2445
Криза оптом і в роздріб
До фінансової кризи рітейлери розвивалися високими темпами. Для того, щоб знайти кошти на масштабну експансію, рітейлери випускали цінні папери, брали кредити і навіть продавали частки в компаніях. В результаті їхнє боргове навантаження досягло критичних показників.
Причому це сталося в найбільш неслушний момент - позикові кошти стали дуже дорогими, і мережі втратили можливість рефінансувати позики. У таких умовах рітейлери змушені сповільнювати темпи розвитку та приділяти більше уваги підвищенню прибутковості бізнесу.
Розвиток у борг
Український ринок рітейлу - один з найдинамічніших в Європі. Продажі в "цивілізованому" роздробі протягом останніх п'яти років щорічно росли на 20-35%, а цього року можуть збільшитися в середньому на 25%. В Європі цей показник становить всього 3%. Динамічне зростання ринку підштовхувало рітейлерів до інтенсивного розвитку. Мережі не скупилися на покупку більш дрібних конкурентів.
Тільки за останній рік на ринку відбулася серія угод: найбільший оператор продуктового роздробу Fozzy Group купила мережу "Бумі-маркет" за $50 млн; покупка харківської мережі "П'ятий елемент", за оцінками експертів, обійшлася луцькій "Пакко" в $24-30 млн; мережа супермаркетів "Еко-маркет" витратила $2 млн на покупку магазинів "Патерсон", а також придбала невеликі регіональні мережі "Трістан", "Дастор", "Буржуй" і торговий центр "Бучацький".
Перспективність ринку змусила звернути на нього увагу і закордонні компанії. Торік почали роботу російські "О'кей" та "Вестер", а Metro AG зареєструвала мережу гіпермаркетів Real. Торік з гіпермаркетами формату DIY (Do It Yourself - будматеріали та товари для дому) вийшла німецька Praktiker, цього року - мережа OBI. За останні два роки спільні підприємства створили французька Auchan та "Фуршет", російський "Мосмарт" та інвестфонд EstOne Віктора Пінчука, сербська Delta Maxi Group та ІК Finstar, що управляє проектами засновника грального холдингу Ritzio Entertainment Олега Бойка.
Українські компанії залучали інвестиції на розвиток за рахунок випуску цінних паперів, кредитів, а в окремих випадках - продажу частки компаній. "Експансія вимагає великих витрат, а генеруючого виторгу мережі, що розвивається, для цього недостатньо", - відзначає аналітик ІК Concorde Capital Олександр Вікторов.
Банки кілька років поспіль охоче кредитували роздрібну торгівлю - і зараз навіть у порівняно невеликих рітейлерів боргові коефіцієнти перевищують норму. "Компанії брали кредит з розрахунком на те, що за допомогою рефінансування покриють попередні борги", - говорить радник голови правління "Укргазбанку" Олександр Охрименко. Ще два роки тому середній показник співвідношення чистого боргу до власного капіталу в роздрібних мереж становив 2, а зараз - 5-10. Наприклад, у мережі "Домотехніка" чистий борг до капіталу - 4,14, а в "Еко-маркета" ще на початок року перевищував 9. "При п'ятикратному співвідношенні чистого боргу до капіталу видача кредитів стає скрутною", - відзначає начальник управління інвестиційно-банківських послуг одного з банків, що входить у десятку найбільших.
Несвоєчасна криза
Світова криза ліквідності призвела до різкого подорожчання в Україні позикових коштів. У результаті рітейлерам стало невигідно залучати інвестиції шляхом випуску облігацій. Якщо півроку тому середні ставки по ринку становили всього 14-15%, то зараз - 20-30%, відзначає аналітик з ринку облігацій ІК "Трійка Діалог Україна" Марія Майборода. Так, у липні "Домотехніка" була змушена достроково викупити облігації на 30 млн грн під 18% річних, а Unitrade Group - 68% корпоративних облігацій на 50 млн грн під 13,5%. На початку жовтня компанія "Сільпо рітейл" відмовилася від заявленого розміщення облігацій на 200 млн грн під 25% річних.
