2684
Україну завалило врожаєм
— Аграрний ринок
Рекордний урожай зернових в Україні не виправдав надії аграріїв. Навпаки, надмірна пропозиція як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках призвела до обвалу цін. Низькі ціни і проблеми з ліквідністю банківського ринку загрожують стати серйозним випробуванням для всього агропромислового комплексу країни. Припинити своє існування можуть дрібні і середні аграрні компанії, які обробляють зараз близько 35% земель.
Гроші на землі
Активний розвиток українського аграрного сектора почався в 2006-2007 роках. Світова криза продовольства, обумовлена збільшенням населення планети і зростанням обсягів виробництва біопалива, призвела до небувалого зростання цін на продукти харчування у світі. На початку 2008 року світові ціни на більшість продовольчих товарів досягли найвищого рівня за останні 50 років.
У середньому ціна на пшеницю у світі з 1999 до 2007 роки зросла на 108%. В Україні за 2007 рік ціна пшениці зросла в середньому на 65%, ячменя - на 62%, значно збільшилися ціни і на інші зернові культури, відзначають в аналітичному агентстві "Украгроконсалт". В результаті середня рентабельність вирощування сої досягла 220%, пшениці - 151%, кукурудзи - 164%, ячменя - 119%, стверджує директор аналітичного агентства AAA Сергій Наливка. "Для порівняння: рентабельність у будівництві житла на той момент становила 240-320%, у металургії - 160%, імпорті побутової техніки - близько 80%",- говорить Наливка. На хвилі зростання прибутковості в аграрний сектор прийшли іноземні інвестиції.
За словами директора з корпоративних фінансів ІК "Арта інвестиційні партнери" Сергія Трифонова, якщо в 2006 році в загальному обсязі коштів, залучених від продажу акціонерного капіталу, на компанії агросектору доводилося не більше 7% ($31 млн), то в 2007 році - вже до 25% ($435 млн), а за десять місяців 2008 року - понад 80% ($609 млн).
На піку зростання прибутковості практично всі великі агрохолдинги заявили про плани збільшення земельних банків у п'ять-шість разів до 2011 року. В результаті завдяки високому інтересу до сільгоспземель вартість їх оренди зросла з 1,1-1,2% кадастрової вартості в 2006 році до 2-3% до початку 2008 року. А перенадання прав оренди до початку 2008 року досягла $1-1,5 тис./га проти $250/га в 2006 році.
Зерновий потоп
Ситуація різко змінилася вже наприкінці цього літа, коли стало очевижним, що врожай зерна в Україні набагато перевищить торішній. Наприкінці серпня прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що стурбована зниженням цін на фуражне зерно. Щоб підвищити їх, Кабмін пообіцяв встановити мінімальні ціни на пшеницю, а також пригрозив трейдерам, які не будуть купувати зерно, несвоєчасним поверненням ПДВ. Однак мінімальні ціни дотепер не затвердили.
У жовтні-листопаді стало зрозуміло, що зібраний в Україні врожай зерна перевищує найсміливіші очікування - за даними Мінагрополітики, до 18 листопада прибрано 52 млн т зерна (торік - 29,3 млн т). "Це найбільший урожай за всю історію України. Дотепер рекордним вважався 1989 рік - 51,2 млн т зерна", - говорить заступник міністра агрополітики Юрій Лузан.
"До величезного врожаю додалися і великі перехідні запаси зерна - близько 10 млн т. Вони утворилися через введення урядом з вересня 2007 року до квітня нинішнього року обмежень на експорт зернових з країни", - нагадує керівник групи "Німецько-український аграрний діалог" Хайнц-Вільгельм Штрубенхофф. В результаті, за даними групи, у серпні-листопаді ціни на пшеницю 3-го класу знизилися на 40% - до 710 грн/т, на фуражну - на 44%, до 420 грн/т, ячменя - на 43%, до 550 грн/т, на насіння соняшника - на 52%, до 1,2 тис. грн/т. "За таких цін сільгоспвиробники змушені продавати свою продукцію зі збитками", - говорить керівник групи експертів асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.
