940
Спілки просять грошей
— Кредит&Депозит
Кредитні спілки в особі Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, Національної асоціації кредитних спілок та ОКС "Програма захисту вкладів" (ПЗВ) звернулися до влади з проханням надати державні кредити для підтримки ліквідності кредитним спілкам. Правда, надій на прихильність держави небагато.
У жовтні було прийнято розпорядження Держфінпослуг, що дозволяє спілкам не розривати достроково депозитні договори, якщо спілка не може виконати нормативи ліквідності. Але при цьому відтік грошей зі спілок триває - люди воліють не продовжувати депозитні договори на новий термін.
За словами голови правління ОКС "ПЗВ" Івана Вишневського, відтік в основному характерний для східного регіону. "Ситуація відрізняється залежно від регіону. У західному регіоні спілки менші і більше прив'язані до певної соціальної групи. Основна хвиля занепокоєння спостерігається у вкладників східних регіонів. Після проблем з падінням КС "Алчевська", "Слобода-кредит" (Харків) і "Слов’янська" (Донецьк) люди воліють забирати гроші зі спілок. Ускладнюється ситуація і тим, що це промисловий район, і якщо почнеться масове звільнення співробітників, то основна їхня маса припаде на ці регіони. Тому ми зараз активно обговорюємо питання підтримки ліквідності. Адже на відміну від НБУ Держфінпослуг не має у своєму розпорядженні можливості для рефінансування", - розповів він.
У банківському секторі стримувати відтік дозволяє наявність гарантій, що у випадку банкрутства банку вкладник зможе повернути гроші через Фонд гарантування вкладів. Робоча група зі створення аналогічного фонду для спілок була створена ще на початку 2008 р., але результатів так і не дала. У жовтні КС самостійно розробили законопроект щодо створення фонду і зареєстрували його у ВР. Каменем спотикання, що заважає прийняттю законопроекту, є необхідність державної підтримки в створенні фонду в розмірі 50 млн. грн. Якщо ж створювати фонд без участі держави, то вийти на виконання своїх функцій він зможе не раніше, ніж через два-три роки. А гарантії вкладникам потрібні зараз.
Однією з ідей було приєднання до банківського Фонду гарантування вкладів, але ця ідея зазнала фіаско. "Ми розуміли, що приєднання до Фонду гарантування малоймовірно, адже банки формували його зі своїх коштів і він розрахований з урахуванням банківських ризиків, а ризики спілок там не враховані", - розповіла радник правління з питань взаємодії з держорганами ВАКС Вікторія Волковська. А за словами пана Вишневського, приєднання до банківського Фонду гарантування спровокувало б бажання НБУ контролювати спілки.
Але основна ініціатива представників кредитних спілок стосується надання кредитів для підтримки ліквідності спілок. "Ми не просимо безповоротної допомоги. Навпаки, спілки готові взяти кредит під нормальні відсотки. Ми звернулися із цією ініціативою до Кабміну і президента. Ми розуміємо, що для видачі кредитів потрібні гарантії, тому готові розробляти механізм щотижневого моніторингу стану справ у спілках разом з Держфінпослуг", - розповідає пані Волковська.
Однак шансів одержати держкредити мало, вважає радник голови Держфінпослуг Андрій Оленчик. "Цілком можливо, що навесні спілки залишаться єдиними інститутами, які будуть надавати кредити. Банки вже зараз перестали кредитувати фермерів і малий бізнес. Якщо не знайти вихід із ситуації, то в Україні може настати і продовольча криза. Також банки припинили надавати споживчі кредити і кредити на особисті цілі", - розповів Оленчик. За його словами, спілкам для підтримки ліквідності необхідно всього 100 млн. грн., які надавалися б найбільш стабільним спілкам.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
