5536
Приватизація житла: нова пісня про старе
— Нерухомість
Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" набув чинності в далекому 1992 році. Однак ця тема не втратила своєї актуальності.
Причиною тому послужив передноворічний ажіотаж, створений ВР України, постановою якої був установлений граничний термін обігу житлових чеків до 31.12.2008 року, що у свою чергу було сприйнято в суспільстві як завершення процесу приватизації житла. Чи не так це насправді? На це та інші питання, пов'язані з процесом приватизації, дає відповіді "Простобанк Консалтинг".
Про старе: приватизація житла безстрокова
Верховна Рада буквально за два тижні до Нового року зробила воістину безцінний подарунок для українців. Законодавець своєю постановою від 17 грудня 2008 року № 674-VI скасував дію постанови від 21 грудня 2000 року, пославшись на те, що в ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" термін використання житлових чеків для реалізації громадянами права на приватизацію житла з державного житлового фонду не встановлений.
Відповідно, на даний момент, усі, хто не встиг приватизувати свою квартиру до настання 2009 року, можуть заспокоїтися і провести цей процес у зручні для себе строки. А ті, хто запекло бігав по кабінетах у переддень новорічних свят, намагаючись встигнути реалізувати своє конституційне право, можуть тільки розвести руками, задоволено дивлячись на свідоцтво про приватизацію житла, датоване останніми числами грудня 2008 року.
І все-таки, тим, хто ще не став щасливим власником приватизованого житла, не варто відкладати цей процес у довгий ящик, оскільки вітчизняне законодавство нестабільне і невідомо, які ще зміни можуть нас очікувати в найближчому майбутньому.
Про нове: приватизуємо гуртожитки
1 січня 2009 року набув чинності Закон України "Про забезпечення житлових прав жителів гуртожитків", що дозволяє приватизувати кімнату в гуртожитку. Для того, щоб придбати право власності на займану в гуртожитку площу необхідно відповідати як мінімум таким умовам:
- проживати на ній не менш 5 років;
- бути зареєстрованим за місцем проживання;
- не мати іншого власного житла.
Однак ні за яких умов не можна приватизувати кімнату, наприклад:
- у гуртожитках, призначених для тимчасового перебування у зв'язку з навчанням, перенавчанням або підвищенням кваліфікації, у навчальних закладах й у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;
- у випадку проживання в гуртожитку без законних підстав (без офіційної реєстрації місця проживання);
- у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового перебування осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі і мають потребу в поліпшенні житлових умов, або житлова площа яких тимчасово заселена;
- у гуртожитках, де проживають військовослужбовці, співробітники Збройних Сил України і Міністерства внутрішніх справ України,
- у гуртожитках, які мають статус соціальних на момент вступу в силу Закону,
- у гуртожитках, що перебувають на законних підставах у приватній власності, у тому числі, переданих територіальним громадам у постійне або тимчасове користування. З метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їхнього виселення, із займаних житлових приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, Законом установлений трирічний мораторій на їхнє відчуження (крім передачі в комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад).
Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється шляхом безкоштовної їхньої передачі громадянам з розрахунку санітарної норми 21 кв.метр загальної площі на наймача й кожен член його родини й додатково 10 кв.метрів на родину. Надлишки загальної площі житлових приміщень можуть бути продані громадянам України, які проживають у цих житлових приміщеннях. Для приватизації житлових приміщень у гуртожитках використовуються житлові чеки в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" з урахуванням залишкової вартості приватизованих житлових приміщень.
Громадяни, які приватизували житлове приміщення в гуртожитках, здобувають право співвласників допоміжних (нежилих) приміщень загального користування в цьому гуртожитку пропорційно площі приватизованої ними житлової площі.
Так приватизувати чи ні?
Законодавець залишив за громадянами, які не побажали приватизувати своє житло, що діє відповідно до Житлового кодексу України порядок одержання і використання житла на умовах наймання.
Але варто пам'ятати, що особа, яка приватизувала своє житло, має набагато більший об'єм прав, ніж особа, яка відмовилася від приватизації.
Права ж громадян, які проживають у неприватизованих квартирах й які є наймачами цих квартир, обмежуються можливістю обміну квартири з іншим наймачем (наймачами), здачею квартири в піднаймання. Наймачеві ж загрожує можливість бути позбавленим права користування житлом у випадку відсутності в ньому протягом більш ніж шести місяців без поважної причини.
Наймач може бути виселений із займаного житла без надання йому іншого житла у випадку визнання ордера недійсним, а також у випадку систематичного псування житла, використання його не за призначенням.
Крім того, власники, у тому числі й приватизованого, житла можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридичних осіб, призначенням якого є сприяння власникам у використанні їхнього власного майна й керуванні, утриманні і використанні неподільного і спільного майно.
Основна діяльність об'єднання полягає в здійсненні функції, що забезпечує реалізацію прав власників приміщень на володіння й користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку і прибудинкової території, сприяння членам об'єднання, в одержанні житлово-комунальних й інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами й виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними або юридичними особами.
Членом об'єднання може бути фізична або юридична особа, яка є власником квартири або приміщення в багатоквартирному будинку.
Керування неподільним і спільним майном житлового комплексу здійснює управитель шляхом належної експлуатації житлового комплексу й забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним і спільним майном власників; нагромадження необхідних засобів на проведення поточних і капітальних ремонтів; одержання відшкодування збитку, заподіяного майну, що перебуває на балансі об'єднання, або своєчасного звернення до суду щодо відшкодування збитків у примусовому порядку.
Таким чином, кожен українець, який володіє житлом, може зробити вибір: приватизувати це житло чи ні. Але варто пам'ятати, що законодавство, що регулює цей процес, залишається "рухливим" і зазнає все нових і нових змін.
Катерина Гутгарц
За матеріалами: Простобанк Консалтинг
Поділитися новиною
