Україні - Зміїний, Румунії - газ і нафта


Україні - Зміїний, Румунії - газ і нафта

Україна програла територіальну суперечку з Румунією в Гаазькому суді. Наша країна претендувала на весь шельф навколо острова Зміїний. Суд вирішив залишити Україні тільки 12 миль навколо острова. В результаті значна частина багатого нафтою та газом шельфу в Чорному морі відійшла Румунії.

Рішенням суду був підтверджений статус Зміїного як острова. Однак його розміри та територіальне значення "не настільки великі, щоб вважати його кінцевою точкою суши України". Виходячи із цього, суд ООН став на бік Румунії і провів морський кордон між двома державами, керуючись Конвенцією про морське право, за яким морський кордон проходить в 200 милях від крайніх точок двох країн. Точкою відліку з українського боку є берегова лінія від мису Тарханкут до мису Сарич, з румунського - устя Дунаю.

Таким чином, морський кордон був проведений посередині між даними точками. Однак з урахуванням того, що довжина української частини узбережжя напроти спірних територій становить 1058 кілометрів, а румунської - 258, спірні території континентального шельфу були поділені в пропорції 2,1:1 на користь України.

При цьому в Гаазі окремо відзначають, що якщо взяти до уваги географічну конфігурацію розташування острова, то морський кордон при делімітації від острова Зміїного не простирався б далі, ніж він встановлений судом.

Рішення Міжнародного суду ООН є остаточним і оскарженню не підлягає. Його порушення розцінюється як міжнародний злочин.

Втратити газ

Представники МЗС та Секретаріату президента в один голос заявляють про перемогу України. "Суд своїм рішенням підтвердив і визнав Зміїний островом. Таким чином, питання про природу Зміїного зняте", - констатував спікер МЗС Василь Кирилич. Після визнання Зміїного островом Україні відійшли за узгодженням сторін 12 миль (близько 20 кілометрів) прилеглих до нього територіальних вод. Таким чином, саме ця територія є економічною зоною України.

Це, по суті, єдина реальна перемога Києва. Якби була задоволена вимога Румунії про визнання Зміїного скелею, то Україна не мала б права вести в радіусі 12 миль економічної зони розвідку запасів шельфу.

Київ хотів більшого і наполягав на тому, що делімітацію кордонів варто проводити від острова Зміїний як крайньої точки держави. Якби суд ООН у Гаазі взяв до уваги ці аргументи, Україні б відійшла частина континентального шельфу в 40 кілометрах до півдня від острова, а не 12 милях. Саме на цій території "Чорноморнафтогаз" проводив сейсмологічну розвідку. За попередніми даними, на цій ділянці перебувають поклади близько 10 мільйонів тонн нафти і 100 мільярдів кубометрів газу.

"Це не запаси стратегічного значення", - заспокоює Володимир Василенко, глава української делегації в Міжнародному суді ООН.

Секретаріат президента також відмовляється визнавати поразку. "На стороні України залишилися практично всі розвідані нафтогазові родовища", - впевнений заступник глави Секретаріату президента Андрій Гончарук. Реально ж Україні відійшло тільки близько 12 миль південніше острова. На цій території розвідка не проводилася.

Юристи не допомогли

Винних у поразці в Гаазькому суді глава юридичного департаменту Секретаріату президента Микола Полуденний радить шукати в профільних міністерствах. "Із цим питанням необхідно звернутися до МЗС і Мін'юсту", - сказав чиновник. На думку експертів, зовнішньополітичне відомство України, на відміну від своїх румунських колег, не проводило ніякої роботи з просування своєї позиції. Румунський же МЗС активно розміщав у західній пресі матеріали, що пояснюють аргументи країни в цій суперечці. А також активно співробітничав з українськими журналістами і навіть організовував їх поїздку на оголошення рішення суду ООН.

Мін'юсту ж інкримінують непрофесійний вибір українських представників у суді. "Одеська національна юридична академія Сергія Кивалова пропонувала своїх фахівців з морського права безкоштовно, але уряд відмовився і послав туди своїх розумників з корумпованих юридичних фірм", - стверджує депутат-"регіонал" Валерій Бондик.

Основним представником України в Міжнародному суді став Володимир Василенко. Його консультантами виступили 15 юристів-міжнародників. Позов та юридичне обґрунтування складав один з найвідоміших юристів Великобританії сер Артур Вотс. Консультували українського представника також англійський адвокат Майкл Вуд, француз Жан-Поль Кеннедек, а також представник однієї з найбільших юридичних компаній Eversheds Ротман Банді.

У свою чергу, екс-глава ЦВК, ректор Одеської національної юридичної академії Сергій Кивалов вважає головною помилкою України нездатність домовитися з Румунією полюбовно. "Головна помилка української влади в тому, що вона дала згоду на проведення судового процесу, - говорить юрист. - Не було б суду - не було б рішення".

Вперше територією сучасної України острів Зміїний став в 1939 році, відповідно до таємного протоколу Молотова-Риббентропа між СРСР і Німеччиною. Однак територія залишалася спірною аж до закінчення Другої світової війни. За умовами післявоєнних договорів, Румунія як сторона, що програла, віддала спірну територію СРСР. А в травні 1948 року за міжнародною згодою острів остаточно перейшов до складу Союзу.

Як Зміїний став українським

В 1961 році Румунія та Радянський Союз підписали двосторонню угоду, за якою Зміїний є радянською територією. А в 1975 році румунська сторона підписала Гельсінські угоди, чим документально засвідчила, що не має територіальних претензій до інших країн.

А от суперечка щодо визначення водного кордону між Румунією та СРСР виникла в 1980-х роках, коли геологи припустили, що недалеко від острова можуть бути великі запаси нафти та газу.

Через неможливість довести приналежність до своєї території Румунія вирішила заперечити той факт, що Зміїний - острів, стверджуючи що це лише скеля у морі. Юридичний нюанс полягає в тому, що острів має право на виняткову економічну зону, у тому числі й на освоєння прилеглого шельфу. Визнання ж Зміїного скелею позбавляє українців такого права. Тому одним з основних аргументів румунів стала нерозвинена інфраструктура острова.

Чому румуни подали до суду

Україна вирішила заповнити цей пробіл. У підсумку в 2002 році Кабмін України затвердив програму господарської діяльності на острові до 2006 року. У рамках програми острів передали Килийському району Одеської області. Колишню військову базу почали розвивати як місце для туризму. На острові побудували причал для суден, хвилеріз, кілька господарських споруджень і посадили дерева. Кабмін запланував відкрити туристичний і дайвинг-центр, а також створити регулярне поромне сполучення з Килиєю.

Для розвитку інфраструктури на Зміїному відкрили пошту, філію Райффайзен Банку Аваль і ретранслятор мобільного зв'язку. Українська православна церква заявила про намір побудувати на острові храм. Щоб Україна не встигла заселити Зміїний і розвити інфраструктуру, Румунія восени 2004 року подала позов до Міжнародного суду ООН. Через два роки Україна подала контрмеморандум. У підсумку, 2 вересня 2008 року Міжнародний суд ООН почав процес щодо острова Зміїний. Його засідання закінчилося торік у вересні.

Георгій Ємець, Ольга Сороколєтова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування