2518
Бюджет-2009: безглуздий і нещадний
— Казна та Політика
Минулої п'ятниці на засіданні Ради національної безпеки та оборони Президент Віктор Ющенко закликав уряд відкликати проект державного бюджету на 2009 рік з Верховної Ради і почати підготовку іншого проекту бюджету.
"Очевидно, бюджет, який направлено до парламенту, не є предметом для обговорення. Ми повинні обговорювати інший бюджет", - заявив він, звертаючись до міністра фінансів Віктора Пинзеника.
Треба сказати, що своєю заявою про необхідність перегляду бюджету-2009 у нинішніх економічних умовах глава держави мало кого здивував, і тим паче, не керівника Мінфіну. Адже Кабмін затвердив проект цього документа ще в середині вересня, коли про можливість прийдешньої економічної кризи на владному Олімпі України, схоже, ніхто навіть не думав. У всякому разі, параметри закладені були в держбюджет на наступний рік традиційно оптимістичні: доходи в ньому передбачалися на рівні 285 мільярдів гривень, видатки - 302,4 мільярда, приріст реального ВВП - 6%, інфляція - 9,5%.
Природно, таких гарних показників в 2009 році не буде, і це визнають зараз всі. В уряді також погодилися, що на економіку України очікують до кінця поточного року та, як мінімум, в 2009 році дуже важкі часи. Але від визнання даного факту укладачам бюджету 2009 року анітрошки не легше - оскільки більше невизначених економічних перспектив на найближче майбутнє в Україні не було, мабуть, вже років п'ятнадцять (з часів гіперінфляції 1992-1994 років).
Пояснимо. Величина доходів бюджету залежить від розмірів ВВП та інфляції. А хто зараз може передбачити, якими виявляться в наступному році дані показники? Та жодна людина - ні в Україні, ні у світі.
До речі, наприкінці минулого тижня свій прогноз економіки України на 2009 рік оголосили у МВФ. Названа організація вважає, що в наступному році відбудеться навіть не зниження економічного зростання, а падіння ВВП - на 3%. При цьому величину інфляції наступного року фахівці МВФ бачать на рівні 17% (на 2008 рік прогнозується 25,5%).
А звідки, запитується, у МВФ могли взяти інфляцію 2009 року на рівні 17%? Який курс гривні до долара мався при цьому на увазі?
Припустимо, гривня девальвує в наступному році до співвідношення 8-9 грн/дол. Це буде означати подорожчання більш ніж у півтора рази не тільки імпортних споживчих товарів (автомобілів, комп'ютерів, телевізорів, одягу, ліків і т.д.), але й вкрай різке зростання цін на імпортний газ. Припустимо, Україні вдасться вторгувати в Росії газ по 220-230 дол. за тис. куб. м., що буде всього на чверть дорожчим, ніж в 2008 році (179,5 дол.). Однак у гривневому вираженні ціна газу для України виросте відразу у два рази!
Навіть якщо вийде домовитися з Москвою про ціну на газ 200 дол., або - помріємо - 180 дол. (що буде можливо у випадку здешевлення світових цін на нафту найближчим часом до 50 дол. за барель), то в гривні за рахунок її девальвації він подорожчає в порівнянні із ціною в середині 2008 року на 60-80%! Ні про які 17% інфляції у випадку такого зростання цін на газ (у гривні), а також на весь інший імпорт, і мови бути не може (здешевлення нафти та нафтопродуктів у доларовому вираженні буде значною мірою нівельовано також падінням гривні). Споживчі ціни за такого сценарію підвищаться в наступному році набагато сильніше, ніж у прогнозі МВФ.
Другий варіант - міжнародні експерти припускають у своїх розрахунках, що гривня істотно не девальвує, курс вдасться втримати на рівні, скажімо, 5,5-6 грн/дол.
Але в такому випадку може, по-перше, остаточно припинитися металургійний і хімічний експорт, що здатно викликати масове безробіття, величезне скорочення надходжень у бюджет і сильне зростання дефіциту Пенсійного фонду. По-друге, якщо світові ціни і попит на сталь не почнуть підвищуватися протягом 5-6 найближчих місяців, то Нацбанку може не вистачити золотовалютних резервів навіть зі збільшенням $16,5 млрд. від МВФ, і гривні потім загрожує неконтрольований обвал. Але якщо справа піде саме так, то падіння економіки в 2009 році може скласти навіть не 3%, а всі 10%.