Становище мереж посилюється падінням продажів. Так, у жовтні продажі в мережах побутової техніки та електроніки впали в середньому на 20%. "Через падіння продажів оборот нашої компанії знизився на 15-20%, а в деяких - на 50%", - говорить операційний директор мережі Comfy Геннадій Вербеленко. "Товарообіг у магазинах будматеріалів на лютий-березень 2009 року знизиться на 5-7%", - прогнозує співвласник мережі будівельних супермаркетів "Нова лінія" Олег Шандара. Зменшується і частка покупок з використанням споживчого кредитування. У компанії "Домотехніка" кажуть, що за останні три тижні частка кредитних покупок у загальному обороті знизилася з 20% до 12%, хоча продажі не падали.
Український ринок рітейлу може спіткати доля російського, вважають експерти. Там прокотилася хвиля угод злиттів-поглинань і банкрутств через високу закредитованість рітейлерів. Цього року була оголошена банкрутом велика уральська продуктова мережа "Незабудка", а холдинг "Марта" допустив декілька технічних дефолтів за облігаційною позикою. PPF Group придбала контроль над "Ельдорадо" шляхом надання довгострокового кредиту, а 100% стільникової мережі "Євросеть" купила ІК ANN російського підприємця Олександра Мамута за $1,25 млрд.
"Можна чекати повторення російської тенденції на ринку України", - впевнений директор інвестбанківського підрозділу ІК Dragon Capital Андрій Пивоварський. З ним згодний голова ради директорів X5 Retail Group Лев Хасіс: "Принципових відмінностей у впливі кризи на український і російський рітейл немає". Андрій Пивоварський відзначає, що російська тенденція помітна вже зараз – низка компаній зайнялися пошуком потенційних покупців. Але наслідки кризи будуть не настільки масштабними в абсолютному відношенні. Нагадаємо, про продаж мереж або їхньої частини заявили луцькі продуктові мережі "Наш край", "Пакко" (розвиває мережі "Вопак" та "Пакко") та "Агроконтракт" ("Колібріс" та "Наш"), "Амстор", "Велика ложка" та Unitrade Group.
Роздріб перейшов на дієту
В умовах кризи рітейлери змушені сповільнювати темпи розвитку і більше уваги приділяти підвищенню прибутковості бізнесу. З метою економії мережі скорочують персонал, витрати на рекламу, закривають збиткові магазини та оптимізують процес поставки. "Під час розвитку компанії набирали персонал на обсяги продажів, які показували до кризи, - говорить Геннадій Вербеленко. - Тому мережі побутової техніки та електроніки можуть безболісно для бізнесу на 20-30% оптимізувати кількість персоналу".
Рітейлери також ведуть переговори з орендодавцями про зниження орендних ставок. Але, за словами заступника директора "Української торговельної гільдії" Віталія Бойка, з наближенням нового року орендодавці менш охоче йдуть на поступки, знаючи, що оборот компаній у цей період максимальний. "Швидше за все, незначне 'просідання' ставок на 20-30% почнеться в другій половині січня. Складніше за все буде домовлятися мережам побутової техніки та електроніки, адже вони не є якірними орендарями", - додає Бойко.
Крім того, компанії ведуть переговори з постачальниками продукції про збільшення розстрочки. Рітейлери проведуть сегментацію по товарних групах і будуть працювати тільки з великими постачальниками. "Своєчасну оплату торговельні мережі будуть здійснювати вибірково, - впевнений комерційний директор СП "Вітмарк-Україна" Ігор Топчій. - Це будуть великі компанії, які випускають продукцію першої необхідності, що має високий оборот під пізнаваними торговельними марками". За його словами, розрахунки з "Вітмарк-Україна" здійснюються на один-два тижні пізніше, ніж до кризи. "Крім того, ми пропонуємо постачальникам, які мають проблеми з ліквідністю, закуповувати в них партії товару зі 100% оплатою без відстрочки, а натомість вимагаємо надати нам знижки від 15% до 40%", - говорить гендиректор "Брусниці" Олексій Гессен.
