Влітку в Україні почнеться переділ капіталу — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Влітку в Україні почнеться переділ капіталу

Фондовий ринок
8379
Влітку 2009 року на продаж за безцінь виставлять українські банки, будівельні компанії і металургійні заводи. Можливі покупці - Ринат Ахметов, Ощадбанк Росії та західні інвестфонди.
"Економічна криза - це час, коли велика риба з'їдає маленьку", - писав французький економіст Ернест Мандель у середині ХХ сторіччя. Через піввіку можна наочно переконатися в його правоті: в Україні починається новий виток концентрації капіталу.
По дешевці
Криза створила вкрай суперечливу ситуацію. З одного боку, іноземні капітали біжать з України. "Привабливість країни для інвесторів упала. Україна була й залишається країною з підвищеним ризиком", - відзначає національний менеджер GRAWE Group в Україні Роман Деніс.
З іншого боку, вартість активів зараз до непристойності низька: акції вітчизняних компаній знецінилися в 3-10 разів. "Зараз, коли для багатьох компаній як ніколи гостро стоїть проблема повернення боргів, сильні гравці з вільними коштами вже розглядають можливості покупки конкурентів", - відзначає керівник департаменту компанії Concorde Capital Віталій Струков.
Найбільшу кількість угод експерти прогнозують у банківському секторі, нерухомості і будівництві, ритейлі та сільському господарстві і металургії. І хоча проблеми в бізнесу є вже зараз, пік угод зі злиття і поглинання, швидше за все, доведеться на середину і другу половину 2009 року. "Нікому не хочеться продавати фірму за безцінь через борги, - пояснив Фокусу член правління великого банку. - Але до весни-літа майбутнього року запас міцності багатьох компаній і банків буде остаточно вичерпаний".
Легким заробітком
"Найбільше інтенсивно процеси злиттів і поглинання будуть проходити в банківському секторі", - вважає головний аналітик компанії "Галт енд Таггарт Сек’юритіз" Богдан Кочубей. На його думку, уряд стане допомагати тільки найбільшим банкам, іншим доведеться продаватися на найбільш невигідних умовах.
У бесідах не під диктофон банкіри визнають, що багато українських банків вже банкрути. "Але щоб не підігрівати панічні настрої вкладників, Нацбанк згладжує реальну ситуацію", - відзначає аналітик компанії "Трійка Діалог" Євгеній Гребенюк. За його словами, зазнають труднощів ті фінансові установи, які видали багато кредитів у ненадійні проекти в нерухомості. Проблеми також у невеликих банків, що тісно співробітничали з металургійними компаніями.
"До весни стане зрозуміло, хто виживе, а хто - ні", - сказав банкір, який попросив не називати його прізвище. Він вважає, що хвиля банкрутств не торкне державних і дочірніх іноземних банків. "Їхні власники, великі міжнародні фінансові групи, не кинуть їх без підтримки, оскільки це буде ударом по репутації груп", - відзначає банкір.
Основні кандидати на продаж за безцінь - дрібні банки. "НБУ на них фактично махнув рукою, а самі вони не виживуть", - заявив Фокусу аналітик великої інвесткомпанії. Покупцями можуть виступити російські держбанки - Внешторгбанк (ВТБ) і Ощадбанк, які не приховують бажання розширювати присутність в Україні. Тим більше що, коли почалася криза, ці банки одержали доступ до величезних ресурсів уряду і Центробанку РФ.
Потенційними інвесторами можуть виступати й західні фонди приватних інвестицій. "Незважаючи на кризу, вони сидять на грошах і повинні їх вкладати", - вважає Богдан Кочубей. Часи, коли українські банки здобувалися іноземними фінансовими групами за ціною в 3-4 капіталу, залишилися позаду. "В останню мить сприятливою кон'юнктурою скористався мер Києва Леонід Черновецький, який у лютому 2008 року продав свій Правекс-Банк італійській групі Intesa Sanpaolo за $750 мільйонів", - відзначає Євгеній Гребенюк.
Тепер, за оцінками аналітиків, ціни на банки впали в десятки разів, і орієнтиром буде коефіцієнт 0,2-0,3 капітали. Виходячи із цієї цифри, той же Правекс-Банк оцінили б в 25  млн. євро.
Металобрухт
Серед металургійних підприємств перші кандидати на поглинання - компанії без власної сировинної бази й ті, хто мало вкладав у модернізацію і переустаткування. "Комбінати СКМ, ІСД та "АрселорМіттал Кривій Ріг" поновляли виробничі потужності. А от ММК ім. Ілліча і "Запоріжсталь" цим не займалися, тому можуть і не пережити зими-весни 2009 року", - думає Євгеній Гребенюк.
Аналітик компанії Millennium Capital Віталій Хандельди додає до списку кандидатів на продаж та активи Індустріального союзу Донбасу. "Головна проблема всіх трьох компаній - недостача власної сировини. ММК ім. Ілліча помилково сконцентрувався на соціальних проектах і непрофільних активах, вкладав великі гроші в придбання мережі аптек, страхових компаній, магазинів і сільгосппідприємств. Якби ці кошти направляли на модернізацію, зараз комбінату було б легше", - говорить Гребенюк.
