34594
Ігри розуму: дивишся в книгу - бачиш шифровку
Роботи, проведені американськими вченими з Політехнічного інституту Ренсслер, безсумнівно, привернуть увагу всіляких любителів конспірологічних теорій та історій про таємних агентів.
Справа в тому, що вони досліджують можливість сховати протизаконне або секретне повідомлення в засобах повсякденних комунікацій, таких як фотографії, відеоролики і газети, пише сайт телеканала Discovery.
"Якщо ви відкриваєте якесь джерело інформації і воно виглядає цілком нормально, то акт комунікації пройшов успішно, - говорить Джеремія Хармсон, який працює у компанії Google, а більшу частину своїх наукових вишукувань проробив під час роботи над докторською дисертацією в Ренсслері. - Однак якщо ви не можете прочитати повідомлення або воно вам здається підозрілим, то ви зазнали невдачі".
Подібна практика, відома як стеганографія, є зворотною стороною криптографії. У випадку криптографії всі учасники знають, що зашифроване повідомлення було послано. А от змісту повідомлення не знає ніхто, крім людини, що його зашифрувала. Із часів знаменитої німецької шифрувальної машини "Енігма" і до наших днів, коли шифрування здійснюється за допомогою сучасних комп'ютерних технологій, величезна кількість зусиль була витрачена на те, щоб придумати нові способи злому цих кодувань.
Стеганографія, або приховання факту передачі повідомлення, припускає, що сам факт передачі кодованого повідомлення невідомий, а шифровки можуть перебувати на видному місці у відкритому доступі. Зовсім як у відомому фільмі "Ігри розуму", де головний герой у виконанні Рассела Кроу переконав сам себе в тому, що підступні комуністи ховають свої повідомлення в статтях новин газет і журналів. В результаті він з'їхав з розуму, намагаючись виявити ці повідомлення і розшифрувати їх. Звичайно, герой Кроу страждав душевним розладом, однак його страхи не такі вже й необґрунтовані.
Передані повідомлення можуть бути обмежено простими. Наприклад, зміна цифри "нуль" на "одиницю" у якійсь конкретній частині газетної смуги, може означати "так" або "ні". Подібні найпростіші повідомлення практично неможливо виявити, якщо вони заховані всередині зображення або будь-якого іншого великого файлу. Насправді відправнику навіть не доведеться нічого змінювати.
Як приклад Хармсон наводить біржового брокера, що незаконно передає своєму клієнтові або приятелеві інсайдерську інформацію. З цією метою трейдер може послати електронною поштою сімейну фотографію, зміна лише одного біта у верхньому правому кутку якої буде означати відповідну рекомендацію: "0" - продавати, "1" - купувати.
Повідомлення можуть бути дуже детальними. Візьмемо для прикладу зображення, зроблене тримегапіксельною фотокамерою. Кожний з його трьох мільйонів пікселів може бути одного із трьох кольорів: червоним, синім або зеленим. Для того, щоб присвоїти кожній букві алфавіту своє унікальне значення, досить трьох пікселів. Це означає, що один знімок потенційно може містити 1 млн різних символів, - досить для того, щоб вмістити туди цілу книгу.
Ефективність використаного методу шифрування перевіряється за допомогою традиційного сценарію, коли "ув'язнений" намагається передати повідомлення таким чином, щоб воно залишилося непоміченим "охоронцем", що активно намагається знайти прихований текст. Точна кількість інформації, що може бути захована, залежить від типу медіаносія (текст, зображення, аудіозапис тощо), однак у більшості випадків лише 11% початкової інформації може бути піддано зміні, без того, що б "охоронець" зміг це виявити.
"Те, яку кількість інформації можна сховати і скільки корисної інформації можна зашифрувати без ризику її виявлення, як і раніше залишається одним з фундаментальних питань стеганографії, - відзначає Джесика Фрідріх, професор електричного та комп'ютерного проектування з коледжу SUNY-Бінгхемптон у Нью-Йорку. - Робота, проведена Джеримією, є спробою знайти відповідь на це питання з теоретичної точки зору".
Швидше за все, відповіді не судилось знайти. Будь-який спосіб сховати повідомлення негайно породить спосіб його виявити. "Це як гра в кішки-мишки", - говорить професор Фрідріх.
За матеріалами: Point.ru
Поділитися новиною
