2610
Ігор Мазепа: На ринку є ціла низка ніш, які не покриті
— Фондовий ринок
У вівторок відбулися тестові торги на "Українській біржі", створеній провідними інвестиційними компаніями України і російською біржею РТС. Нова біржа має намір впровадити відсутні в країні повноцінний ринок заявок та інтернет-трейдинг і у такий спосіб потіснити монополіста ринку торгівлі цінними паперами - ПФТС. Про строки початку її повноцінної роботи, історію створення, перспективи в Україні, а також про нові продукти голова біржової ради ВАТ "Українська біржа" Ігор Мазепа розповів кореспондентові Миколі Максимчуку.
- Рік тому РТС заявляла, що більше 50% акцій віддасть не тільки українським інвесткомпаніям, але й одній з бірж. Чому вона ні з ким не змогла домовитися?
- "Українська біржа" (УБ), що одержала ліцензію в грудні 2008 року, на 49% належить РТС, а на 51% - українським торговцям. Із самого початку я був присутній на переговорах та обговореннях, ініційованих РТС. За одним з варіантів партнером РТС могла стати ПФТС, і, по суті, ми б разом будували біржову систему в Україні. На ринку є ціла низка ніш, які не покриті. Зокрема, ринок заявок і можливість інтернет-торгівлі. Для цього треба мати сертифіковані, складні IT-програми і шлюзи. В Україні поки жодна біржа не має таких технологій, як у РТС. Там це випробували гарний десяток років.
В 2008 році були ініціативи і спроби менеджменту ПФТС більш серйозно вирішити технічну проблему, що стала очевидною, коли система припинила справлятися з обсягами торгів. Фізично вона не могла оперувати - були збої, вильоти. Минуло більше десяти років після того, як USAID впровадив цю систему, але за цей час у ній було мало технічних інновацій. Крім того, потрібно розуміти, що ПФТС - досить складна структура з погляду управління і кількості учасників, особливо банків. ПФТС - система ринку котирувань в основному для професійних учасників. Наші надії та очікування полягають у тому, щоб УБ з продуктом РТС зробила повноцінну систему ринку заявок і максимальне число учасників могли прямо стати користувачами продукту.
- За інформацією Комерсанта, ПФТС повинні були запропонувати до 25% УБ. Чому цього не відбулося?
- Так, пропонували. Але чому ПФТС відмовилася - питання до голови ПФТС (Ірина Зоря).
- Чи існує механізм, що забороняє одній з інвесткомпаній-акціонерів УБ продати свої акції РТС, щоб російський майданчик одержав контроль над біржею?
- Механізму, що забороняє мені, як акціонерові, продаж акцій, немає. У статуті є пункт про заборону РТС купувати додаткові акції - сконцентрувати пакет більше 49%. Однією з умов акціонерної угоди є те, що згодом РТС зобов'язана знизити частку до 40%. Купувати ж більше 49% РТС не планує. Вона підписала довгостроковий договір з учасниками біржі, які є й клієнтами УБ. У випадку порушення умов договору акціонери можуть дорікнути біржі і її головному акціонеру в невиконанні взятих зобов'язань. І вони будуть праві. Такий сценарій нікому не потрібний. Тому в силі не тільки формальна, але й етична сторона питання.
- У Росії раду директорів РТС очолює представник ІК "Трійка Діалог". Чи претендували вони або інші російські гравці на аналогічну посаду на УБ?
- У біржову раду УБ входить дев'ять інвестиційних компаній і два представники РТС. Коли рада обирала главу, РТС висунула пропозицію, що усі підтримали: російські компанії і представники РТС не повинні очолювати раду. Це повинен бути український фахівець ринку, зі знанням місцевих особливостей і репутацією.
- Чи буде структура управління на біржі аналогічною структурі РТС і хто посів на УБ керівні посади?
- Крім біржової ради, є виконавчий орган - правління, главою якого є Олег Ткаченко. Раніше він очолював Київську міжнародну фондову біржу. Крім нього, до складу правління УБ входить колишній заступник правління РТС Олексій Сухоруков. У виконавчому органі немає представників інвестиційних банків або брокерів.
- Як багато інвестовано в УБ і скільки ще необхідно для повноцінної роботи майданчику?
- Капітал біржі, сформований ще влітку, становить 12 млн грн плюс внесок РТС як акціонера у вигляді торговельної системи Plaza. Це було їхнім зобов'язанням. Із цієї бази ми починаємо роботу. За бізнес-планом капіталу біржі вистачить на недоходне функціонування протягом трьох років. Біржа планує заробляти з першого дня торгів, але перші два роки будуть збитковими і з операційної точки зору не будуть приносити доходу. Збитки будуть покриватися з капіталу.
- Поставка обладнання РТС була умовою створення біржі?