Найбільш імовірним покупцем експерти називають компанію СКМ Рината Ахметова. "У них є кошти, на покупку ММК ім. Ілліча точно вистачить, - впевнений Віталій Хандельди. - СКМ також може виступити покупцем активів ІСД, оскільки між цими двома структурами ніколи не припинялися переговори про перекуповування активів". Крім того, експерт не виключає й націоналізації ММК ім. Ілліча.
А от російські меткомпанії, швидше за все, побережуться придбавати металургійні активи в Україні. "На заводі ім. Петровського в Дніпропетровську, що Evraz Group купила в групи "Приват", у нового власника маса проблем: знижується виробництво, профспілка вимагає збільшити зарплати, заморожуються інвестиційні програми", - наводить приклад аналітик Millennium Capital. На його думку, це свідчить про низький пріоритет українських активів для російських власників. Навряд чи зважиться на нові придбання й "АрселорМіттал", на криворізькому комбінаті якої працюють тільки дві доменні печі з п'яти.
Частини справи
Активно шукають інвесторів і ритейлери. Після співвласника Unitrade Group Володимира Колодюка пошуком грошей зайнявся Роман Лунін з мережі "Велика Кишеня". Міноритарний пакет акцій мережі її нинішні власники хочуть продати за $200-250 млн. Таку ціну експерти вважають малореальною, але все-таки думають, що у "Великої кишені" більше шансів знайти покупця, ніж у магазинів побутової техніки та електроніки.
"Продуктові роздрібні мережі точно будуть цікаві для інвесторів, а от торгуючі товарами тривалого користування і побутовою технікою в період кризи зіткнуться з падінням продажів та обороту", - говорить директор КУА "ТЕКТ" Юрій Бойко. Тому "Великою кишенею" продажі не обмежаться. "Специфіка роздробу в тому, що в неї багато боргів, - пояснює Юрій Бойко. - Одержати кредити зараз майже неможливо, тому наступного року відбудеться кілька угод з продажу роздрібних мереж".
У секторі нерухомості і будівництва - своя специфіка. "Компанії, найімовірніше, будуть продавати вроздріб - кожен проект окремо, - прогнозує Євгеній Гребенюк. - Купувати девелоперську компанію цілком не має сенсу: ні в кого немає ідеально сформованого портфеля проектів, жодна компанія не має доступу до найкращого банку ділянок".
Наприклад, за такою схемою може продаватися "ХХ Століття" Лева Парцхаладзе. "Швидше за все, буде продаватися напрямок бізнесу, пов'язаний з логістикою. Імовірно, продадуть що-небудь із вже закінчених об'єктів", - думає пан Гребенюк. Привабливим для покупців може виявитися й торговельна мережа "Квадрат" у регіонах України.
Однією з небагатьох девелоперських компаній, які можуть бути цікаві потенційному покупцеві цілком, експерти називають "ТММ" Миколи Толмачева, що агентство Fitch привласнило найгірший серед українських емітентів довгостроковий рейтинг CC з прогнозом "негативний". "У них є конструкторське та архітектурне бюро, будівельний департамент, добре організована налагоджена структура управління", - розповідає аналітик Foyil Securities Станіслав Картавих.
Незважаючи на жалюгідний стан галузі, покупці на незавершені об'єкти комерційної нерухомості найдуться. Ними можуть бути великі західні девелоперські компанії, які не працювали в Україні через високий рівень корупції при виділенні земельних ділянок. "Це гарний шанс для західних девелоперів з ім'ям, - говорить Євгеній Гребенюк, - пропозиція ділянок на вторинному ринку істотно збільшилася, ціни знизилися".
Правда, українські забудовники, які не нагромадили великих боргів, але мають права на земельні ділянки, можуть спробувати самостійно пережити кризу. "Сектор нерухомості - це не банківський бізнес, що жорстко регулюється державою. Тому компанії можуть легко перечекати несприятливий час: можна звільнити майже всіх співробітників, залишити веб-сайт і секретарку, а через рік-два почати все знову", - описує можливу модель поведінки аналітик столичної інвесткомпанії.
Збіднілі
Саме таку стратегію - перечекати кризу, швидше за все, оберуть найбільші українські підприємці. "Вони мають не тільки гроші, але й вплив", - відзначає директор Міжнародного інституту приватизації Олександр Рябченко. На його думку, великим бізнес-групам в Україні не вижити без політичної підтримки. "А оскільки структура політичної влади в країні давно не мінялася, відібрати що-небудь при нинішньому розкладі неможливо", - міркує Рябченко.
Правда, навіть зберігши всі свої активи, найбільші бізнесмени істотно втратять у грошах. За попередніми оцінками аналітиків, до весни статки першої десятки рейтингу Фокуса "Найбагатші українці" зменшаться в 3-4 рази.
Кандидати на продаж в 2009 році
ММК ім. Ілліча
Контролює: Володимир Бойко
Можливі покупці: Ринат Ахметов, держава
ІСД*
Контролюють: Сергій Тарута, Віталій Гайдук
Можливий покупець: Ринат Ахметов
XXI століття*
Контролює: Лев Парцхаладзе
Можливі покупці: західні девелопери
ТММ
Контролює: Микола Толмачев
Можливі покупці: західні девелопери
Дніпроазот
Контролює: Ігор Коломойський
Можливі покупці: "Газпром", ЛУКОЙЛ, "Єврохім"
Віталій Атанасов
За матеріалами:
Фокус
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас