Ющенко, відповідно до Конституції, подає кандидатуру на затвердження парламентом. Компромісною фігурою може стати нинішній заступник глави НБУ Олександр Савченко, який, з одного боку, близький до президента, а з іншого боку - уникає гострих випадів на адресу уряду. Саме його рекомендувала призначити в. о. голови Нацбанку фракція БЮТ, готуючи звільнення Стельмаха.
Коло претендентів широке, але остаточний вибір лише за однією людиною - Віктором Ющенком. Президент має досвід керівництва Національним банком протягом майже семи років. У тому числі й у кризовому 1998-му, коли ризик втрати незалежності Національним банком також був актуальним, але тодішній глава НБУ зміг переконати президента Леоніда Кучму стримати політичні апетити. Чи вистачить мудрості Ющенку для того, щоб допустити до настільки рідного для себе крісла сильну особистість, яка могла б протидіяти агресіям як з боку уряду, так і самого президента? За роки взаємовинищувальної війни з Тимошенко глава держави неабияк розгубив здатність стримувати власні амбіції. Але якщо раніше його слабість оберталася лише падінням власного політичного рейтингу, то зараз від готовності прем'єра і президента країни домовитися залежить вартість грошей у гаманці кожного українця.
Думка
Віктор Суслов. Економіст
- Сьогодні очевидно, що Національний банк залежний від Секретаріату президента і бере участь у важкому конфлікті між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко на боці президента. Фактично НБУ став серйозною, але несамостійною політичною силою, що підтримує одного з кандидатів у президенти в боротьбі проти іншого кандидата. Замість того, щоб тихо вести консультації з урядом щодо виходу з кризи, НБУ нападає на прем'єра як опозиція.
Правління НБУ потрібно замінити, і його новий склад повинен налагодити спільну роботу з урядом. Нинішній склад правління, судячи з його останніх дій, вже не зможе конструктивно працювати з Кабміном. А це в умовах кризи небезпечно. Подібний конфлікт найближчим часом може призвести до серйозної кризи банківської системи. Адже в уряду і НБУ - різні погляди на валютну політику. Нацбанк допустив різку девальвацію, поламавши всі пропорції в зовнішній торгівлі. Тепер зовнішньоекономічна діяльність у країні заходить у глухий кут, бізнесмени просто не можуть передбачити подальші кроки НБУ.
Борис Тимонькін. Голова правління Укрсоцбанку
- Не можу сказати, що Нацбанк зовсім втратив незалежність, але тиск на нього зараз чиниться потужний. На мій погляд, керівництвом Національного банку була у свій час допущена помилка, коли розладнався контакт між правлінням і Радою НБУ. Багато рішень стали прийматися без Ради, хоча за законом саме вона визначає принципи фінансово-грошової політики. Думаю, для менеджменту НБУ це дуже спокійна ситуація - йому Рада виставила якісь орієнтири, і він у цих рамках працює.
Безперечно, керівник НБУ повинен спілкуватися і з прем'єром, і з президентом, намагатися допомогти їм, але в межах тієї політики, що їм задає Рада. А коли він це сам відкинув, вийшло, що залишився з проблемою віч-на-віч. Але і зараз правових механізмів забезпечення незалежності НБУ досить багато. Важливу роль у цьому процесі, на мій погляд, повинна зіграти Рада Нацбанку.
Бліц-інтерв'ю
Олександр Сугоняко: "Загроза незалежності НБУ виходить від уряду"
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко категорично відмовляється називати Володимира Стельмаха екс-главою НБУ і не виключає, що Дід ще повернеться у своє крісло після відпустки. Хоча визнає, що в багатьох рішеннях Нацбанку зараз більше політики, ніж прагматики.
Політична ситуація навколо НБУ загострилася до межі. Ви бачите спосіб забезпечення незалежності Нацбанку в цій ситуації?
- У першу чергу повинна бути забезпечена незалежність Національного банку від виконавчої влади. Тому що саме звідти йде основна загроза. Як правило, якщо уряд має якісь проблеми з дефіцитом бюджету, фінансуванням пенсій і зарплат, він схильний звертатися до Національного банку, причому прямо до друкарського верстата. Уряд так і не зміг за всю історію незалежності сформувати нормальний ринок запозичень, так що залишається просте рішення - емісія. Саме тому в інших країнах існує обмеження щодо доступу виконавчої влади до монетарних важелів. В Україні проблема дефіциту бюджету стає для влади політичною.
А оскільки остання сьогодні вся нечесна, її не можна допускати до грошового верстата, інакше завтра розкрутиться така ж інфляція, яка була на початку 1990-х. Крім того, потрібно вчити владу, вище керівництво держави, керівників фінансових відомств (крім хіба що Пинзеника) тому, що на курс впливає не тільки Нацбанк своїми технологіями підтримки курсу і резервами, але й зовнішньоекономічна політика уряду. Якщо сьогодні прем'єр говорить, що уряд зовсім не впливає на курс, то їй потрібно пояснювати, що на курс впливає, наприклад, ціна, за якою країна купує газ.
Чи обговорюються серед банкірів можливі кандидатури на посаду голови НБУ?
- Я не вважаю рішення, що прийняла Верховна Рада, легітимним. Тому для мене як президента АУБ главою Національного банку залишається Стельмах. Якщо він з 2004 року - не голова, то хто відповідає за всі дії Нацбанку в цей період, чи дійсні ті нормативні акти, які він весь цей час підписував, чи дійсні банкноти, ним підписані, і для чого тоді висувати йому претензії, якщо його нібито не було? Абсурд! Я вважаю, що ця постанова стала демонстрацією повної професійної непридатності тих людей, які за неї голосували, і Верховної Ради як законодавчого органа.
Тобто, на ваш погляд, глава НБУ не несе відповідальності за політизацію роботи Нацбанку?
- Без сумніву, дуже важливо, щоб глава НБУ залишався поза політикою. Але почати треба з того, що Рада НБУ, яка виробляє стратегію Нацбанку, сьогодні складається з політиків. Це неприпустимо.
Ви підтримуєте необхідність законодавчого посилення незалежності НБУ?
- Зараз для цього не час. У країні - криза, наш будинок горить, і потрібно гасити пожежу, а не міняти функції різних структур.
Бліц-інтерв'ю
Сергій Яременко: На чолі НБУ повинна стати абсолютно безпартійна людина
За неофіційною інформацією, пропозицію повернутися в НБУ на посаду заступника глави від однієї з великих фракцій вже одержав Сергій Яременко. Зараз він працює радником міністра економіки, але має багаторічний досвід роботи в Нацбанку, зокрема, на чолі валютного управління НБУ. В інтерв'ю Яременко висловив своє бачення ситуації навколо Нацбанку.
Чи вдасться НБУ, на ваш погляд, відновити політичну незалежність за підсумками нинішньої війни Ющенка і Тимошенко за контроль над Інститутською?
- Я вважаю, що в Нацбанку сьогодні, навпаки, занадто багато незалежності: він не несе ніякої відповідальності за те, що відбувається в банківському секторі та економіці. За економічну кризу провину можна валити на уряд, але за банківський сектор відповідальний НБУ. Я завжди жорстко критикував уряд, якщо це стосувалося питань його компетенції. Але що стосується фінансового ринку, він впливає на економіку разів в 15 слабкіше, ніж Нацбанк. Тому що активи банків становлять близько 730 млрд грн., а уряд впливає на ситуацію в країні тільки інвестиційними грішми, які закладені в бюджеті. А це 15-20% від 238 млрд грн.
Відповідальність за те, що банки використали всі залучені і навіть внутрішні ресурси на кредитування імпорту, несе тільки Національний банк. Він перетворився на організацію, яка лише спостерігає за тим, як розгортаються події, але зовсім на них не впливає. А потім говорить: "От бачите, що сталося!". Але почекайте, ви регулятор чи спостерігач? Тому можна казати лише про незалежність НБУ від власної економіки, він просто фіксує цифри.
Без зміни глави НБУ ніяк не обійтися?
- Це вже очевидно. Якщо Стельмах буде триматися за крісло, це буде нерозумно. Адже недовіра дійшла до того, що будь-які ініціативи Нацбанку вже не мають підтримки ні в бізнесі, ні в суспільстві. А у зв'язку з тим, що зараз потрібно вживати і непопулярних заходів, надалі це буде викликати в суспільства відторгнення і навіть опір. Зміна глави НБУ об'єктивно необхідна, щоб дати хоч якусь надію економіці.
Наскільки великий ризик, що нове керівництво НБУ буде представляти інтереси прем'єра або президента?
- Є тільки один спосіб уникнути цього ризику - на чолі НБУ повинна стати абсолютно безпартійна людина, визнана ринком як професіонал, яка знає, що робити. Важливо, що в цілому всі прогнозовані кандидатури - це псевдоеліта, вихована на монетаристських підходах, яка зазнала краху. Вихід із цієї ситуації тими ж методами, за допомогою яких ми в неї зайшли, веде у глухий кут. Тому найголовніше - зміна керівництва зі зміною підходів до регулювання ринку.
Чи потрібно, на ваш погляд, змінювати нинішню систему підзвітності НБУ?
- Думаю, підпорядкування Нацбанку Раді НБУ - це нормально. Але Рада повинна складатися не з політиків і не з представників прем'єра або президента, а з незалежних авторитетних експертів.
Сергій Сироватка, Аліса Юрченко, Іван Красиков, Олексій Панченко
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
