6121
Борг частини
ООН попередила про можливий дефолт України. У країні ж, швидше за все, побоюються неповернень з окремих корпоративних позик.
Експертна уцінка
Минулого тижня Організація Об'єднаних Націй (ООН) опублікувала звіт World Economic Situation and Prospects 2009 (Ситуація у світовій економіці і перспективи на 2009). Експерти ООН вважають, що в нинішньому році з найбільшою ймовірністю відбудеться дефолт саме України. Примітно, що даний звіт побачив світло незадовго до повідомлення агентства Bloomberg, відповідно до якого Україна за індикатором ризику дефолта знаходиться на четвертому місці у світі після Еквадору, Аргентини і Венесуели.
Висновки експертів ООН виявилися напрочуд схожими з висновками агентства Bloomberg. Зокрема, звіт ООН оцінює ймовірність дефолта України в 16,3%, Венесуели - в 15,5%, Росії - в 10,1%. У той же час, за даними Держкомстату, номінальний ВВП України за підсумками 2008 р. перевищив 900 млрд грн. А за даними НБУ, зовнішній державний борг країни на 01.10.08 р. склав $14,2 млрд. За поточним курсом 8 грн./USD - це менш 114 млрд грн. Таким чином, зовнішній держборг України дорівнює лише 12,7% ВВП. Слід зазначити, що за всіма канонами макроекономіки небезпечною вважається ситуація, коли це співвідношення виходить за межі 60%.
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко минулого тижня поспішила спростувати висновки експертів ООН: "Державний борг України один з найменших у світі - 11% ВВП, у той час як в інших країн - 70-80%, в Японії - 110%. Тому Україні дефолт не загрожує". Нагадаємо: в 2009 р. уряду крім обслуговування свого зовнішнього боргу (сплати відсотків) 5 серпня доведеться погасити євробонди на $500 млн. Банкіри вважають таке завдання цілком посильним для держави.
"Я не згодний з висновками експертів ООН - вони притягнуті за вуха. Девальвація гривні призвела до пожвавлення експорту, так що валюта буде надходити в країну", - вважає Дмитро Єгоренко, перший заступник голови правління "Родовід-Банка".
Павло Крапивін, заступник голови правління банку "Контракт", погоджується з колегою, але з певними застереженнями: "Не думаю, що на сьогоднішній день загроза дефолта на рівні держави є реальною. При цьому змушений визнати, що за останні півроку плата за ризик з облігацій українських емітентів перевищує всі розумні межі. Тому ймовірність дефолтів на рівні корпорацій все-таки існує".
Дійсно, обсяг і стан зовнішньої заборгованості корпоративного сектора можуть викликати побоювання. Вона перевищує $86 млрд. Власне, тільки вітчизняні банки повинні нерезидентам $42,1 млрд, однак публічний борг у вигляді єврооблігацій не перевищує $7 млрд. Решта - це синдиковані кредити і внутрігрупове фінансування від материнських структур. Зовнішній борг небанківських компаній перевищує $44 млрд. При цьому на єврооблігації доводиться ще менше - $1,8 млрд даної заборгованості.
Цього року за євробондами повинні будуть платити три банки. Загальна сума платежу становить майже $800 млн. Найбільше навантаження ляже на плечі "Альфа-Банку (Україна)", який повинен погасити єврооблігації на $445 млн. Треба зазначити, що на сьогоднішній день заборгованість українського "Альфа-Банку" з облігацій (зовнішніх і внутрішніх) становить понад 36% його активів. У той же час заплатити за боргами цього року майже $1 млрд доведеться таким компаніям, як НАК "Нафтогаз України" ($500 млн), "Київстар" ($266 млн), ЗАЗ ($125 млн) і "Фуршет" ($75 млн).
Борги втридорога
У той же час не варто забувати, що умови розміщення єврооблігацій вітчизняними емітентами звичайно передбачають право власників євробондів надати їх до оферти (тобто вимагати дочасного погашення) у випадку зниження міжнародного рейтингу емітента. У зв'язку з цим слід зазначити, що міжнародне рейтингове агентство Moody's встановило негативний прогноз рейтингу для шести українських банків, єврооблігації яких є в обігу.
Також відзначимо, що минулого тижня міжнародне рейтингове агентство Fitch понизило рейтинг "Надра Банку" до рівня "СС" - найнижчий рейтинг серед всіх емітентів у СНД. Отже, одержати свої борги до оферти вже найближчим часом ризикують "Альфа-Банк (Україна)" - на $700 млн (за даними C-Bonds), ПУМБ - $275 млн, "Надра Банк" - $225 млн, VAB Банк - $125 млн, а також банки "Південний" і "Фінанси та Кредит" - по $100 млн.
Банкірів дивує, що єврооблігації українських банків - "дочок" іменитих іноземних банківських груп (зокрема, банку "Форум" та Укрсоцбанку) оцінюються ринком як понадризикові.
"Серйозно говорити про дефолти з таких ЦБ можна тільки в тому випадку, якщо іноземці привселюдно відмовляться підтримувати свої дочірні структури", - відзначає Крапивін.