Ситуація ускладнилася й кризою ліквідності, банки різко підвищили процентні ставки з кредитів - у середньому до 25-30% річних проти 13-15% торік. А багато фінансових установ і зовсім відмовилися видавати кредити аграріям.
Експортні кордони
Покращити цінову ситуацію на українському зерновому ринку міг би експорт. Але на світовому ринку вже немає ажіотажного попиту на зерно, що спостерігався взимку і на початку весни цього року, коли на експорт зерна з України були встановлені квоти. За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації (FAO) при ООН, виробництво зерна у світі в нинішньому році збільшиться на 4,9% у порівнянні з минулим роком і досягне рекордного рівня. Тільки в Європі зростання склало 23% - 478,6 млн т. За словами директора компанії "Нью Ворлд Грейн Юкрейн" Миколи Горбачова, обсяг світової торгівлі пшеницею цього року збільшився на 60% у зв'язку з високим урожаєм пшениці у світі, що очікується на рівні 682 млн т, що на 12% більше, ніж торік.
Вже в серпні-листопаді ціни з ф'ючерсних контрактів на пшеницю на французькій біржі MATIF знизилися на 30% - до 141 євро/т. І до кінця року, за словами Штрубенхоффа, передумов для зростання немає. "Подальша ситуація буде залежати від урожаю в Австралії та Аргентині, де зараз закінчується літо, але поки прогнози на врожай у цих країнах найсприятливіші", - говорить Штрубенхофф.
Експерти вважають, що цього року експортувати зерно з України буде непросто. Саудівська Аравія (у країну поставляється порядку 15,9% всього експорту зерна з України) на початку листопада знизила імпортні субсидії з $200/т до $100/т та оголосила, що зменшує щорічний обсяг закупівель зернових з 7 млн т до 6 млн т. "Відразу ж після цього світові ціни на зерно просіли ще на $40, що несприятливо позначилося і на цінах на зерно, імпортоване з України", - говорить Горбачов. Крім того, 27 жовтня Євросоюз, на який за останні десять місяців доводилися максимальні обсяги експорту українського зерна (27,5% від всього обсягу), установив ввізні мита на імпорт пшениці на рівні 95 євро/т, ячменя - 93 євро/т, жита і сорго - 24,16 євро/т, кукурудзи - 8,68 євро/т. Мита встановлені терміном на два роки. До кінця маркетингового року Україна може ввести в ЄС пшеницю в рамках квоти 628 тис. т зі ставкою мита 12 євро.
Але найбільш сильним ударом у зерновий експорт з України може стати введення Росією експортних субсидій. Зараз російський уряд розглядає можливість встановлення субсидій на рівні $40/т зерна. "Якщо це буде зроблено, зерновий експорт з України може припинитися - ціна нашого зерна виявиться на $20-30 вищою за світову", - впевнений Горбачов. Через несприятливу цінову кон'юнктуру, за даними Мінагрополітики, вже в листопаді в порівнянні з вереснем експорт зерна знизився в п'ять-шість разів. Всього з початку маркетингового року (з 1 липня) вивезено 10 млн т зерна. "До кінця року ми зможемо експортувати не більше 2-4 млн т", - впевнений Штрубенхофф.
Криза в дії
У нинішній ситуації багато аграріїв відмовилися від планів щодо збільшення земельного банку. "Цього року ми планували збільшити орендовані землі з 12 тис. га до 15-20 тис. га, але через складну ситуацію в агросекторі відмовилися від цього", - розповів співвласник корпорації "Формула смаку" Олександр Табалов. Компанія також відклала будівництво мірошницького комплексу. Від збільшення сільгоспземель із 184 тис. га до 340 тис. га і будівництва двох елеваторів відмовилася і компанія "Ленд Вест". За словами співвласника компанії Богдана Корилкевича, компанія зараз веде переговори про продаж прав оренди на частину земельних угідь.
