980
Про бідність народів
Економісти Реймонд Фісман та Едвард Мігел опублікували провокаційну книгу "Економічні Гангстери: Корупція, Насильство і Бідність Народів". Вони незвичайним чином пояснюють нездатність "бідних" держав вибратися із хронічної вбогості.
Звичайно причини хронічної бідності тих чи інших країн пояснюються двома способами. Перша теорія говорить, що подібні держави не володіють "стартовим капіталом", необхідним для того, щоб почати нормально розвиватися. Вони беруть кредити, намагаючись цей капітал набути, однак, у результаті, опиняються в борговій ямі. Тому бідним державам варто допомагати шляхом надання їм економічної допомоги і списання боргів. Друга теорія припускає, що головною причиною бідності держави є поганий уряд. Корумповані чиновники і політики зацікавлені в особистому, але не суспільному процвітанні. У результаті, міжнародна допомога не досягає своєї мети, оскільки потрапляє в кишені місцевої еліти, а не нужденних. Тому, щоб бідна держава вибралася з нестатку, потрібне обов'язкове проведення комплексних реформ і лише після цього - економічна допомога.
Фісман і Мігел запропонували третю теорію. Вони пояснюють бідність держав схильністю їхніх жителів до традиційного насильства та недотримання законів. Вони звернули увагу, що рівень насильства в Африці різко зростає в періоди посухи і голоду. Логіка тут проста: коли селянин не в змозі займатися сільським господарством - різко збільшується ймовірність того, що він вийде на велику дорогу, щоб пограбувати ближнього. Збільшення числа грабежів позбавляє сенсу роботу інших селян і скорочує розміри інвестицій (приміром, ніхто не будує новий будинок, побоюючись, що він буде пограбований або спалений). Таким чином, виникає замкнуте коло: голод породжує насильство, а насильство - голод.
Традиційно вважається, що від насильства найбільше страждають багатонаціональні держави - різні етноси в такий спосіб воюють за вплив. Однак показово, що населення Сомалі сповідує одну релігію і належить до однієї етнічної групи - проте, насильство там не зупиняється вже кілька десятиліть. На думку Фісмана і Мігела, цей парадокс пояснюється впливом посух.
Таким чином, за логікою Фісмана і Мігела, у бідних державах існує древня традиція насильства та недотримання закону, у тому числі, що проявляється в поширенні корупції. Саме цим автори книги пояснюють наступний феномен: поліція Нью-Йорка, де розташована штаб-квартира ООН, регулярно штрафує іноземних дипломатів за паркування в неналежному місці. Однак поліція не має права стягувати ці штрафи, так що паркування - для звичайних жителів Нью-Йорка її вартість може досягати $500 на місяць - виявляється для порушників безкоштовною. Найбільш часто подібні неподобства роблять дипломати, що представляють держави, де корупція стала нормою життя.
За матеріалами: Washington ProFile
Поділитися новиною
