2659
Cashмарево
— Казна та Політика
Замість того, щоб вирішувати реальні проблеми підвідомчих галузей, Мінтрансзв’язку плодить нездійсненні інвестиційні проекти.
Отже
Минулого тижня Міністерство транспорту та зв'язку на своїй колегії підбивало грандіозні підсумки своєї торішньої діяльності, а заразом й оприлюднило плани та задуми щодо розвитку транспортної галузі і галузі зв'язку на рік поточний і найближче майбутнє. Але якщо підсумкові дані відображали реальний стан речей у підвідомчому міністерству секторі економіки, то наполеонівські плани чиновників будувалися винятково на базі їх мріянь.
За даними міністерства, транспорт і зв'язок розвивалися протягом минулого року досить динамічно, підкачав тільки четвертий квартал, протягом якого внаслідок економічної кризи ціла низка підприємств промислового, будівельного і хімічного комплексів зменшили обсяги виробництва, що призвело до скорочення обсягів перевезення вантажів. В цілому, все виявилося настільки чудово, що Мінтрансзв’язку, озвучуючи підсумки року, не вважало за потрібне надати учасникам колегії відомості про ці підсумки поквартально або щомісячно.
Втім, і цілісна картина виявилася не у всьому втішною. Вантажоперевезення залізничним транспортом у порівнянні з 2007 р. склали 97%, водним транспортом - 80,6%.
У цілому підприємства галузі торік заробили 57,2 млрд грн., що більш ніж на 35% вище від показників 2007 р. Особливу гордість у міністерстві викликав той факт, що за рахунок вдосконалення тарифної політики (читай - підвищення вартості послуг) держпідприємствам у сфері залізничного, водного, авіаційного транспорту і поштового зв'язку вдалося залучити додаткові фінансові ресурси в розмірі близько 7,3 млрд грн. на розвиток і модернізацію основних фондів.
Крім успіхів Мінтрансзв’язку, колегія в проекті свого рішення "Про підсумки фінансово-економічної діяльності транспортно-дорожнього комплексу та зв'язку за 2008 р." відзначила мимохіть і негативні сторони роботи підвідомчих галузей.
Виявилося, що 24 підприємства, які належать до сфери управління міністерства, за підсумками минулого року одержали збитки в сумі 119,8 млн грн., що на 9% вище від аналогічного показника 2007 р. Але замість того, щоб шукати для цих підприємств можливості фінансового та економічного оздоровлення, чиновники вирішили просто збагрити неефективні об'єкти.
Тому в п.6.2 проекту рішення колегія доручила всім підрозділам Мінтрансзв’язку "забезпечити проведення інвентаризації і подання до 01.03.09 р. пропозицій з виявлення цілісних майнових комплексів підприємств і структурних підрозділів, окремого індивідуально визначеного майна, які не мають загальнодержавного значення і можуть бути приватизовані відповідно до вимог чинного законодавства з метою наповнення держбюджету, залучення інвестицій до їх розвитку і підвищення ефективності його подальшого використання".
Тобто цього року галузь очікує грандіозна приватизація різних підприємств та об'єктів. Щоправда, от невдача - в умовах прогресуючої кризи наповнити державний бюджет за рахунок цього "розпродажу" навряд чи вдасться. Експерти вважають, що такого роду дії Мінтрансзв’язку - перший крок до тіньового продажу транспортних підприємств і що "штовхати" об'єкти будуть, так би мовити, не стороннім людям і за мінімальні гроші.
Цікаво, що відносно перевірки фін- і госпдіяльності підприємств підвідомчих галузей Мінтрансзв’язку не обмежилося тільки "загальним" дорученням "забезпечити проведення інвентаризації". Проект рішення колегії також містить вказівку провести аудит цілком конкретних і значимих і не завжди збиткових об'єктів: "Укрпошти", "Укрзалізниці", ДП "Лиски", ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", ДП "Дельта-Лоцман", Маріупольський, Іллічівський, Одеський, Південний морські торговельні порти.
З надією на диво
Мінтрансзв’язку побудувало не тільки приватизаційні плани, але й озвучило інвестиційні мрії. Зокрема, у рамках підготовки до Євро-2012 (і в інших рамках) міністерство, відповідно до заяв його нинішнього керівника Йосипа Вінського, розробило 70 інвестиційних проектів для реалізації в галузях транспорту та зв'язку. А заступник Вінського Ігор Урбанський пообіцяв, що найближчим часом світло побачать ще 200 інвестпроектів, розроблених Мінтрансзв’язку за завданням прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. З них 50 будуть стосуватися роботи залізничної галузі, 40 припаде на авіаційний і водний (морський з річковим) транспорт, 30 - на автотранспорт і дорожнє господарство, ще 10 - на зв'язок.
Але на розробку 70 існуючих інвестпроектів транспортники, схоже, витратили весь ліміт фантазії. В цілому, за словами Урбанського, у транспорт і зв'язок завдяки втіленню в життя цих 70 планів прийде цілих 215 млрд грн., з яких без малого 179 млрд грн. повинні будуть вишукати приватні інвестори. Наприклад, 24,1 млрд грн. вони "повинні" дати на розвиток морського та річкового транспорту, 15,7 млрд грн. - на прожиток Державної адміністрації залізничного транспорту "Укрзалізниця". До речі, Вінський оголосив після колегії, що "Укрзалізниця" цього року буде перетворена на державну акціонерну компанію.
Ідея пошуку інвесторів у період кризи настільки захопила Мінтрансзв’язку, що у своєму проекті рішення колегія мало не на кожній сторінці поставила перед всіма підконтрольними міністерству відомствами завдання знайти інвесторів, хоч з-під землі.