Незважаючи на це, у нинішньому році аграрії ще змогли посіяти озимі зернові культури. За даними Мінагрополітики, посіви цього року збереглися на рівні минулого року - 8 млн га без урахування рапсу. Але учасники ринку говорять, що реальна ситуація дещо інша. За словами гендиректора "Укрзернопром-Агро" Євгенія Ленга, реально в країні було посіяно озимих на площі на 10-15% менше показника минулого року. "Причому аграрії сіяли озимі буквально на останні гроші", - відзначає Ленг. Це означає, що надій на якісний урожай мало - багато сільгоспвиробників не внесли достатньо добрив. "Не виключено, що наступної осені з'ясується, що практично вся озима пшениця - фураж", - говорить Горбачов.
Учасники ринку вважають, що повною мірою криза виявиться навесні. "Багато сільгоспвиробників можуть опинитися в ситуації, коли не зможуть у повному обсязі профінансувати весняно-польові роботи", - говорить Володимир Лапа. "А якщо до лютого, коли зазвичай аграрії беруть кредити для проведення весняної посівної кампанії, ліквідність банківської системи не підвищиться, нові кредити аграрному сектору, швидше за все, видаватися не будуть", - говорить голова правління "Райффайзен Банк Аваль" Віктор Горбачов.
В результаті обсяг посівних площ під час весняної посівної кампанії може скоротитися в середньому на 30-35%, підрахували в аналітичному агентстві AAA. "Наступної осені в Україні буде зібраний урожай зерна не більше 45 млн т. А якщо погодні умови будуть несприятливими, обсяг урожаю може знизитися й до 35-40 млн т", - впевнений Штрубенхофф. За його словами, різко ціни зможуть зрости тільки у випадку несприятливих кліматичних умов, які призведуть до загибелі значної частини врожаю у світі або в Україні.
"У підсумку виживуть далеко не всі навіть великі холдинги, які обробляють більше 45 тис. га землі, - через великий обсяг земель не всі мають можливість ефективно їх обробляти", - вважає Штрубенхофф. А дрібні сільгоспвиробники (обробляють до 3 тис. га землі) підуть з ринку вже в найближчі три роки, впевнений Наливка. На них доводиться 33-35% оброблюваних сільськогосподарських земель.
Віктор Іванчик, генеральний директор ТОВ "Астарта-Київ"
"Найголовніше питання - куди ми будемо збувати продукцію, вирощену цього року"
- "Астарта-Київ" - один з найбільших агропромислових холдингів України. У чому ви відчуваєте вплив кризи?
- Ми працюємо в умовах реального бізнесу. Безумовно, криза впливає на кожну українську компанію, і ми не виключення - відчуваємо, що серйозно "скулився" зерновий ринок, немає попиту на зерно. Ринкові ціни на нього нижчі собівартості. Для нашої компанії зерновий напрямок - один з пріоритетних: доходи від нього займають близько 20% у загальному обсязі. Як і всі, ми відчуваємо проблеми із залученням кредитних ресурсів в українських банках. Із закордонними, якщо чесно, сьогодні навіть простіше домовитися.
- Ваша компанія збільшила площу посівів озимих. А що плануєте з яровими?
- Озимих ми дійсно посіяли цього року більше. Але ярові - це питання з багатьма невідомими. Хоча це і не головне питання. Головне - куди ми будемо збувати продукцію, вирощену цього року. Євросоюз, куди йшло майже 30% українського зерна, закритий. А на ринках інших країн через діючі практично два роки обмеження на експорт зерна закріпилися наші конкуренти - Росія, Казахстан, країни Євросоюзу, Аргентина, Австралія.
- Чи маєте ви намір переглянути плани з розширення земельного банку?
- Цього року ми спрацювали в повній відповідності з планами - зараз у нас більше 160 тис. га в оренді. Але що буде наступного року, незрозуміло. Якщо ми не зможемо залучити банківські кредити, то, звичайно, будемо переглядати свої плани щодо збільшення земельного банку.
- Чи є у вас впевненість у тому, що ваша компанія зможе пережити кризу і залишитися на ринку?
