4177
Злиття двох місяців
Відносне затишшя на ринку банківських злиттів і поглинань може змінитися масовим скуповуванням банківських активів за безцінь.
Злети і падіння
Минулий рік не дуже порадував власників вітчизняних банків, які готували свої фінансові активи на продаж. Торік зірвалася ціла низка угод, які були, що називається, "на мазі".
Зокрема, так і не вдалося продатися Кредитпромбанку. На початку 2008 р. була інформація, що французька Societe Generale близька до купівлі цієї фінустанови. Однак угода не відбулася, нібито через збитки французької групи, яких їй завдав трейдер-шахрай. Нагадаємо: ще раніше оголошувалася покупка Кредитпромбанку одним з найбільших банків Греції - National Bank of Greece (NBG).
Були близькі до продажу свого дітища і власники "Родовід-Банку". Основним претендентом називався великий ірландський банк Allied Irish Bank, що вже володіє дочірніми структурами в країнах Центральної і Східної Європи (ЦСЄ), наприклад у Польщі. Вже восени 2008 р. у період загострення світової фінансової кризи ізраїльський банк Hapoalim відмовився закривати угоду купівлі невеликої української фінустанови - Укрінбанку. Офіційна причина - заборона Центрального банку Ізраїлю на придбання активів за кордоном з метою збереження ліквідності власної банківської системи. Відзначимо, що про цю угоду вартістю EUR95 млн було оголошено ще восени 2007 р. Так і не відбулися очікувані ринком угоди з продажу Укргазбанку (підконтрольний нардепові від "Партії Регіонів" Василю Горбалю) і Брокбізнесбанку (основний акціонер - голова ДПАУ Сергій Буряк).
Проте в 2008 р. зірвати куш на ринку банківських злиттів і поглинань вдалося мерові Києва Леоніду Черновецькому. У лютому 2008 р. 100% акцій його дітища - Правекс-Банку - купила одна з найбільших італійських банківських груп Intesa Sanpaolo. Сторони домовилися про суму угоди EUR504 млн.
Нагадаємо: раніше італійцям не вдалося придбати Укрсоцбанк. Продаж Правекс-Банку чітко дав зрозуміти, що іноземці стали більш економними і розважливими, а власники вітчизняних банків - більш згідливими. Якщо раніше в процесі оформлення угоди вартість українських банків тільки зростала, то в останньому випадку було заплачено на EUR11 млн менше, ніж передбачалося спочатку.
У підсумку, угода була закрита в липні за ціною EUR493 млн. Прес-служба Правекс-Банку рапортувала про рекордний коефіцієнт "price-to-book value" (P/BV - відношення ціни продажу банку до його капіталу. - Ред.) угоди, що дорівнював 6,5. Але через те, що на 1 липня 2008 р. капітал цієї фінустанови становив 830 млн грн., реально мультиплікатор лише трохи перевищив коефіцієнт 4,5. Тоді як за підсумками 2007 р. середньозважене значення P/BV при продажі вітчизняних банків дорівнювало 5,2.
Крім того, минулого літа власник "Дельта Банку" Микола Лагун продав 49% акцій своєї фінустанови великому американському інвестфонду Icon Private Equity. Сума угоди не розголошувалася. Цей фонд входить до числа найбільших гравців ринку прямих інвестицій Росії та країн СНД і управляє більш ніж $1 млрд. Інвестиції здійснюються в динамічні компанії, що працюють у сфері фінансів, телекомунікацій і медіа. Пан Лагун продовжує контролювати "Дельта Банк" (йому належить 51% акцій), тому в цьому випадку можна говорити про залучення не стратегічного, а портфельного інвестора, що теж велика удача для українського банківського ринку.
Слід зазначити, що на початку 2008 р. була здійснена ще одна невелика угода. П'ятий за розміром грецький банк Alpha Bank придбав невеликий український "Астра Банк". Ця фінустанова була зареєстрована в 2007 р. колишніми власниками Індекс-Банку (проданого Credit Agricole в 2006 р.) на чолі з нардепом Віктором Тополовим (фракція НУНС). Тому в цьому випадку більш доречно казати про покупку банківської ліцензії, а не бізнесу. За інформацією Бізнесу, у свій час Alpha Bank претендував на купівлю Індекс-Банку. Власники "Індекса" нібито навіть зареєстрували "Астру" саме "під греків". Нагадаємо: аналогічна історія мала місце при продажі банку "Престиж" (нині - "Ерсте Банк Україна") австрійському Erste Bank, що раніше програв боротьбу за покупку банку "Аваль" також австрійській групі Raiffeisen International.