Торгівля наближається до продажу
Але, незважаючи на антикризові заходи, найближчим часом, на думку експертів, на ринку відбудеться декілька угод з консолідації, а також банкрутств компаній. "Це відбудеться вже на початку січня", - впевнений пан Вербеленко. До продажу часток у компаніях їхніх власників будуть підштовхувати і кредитні установи. "Банки не зацікавлені в банкрутстві свого клієнта", - пояснює один з інвестбанкірів. Втім, якщо компанії і зможуть продати свої мережі, то з великим дисконтом. "За рік вартість акцій російських компаній, за якими розраховувалася ціна наших мереж, впала майже в п'ять разів", - пояснює співрозмовник Ъ. "Казати про мультиплікатори вже немає сенсу. Якщо за ними розраховувати вартість компаній, то вона може бути негативною", - відзначає пан Пивоварський.
Втім, бажання інвестувати в цей ринок залишилося у фондів прямих інвестицій і стратегічних інвесторів. "Фонди прямих інвестицій очікують падіння цін на мережі, щоб купити їх подешевше і через три-п'ять років продати дорожче", - говорить пан Пивоварський. Серед таких фондів, за його словами, Advent International Corporation та TPG Capital. "У такий час сильні гравці мають можливість ще більше зміцнити позиції за рахунок слабких, які опиняться перед вибором - продати мережу за низькою ціною чи піти з ринку, - погоджується пан Хасіс. - Наскільки я знаю, багато власників мереж в Україні знизили очікування від продажу компаній. Тому, можливо, на українському ринку відбудеться декілька поглинань з боку міжнародних і, можливо, російських мереж".
Анатолій Балюк, голова правління DiaWest
"Багато власників мереж замислюються про продаж"
- Наскільки відрізняються наслідки фінансової кризи в роздробі в різних регіонах України?
- Практично всі компанії переглядають свої плани розвитку. Наприклад, в нас у жовтні продажі знизилися на 35% у порівнянні з жовтнем минулого року. Однак першими постраждали рітейлери, які працюють у Східній Україні, де багато промислових підприємств. Криза в промисловому виробництві в цих областях призвела до зниження купівельної спроможності населення.
- Які зміни відбулися в бізнесі вашої компанії?
- Ми знижуємо витрати. Закрили вісім збиткових магазинів та суттєво - на дві третини - зменшили витрати на рекламу. Крім того, ведемо переговори з усіма орендодавцями про зниження ставок. Домовляємося по-різному. Буває, що оренду знижують на 50%. Скорочувати персонал не плануємо, адже зарплата співробітників залежить від продажів. Якщо ж ситуація погіршиться і домовитися про зниження орендних ставок не вдасться, можливо, після Нового року закриємо ще кілька магазинів.
- Чи можна очікувати угоди M&A у роздробі?
- Дії конкурентів коментувати не можу. Але, що стосується нашої мережі, якби знайшовся стратегічний інвестор, ми із задоволенням обговорили б продаж до 50% частки компанії. Багато власників мереж замислюються про продаж. В основному роздрібний бізнес розвивається за рахунок кредитів, а зараз коштів на ринку немає. Наша мережа не відповідає західним форматам, тому залучити стратега буде вкрай складно. Що стосується вартості компаній залежно від їхнього фінансового стану, в умовах кризи вона може знизитися й у два, і в п'ять разів.
- Як довго буде тривати така ситуація в галузі?
- Така ситуація протриває до середини літа. Легше буде мережам, в яких частка продажів через споживче кредитування була невеликою, а також компаніям, в яких частка позикових коштів відносно власних невисока. Але, судячи з темпу зростання мереж, таких компаній небагато. Наша мережа розвивалася на 60% за рахунок власних коштів. При цьому на початок року частка продажів у кредит становила 50%. У вересні вона впала до 30%. У результаті ми недоодержали мінімум 20% товарообігу.
- За рахунок чого ви будете виходити зі сформованого становища?
- Щоб утримати продажі на нинішньому рівні, ми будемо робити знижки. Причому встановимо ціни нижчі від середніх по ринку, щоб споживач купував продукцію в нашому магазині.