Варто відзначити, що найбільш ризиковими учасники ринку вважають євробонди банку "Фінанси та Кредит", які торгуються з прибутковістю 132% річних. Очевидно, що висока прибутковість є премією за ризик. У свою чергу, голова правління банку "Фінанси та Кредит" Володимир Хливнюк не боїться, що єврооблігації будуть пред'явлені до оферти: "Все, що закладено в договорі про емісії, не викликає будь-яких серйозних побоювань. Тим більше що рейтинг нашого банку зараз вищий, ніж був при розміщенні євробондів".
Для своїх
Істотним фактором ризику щодо можливих дефолтів є внутрішні корпоративні облігації вітчизняних емітентів. За даними НБУ, заборгованість банківського сектора з таких ЦБ становить 14,7 млрд грн., а всього в обігу перебувають облігації приблизно на 30 млрд грн. В 2009 р. вітчизняні банки повинні погасити облігаційні борги майже на 5 млрд грн. Найбільші виплати цього року мали відбутися в "Дельта Банку" - більше 1 млрд грн. Це досить непросте завдання, з огляду на те, що, за словами голови наглядацької ради "Дельта Банку" Миколи Лагуна, активи фінустанови на кінець 2008 р. становили близько 6 млрд грн.
Лагун запевнив, що практично вся облігаційна заборгованість була погашена дочасно ще в 2008 р. і заміщена депозитами населення і компаній. За словами банкіра, на початок року портфель облігацій становив приблизно 138 млн грн. У той же час солідні виплати в розмірі 850 млн грн. повинен зробити і "Родовід-Банк". Ситуація ускладнюється тим, що Moody's повідомило про можливе зниження і без того невисокого рейтингу даної фінустанови. Мабуть, щоб уникнути пред'явлення облігацій власниками до дочасного погашення, деякі емітенти вже пішли на підвищення купонних ставок із своїх ЦБ. Так, минулого тижня УкрСиббанк оголосив про збільшення прибутковості з внутрішніх облігацій з 11% до 18% річних.
Примітно, що деякі інвестиційні компанії вже заговорили про те, що хвиля дефолтів з банківських внутрішніх облігацій стартувала. Зокрема, за даними аналітичного звіту компанії Astrum Investment Management, 12 січня невеликий банк "Причорномор'я" (м.Дніпропетровськ) повинен був погасити облігації на 5 млн грн., однак не зміг цього зробити.
У звіті відзначено, що установа зазнає фінансових труднощів і, швидше за все, у банку буде введена тимчасова адміністрація. Аналітики констатують, що цей випадок може стати першою ластівкою масових дефолтів з облігацій у банківському секторі. Самі банкіри налаштовані більш оптимістично.
"Акціонери проблемних банків можуть викуповувати облігації, а потім пред'являти їх до погашення у встановлений термін", - вважає Єгоренко. Крім того, на думку Павла Крапивіна, дефолтів можна запобігти шляхом реструктуризації заборгованості. Тим паче що значна частина облігацій спочатку розміщалася не привселюдно, а серед заздалегідь відомого кола часто афілійованих з емітентом покупців. Проте банкір все-таки припускає можливість дефолта з деяких внутрішніх корпоративних облігацій.
Експерт - про імовірність
Станіслав Дубко, генеральний директор рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг":
- Імовірність дефолта України, відповідно до її міжнародних рейтингів, високо оцінювалася навіть до кризи і зниження рейтингів. Рейтинг "ВВ", "ВВ-" означав, що кожна третя країна з такими показниками протягом десяти років обов'язково допускає дефолти за своїми обов'язками. З урахуванням перспективи подальшого зниження міжнародного рейтингу України у висновках ООН немає нічого дивного. У той же час рівень прямого держборгу залишається низьким. Деякі країни з аналогічними міжнародними рейтингами мають більшу заборгованість. Але через те що динаміка макроекономічних показників у нашій країні - одна з найгірших у світі, ризики є, і вони досить високі. Ризики дефолтів у корпоративному секторі ще вищі, але вони індивідуальні: одні зможуть розрахуватися, інші - ні. У той же час потрібно визнати, що більше небезпечним явищем, з погляду інвесторів, буде дефолт держави (суверена) як емітента, ніж дефолт окремих, нехай навіть великих корпорацій.
Торговець - про наслідки
Максим Корсак, директор фінансової компанії "Капітал Траст Секьюритиз":
- В 2008 р. практично всі випуски корпоративних облігацій були не ринковими, а в 2007 р. ринкових було не більше 50%. Зараз на ринку облігацій немає абсолютно ніякої ліквідності - всі торги договірні. Найбільшими власниками корпоративних внутрішніх облігацій є вітчизняні банки, у першу чергу такі, як УкрСиббанк, "ОТП Банк" та ін. З огляду на складності з ліквідністю в банківському секторі, власники прагнуть досягти погашення облігацій якомога швидше.
Тому домовитися про реструктуризацію облігаційного боргу вийде не в усіх. Підвищення купонної ставки навряд чи допоможе, адже зараз банкам потрібна готівка, а не заробіток у майбутньому. Якщо емітенту пред'являються облігації до погашення і він повідомляє дефолт, починається процедура його банкрутства. Якщо дефолт повідомляє банк, на нього закриваються міжбанківські ліміти, починається відтік депозитів, зрештою такий банк припиняє здійснення платежів. Потім у ньому вводиться тимчасова адміністрація і починається процедура ліквідації.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
