982
Рейдерам знову світять нари
— Кримінал
Народні обранці не втомлюються боротися з протиправними захопленнями підприємств. Минулого тижня Верховна Рада затвердила два законопроекти, покликані перекрити як уже віджилі, так і широко використовувані рейдерами схеми. І, що не менш важливо, які дають правоохоронцям можливість запроторити загарбників за ґрати.
Реєстратори спотикання
Підтримані депутатами поправки до законів, спрямовані проти протиправного поглинання і захоплення підприємств (законопроект №3011), за словами голови ДКЦПФР Анатолія Балюка, містять кілька важливих новацій. Зміни до статті 67 Господарсько-процесуального кодексу забороняють судам у забезпечення позовних заяв встановлювати заборону на проведення загальних зборів акціонерів, надання реєстратором, хоронителем і депозитарієм реєстру акціонерів або інформації про них для проведення загальних зборів, а також на участь у зборах окремих акціонерів.
Якщо господарський суд розглядає суперечку про право власності на акції господарчого товариства, служителям Феміди забороняється встановлювати заборону на внесення змін у його статут у частині, що обумовлює розмір статутного фонду.
"Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позовів, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарчих товариств", - підсумував зміст нововведень пан Балюк.
Крім того, новації встановлюють загальне правило: вид забезпечення позову повинен бути сумірний із заявленими позивачем вимогами. Однак, як уточнюють правознавці, аналогічні новації вже містяться в недавно прийнятому Законі "Про акціонерні товариства". А тому методи блокування роботи компаній, які ними перекриваються, вже давно не використовуються професійними загарбниками.
Доповнення в Цивільний кодекс встановлюють обмеження позовної давності в частині заперечування рішень органів управління господарчого товариства: рік з моменту їх прийняття.
"Збори акціонерів проходять щорічно, а тому спірні питання, що виникли на попередніх зборах, повинні бути вирішені до проведення наступних", - пояснив Анатолій Балюк. Зміни до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включають обов'язкове узгодження з представником акціонерів плану санації їхнього підприємства або мирової угоди з кредиторами, якщо вони обумовлюють обмін зобов'язань на акції.
Головні ж нововведення покликані обмежити можливість використання в корпоративних війнах реєстраторів. Із цією метою позови до них пропонується віднести до виняткової компетенції господарських судів. Після того як законодавець обмежив можливості використання судової системи для протиправного захоплення підприємств (корпоративні суперечки були визнані винятковою компетенцією господарчих судів, причому позови може розглядати суд тільки за місцем знаходження господарчого товариства), рейдерами була вподобана нова практика - подавати позови не до самого підприємства, а до його реєстратора. В останні пару років широке поширення одержали позови про витребування реєстру і передачу його іншому реєстраторові, про визнання недійсним договору на ведення реєстру, про примусове укладання договору на його ведення і внесення змін у систему реєстру і т.і.
Зміна реєстратора та одержання контролю над реєстром акціонерів дозволяють загарбникам блокувати роботу компаній, а згодом і встановлювати повний контроль над нею. Згадати хоча б недавній скандал навколо реєстратора "Фінансова компанія "Укрнафтогаз": обмежуючи доступ до інформації реєстрів, вона стопорила проведення зборів акціонерів "Укртатнафти", "Дніпрообленерго" та інших господарчих товариств, тим самим блокуючи їхню діяльність.
Втім, юристи вважають, що пропонована законодавча новація повністю не викорінить проблему через корумпованість судової системи. "Рекомендацією президії Вищого господарського суду від 28 грудня минулого року суперечки, що стосуються ведення реєстру акціонерів, його передачі і внесення в нього змін, тобто найпоширеніші схеми блокування роботи підприємства через реєстраторів, кваліфіковані як корпоративні. Відповідно, їхнім розглядом повинні займатися господарчі суди.
Однак це правило просто ігнорувалося. Якщо воно буде закріплено законодавчо, реєстратори однаково будуть використовуватися як інструмент у корпоративних війнах. Просто використовувані схеми стануть більш витонченими, і підвищиться складність їх реалізації", - вважає начальник юридичного дивізіону ГК ТЕКТ Павло Кадацький.
Найпалкіші ж дискусії розгорнулися в сесійній залі навколо норми законопроекту, що пропонує передати уряду право обирати реєстратора для ведення реєстрів акціонерів господарчих товариств з 50%-ою держчасткою. Частина депутатів вважає за необхідне ще більше розширити права Кабміну, надавши йому можливість визначати реєстратора для компаній з 20-30%-ою держчасткою, щоб захистити державні активи від рейдерських зазіхань. Інші ж наполягають на виключенні цієї норми взагалі.
"Ця новація суперечить чинному положенню Закону "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів", відповідно до якого рішення про вибір реєстратора приймається винятково загальними зборами акціонерів. Крім того, новація порушує принцип рівності останніх, оскільки надає одному з них (у цьому випадку Кабміну як представникові держави) право одноосібно вирішувати це питання", - пояснює глава підкомітету ВР з міжнародної економічної політики "регіонал" Олексій Плотніков.
Так що до другого читання згадане положення може бути істотно відкоректоване залежно від наполегливості та вміння лобістів.
Карне поповнення
Депутати не відмовилися від ідеї ввести кримінальну відповідальність за пряме захоплення будівель установ та організацій. Нагадаємо, що у свій час із цією нормою сталася справжня детективна історія. Спочатку вона містилася в Законі "Про внесення змін у деякі закони України щодо недопущення захоплення підприємств, установ, організацій", прийнятому парламентом 18 вересня. Однак в остаточній редакції документа, підписаного Президентом, її, за дивним збігом обставин, не виявилося. Чергова спроба дати можливість запроторити загарбників за ґрати була в законопроекті "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів" (№2614), прийнятому минулого тижня в першому читанні. За ним захоплення будинків та організацій карається позбавленням або обмеженням волі терміном до двох років. За ті ж дії, зроблені за попередньою змовою або особливо небезпечним для навколишніх способом, можна потрапити за ґрати на термін до п'яти років. Якщо ж при захопленні постраждали люди або ж воно призвело до інших важких наслідків, винному світить до 10 років на нарах. Перспективи затвердження цієї норми стурбували багатьох правознавців.
"Існує безліч різноманітних ситуацій, які можна кваліфікувати як захоплення, приміром, елементарне виселення на законних підставах. А тому кримінальна відповідальність за відповідні дії створює ґрунт для того, щоб з'ясування відносин у корпоративних суперечках перетекло в органи внутрішніх справ або прокуратуру. А успіх у цій справі, відповідно, буде поставлений у залежність від того, кому вдасться заручитися симпатією силовиків", - вважає пан Кадацький.
Олексій Грибановський
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