До речі, в 2005-2007 р. іноземці купили кілька десятків вітчизняних фінустанов. При цьому наші банки продавалися за зовсім космічними цінами. Іноземні монстри готові були платити за квиток на перспективний український ринок ціни, що дорівнювали 4-6 капіталам банків, які купували. Тоді як у світовій практиці навіть мультиплікатор, що дорівнює трьом, заведено вважати вражаючим. Таким чином, найбільш розторопні власники українських банків за період масового вторгнення іноземців змогли виручити за свої дітища в цілому близько $12 млрд.
За потребою
Наприкінці минулого року на вітчизняному банківському ринку стартувала якісно нова кампанія злиттів-поглинань. Вона була викликана фінансовою кризою, що поставила окремі вітчизняні банки на межу банкрутства. Власники двох вітчизняних фінустанов з ТОП-10, які всього рік тому не могли скласти їм ціну, змушені були розлучатися зі своїм бізнесом практично задарма.
Так, "Надра Банк", що зіткнувся з фінансовими труднощами внаслідок відтоку вкладів, у листопаді був викуплений холдинговою компанією DF Group, підконтрольною підприємцеві Дмитру Фірташу. За 86,7% акцій колишні власники одержали всього $60 млн. Примітно, що у вересні 2006 р. президент і співвласник "Надра Банку" Ігор Гіленко оцінював банк більш ніж в $1,5 млрд. Дмитру Фірташу також приписують контроль над дрібною одеською фінустановою - "Місто-Банком". До речі, влітку минулого року більше 50% акцій цього банку були продані латвійському Trasta KomercBanka (TKB). Подробиці угоди не розголошуються. За величиною активів ТКВ посідає 15-е місце з 26 латвійських банків. Беручи до уваги те, що співвласником ТКВ є давній бізнес-партнер пана Фірташа, можна зробити висновок, що в цьому випадку, швидше за все, мала місце звичайна оптимізація активів у рамках DF Group.
Найгучнішою угодою минулого року став продаж Промінвестбанку (ПІБ). Кажуть, що до колишнього власника ПІБа Володимира Матвієнка дуже часто зверталися іноземні інвестори з пропозиціями продати фінустанову. Він завзято відмовлявся. Хоча, з огляду на тодішні розцінки на українські банки, міг легко виручити за свої акції мінімум $1,5-2 млрд. Влітку 2008 р. стартувала масована інформаційна атака на ПІБ. Наприкінці вересня почалася паніка серед вкладників - всього за кілька днів вони вилучили з цього банку майже половину депозитів. На початку жовтня 2008 р. в ПІБ була введена тимчасова адміністрація. Через місяць НБУ оголосив, що австрійська трейдингова компанія SLAV AG, підконтрольна бізнесменам і народним депутатам від "Партії Регіонів" братам Сергію та Андрію Клюєвим, сконцентрувала 68% акцій ПІБа (як відомо, брати Клюєви контролюють в Україні невеликий Актив-Банк. - Ред.).
Новий інвестор повинен був провести додемісію на 900 млн грн. і надати ПІБу фондування в розмірі 3,6 млрд грн. Строки емісії кілька разів переносилися, однак "стратег" так і не зміг виконати свої зобов'язання. Нагадаємо, що в 2006 р. SLAV AG зазнала фіаско, беручи участь у приватизаційному тендері на покупку невеликого банку в Австрії - Bank Burgenland.
Після зриву додемісії в НБУ вкотре заговорили про необхідність націоналізації ПІБа, як раптом 15 грудня SLAV AG оголосила, що закликала собі на допомогу потужного партнера - російський Внешэкономбанк (ВЭБ). За словами тимчасового адміністратора ПІБа, заступника голови НБУ Володимира Кротюка, спочатку планувалося, що російський монстр нібито не буде входити в капітал ПІБа, а надасть тільки фондування у вигляді кредитів або депозитів. Однак під завісу минулого року стало відомо, що ВЭБ все-таки викупив контрольний пакет акцій ПІБа, а SLAV AG залишилася міноритарним акціонером. Внешэкономбанк з активами в розмірі більше $20 млрд є державним банком і за величиною активів входить до ТОП-10 російських банків.
У той же час, на відміну від інших держбанків (Ощадбанк, ВТБ, Газпромбанк), має особливий статус банку розвитку і функціонує за окремим (спеціальним) законом. ВЭБ є провідником зовнішньоекономічної політики Росії. Його наглядову раду очолює прем'єр-міністр РФ Володимир Путін. У ВЭБа є шість іноземних представництв у найбільших фінансових столицях світу, однак дочірні структури за кордоном дотепер були відсутні.