"Активізувати роботу із залучення інвестицій і забезпечити реалізацію реальних інвестиційних проектів у галузі транспорту та зв'язку. Активізувати роботу з банками з проведення взаємовигідних фінансових операцій із залучення кредитних ресурсів на прийнятних для держпідприємств умовах", - говориться в проекті рішення.
Мовляв, криза не криза, а гроші потрібні конче, хоч трісни. А для того щоб держпідприємства виглядали привабливими для інвесторів і кредиторів, колегія в проекті рішення вказала, що протягом лютого повинні бути затверджені фінансові плани підконтрольних Мінтрансзв’язку підприємств (хоча, за традицією, плани багатьох підприємств транспортно-зв'язної галузі затверджувалися ближче до кінця планованого року).
Наприкінці минулого року Йосип Вінський заявив, що не підпише жодного збиткового плану підприємств, що працюють у галузях, які він курирує. Крім того, з його ініціативи (розповіли анонімні джерела із самого міністерства) у проекти фінпланів держпідприємств на 2009 р. вписали загальне зростання галузі транспорту на 45%. Як це вдасться реалізувати на тлі, знову ж, кризи, що прогресує, головний транспортник країни поки не повідомляє.
Повітряні замки
Як випливає з планів Мінтрансзв’язку, авіатранспортна галузь вимагає найбільших уливань. За розрахунками чиновників, у розвиток авіатранспорту в цілому необхідно вкласти 59,6 млрд грн., з яких 55,4 млрд грн. повинні бути залучені із засіків приватних інвесторів. Основний об'єкт інвестицій - аеропорти. На жаль, у міністерстві не розкривають секрету, яким чином будуть розкручувати на такі "бабки" бізнесменів.
Самі ж потенційні інвестори сьогодні бояться навіть дивитися убік аеропортів. Нагадаємо: 5 березня минулого року Кабінет міністрів затвердив Концепцію державної цільової програми розвитку аеропортів до 2020 р. Відповідно до цього документа, планується передавати в концесію та оренду і навіть продавати комерційним структурам пасажирські і вантажні термінальні комплекси, об'єкти забезпечення авіаційним паливом і т.д.
Але тим же документом передбачено, що в державну власність (з комунальної) повинні бути повернуті 24 аеропорти: "Донецьк", "Київ" (Жуляни), "Одеса", "Сімферополь", "Харків", "Вінниця" (Гавришівка), "Івано-Франківськ", "Кіровоград", "Миколаїв", "Луганськ", "Полтава", "Рівне", "Суми", "Тернопіль", "Ужгород", "Херсон", "Хмельницький", "Чернівці", "Черкаси", "Ізмаїл", "Маріуполь", "Керч", "Кривий Ріг" та "Сіверськодонецьк". При цьому, відповідно до Концепції, управління терміналами аеропортів буде здійснювати Мінтрансзв’язку.
Інвестувати ж в аеропортову інфраструктуру потрібно сьогодні, і потенційні інвестори не впевнені, що після реконструкції термінали перерахованих аеропортів не будуть повернуті у власність держави. Наприклад, наприкінці минулого року від участі в конкурсі на право реконструювати Одеський аеропорт відмовилася компанія "Нью системс АМ", якій експерти пророкували перемогу в цьому конкурсі.
Інвестори, які не відбулися, пояснили своє рішення тим, що вимоги міської влади інвестувати $250 млн у реконструкцію аеропорту, включаючи модернізацію злітно-посадкової смуги, є завищеними, і їх сильно бентежить перспектива, що після приведення аеропорту в порядок його відповідно до Концепції повернуть у держвласність. А загроза такого розвитку подій дійсно існує. Колегія Мінтрансзв’язку в проекті свого рішення настійно рекомендувала Державіаадміністрації забезпечити розробку і прийняття цього року Державної цільової програми розвитку аеропортів України до 2020 р. (на базі торішньої Концепції, ясна річ).
Звичайно, не виключено, що розробка Програми затягнеться (з моменту затвердження Концепції минув вже без малого рік, а сама Програма дотепер так і не побачила світ) і що розробляти і втілювати її в життя буде вже інший склад керівників Мінтрансзв’язку. Але поки нічого не прояснилося, інвестори не захочуть ризикувати своїми мільйонами.
Ех, дороги...
Другою галуззю за обсягами інвестуливань, як очікують у Мінтрансзв’язку, стане дорожнє господарство, на упорядкування якого, відповідно до проектів (мова йде про вже оприлюднені 70 проектів) міністерства, буде потрібно трохи більше 43 млрд грн., з яких 37,7 млрд грн. будуть шукати в кишенях приватних інвесторів.
Примітно, що такої самовідданої активності інвесторів міністерство очікує на тлі зниження на 43,6% за підсумками минулого року капітальних інвестицій на потреби дорожнього господарства і кризи, що продовжує набирати оберти. До речі, торік транспортників і зв'язківців фінустанови кредитували вкрай неохоче, в результаті чого на 74,5%, у порівнянні з 2007 р., зменшився приплив коштів із цього джерела. А кредити на розвиток дорожнього господарства торік скоротилися взагалі в рази.
Мабуть, у відомстві роблять велику ставку на концесійне будівництво. Щоправда, за весь минулий рік, згідно з даними самого Мінтрансзв’язку, з 741 млн грн., які повинні були піти на розвиток українських магістралей, від концесіонерів не перепало ні копійки. І якщо держава не почне надавати гарантії повернення інвестицій, про які мріють потенційні концесіонери і віртуальний образ яких Кабмін прописав у прийнятому в середині січня Законі "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг", грошей автодорожникам не бачити й надалі.
Ангеліна Бакалинська
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