- Звичайно. Це симбіоз стратега, що приводить менеджмент, технології і найбільших операторів фондового ринку, які знають внутрішні особливості, розуміють проблеми, що існують на ринку, і необхідність появи середнього приватного інвестора.
- Всі торговці погодилися на це?
- Безумовно. Це була навіть вимога, одна з дуже суттєвих матеріальних умов.
- Торговці часто називають УБ альтернативою ПФТС. У чому альтернативність, якщо ПФТС має намір повністю перемінити торговельну систему, закупивши в NASDAQ і ММВБ нове обладнання?
- Цим розмовам вже два-три роки. На жаль, вони почалися, тільки коли РТС голосно заявила, що хоче зайти на цей ринок. Нинішній недолік біржової торгівлі в Україні - відсутність умов для доступу широкого кола інвесторів. Події останніх шести-дев'яти місяців, коли почала розвиватися і посилюватися економічна і фондова криза, показали відсутність довіри між операторами ринку. Всі ці питання ми плануємо вирішувати на УБ - через ринок заявок більш широке коло учасників одержить доступ до біржової торгівлі через переддепонування активів цінних паперів або коштів на рахунку біржі. Таким чином, ми розраховуємо вирішити проблему кризи довіри один до одного. При цьому до моменту старту біржі створення ринку котирувань не планується. Якщо акціонери згодом визнають за необхідне його додавання, ми зробимо.
- Кого ви вважаєте своїми конкурентами і чому?
- Думаю, рано чи пізно у нас пройде консолідація. Зараз працює біля десяти бірж, притому, що одна має частку ринку приблизно 95%. Якщо подивитися на більш розвинені ринки, то там два-три майданчики. Швидше за все, і в Україні буде два, максимум три торговельні майданчики. На інших будуть відбуватися кептивні трансакції, вони будуть ледве животіти. Час покаже.
- До складу акціонерів УБ були включені компанії, що входять в асоціацію ПФТС. Чи означає це, що компаніям доведеться обирати, де торгувати?
- Бути акціонером УБ - не значить торгувати тільки на УБ. Рішення про вступ у капітал УБ приймає рада директорів або безпосередньо директор компанії. Приміром, Concorde Capital торгує на ПФТС і Франкфуртській біржі, має доступ до Лондонської фондової і до всіх бірж, які дають можливість більш зручного доступу до торгів і ліквідності. Рішення про те, де торгувати, буде прийматися не мною, а трейдерами, які займаються цим щодня. Для нас не принципово, яка кількість торговців візьме участь у тестових торгах. Важливо, яка кількість учасників буде потім. Я очікую, що після закінчення шести-дев'яти місяців число учасників, які будуть торгувати на УБ, буде порівнянним з числом учасників на ПФТС. Треба розуміти, що членами ПФТС є близько трьох сотень брокерів, але реальні торги проводять два-три десятка компаній. Тому ми хочемо не бігти за кількістю, а мати якісних учасників, з якими можна розраховувати на безризиковість розрахунків - в яких є активи на депозиті.
- Як пройшли перші торги?
- У перший день тестових торгів на "Українській біржі" було укладено три угоди. Кожна - по 1 акції "Укрнафти". Брали участь близько 10 торговців. Це була експериментальна експлуатація, де обсяги не потрібні. Учасники проводили операції, перевіряючи їхнє відображення у внутрішньому обліку.
- Зараз обсяг українського фондового ринку мізерний - на день на ПФТС укладається 30-40 угод на суму 1 млн грн. Чи виправданий розподіл цих обсягів на дві біржі?
- УБ створюється не для конкуренції з ПФТС. Ми говоримо, що хочемо розвивати нові сегменти ринку, які не освоєні ПФТС. Ринок заявок будемо розвивати з кращими технологіями, менеджментом і з гарантуванням розрахунків по трансакціях. УБ однозначно не буде конкурувати за професійних учасників ринку, що беруть участь у ринку котирувань. Час покаже, яка із систем більш адекватна в цих умовах, яка відповідає потребам ринку і більш перспективна. На відміну від ПФТС, УБ не асоціація, а акціонерне товариство і може надавати послуги не тільки акціонерам, але й іншим особам. Розмір оплати залежить від кількості терміналів, необхідних торговцеві, і обсягу угод. Біржова комісія становить 0,01% від обсягу угоди з кожної сторони. Плата буде стягуватися після запуску основних торгів.
- Чи рентабельно запускати біржу в умовах кризи?
- Я не чекаю, що біржа відразу буде приносити істотний операційний дохід. Очевидно, що запуск біржі - це великий інфраструктурний продукт, що ми закладаємо на довгострокову перспективу. У його завдання входить розвиток ефективних механізмів фондового ринку, створення більш конкурентоздатної, відкритої інфраструктури. Concorde як інвестор розраховує заробити на цьому гроші, але не на грошовому потоці, а на капіталізації. Я переконаний, що через п'ять-сім років УБ буде мати капіталізацію $1 млрд і більше. Донедавна капіталізація РТС становила сотні мільйонів доларів. Як інвестори, ми розраховуємо, що, вклавши $1, зможемо заробити $3-4. Навіть якщо криза протриває три роки - це ніщо в порівнянні з 15-20-річною перспективою. До того ж криза виявила дуже багато структурних, системних проблем із законодавством. Тому це навіть краще.