Таким чином, за підсумками 2008 р. у лідери за обсягами капіталу, вкладеного в українські фінустанови, впевнено вийшла Російська Федерація. За минулий рік російські банки збільшили інвестиції в капіталізацію українського банківського сектора більш ніж удвічі. Росіяни контролюють в Україні 11 фінустанов, три з яких вже входять до ТОП-10 лідерів ринку. У підсумку майже чверть у загальному обсязі іноземних інвестицій в український банківський сектор припадає на північного сусіда.
Відзначимо, що левова частка цих вкладень здійснена банками, майже повністю підконтрольними Кремлю. Українські "дочки" російських монстрів найбільш активно працюють у сегменті кредитування корпоративного сектора ("ВТБ Банк"), але не забувають і про роздрібний бізнес. Торік свої позиції в роздробі помітно підсилив "Альфа-Банк (Україна)".
Треба визнати, що російські дочірні банки належать до числа найбільш капіталізованих. Друге місце за масштабами експансії в Україну впевнено посідає австрійський капітал. Потім з невеликим відривом ідуть Італія і Франція. Замикають групу лідерів банки з балканських країн (Греція+Кіпр), Швеції та Німеччини.
Зливання
За офіційними даними НБУ на 01.12.08 р., в Україні працювали 50 банків з іноземним капіталом, з них 18 контролювалися нерезидентами на 100%. Частка іноземного капіталу в статутних фондах банків - майже 36%. Однак реально (за винятком випадків, коли резиденти України контролюють банки через офшори) іноземці контролюють 47 українських фінустанов, тобто 25% їхньої загальної кількості.
Станом на кінець 2008 р. іноземці впевнено захопили більшу частину вітчизняного банківського сектора. Так, частка іноземного капіталу за останній рік збільшилася на 4 п.п. і перевищила 46%. При цьому за активами українські "дочки" іноземних монстрів контролюють майже 50% ринку (рік тому - 42%).
Іноземці продовжували поступово нарощувати свою присутність у більшості сегментів ринку. Зокрема, вони контролюють майже 60% ринку кредитування населення (рік тому - 52,6%), у сегменті іпотеки частка їх перевищує 65%. Кредитування корпоративного сектора на 45% забезпечує іноземний банківський капітал (роком раніше - 37,6%).
У порівнянні з минулим роком трохи зменшилася частка банків з іноземним капіталом на ринку депозитів юросіб і, навпаки, збільшилася на ринку депозитів населення. Проте за рівнем присутності іноземного капіталу в банківській системі Україна як і раніше значно відстає від інших країн ЦСЄ. Наприклад, у Польщі частка іноземців в активах банківського сектора становить 67%, у Чехії і Словаччині - більше 95%.
У той же час вітчизняний банківський ринок найбільш фрагментарний (низька концентрація). Якщо в середньому по країнах ЦСЄ на ТОП-5 гравців припадає близько 60% ринку, то в Україні - не більше 40%.
З певною часткою впевненості можна казати, що цього року іноземці продовжать планомірно збільшувати ринкову частку більшою мірою за рахунок розвитку існуючих банків, а не покупки нових (так зване органічне зростання). Невідворотним явищем стане і настільки довгоочікувана НБУ і так давно прогнозована експертами консолідація банківського сектора, тобто скорочення кількості банків. Голова правління "Райффайзен Банку Аваль" (м.Київ; з 1992 р.; більше 17 тис.чол.) Володимир Лавренчук впевнений, що великі гравці не зацікавлені в приєднанні невеликих фінустанов. Оскільки витрати на інтеграцію не покриються очікуваними вигодами, та й в умовах кризи у великих банків інші проблеми. У той же час банкір вважає, що власники дрібних банків психологічно не схильні до об'єднання своїх дітищ.
При цьому пан Лавренчук визнає, що якщо "малята" будуть збитковими, то їхні власники не стануть підтримувати такий бізнес, поповнюючи капітал. Багато експертів припускають, що іноземні банки, довгострокова стратегія яких передбачає присутність в Україні, скористаються моментом і за безцінь зроблять відповідні придбання. Але якщо рік тому іноземці готові були платити $10-30 млн тільки за ліцензію, то зараз навряд чи їм будуть цікаві зовсім вже дрібні банки.
Зокрема, компанія IMB Group, якій належить Міжнародний іпотечний банк, в 2009 р. має намір придбати відразу кілька банків. За словами генерального директора IMB Group (м.Київ; з 2004 р.; близько 1 тис.чол.) Грега Краснова, мова може йти про придбання банків з портфелем роздрібних депозитів у розмірі 0,25-1 млрд грн. і більш-менш розвинутою філіальною мережею.
На сьогодні таким критеріям відповідають 45 вітчизняних банків 3-ої і 4-ої груп за класифікацією Нацбанку. На покупки може бути виділено до $250 млн. Ризикнемо припустити, що цих грошей вистачить для придбання мінімум десятка фінустанов такого калібру.
Дмитро Гриньков
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