- Навіть не ставте таких запитань - звичайно, ми залишимося. Ми стабільна компанія, але програма розширення розвитку бізнесу, інвестицій повинна погоджуватися з можливостями ринку і можливостями із залучення фінансування.
- Як ви оцінюєте заходи, які вживаються урядом для мінімізації наслідків кризи в аграрному секторі?
- Ці заходи вживаються з істотним запізненням. Практично два роки ми домагалися скасування обмежень на експорт. Але це було зроблено тільки на початку літа, коли вже було очевидно, що вирощено рекордний урожай зерна. Якщо сьогодні уряд не вживе заходів з активізації експорту - внутрішнє виробництво зернових доведеться просто згортати. Крім того, необхідно прискорити скасування 17-відсоткового експортного мита на насіння соняшника, якого вироблять понад 6 млн т. Зараз це питання загальмувалося. У нас є закордонні покупці на насіння, але, поки не буде скасоване мито, укласти контракти з ними не вдасться. Ситуація могла б покращитися, якби держава активно закуповувала зерно в держрезерв, мало міждержавні угоди на вивезення хоча б 1-2 млн т. Але на жаль, нічого цього немає.
Володимир Клименко, генеральний директор Української зернової асоціації
"У березні ми будемо країною, яка активно торгує агрохолдингами"
- Наскільки реально експортувати цього року з України 10 млн т зерна?
- Потрібно дуже постаратися зробити це, тому що для стабілізації ситуації на аграрному ринку треба вивезти набагато більше. Ми оцінюємо врожай зерна цього року в 54 млн т плюс близько 7 млн т перехідних запасів з минулого року. Це за внутрішнього споживання всього 26 млн т.
- Чи відчувається в Україні дефіцит складських потужностей для зберігання зерна?
- Звичайно. Одноразова потужність сертифікованих складів тільки 27 млн т. Крім того, практично всі елеватори приватні, багато хто з них належать підприємствам, які переробляють олію і зараз відмовляються приймати зерно на зберігання - вони готують їх до прийому насіння соняшника. З початку року розцінки на зберігання і навантаження зернових у середньому в країні зросли на 68%.
- Чи обов'язково зберігати зерно на сертифікованих складах?
- Тільки там створені всі умови для цього. Якщо нам не вдасться вивезти хоча б 10 млн т до середини наступного року, обсяг гнилого зерна в країні буде набагато більший, ніж коли були введені обмеження на експорт.
- Як ви оцінюєте антикризові заходи уряду в агропромисловому секторі?
- Безумовно, вони недостатні. У першу чергу уряд повинен звернути увагу на повернення ПДВ компаніям-експортерам зернових, тому як іноземні компанії застосовують практику кредитування аграріїв під заставу майбутнього врожаю. Але чим вища заборгованість держави перед компанією, тим менші бюджети виділяє її head-офіс на ці програми. Також необхідно знизити тарифи на перевезення зернових, фумігацію, оплату ветеринарних послуг. Це зараз робиться в Росії, де теж зібраний рекордно високий урожай.
- Чи можливий у нинішніх умовах відхід з українського зернового ринку деяких зернотрейдерів?
- Ні. Чотири роки тому в Україні було 600 компаній-експортерів зернових, сьогодні - не більше 25.80%, що залишилися, на ринку зернотрейдерів - це дочірні компанії транснаціональних зернотрейдерів. Вони не підуть, тому що мають представництва в багатьох країнах і захищені від впливу ризиків у кожній окремій країні.
- А як, за вашими прогнозами, криза позначиться на аграріях? Скільки компаній піде з ринку?
- Конкретні цифри прогнозувати складно. Але в березні ми будемо країною, яка активно торгує агрохолдингами. Я вже зараз одержую пропозиції від власників агрофірм, які просять забрати їх права оренди безкоштовно, просять: тільки розрахуйтеся з людьми за паї і за кредитами - і забирайте агрогосподарство. Сільгоспвиробники поки виживають на старих кредитах, але довго протриматися на них вони не зможуть.
Олена Голубєва
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