- У Росії РТС програла ММВБ у сегментах інтернет-трейдингу. Чи буде УБ робити на цьому ставку?
- З першого дня на УБ будуть повноцінні торги на ринку заявок. Що стосується інтернет-трейдингу, то завдання біржі - сприяти створенню умов для нього. Його запуск ми очікуємо наприкінці березня - початку квітня. Інтернет-трейдингом будуть займатися незалежні інтернет-провайдери, як це було в Росії, у підрозділах інвестиційних банків. Щоденне функціонування інтернет-трейдингу буде здійснюватися не біржею, а гравцями, які будуть торгувати на ній. Кожен клієнт буде мати вільний доступ до інформації про заявки та угоди на біржі. Через систему інтернет-трейдингу клієнт торговця зможе самостійно подавати заявки, які будуть ретранслюватися на біржу через брокера. Якщо заявка на біржі має зустрічну заявку, укладається угода, при цьому брокер не витрачає час на дзвінки контрагентові, підписання паперів та інше - все здійснюється в електронному вигляді. Інтернет-трейдинг стане додатковою послугою, що буде базуватися на платформі ринку заявок.
- Логічно припустити, що торговці будуть торгувати на УБ не тільки якщо там буде нормальне ПЗ, система Т+0 і гарантії виконання угод, але й за наявності прийнятних тарифів. Чи будуть вони нижчими, ніж у ПФТС, і на скільки?
- Якщо ми хочемо мати багатомільйонні операції на день, то 5 тис. грн - крапля в морі в порівнянні з тими оборотами, до яких ми прагнемо. Це не проблема для амбіційних продуктів, тим більше що тарифи УБ дуже конкурентні.
- Коли будуть запущені повноцінні торги?
- Наприкінці I кварталу.
- З яким депозитарієм ви уклали договір?
- Поки це МФС, що організує облік переважної більшості корпоративних цінних паперів. Юридично не маючи статусу центрального депозитарію, де-факто він виконує його функції по всіх паперах, крім державних.
- Хто буде проводити розрахунково-клірингові операції?
- Зараз - МФС, а далі подивимося.
- Для інтернет-трейдингу потрібний розрахунковий банк. "Перспектива" мала договір з УкрСиббанком, а потім вирішила створити платіжну систему. Яким шляхом підете ви?
- Поки немає сенсу робити спеціалізований розрахунковий банк. Те, що зробила "Перспектива", їй навіщось було потрібно. У нас такої необхідності немає. У європейських країнах і США папери і гроші зберігаються в одній установі, і це депозитарій. Якщо така система з'явиться в Україні - буде правильно і комфортно, ні - будемо шукати варіанти.
- На яку частку ринку ви розраховуєте?
- Кризові явища допомагають реалізовувати інфраструктурні проекти - вони ставлять нас у майже однакові умови з ПФТС. Ми впевнені, що вже до кінця 2010 року УБ буде мати 50% ринку.
- Внаслідок реструктуризації активів СКМ останнім часом на ПФТС укладаються угоди на сотні мільйонів. Чи буде УБ за такою схемою роздмухувати обсяг торгів у себе?
- Час показав безперспективність і смішне ставлення більш-менш серйозних операторів до таких трансакцій. Думаю, такі процеси відбуваються під час відсутності реального бізнесу. Я не бачу, яким чином репортування таких обсягів показує більшу ефективність бізнесу.
- Чи будете ви боротися з "технічними угодами" і спробами маніпулювати котируваннями акцій?
- Однозначно. Ринок заявок - краща система, що дозволить переконатися, що як мінімум таких угод буде менше. Чим більша ліквідність, тим вужчі спреди, вищі обсяги реальних торгів, тим нижча можливість маніпулювати.
- За якими принципами будуть відбиратися компанії в індексний кошик?
- Концепцію підрахунку індексу ми ще не обговорювали. Це буде на наступному етапі. Зараз ми хочемо переконатися, що з технічної точки зору система працює в максимальному режимі, гарантована від технічних збоїв. До запуску основних торгів у нас є три місяці. Хочу сказати, що індекс повинен бути інструментом, що торгується. Він відразу буде розраховуватися онлайн.
- Чи буде торгівля деривативами?
- Коли відсутня ліквідність у торгівлі базовими активами, тим більше не буде ліквідності в торгівлі похідними, якими є деривативи. Ми будемо створювати індекс, щоб торгувати ними, але для цього повинні з'явитися умови.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
