3932
Чи має значення розмір під час кризи?
— Валюта
Масові скорочення працівників у багатьох компаніях. Плани подальшого скорочення штатів на цих та інших підприємствах. Охолодження ринку праці. Заморожування і зниження зарплат частини персоналу, що залишилася. Падіння продажів у багатьох галузях. Одночасне підвищення або плани швидкого підвищення тарифів на транспортні та комунальні послуги.
Все це на тлі нищівних падінь курсу гривні до євро та долара, що спричинило стрибок вартості імпортних товарів і підсилило обтяжливість виплат з валютних кредитів. Бюджети українських компаній, а ще більше бюджети домогосподарств, затріщали на швах. Така українська осінь-2008.
У США, де криза почалася раніше, вже є статистика падіння споживання в жовтні 2008 р.: обсяг продажів предметів розкоші скоротився на 20%, у порівнянні з жовтнем минулого року. Продажі меблів і предметів інтер'єру знизилися на 18%, електроніки та побутової техніки - на 20%. Продажі автомобілів у США, головному ринку збуту цієї галузі у світі, у жовтні впали в більшості виробників.
Щодо стану українського ринку за жовтень поки мало достовірних статданих, але в неофіційних розмовах представники більшості галузей скаржаться на безпрецедентне падіння попиту. Це і туроператори, і ресторатори, і продавці подарунково-сувенірної продукції, і мережі з продажу продовольчих товарів. Навіть ринок нерухомості, незважаючи на зняття значної частини коштів з депозитних рахунків протягом жовтневої паніки, не похитнувся у своїй стагнації - угод як і раніше мізерно мало.
Рік-півтора тому, у розпал споживчого буму, більшість українців були впевнені, що їх зарплати будуть продовжувати подвоюватися з кожним роком, і протриває це довго. Цю впевненість розділяли і менеджери, які видавали споживачам, які поспішали жити, нові і нові кредити. А можливо, і не розділяли, а тільки робили вигляд, але однаково видавали праворуч і ліворуч, тому що перед менеджерами поставили завдання щодо збільшення обсягів кредитування, тому що топи хотіли відрапортувати акціонерам про зростання частки ринку, і дуже багато банків оголосили своєю метою ввійти в першу десятку. Банків багато, а десятка одна. За даними Нацбанку, в 2007 р. кредитування фізосіб банками зросло на 97,8%, перевищивши 155,54 млрд. гривень. На 2008 р. банки-кредитори запланували перевершити самих себе, і вклали гігантські, за українськими мірками, кошти в рекламу, розширення штатів, створення нових відділень.
Восени 2008 р. все різко змінилося. Доходи залучених і потенційних позичальників припинили рости і навіть почали падати. Ті обсяги "проблемних" кредитів, які здавалися багатьом аналітикам небезпечними на початку поточного року (1,3% від кредитного портфеля банків України), тепер виглядають рожевою мрією. Платоспроможність позичальників падає на очах, неплатежі збільшуються лавиноподібно.
Як відомо, дрібні цільові та кеш-кредити відносяться до найбільш ризикових кредитних операцій. Споживче кредитування навіть у період зростання доходів населення характеризується досить високою часткою неповернень. У період економічного спаду цей ризик збільшується до критичних значень. А зараз у світі не просто спад. Зараз наступила найбільша криза з часів Великої депресії, тобто за останні 80 років!
Відомо також, що кредитуванням фізосіб займаються переважно великі банки, це їх "коник". Що чекає на великі банки в результаті небаченої кризи платоспроможності? У США та Західній Європі криза настала раніше, ніж в Україні, і от що там сталося. У вересні 2008 р.- найбільше банкрутство в історії банківської системи США; ощадно-позиковий банк Washington Mutual (WaMu) втратив за останній рік більше 95% своєї вартості, збанкрутував і був узятий під контроль Федеральною корпорацією страхування депозитів США; депозитні активи на 136 млрд доларів були продані всього за 1,9 млрд банку JP Morgan Chase. В 2008 р. збанкрутував також IndyMac, активи якого становили 32 млрд доларів, а на депозитах було 19 млрд доларів. Акції гігантського банку Merrill Lynch з початку року подешевшали на 80%, збитки змусили "монстра" злитися з Bank of America. Ще один банк, що входить у число найбільших у світі, - Lehman Brothers, - у вересні 2008 р. збанкрутував начисто. І на початку листопада - два нові банкрутства великих американських банків.
Найбільші банки захиталися і в Європі. Чисті збитки другого за величиною банку Німеччини Commerzbank AG за III квартал 2008 р. склали 285 млн євро. Уряд Ісландії у вересні 2008 р. був змушений націоналізувати найбільший банк країни - Glitnir. Британський уряд ухвалив рішення щодо націоналізації Bradford & Bingley, восьмого за розмірами банку країни, у зв'язку з небезпекою його краху. А в Латвії на початку листопада націоналізований Parex banka, другий за величиною латвійський банк.
Деякі банки з першої двадцятки в Україні також опинилися на межі банкрутства. Всім відомо, в якій ситуації знаходилися з кінця вересня клієнти "Промінвестбанку"; як багато великих українських банків, чиї бренди в усіх на вустах, ще до Постанови НБУ №319 припинили кредитувати, видавати депозити та оперативно обслуговувати поточні рахунки. Як десятки великих і середніх банків, ще до мораторію на дочасне розірвання вкладів, вишикувалися в чергу до Нацбанку за екстреною фінансовою підтримкою. Не будемо називати поіменно, показувати пальцем, це й так відомі фахівцям факти.
Більшість населення, приспана заклинаннями багатьох журналістів про безумовну надійність великих банків, була шокована цими подіями. Тим часом, Wall Street Journal ще наприкінці 2007 р. попереджав: спад, імовірно, найбільше торкнеться найбільших банків, а невеликим банкам полегшить конкуренцію з гігантами.
Українські ЗМІ вкрай рідко висловлювали "крамольну" думку про рівність великих і дрібних банків перед загрозою банкрутства. Населенню рік за роком нав'язувалась теза про те, що луснути може тільки дрібний банк. Ну, у крайньому випадку, середній. І більшість читачів вірили в це, навіть незважаючи на випадки банкрутств великих установ, що насторожують. Спокусилися масштабом вкладники банку "Відродження". Спокусилися і клієнти банку "Україна", найбільшого українського банку свого часу. Але стереотип про те, що "великий - значить, надійний", продовжував жити.
Слід зазначити, що твердження про наднадійність великих банків вигідно засобам масової інформації, з двох основних причин:
1) невеликі банки розміщують набагато менше реклами в ЗМІ, ніж великі, і власники ЗМІ не хочуть сваритися зі своїми основними клієнтами;
2) господарями багатьох телеканалів і газет є олігархи, які володіють великими банками, тому вони зацікавлені створити навколо цієї категорії банків максимально позитивний ореол.
1) невеликі банки розміщують набагато менше реклами в ЗМІ, ніж великі, і власники ЗМІ не хочуть сваритися зі своїми основними клієнтами;
2) господарями багатьох телеканалів і газет є олігархи, які володіють великими банками, тому вони зацікавлені створити навколо цієї категорії банків максимально позитивний ореол.
І навіть коли в жовтні 2008 р., під час паніки на фінансовому ринку, серед перших, хто опинився на межі банкрутства, були саме банки з першої десятки за величиною активів, "флагмани банківського ринку", багато хто трактував це досить парадоксально: "Ну, раз такі гіганти тонуть, значить всій банківській системі хана!". Хоча на Заході загибель низки найбільших банків не обвалила банківську систему, і сотні малих банків продовжують успішно працювати, на радість своїм клієнтам, у тих же США. І в Західній Європі. І в Україні теж.
Зараз вже очевидно, що економічна криза призведе до переділу в більшості галузей. У тому числі, і у фінансовому секторі економіки. Не секрет, що багато українські фінустанов були організовані радянськими комсомольськими бюрократами або "червоним директорами" і діяли за схемами, далекими від ринкових. Криза дасть можливість просунутися більш гнучким, динамічним невеликим банкам, звичним до жорсткої конкуренції, на відміну від деяких "зажраних" гігантів. Динозаври можуть і вимерти, а шустрі звірятка - зайняти їх місце під сонцем.
Ілля Афанасьєв
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
