6182
У новий рік з новим курсом?
— Валюта
На кінець грудня 2008 року курс гривні встиг стабілізуватися після запаморочливого стрибка. Оптимісти відразу зробили прогноз: все буде добре. Песимісти так не вважали, і з початку січня міжбанк почав підтверджувати правоту останніх.
Обіцяного три роки чекають...
Напередодні затяжних свят загальний доброзичливий настрій поширився і на фінансову сферу. У всякому разі, сторінками преси почали кочувати коментарі банкірів, які обіцяють нехай і не подорожчання національної валюти, але хоча б її зміцнення. Різдвяно-новорічний забіг минув, і з'явився час звернути увагу на курсові коливання. Виявилося, що реалізація оптимістичного сценарію не заладилася: норму "навряд чи більше восьми", яку стримано обіцяв декілька тижнів тому, міжбанк вже перевищив з лишком.
На 9 січня Національний банк України продовжував залишатися в межах "зміцнення" - покупка 7,7 гривні за долар, продаж - 8,21. І, незважаючи на наміри останніх місяців прирівняти офіційний курс до міжбанківського, на ділі регулятор помітно відстає. Восьмого січня торги закінчилися в межах 8,75-8,815 гривні за долар, дев'ятого приблизно там же - 8,6-8,8. "Вуличний" же курс "сигнал" на подорожчання сприйняв на ура - продаж у багатьох обмінниках швидко перевалила за дев'ять гривень. Всупереч побутовим очікуванням багатьох і прогнозам деяких гривня поки дорожчати не планує.
Прихильники думки про прийдешню стабілізацію курсу національної валюти у своїх прогнозах опиралися на декілька факторів. Головна "порція" надій покладалася на регуляторну діяльність Нацбанку, анонсовану наприкінці грудня. Як додаткова приємна обставина передбачалося зняття обмежень на розмір резервів центробанку "імені" МВФ - відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду на кінець 2008 року вони повинні були становити не менш 26,7 мільярда доларів. Крім того, багато банкірів розраховували на те, що валютний ринок істотно насититися за рахунок продажів з боку населення - свята, подарунки, канікули - є на що витратити гроші.
Говорити про реальну значимість як мінімум одного фактору на сьогодні ще рано - нова політика НБУ ще тільки повинна набрати чинності. Та й на торгах регулятор поки виступає дуже скромно. З лептою, що у загальний стабілізаційний порив може внести кожен українець, теж все не так просто. Всупереч очікуванням деяких експертів, малоймовірно, що "персональний" валютний бум повинен статися в січні - переважна більшість передсвяткових витрат довелися все-таки на кінець минулого року. Хіба що, населення, яке витратилося під час свят, почне витрачати валютні НЗ. До речі, саме розрахунок на те, що всю "зайву" валюту українці вже здали, міг скорегувати готівковий курс. Вже дуже наочно змінилися цифри у віконечках обмінників після того, як більша частина запасів була продана порівняно задешево, а купувати долари/євро для погашення чергових кредитних виплат багатьом ще тільки доведеться.
Якщо ж абстрагуватися від того вкладу, який у курсові коливання вносить кожен окремо взятий обмінник (до речі, можна згадати про те, що пункти обміну валют, що працюють на підставі агентських угод, з 1 січня повинні були припинити працювати), всі надії автоматично покладають на політику Національного банку України. Але навіть з урахуванням обіцяних рухів до кращого, розраховувати на всемогутність регулятора, можливо, зарано. Просто тримати офіційний курс помітно нижче міжбанківського і заявляти про те, що долар "не може й не повинен" - недостатньо. "Обіцянки кінця минулого року мали політичний характер: необхідно було збити хвилю критики, яка "пішла" на керівництво центробанку. Тоді й виникла ілюзія можливості стабілізації, адже президент через представників свого Секретаріату наполегливо рекомендував зміцнити національну валюту. У той же час, інструменти, за допомогою яких передбачалося це зробити, продемонстровані не були", - поділився своєю точкою зору з "Подробицями" директор економічних програм Центра Разумкова Василь Юрчишин. Таким чином, виходить, що, по-перше, НБУ потрібно всерйоз перейти від обіцянок і натяків до реальних дій, інакше його роль, як і восени, зведеться до спостереження за ситуацією, що стрімко змінюється. А, по-друге, командуючим "віра - майна" можновладцям не варто забувати й про реальне положення справ не тільки у фінансовій сфері, але й в економіці в цілому.
Не дочекаємося?
Об'єктивних причин для зростання курсу гривні обмаль. З одного боку, долар зміцнюється в усьому світові (стрімке зростання обіцяють у першому кварталі 2009 року, наступне плавне подорожчання - у другому). Незважаючи на проблеми економіки США, у багатьох країнах "вічнозелені" гроші продовжують залишатися свого роду "мірилом всіх речей". Україна - не виключення.
З іншого боку, для зміцнення курсу гривні мало захистити валютний ринок від нездорових перепадів і спекуляцій, необхідний і міцний економічний базис. І саме з останнім ситуація складається не занадто весела. Позиції української економіки можуть істотно підточити обіцяні на 2009 рік падіння зростання ВВП і рецесія багатьох промислових галузей. Особливо критично ситуація виглядає зараз - на момент, коли газові контракти з Росією ще не підписані, а експертам залишається тільки припускати яку ціну на "блакитне паливо" не переживе хімічна промисловість, яку - металургія - і так далі. Ще одним дестабілізуючим фактором для економіки в цілому може стати бюджет. Закладені в початкову версію макропоказники виглядають занадто оптимістичними, але ж його ще доведеться виконувати на тлі помітного зниження надходжень. І очікувати, що в країни з "хиткою" економічною системою буде "здорова" валюта трохи наївно.
Ще одним ударом у стабільність гривні може стати кон'юнктура зовнішніх ринків. Один з деяких оптимістичних прогнозів на початок 2009 року стосувався досить швидкого виходу з кризи деяких галузей економіки - наприклад, металургії, харчовій промисловості, аграрного сектора. І потенційні причини цього не тільки зростання попиту на міжнародному ринку (хоча, і воно теж), але й девальвація гривні, автоматично підвищувальна конкурентоздатність продукції українських виробників та їх радість від валютних надходжень. Дешева гривня може не тільки простимулювати експортерів, але й зробити те, про що так мріє уряд - зупинити зростання імпорту і виправити зовнішньоторговельний дисбаланс. "Маленькі українці" можуть з повною віддачею ремствувати на стрімке подорожчання закордонних продуктів, побутової техніки, автомобілів (чому сприяють і вітчизняні законодавці, які збільшують мита). А державу зменшення "імпортної платоспроможності" населення в умовах кризи може тільки тішити. А ще на "обрії" маячить запланована масштабна приватизація, за рахунок якої передбачається врятувати рівень надходження іноземних інвестицій - при недорогій гривні закордонному капіталу вкладати кошти вигідніше. Якщо, звичайно, вони в нього є.
При цьому в прямий конфлікт з експортно-імпортними орієнтирами девальвації національної валюти вступає гостромодний в останні дні "газовий фактор". Все просто: чим вище курс долара, тим більше гривень піде в оплату "блакитного палива". А значить - вже дорожчає собівартість промислової продукції, що погано для тих самих експортерів, яких "гріє" дорогий долар. Населення дорогий газ теж потішитіи не може - він автоматично потягне за собою зростання цін на комунальні послуги. Адже у світлі прийдешнього зрівняння вартості імпортного та місцевого газу (одна з умов кредиту МВФ) - непоступливість "Газпрому" може "відгукнутися" кожній родині.
З великою часткою ймовірності, у найближчі місяці курс гривні буде коливатися в межах різноспрямованих інтересів експортерів: щоб і виробництво подешевше обходилося, і газ теж. Як вийде ці інтереси всереднити (і чи вийде взагалі) поки незрозуміло. Але загальний неблискучий стан речей не тільки в економіці, але й у політиці, не дозволяє багатьом експертам робити довгочасні прогнози на майбутнє. Дна поки не видно: для одних аналітиків "кінець" починається в межах 11 гривень за долар, для інших - і 15 гривень - не межа. Щоправда, останнім часом "ворожіння" на валютному курсі все впевненіше стає прерогативою політиків. Економісти робити це вже практично не ризикують.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