Більш-менш сприятливий для української економіки випадок буде полягати у швидкому - вже в грудні-січні - поліпшенні кон'юнктури для металургійного та хімічного експорту. Однак за такого розвитку подій може не відбутися падіння ВВП наступного року, а відбудеться, нехай, і невелике, але зростання.
Загалом, все або, принаймні, дуже багато чого для української економіки буде залежати від поведінки світових цін і попиту на метали та хімічні добрива, оскільки експорт продукції гірничо-металургійної та хімічної галузей формує зараз до 30% всього ВВП країни. А вгадати це нікому не під силу. Тут хочеться згадати не дуже давню історію з прогнозами МВФ щодо економіки України і "сюрпризами" на світовому ринку сталі.
Як відомо, 2005 рік завершився для України досить скромним показником економічного зростання - всього на 2,7% (до того ж, цей показник з'явився набагато пізніше - після повторного уточнення Держкомстату, а на початку 2006 року фігурувала цифра 2,4%). У перші місяці 2006 року економічні показники виявилися ще жалюгіднішими: січень - приріст всього 0,9%, січень-лютий -1,5%. Все це було саме наслідком несприятливої кон'юнктури для вітчизняного металургійного експорту.
І от МВФ оприлюднив у квітні 2006 року свій прогноз економічного приросту в Україні за увесь рік на рівні 2,3%. До речі, ще в січні тодішній міністр економіки Арсеній Яценюк заявив, що приріст ВВП в 2006 році буде таким же, як в 2005 році - тобто, він мав на увазі 2,4%. Ну а насправді того року економіка зосла на 7,3%. От такий потужний прокол з прогнозами!..
Чому ж так сильно тоді не вгадали МВФ та Яценюк? Влітку 2006 року багато хто в Україні цілком серйозно висловлював припущення, що економіка несподівано стала одужувати завдяки тому, що політики взялися за вибори - і вони (політики), мовляв, із цієї причини не заважали економіці. Але ці розмови велися від незнання ситуації. Насправді ж все набагато прозаїчніше: зниження світових цін на продукцію гірничо-металургійного комплексу, що тривало весь 2005 рік, змінилося в 2006 році на їх швидкий підйом. А МВФ і вітчизняне Мінекономіки просто не відгадали цього.
Важко сказати, як будуть розгортатися в цьому плані події тепер. Але якщо згадати процеси у вищезгаданий період, то можна припустити, що проблеми в українських металургів протривають весь 2009 рік. Аналогія простежується досить чітка: з грудня минулого року до липня нинішнього світові ціни на сталь зросли майже вдвічі, а потім почалося їх зниження, що триває донині. У першій половині 2004 року ціни на сталь також рвонули вгору майже у два рази, але в другому півріччі вони почали падати, зниження тривало весь 2005 рік, а зростання почалося тільки в лютому 2006 року. Тобто, несприятлива кон'юнктура протривала тоді близько півтора роки.
Неприємна для вітчизняних металургів відмінність полягає в тому, що тепер відбувся дуже швидкісний обвал цін на сталь - на 40% всього за три місяці. Крім того, сьогодні негатив для економіки ще більше посилився тим, що в жовтні до України нарешті докотилася ще й світова кредитна криза.
Повертаючись з урахуванням наведених міркувань до початкової теми, хочеться сказати, що сподіватися на реальність головних параметрів переглянутого бюджету-2009, якими б вони не були в остаточному варіанті, не має сенсу. Якщо фактичні розміри інфляції та зростання ВВП у наступному році і виявляться близькими до прогнозних показників у законі про держбюджет, прийнятий в нинішньому році, то це буде всього лише випадковий збіг.
А от що фактично можуть відчути українці після зміни показників бюджету на майбутній рік, так це необхідність ще більшого "затягування пасків" вже відразу після новорічних свят - оскільки однією з головних умов надання кредиту від МВФ було саме заморожування соціальних програм. Уряд же, як відомо, погодився в цьому із закордонними фінансовими благодійниками і має намір, як мінімум, зупинити зростання реальних доходів населення...
Михайло Маркелов
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
