2194
Капіталізм з людським обличчям
Екологічні проекти, наприклад будівництво сміттєспалювальних заводів, дозволяють компаніям реалізувати свою політику в області КСВ та одержати дохід за рахунок тепла та електропостачання прилеглих об'єктів.
Торік розвитку українським бізнесом програм корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) був завданий значний збиток. Внаслідок кризи знизився прибуток переважного числа підприємств, і в нових умовах власникам компаній довелося піти шляхом оптимізації непрофільних витрат. Представники бізнесу відзначають, що в період економічного спаду першочерговим завданням соціально відповідальних компаній стає збереження якомога більшого числа робочих місць.
Вигідна благодійність
Корпоративна соціальна відповідальність вважається сучасною філософією бізнесу, що виражається у формі добровільного рішення компаній фінансувати за рахунок свого прибутку соціально значимі програми. Новий формат відносин бізнесу та суспільства почав складатися на початку 30-х років минулого століття в США під час Великої депресії. З ініціативи тодішнього президента країни Теодора Рузвельта був створений спеціальний наглядовий орган, завданням якого було недопущення обмеження прав найманих робітників і контроль за укладанням колективних договорів між адміністрацією підприємств і профспілками.
Після другої світової війни заходи щодо захисту прав працівників були вжиті в більшості країн Західної Європи, промисловість яких перебувала в занепаді. Згодом регулювання урядами питань взаємин власників бізнесу та найманих робітників привело до появи додаткових зобов'язань власників компаній, які розглядають вкладення коштів у соціальні програми як один з факторів забезпечення стабільності бізнесу. Власники підприємств відповідно до нової філософії почали розглядати себе в якості не хазяїв бізнесу, а управляючих капіталом, які працюють на благо суспільства. Соціальні та екологічні аспекти діяльності компаній у підсумку вилилися в концепцію стійкого розвитку.
Зараз КСВ розглядається власниками і топ-менеджментом корпорацій як частина загальної стратегії, спрямованої на забезпечення стабільності бізнесу і підвищення вартості активів. Це досягається за рахунок постійного інформування цільових груп компанії - співробітників, інвесторів, акціонерів, ділових партнерів, громадських організацій, членів територіальних співтовариств, представників влади, ЗМІ - про особливості ведення бізнесу і налагодження з ними постійного зв'язку.
Така політика поряд з витратами на підтримку програм КСВ приносить компаніям певного роду дивіденди. Наприклад, інвестфонди США та Великобританії ще в 80-х роках минулого сторіччя почали враховувати при формуванні своїх портфелів рівень соціальної відповідальності компаній-емітентів цінних паперів. А відповідно до низки досліджень, у розвинених країнах близько 30% громадян за інших рівних умов, ухвалюючи рішення щодо придбання товару, роблять вибір на користь продукції виробника з іміджем соціально відповідального.
Систематизована інформація про всі програми КСВ міститься в підготовлених компаніями спеціальних нефінансових звітах, або, як їх ще називають, соціальних звітах. У скандинавських країнах і Франції випуск нефінансових звітів пропонується законодавством. Так як практика КСВ в основному є добровільним зобов'язанням компаній, єдиних стандартів звітності не існує. У результаті в цей час у світі є близько трьох десятків різних стандартів нефінансової звітності. Підготовка річного соцзвіту залежно від розміру компанії, особливостей її бізнесу, наявності або відсутності аудиторського підтвердження (верифікації) обходиться в суму від $100 тис. до $1 млн. В Україні для складання і публікації соціальних звітів компанії витрачають на порядок менші суми.
Вади у своїй батьківщині
Вихід українських компаній на міжнародний рівень поставив перед ними низку питань, з якими вони раніше не стикалися на внутрішньому ринку. Це й необхідність брати на себе широкі соціальні зобов'язання на куплених іноземних активах, і міжнародні вимоги, що стосуються ведення етичного бізнесу, і додаткові умови банків-кредиторів щодо екологічного аудита проектів. При цьому надання закордонним партнерам інформації про реалізовані соціальні програми спрощує встановлення бізнес-відносин.
Додатковим поштовхом для впровадження українськими компаніями стандартів КСВ стало поступове поширення в країні принципів Глобального договору ООН (підтримка прав людини, стандартів праці, охорони навколишнього середовища). Однак і зараз в Україні всі процеси, пов'язані з формалізацією КСВ, виконуються не більш ніж десятком компаній. Як правило, соціальна політика підприємств має безсистемний характер, не будучи складовою частиною загальної бізнес-стратегії, а стандартів КСВ в тому чи іншому ступені дотримуються тільки великі корпорації або представництва іноземних компаній, що працюють в Україні. У сфері середнього бізнесу практика КСВ майже не розвинена. В основному компанії фінансують проекти КСВ для поліпшення корпоративного іміджу або просування власних брендів. До того ж більшість друкованих та електронних ЗМІ не розглядають різного роду повідомлення про реалізовані програми в області КСВ як інформаційний привід. Тому нерідкісні випадки, коли медіабюджети соціальних проектів перевищують витрати на вирішення самої проблеми.