- Це схоже на те, що роблять за кордоном?
- Там ситуація не настільки критична. Незважаючи на кризу, мережам дають кредити: якщо раніше їх видавали під матеріальні активи, то зараз - і під нематеріальні. У нас же кредити залучити практично неможливо.
- Чи ймовірно повторення в нас ситуації, що відбувається на російському ринку?
- Якщо в 1998 році була істотна різниця, то зараз принципових відмінностей немає. Якщо наша влада не зможе підтримати роздрібний бізнес, можна чекати того ж, що й у Росії: технічних дефолтів, банкрутств і продажів мереж.
Олександр Ланецький, виконавчий директор Re & Solution
"Кожний у душі сподівається, що криза не затягнеться"
- Як рітейлери виживають в умовах кризи?
- По-перше, знижують витрати. Масово скорочують персонал, насамперед відділи розвитку і будівництва. Наприклад, в одній з найбільших компаній відділ розвитку нараховував декілька десятків осіб, зараз практично всі вони поповнили ряди безробітних. По-друге, різко скорочують інвестиції - у ремонт приміщень, закупівлю обладнання. По-третє, наскільки я чув, пробують давити на постачальників.
- У Росії, щоб уникнути банкрутства, багато рітейлерів продають частину нерухомості. А в Україні?
- Регіональні мережі закривають і продають нерентабельні магазини або відмовляються від їхньої оренди. А деякі національні мережі навіть пропонують до продажу свої регіональні філії. Але в першу чергу продаються нерентабельні активи.
- А хто буде купувати нерентабельне?
- Угод поки немає. На ринку фуд-рітейлу зараз існують три-чотири компанії, в яких є гроші. У першу чергу це компанії, що недавно вийшли на ринок. Ті ж колишні акціонери "Сандори" активно скуповують ділянки. Але й компанії, в яких є гроші, не поспішають з ними розлучатися. Тим більше, що мережі поки продаються дорого: дотепер не було банкрутств, і кожний у душі сподівається, що криза не затягнеться. Просто ще не підійшов час розплачуватися по кредитах. Але до січня всі відторгують - і піде хвиля банкрутств. Дно буде десь через півроку, якщо не станеться дива.
- Наскільки подешевшають рітейлери?
- Справедливий мультиплікатор - 0,5 від річного обороту. Але в нинішній ситуації, думаю, мережі будуть продаватися по 0,3 до обороту без урахування нерухомості. Раніше угоди були по 0,6, а окремі мережі оцінювалися і в 1-1,1.
- Чи спостерігається зміна планів розвитку іноземних рітейлерів в Україні?
- Думаю, всі російські рітейлери рано чи пізно підуть з українського ринку. Коли в тебе палає будинок, тобі вже не до кіоску або гаража. Що стосується європейських рітейлерів, то гроші є в німців. Для OBI, Praktiker та Metro це шанс зміцнитися на ринку, для останньої - ще й вивести на нього Real. Але той же сербський холдинг Delta, що пару місяців тому ходив по фуд-рітейлерам з пропозицією їх купити, обіцяючи вкласти 200 млн євро, зараз закриває магазини в Хмельницькій області.
- Наскільки затягнеться криза?
- Рітейлери кажуть, що поторгують до січня, а там - видно буде. Весь продуктовий рітейл в Україні збитковий. І без банківських і товарних кредитів компанії не можуть існувати.
- У вас є досвід роботи в країнах Балтії. Яка там ситуація в рітейлі?
- Там все почалося набагато раніше. У продуктових магазинах продажі впали на 10%, притому, що інфляція там не така велика. А в Україні продуктовий та одежний рітейл поки повною мірою кризу не відчули. Пересічний покупець про кризу дізнається поки тільки з газет, і гроші в людей ще є. І хоча обороти в нас, може, і падають, але інфляція все вирівнює.
- Чи варто очікувати повторення російського сценарію, де багато рітейлерів допустили дефолт по облігаціях?
- У нас ринок менший. Компаній, що випускали облігації, - три-чотири. Але, думаю, банкрутств у зв'язку із цим в нас буде не менше.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
