925
Аграріям готовлять фінансову петлю?
— Аграрний ринок
Затверджений бюджет призупинив фінансування восьми аграрних програм (фінансування заходів щодо захисту, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підтримка підприємств, що перебувають у складних кліматичних умовах, здешевлення вартості страхових премій тощо).
Шість програм одержали менше фінансів (агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення, боротьба зі шкідниками). "День" розпитав аналітиків, чого варто очікувати українському селу при такому підході до його фінансування.
І експерти застерігають, що реалізація такої ідеї ще міцніше "затягне зашморг" на шиї вітчизняного фермерства і навіть може спровокувати недостачу аграрної продукції на ринку...
За словами глави парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Миколи Присяжнюка, в аграріїв від таких експериментів увірветься терпець. Торік посадові особи те й робили, що приймали рішення про збільшення фінансування АПК через дотації, субсидії і субвенції. Але на практиці далі слів справа не йшла. Для підтвердження своєї думки він навів приклад про прийняте в 2008 році рішення збільшити на 40% дотацію на кілограм живої ваги худоби. "Але замість 2,4 мільярди на такі цілі в 2008 році дали 500 мільйонів гривень", - розповідає він.
Далі - гірше. Незважаючи на гарний урожай 2008 року, українські селяни знову залишилися ні з чим. Відповідно до підрахунків експертів, на кінець 2008 року аграрії одержали прямі збитки на 10 мільярдів гривень. І це при тому, що 2007 рік селяни закінчили з 1,5 мільярдним прибутком. "Жодне підприємство в сільському господарстві (хіба що декілька, як виключення) не закінчить 2008 рік прибутково... - констатував напередодні сумний прогноз президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. - Валове виробництво впаде на 30%. А 15% людей, які працюють у галузі, стануть безробітними..., посіви ярових культур скоротяться на третину. Це всі сьогоднішні плани, які ставлять перед собою підприємства".
Згодний з ним і Присяжнюк, але від себе додає іншу статистику: "Весняні посівні площі можуть скоротитися на 50-60%, якщо не найдуться гроші... Для посівної 2009 р. це може значити, що після фінансової економічної кризи в Україні з'явиться продовольча криза". Лист про такий розвиток подій прем'єр-міністрові вже надіслали, говорять у комітеті. Але відповіді немає.
Скорочення державних програм - це добре, переконує президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Іван Томич. Державні витрати часто лише сприяли фінансовому дерибану на місцях. "Не арифметична сума все вирішує в АПК, - пояснює Томич, - а зміна підходів до бюджетної політики в аграрному питанні".
Замість того, щоб направляти державні гроші на невідомо які програми, профінансували б краще Аграрний фонд у достатньому обсязі (у загальному бюджеті виділений нуль на його потребі, а в спецфонді - 2 мільярди гривень), збільшили б суму кредитної підтримки і допомогли б утриматися на плаву дрібним селянським господарствам (вони дають 80% м'яса і молока в країні). Якщо "дрібні" не витримають такої державної підтримки, то звідки на споживчому ринку з'явиться аграрна продукція, обсяг якої й так зменшується?
Справжній зашморг на шиї аграріїв - непосильні при нинішньому валютному курсі доларові кредити. За інформацією Козаченка, не менше мільярда доларів заборгували своїм кредиторам українські агровиробники. У законі про подолання наслідків кризи в АПК вже прописані конкретні кроки для продовження аграрних кредитів, але з державної кишені на кредитну компенсацію аграріям в 2009 році пообіцяли цілих 300 мільйонів гривень.
Нормально розв'язати кредитне питання дозволить стабілізація курсу. Мабуть, про "доступність" кредитів для селян думає й Нацбанк, що наприкінці 2008 року заявив про намір підвищити свою дисконтну ставку з 12% до 18%. Нагадаємо, що саме від розміру дисконтної ставки НБУ відштовхуються банки, коли встановлюють вартість кредитного ресурсу для своїх клієнтів. Збільшення дисконтної ставки означає автоматичне подорожчання кредитів для банківських позичальників.
На думку Козаченка, якщо НБУ так вчинить, це буде суперечити логіці. "В усьому світі зараз знижують ставки рефінансування, щоб забезпечити можливість доступу до кредитних ресурсів реального сектора економіки. В Європі ставка 1%, у Росії - 4%. У нас це якісь небесні цифри. Я вважаю, розумно було б знизити ставку рефінансування до 5%", - говорить він.
Якщо не вирішиться питання продовження банківських кредитів і компенсації різниці з кредитних ставок, тоді село відразу загине, впевнені експерти. Хоча до кризи саме аграрний сектор і міг похвашитися зразковістю розрахунків за взяті в банках кредити (99% всіх кредитів повертали). "В аграрному секторі близько 17 мільярдів гривень, термін погашення яких минає першого січня, і їх необхідно пролонгувати. Ще близько дев'яти мільярдів гривень потрібно передбачити для кредитування на 2009 рік", - підраховує для "Дня" Присяжнюк. На компенсацію ж різниці з кредитів необхідно відшукати близько 4 мільярдів...
За матеріалами: День
Поділитися новиною