Скласти рейтинг соціально відповідальних компаній практично неможливо. У річних звітах і бухгалтерських балансах немає показників обсягів вкладень у соціальні проекти. Чи не єдиним джерелом такої інформації можуть слугувати соціальні звіти компаній, але й така практика залишається обмеженою, більше того, у звітах найчастіше відсутня фінансова складова.
Окремим важливим сегментом КСВ є заходи, спрямовані на захист навколишнього середовища і впровадження технологій, які зберігають ресурси. На відміну від соціальних аспектів КСВ, ефективність яких можна підрахувати лише за непрямими показниками, впровадження екологічних проектів може розглядатися як повноцінний бізнес-проект. Як приклад можна навести проект будівництва сміттєспалювального заводу, що розробляється компанією ТММ. У такий спосіб планується вирішити питання тепло- і електропостачання міста-супутника приблизно на 20 тис. жителів на відстані 22 км від Києва в Бородянському районі, а також проблему утилізації твердих побутових відходів. Втім, у зв'язку з економічною кризою реалізація проекту припинена.
В умовах зниження доходів громадян, що відбувається зараз, і скорочення держфінансування соціальної сфери роль КСВ істотно зростає. Представники бізнесу відзначають, що компаніям варто зосередитися на збереженні якомога більшого числа робочих місць, тому що співробітники підприємств є пріоритетом у політиці КСВ. У той же час витрати на реалізацію програм із захисту навколишнього природного середовища можуть бути на якийсь час скорочені або припинені.
Філіп Котлер, автор навчальних посібників в області маркетингу, співавтор книги "Корпоративна соціальна відповідальність: домагатися успіху, роблячи добро"
"У суспільстві, де кожний турбується тільки про себе і свою родину, неминучий постійний внутрішній конфлікт"
- На якому етапі розвитку компанія може брати на себе зобов'язання в рамках політики корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)?
- Компанії не варто приступати до реалізації КСВ доти, поки вона не стала досить прибутковою і стійкою. При цьому для початку потрібно чітко визначити спрямованість своєї соціальної діяльності. Деяким компаніям варто перейти до КСВ на більш ранній стадії, у випадку якщо виникають проблеми, пов'язані із впливом їхньої діяльності на здоров'я і безпеку людей. Наприклад, McDonald's часто критикують за продаж їжі, яка викликає ожиріння в тих, хто нею харчується регулярно. Не дивно, що McDonald's демонструє особливу щедрість у фінансуванні благодійних акцій, що дозволяє створити позитивний імідж всупереч вищезгаданим звинуваченням.
- Чи можете ви назвати компанії, внутрішня діяльність яких суперечила б зовнішньому іміджу соціально відповідальної організації?
- Кращим прикладом подібного протиріччя буде, мабуть, недавній випадок з Берні Медоффом у США (Бернард Медофф - глава інвесткомпанії Bernard L. Madoff Investment Securities, арештований за підозрою у фінансовому шахрайстві в особливо великих розмірах). Берні Медофф керував інвестиційною компанією, що допомагала благодійним установам. До того ж пан Медофф особисто фінансував благодійні проекти
Пізніше стало відомо, що він працював за так званою схемою Ponzi, що передбачає повернення коштів вкладників зі штучно завищеними відсотками за рахунок нових інвестицій.
- На перший погляд, короткострокові проекти кращі від довгострокових, тому що дають швидкий результат. Які можуть бути переваги довгострокових проектів?
- Короткострокові проекти виправдано ініціюються компаніями в екстрених ситуаціях, таких як повінь, землетрус або голод. У цих випадках компанія повинна проявити свою зацікавленість і надати термінову підтримку. Але в менш критичних обставинах довгострокове соціальне інвестування виявляється більш ефективним. Наприклад, мексиканська компанія з виробництва цементу Cemex допомагає бідним родинам у Мексиці будувати будинки, вносячи тим самим довготерміновий внесок і у добробут конкретних родин, і в розвиток соціальної стабільності в цілому.
- Які дії держави на законодавчому та іншому рівнях могли б сприяти розвитку КСВ в Україні?
