1808
Разом дешевше
Близько року тому київський менеджер з продажів Юлія Король випадково побачила оптовий прайс-лист на дитячі товари. І дуже здивувалася - багато речей були в півтора-два рази дешевші, ніж у роздрібній торгівлі. Поставивши популярне питання "Навіщо платити більше?", Юлія зібрала подруг, які теж цікавилися дитячими речами, і купила мінімальну оптову партію.
Переваги такого роду шопінгу очевидні. Різниця в порівнянні із цінами в дитячих супермаркетах або інтернет-магазинах досягає в середньому 30%, запевняє головний бухгалтер Ольга Єкасева. "Припустимо, дитячий регланчик я зараз купую за 28 грн. А в магазині він мені обійдеться в 50 грн. з копійками, - розповідає вона. - Це не страшно, але якщо я таких регланів купую близько 10 штук, так ще й трьом дітям, то виходить непогана економія". Їй вторить й Іванна Березко, науковий співробітник Інституту психології. Вона вибирала дорогу іграшку своєму дворічному синові і завдяки співтовариству зуміла заощадити близько 40%.
Заощаджувати можна навіть на продуктах і товарах широкого вжитку. Наприклад, у родині Шаповалових з Луганська вже давно не люблять робити покупки поодинці. Час від часу вони разом зі своїми друзями відправляються до супермаркету, де закуповують товар оптом на місяць наперед, а потім просто ділять покупки на дві-три сім'ї. "Так можна заощадити як мінімум 10%", - говорить Алевтина Шаповалова.
Два в одне
Така схема - не український винахід. Спільні або, як їх ще називають, колективні покупки популярні в багатьох країнах. По суті, мова йде про придбання товару за оптовою ціною. Але покупцем у цьому випадку виступає не фірма або підприємство, а окремі люди, кожному з яких потрібні лише одна-дві одиниці товару.
Взагалі ж, ні в чому собі не відмовляти в умовах обмежених коштів українці вміли ще за радянських часів. В 80-і роки люди купували один відеомагнітофон на дві сім'ї і користувалися ним по черзі, купували дорогоцінні прикраси на виплат або організовували зі співробітниками спільні "робочі каси".
Тепер, в умовах кризи, колишні навички доведеться згадати. Причому справа може не обмежуватися колективними покупками, а перерости навіть у колективне користування. Так вчиняє київський інженер Максим Рождєствєнський, який разом з товаришем знімає заміський будинок. "Так і веселіше, і дешевше", - говорить він. Всю побутову техніку - холодильник, телевізор, пральну машину - теж вирішили купувати на двох. "Якщо раптом хтось одружиться, то поділимося порівну, як і купували", - сміється Максим.
А два студенти Олег Можаровський та Євген Іванов спільно придбали близько року тому Honda Civic середини 80-х років. "Дуже вже хотілося свій автомобіль. Та й довести машину до ладу теж було цікаво", - згадує Олег. Лагодити, вкладати гроші і їздити на автомобілі нові власники домовилися по черзі. Коли в Олега народилася дочка, він продав свою частину: гострої необхідності в автомобілі не було, а от у грошах - з'явилася.
Клуб за інтересами
Через якийсь час справа Юлії Король розширилася настільки, що їй довелося запрошувати інших організаторів і навіть відкривати свого роду "регіональні філії". Замовлення оформлюється загальне по всій Україні, а потім просто розсилається окремими містами.
Незважаючи на те, що Юлія одержує 10-15% від однієї закупівлі, бізнесом своє заняття вона не вважає. І вже тим більше впевнена, що не складає конкуренцію магазинам. "Це скоріше клуб за інтересами", - говорить вона і пояснює, що організатором може стати кожний, у кого є час займатися оргроботою. Та й відсоток, одержуваний організатором, - це мізер, адже потрудитися доводиться чимало.
Для початку потрібно набрати певну кількість охочих (зазвичай це робиться через інтернет). Після формування так званого "пула покупців" можна робити замовлення. Мінімальне число учасників обмежується лише вартістю оптової партії.
Іноді доводиться робити передоплату, в основному якщо товар замовляють за кордоном або на закордонних сайтах. Вітчизняні компанії передоплати звичайно не вимагають. Після того, як товар прибуває на місце, до організатора з'їжджаються замовники, віддають йому гроші і забирають товар.
Груповий фітнес
Те, що в Україні лише зароджується, в інших країнах вже давно користується чималою популярністю. Спільні покупки відносять навіть до окремого виду аукціонів. Зміст простій: чим більше товару продано, тим дешевше обійдеться кожен окремий екземпляр.
Спільним покупкам присвячені не тільки окремі гілки у форумах, але й цілі сайти, форуми і ЖЖ-сторінки. Та й асортимент не обмежується тільки дитячою продукцією. "Потрібні товари для дому? - пропонують на російському форумі. - Викуповую за свої, оргзбір +15% до ціни прайса". Те, що комерційного інтересу немає ніякого, організатор пояснює відразу ж. "Затіяла це все тому, що мені потрібні сушарки для білизни. У магазині вони від 800 руб. А зі складу - близько 300. Різниця суттєва", - пояснює автор.
Мрієте про іспанське взуття ручної роботи? Викуп здійснюється щотижня, треба тільки замовити. Відразу - посилання на моделі і розміри. На LiveJournal можна легко відшукати сторінку, присвячену навіть продажу ароматичного мила. Від замовлень немає відбою. "Зараз одягти-взути навіть однорічну дитину дуже витратно, а що казати про школяра", - скаржаться на іншій ЖЖ-сторінці і діляться досвідом організації СП. Економія - в 3-4 рази. Так купують шини і коньяк, косметику та ексклюзивний одяг.
Заощаджувати намагаються не тільки на товарах, але й на послугах. "Спільна покупка карток у фітнес-клуб" - так називається гілка одного російського форуму. Тут шукають компаньйонів для покупки корпоративних клубних карток. Ціни на одиночні абонементи кусаються - від 50 тис. рублів (10 тис. грн). Але якщо прийти вдесятьох, то платити доведеться всього 38 тис. Для порівняння: одиночний абонемент в один з найпопулярніших фітнес-клубів Києва "Акваріум" коштує 16 тис. грн., а корпоративна клубна картка обійдеться кожному учасникові майже на 3 тис. дешевше.
Майбутній опт
Спільні покупки в Україні поки популярні в основному серед молодих мам. Хоча перші кроки в розвитку вже зроблені. "А під час сейлів модних будинків одна наша дівчинка їздила до Лондону і привозила чоловічі реглани і светри", - згадує Юлія Король. Зараз у плани Юлії входить закупівля ексклюзивних жіночих сумочок ручної роботи.
"Спільні покупки - річ потрібна", - стверджує Ольга Єкасева і сподівається, що незабаром з'являться спеціалізовані сайти, на яких буде представлена не тільки дитяча продукція. Те, що товари доведеться купувати без приміряння і навіть не помацавши, її зовсім не бентежить. "Я вже роки два замовляю товари за каталогами. І непогано орієнтуюся в покупках через інтернет", - говорить Ольга. І хоча настання кризи вона на собі ще не відчула, все-таки погоджується з тим, що спільні покупки допоможуть у важкі дні.
Марія Шамота
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