- Уряд міг би сприяти розвитку КСВ, надаючи податкові пільги або інші компенсації компаніям, які підтримують масштабні соціальні програми і вкладають у них значні кошти. Крім того, уряд може організовувати щорічні церемонії нагородження, заохочуючи компанії, якими були реалізовані найбільш видатні проекти в сфері КСВ. Політики також можуть особисто брати участь у соціальних програмах, особливо ті, чий вплив на суспільну свідомість досить великий.
- Як би ви могли прокоментувати ініціативу Світового банку зі створення разом з урядом України фонду соціальних ініціатив?
- На мій погляд, ця ініціатива - досить ефективний спосіб збільшити розуміння того, що соціальна філософія "люди допомагають людям" є абсолютно правильною. Заперечуючи такий підхід, суспільство перетворюється в подобу джунглів, де кожний турбується тільки про себе і свою родину і де, відповідно, неминучий постійний внутрішній конфлікт.
Джок Мендоза-Вілсон, директор з міжнародних зв'язків і відносин з інвесторами компанії "Систем Кепітал Менеджмент" (СКМ)
"Благодійні пожертвування бізнесу - це тільки глазур на пирозі, яким є КСВ"
- У чому відмінність розуміння корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) в Україні від прийнятого в Європі і США?
- Насамперед є певна різниця в розумінні КСВ в Америці та Європі. У Європі підхід бізнесу більше сфокусований на діях, які вносять найбільший внесок у розвиток стейкхолдерів (цільових груп), а також для співробітників компаній. У той час як американський підхід більше зосереджений на філантропії, на тому, щоб віддавати гроші, якщо можна так сказати. На мій погляд, європейська модель більш міцна і сильна, оскільки вона зосереджена на відповідальності бізнесу. Україна перебуває на шляху до європейської моделі КСВ.
Як голова Глобального договору ООН в Україні, хотів би відзначити, що з 2005 року практика застосування стандартів КСВ в Україні значно покращилася. Спочатку люди все-таки більше думали про те, що бізнесу необхідно підтримувати якісь гідні заходи, робити благодійність. Але поступово прийшло розуміння того, що потрібно займатися більш фундаментальними питаннями. Стало приділятися більше уваги питанням поліпшення умов праці, навчання співробітників. Тобто відбулася еволюція від розуміння КСВ як благодійності до базової ролі соціальної відповідальності бізнесу, прийнятої у світі. Якщо на першому етапі для бізнесу, умовно кажучи, важливим було те, скільки він віддав, то на другому етапі важливо вже те, що він зробив.
- Де проходить межа між КСВ і благодійністю?
- Корпоративна соціальна відповідальність містить у собі і вплив на суспільство, і увагу до сфери HR, оплати праці працівників, їхнього навчання. Сюди ж належать питання бізнес-етики та екології. Всі ці аспекти - це своєрідні риси відповідальної бізнес-компанії, вони не мають відношення до благодійності. Після того як компанія почне вирішувати перераховані мною питання, можна звертатися до благодійності, тобто надавати підтримку дитячим будинкам, лікарням і так далі. У цьому полягає чітке розмежування між КСВ і благодійністю, це дві різні речі. Благодійні пожертвування бізнесу - це тільки глазур на пирозі, а не безпосередньо сам пиріг, яким є КСВ. КСВ - це діяльність, якою бізнес займається щодня.
- Як вплинула економічна криза на розвиток соціальних проектів?
- Коли мова заходить про фінансову кризу, у першу чергу необхідно зосередитися на ваших пріоритетах. Тому зараз всі дії повинні бути спрямовані на захист робочих місць. Для ефективної роботи під час кризи необхідно скоротити всі необов'язкові витрати, щоб зберегти робочі місця. Цього очікують від нас найважливіші стейкхолдери - наші співробітники. Тобто витрати на реалізацію програм із захисту навколишнього середовища або, може, на якісь соціальні програми в короткостроковій перспективі можуть бути скорочені або перенесені на інший термін. Зосередити увагу необхідно на збереженні якомога більшої кількості робочих місць. Припускаю, що в більшості компаній вам відповіли б на це питання точно так само.
- Наскільки відчутний вплив на розвиток бізнесу СКМ реалізації програм КСВ?
- Якщо ви хочете бути успішним у довгостроковій перспективі, а значить стійким, то необхідно вміти мінімізувати ризики. Якщо взяти пріоритетні для нас напрямки відповідальності - охорону праці та екологію, то це сфери, які потенційно тягнуть найбільшу кількість ризиків. Кожна аварія або інцидент на наших підприємствах приводить до втрати робочого часу, зниження виробничих показників і, як наслідок, втрати грошей. Інвестуючи в охорону праці, ви одночасно знижуєте ризик аварії та вкладаєте кошти в підвищення виробничих показників. Але в кожному разі найважливішим активом завжди є співробітники.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
